Постанова

від 22.08.2012 по справі 5009/41/12

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.08.2012 р. справа №5009/41/12

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддів Богатиря К.В. Склярук О.І., Ушенко Л.В.

При секретарі: Здоренко О.Ю. за участю представників сторін: від боржника:не з'явився від скаржника: від кредитора:не з'явився не з'явився розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м.Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. по справі№ 5009/41/12 /суддя Юлдашев О.О./ за заявою кредиторатовариства з обмеженою відповідальністю «Еквітас Компані»м. Київ до боржникатовариства з обмеженою відповідальністю «Укроптгруп» м. Запоріжжя провизнання банкрутом

В С Т А Н О В И В:

Державна податкова інспекція у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової звернулась до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. у справі №5009/41/12 про банкрутство, з врахуванням особливостей банкрутства відсутнього боржника.

Скаржник у своїй апеляційній скарзі оскаржує постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. просить суд її скасувати та припинити провадження у справі. В обґрунтування скарги апелянт посилається, що скаржником не надано доказів щодо відсутності боржника за місцезнаходженням. Судом не досліджувався статут боржника з метою з'ясування питання про орган або особи уповноважені виступати від імені боржника, хто керівник , його адреса. Також апелянт вважає, що боржником завищено податковий кредит. Крім того, податковим органом не проведено перевірку банкрута, а визнання боржника банкрута унеможливлює проведення позапланової перевірки.

Апеляційна скарга ухвалою від 24.07.2012р. була прийнята Донецьким апеляційним господарським судом до провадження.

Розглянувши матеріали справи, колегія суддів встановила:

Згідно ч. 1 ст. 52 Закону у разі, якщо громадянин-підприємець - боржник або керівні органи боржника - юридичної особи відсутні за її місцезнаходженням, або у разі ненадання боржником протягом року до органів державної податкової служби згідно із законодавством податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність підприємницької діяльності боржника , заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань.

Частина 3 статті 6 Закону містить загальні норми, а стаття 52 Закону передбачає спеціальні норми, які регулюють банкрутство за спрощеною процедурою. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" не передбачає можливості порушення справи про банкрутство як за загальною, так і за спрощеною процедурою у випадку відсутності безспірних вимог ініціюючого кредитора. При розгляді питання щодо безспірності грошових вимог ініціюючого кредитора у справі про банкрутство за спрощеною процедурою, існують дві особливості, притаманні процедурі, яка передбачена ст.52 Закону, зокрема: справа про банкрутство відсутнього боржника може бути порушена незалежно від розміру грошових вимог кредитора, які повинні мати безспірний характер, а також незалежно від спливу трьохмісячного строку згідно ч.3 ст.6 Закону, встановленого для їх погашення.

В оскаржуваній постанові підставами для визнання боржника банкрутом згідно ст. 52 Закону як відсутнього боржника господарський суд Запорізької області визначає заборгованість перед кредитором у сумі 20 000грн. на підставі простого векселя Серія АА № 2163512 від 20.01.2011р. зі строком погашення «за пред'явленням». У зв'язку з відсутністю оплати вказаного векселя було вчинено протест про неоплату векселя від 16.02.2011р. № 772 та виданий виконавчий напис нотаріуса №773 від 16.02.2011р. Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується постановою ВДВС Голосіївського РУЮ м. Києва від 16.03.2011р. про повернення виконавчого документу та актом державного виконавця від 14.03.2011р.

Отже, звертаючись з заявою, ініціюючий кредитор надав суду докази про безспірність своїх вимог до боржника, докази звернення до виконавчої служби про стягнення безспірної заборгованості у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження»; результати проведення виконавчого провадження, а саме: встановлення факту відсутності боржника за місцезнаходженням, що унеможливлює виконання виконавчого документу.

Тому апеляційна інстанція вважає, що заява ТОВ «Еквітас Компані»м. Київ про порушення справи про банкрутство у відношенні ТОВ «Укроптгруп»м. Запоріжжя господарським судом була прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 6, 7, 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відсутність боржника за місцезнаходженням підтверджується наступним.

В матеріалах справи є лист вих. № 78-К від 14.11.2011р. ТОВ «Укроптгруп», адресований ініціюючому кредитору. Цим листом повідомлялось про припинення господарської діяльності ТОВ «Укроптгруп» та про неможливість погашення боргу за простим векселем у сумі 20 000грн. через тяжкий фінансовий стан. Лист в оригінал підписаний директором ТОВ «Укроптгруп»та скріплений печаткою товариства.

До вказаного листа доданий протокол № 6 загальних зборів учасників ТОВ «Укроптгруп»від 11.11.2011р., в якому зафіксовано про прийняття рішення про припинення діяльності товариства та призначення ліквідаційної комісії. Протокол в оригіналі підписаний засновником боржника та скріплений печаткою товариства.

Згідно ч. 1, 2 ст. 36 ГПК України письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Тому вказані оригінали документів Донецький апеляційний господарський суд приймає як належні докази у цій справі.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Колегія суддів дійшла висновку, що протокол з рішень засновників про припинення підприємницької діяльності боржника є належним та допустимим доказом в порядку ст. 52 Закону ознак, що свідчать про відсутність його підприємницької діяльності на момент порушення провадження у справі про банкрутство.

Колегія суддів вважає, що порушення справи про банкрутство на підставі ст. 52 Закону можливе не лише у випадку встановлення відсутності місцезнаходження боржника. За змістом ст. 52 Закону допускаються альтернативні підстави для порушення провадження у справі за спрощеною процедурою, визначеною диспозицією зазначеної норми. Такої правової позиції дотримується Вищий господарський суд України у постанові від 15.09.2010р. у справі №45/116б.

Відповідно до ч. 2 ст. 52 Закону господарський суд у двотижневий строк з дня винесення ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

На підставі ст. 52 Закону та наявності достатньої кількості доказів у матеріалах справи господарський суд Запорізької області 25.01.2012р. виніс постанову про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури з призначенням ліквідатором у справі ініціюючого кредитора.

Статтею 104 Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009р. №15 передбачено, що заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання зобов'язань. Заява про порушення справи про банкрутство відсутнього боржника є підставою для порушення провадження у справі у випадку наявності будь-якої з підстав, передбачених частиною першою статті 52 Закону, а не виключно за наявності всієї сукупності перелічених у цій статті підстав.

Пунктом 4.7 Рекомендацій Президії ВГСУ від 04.06.2004 р. N 04-5/1193 передбачено, що у вирішенні питання про порушення провадження у справі про банкрутство відсутнього боржника згідно зі статтею 52 Закону, судам слід враховувати, що наявність хоча б однієї з ознак відсутнього боржника, передбачених частиною першою статті 52 Закону, є достатньою для порушення провадження у справі.

Враховуючи вищевикладене апеляційний суд погоджується з висновком господарського суду першої інстанції про наявність підстав для визнання відсутнього боржника банкрутом, та вважає, що заявником надані належні докази наявності безспірних вимог ініціюючого кредитора та відсутності підприємницької діяльності боржника.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, 103, 105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва Державної податкової служби на постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. у справі № 5009/41/12 -залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Запорізької області від 25.01.2012р. у справі №5009/41/12 про банкрутство залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий К.В. Богатир

Судді: О.І. Склярук

Л.В. Ушенко

Надруковано: 6 прим.:

1.боржнику, 1.кредитору

1.скаржнику, 1.ДАГС,

1.до справи, 1.ГСЗО