Постанова

від 08.08.2012 по справі 5011-25/4989-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.08.2012 № 5011-25/4989-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Лобаня О.І.

суддів: Ткаченка Б.О.

Федорчука Р.В.

за участю представників сторін відповідно до протоколу судового засідання від 08.08.2012 року

розглянувши апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року,

у справі № 5011-25/4989-2012 (суддя - Морозов С.М.)

за позовом заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація)

до приватного підприємства «Полин»

про стягнення 1666960 грн.,

та за зустрічним позовом приватного підприємства «Полин»

до 1) Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

2) комунального підприємства «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна»

про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011 25/4989-2012 первісні позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ПП «Полин» про стягнення 1666960 грн. - задоволено частково, стягнуто з ПП «Полин» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) пайові внески в сумі 1241030 грн., пеню в сумі 57159,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 43367,12 грн. Також, стягнуто судові витрати. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю, визнано за ПП «Полин» право власності на нежитлові будівлі станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Деснянській 24-Б в місті Києві, загальною площею 1628,7 кв.м., також зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ПП «Полин» право власності на зазначені приміщення.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року прокурор звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011 25/4989-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а зустрічний позов залишити без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 09.07.2012 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено до розгляду за участю уповноважених представників сторін.

У судових засіданнях 30.07.2012 року та 08.08.2012 року прокурор та представник Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) надали суду свої пояснення по справі в яких, підтримали доводи викладені в апеляційній скарзі та просили суд апеляційну скаргу задовольнити, рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011 25/4989-2012 скасувати та прийняти нове рішення, яким первісний позов задовольнити в повному обсязі, а зустрічний позов залишити без розгляду.

Представник ПП «Полин» у судовому засіданні 30.07.2012 року також надав суду свої пояснення по справі в яких, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим та таким, що грутнується на нормах закону. Просив апеляційний господарський суд в задоволенні апеляційної скарги відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. При цьому, представник ПП «Полин» у судове засідання 08.08.2012 року не з'явився про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином про що, в матеріалах справи міститься його розписка про відкладення розгляду справи. Про причини неявки суд не повідомили.

КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» будучи належним чином повідомлене про час та місце розгляду справи в судові засідання 30.07.2012 року та 08.08.2012 року не з'явилось про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи викладене, заслухавши думку прокурора та представника Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація), колегія суддів апеляційного господарського суду з урахуванням ст. 75 ГПК України вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, оскільки ПП «Полин» та КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про дату та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Участь представників сторін що не з'явились у судовому засіданні 08.08.2012 року, судом обов'язковою не визнавалась, клопотань про відкладення розгляду справи та витребування письмових доказів не надходило. В матеріалах справи міститься достатньо доказів для прийняття рішення по справі. Крім того, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що у відповідності до ст. 102 ГПК України суд апеляційної інстанції обмежений строком розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

У відповідності до ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши апеляційну скаргу, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 03 серпня 2007 року між Головним управлінням економіки та розвитку міста Київської міської державної адміністрації (позивачем) та відповідачем було укладено договір № 688 (надалі - договір), предметом якого є сплата відповідачем пайової участі (внесків) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва у зв'язку з будівництвом станції технічного обслуговування автомобілів загальною площею 1094,89 кв.м. (в т.ч. приміщення СТО -1063,02 кв.м., вбудована газова котельня - 31,87 кв.м.) з відкритою автостоянкою площею 110,00 кв.м. на вулиці Деснянській, 24-Б у Деснянському районі м. Києва.

У відповідності до п. 2.1.1 договору відповідач зобов'язаний перерахувати позивачу пайовий внесок у сумі 1 341 170,00 грн. в термін з серпня 2007 року по грудень 2008 року включно рівними частками, щомісячно, але не пізніше 28 числа на бюджетний рахунок цільового фонду спеціального фонду міського бюджету.

Додатковою угодою № 1 від 01.12.2009 року сторони виклали пункт 2.1 договору у новій редакції, згідно з яким відповідач зобов'язаний перерахувати пайовий внесок у сумі 1 241 030,00 грн. на умовах, визначених у цьому договорі.

У відповідності до п. 3.1 договору, в редакції додаткової угоди №1 від 01.12.2009 року, відповідач сплачує пайовий внесок в сумі, вказаній в п. 2.1 договору, згідно наступного графіку: по 20 000,00 грн. в термін з березня 2010 року по травень 2010 року включно щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця; у сумі 1 181 030,00 грн. в термін з червня 2010 року по грудень 2011 року включно рівними частинами щомісячно, але не пізніше 28 числа кожного місяця.

Як стверджує позивач, що не заперечується відповідачем, останній свої зобов'язання по сплаті пайового внеску по договору, в розмірі визначеному в п. 2.1 договору в редакції додаткової угоди № 1, у визначений строк належним чином не виконував.

У квітні 2012 року заступник прокурора міста Києва звернувся до суду в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради з первісною позовною заявою про стягнення з ПП «Полин» заборгованості в сумі 1 666 960,00 грн., в тому числі 1 241 030,00 грн. основного боргу, 202 910,00 грн. інфляційних втрат та 223 020,00 грн. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за договором пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва № 688 від 03.08.2007 року не виконав, визначені договором пайові внески не оплатив.

В свою чергу ПП «Полин» звернулося із зустрічним позовом до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності на нежитлові будівлі станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Деснянській, 24-Б у Деснянському районі м. Києва загальною площею 1628,7 кв.м. та зобов'язання відповідача-2 зареєструвати за позивачем право власності на вказані нежитлові будівлі.

Як зазначалося раніше, рішенням господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011 25/4989-2012 первісні позовні вимоги заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ПП «Полин» про стягнення 1666960 грн. - задоволено частково, стягнуто з ПП «Полин» на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) пайові внески в сумі 1241030 грн., пеню в сумі 57159,53 грн. та інфляційні втрати в сумі 43367,12 грн. Також, стягнуто судові витрати. В іншій частині первісного позову відмовлено. Зустрічний позов задоволено повністю, визнано за ПП «Полин» право власності на нежитлові будівлі станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Деснянській 24-Б в місті Києві, загальною площею 1628,7 кв.м., також зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ПП «Полин» право власності на зазначені приміщення.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду з таким висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову заступника прокурора міста Києва та задоволення зустрічного позову ПП «Полин», погодитися не може та вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, відповідач свої зобов'язання за договором щодо сплати пайового внеску в розмірі, визначеному п. 2.1 договору належним чином не виконав, заборгованість відповідача перед позивачем складає 1 241 030,00 грн.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 3.1.2 договору розмір несплаченої частки сплачується забудовником у сумі, скоригованій позивачем на індекс інфляції від дати його розрахунку. Аналогічна вимога міститься у п.7 додаткової угоди №1 від 01.12.2009 року.

Під час розгляду справи судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач належним чином не виконав зобов'язання за договором, своєчасно пайові внески не сплатив, у зв'язку із чим у останнього перед позивачем виник борг який, з урахуванням індексу інфляції в становить 1 443 940,00 грн. Поданий позивачем розрахунок інфляційних втрат перевірений апеляційним господарським судом та є арифметично вірним. Отже, з ПП «Полин» слід стягнути на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) інфляційні втрати в сумі 202 910 грн.

Крім того, ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

При цьому, за ч. 6 ст. 231 ГК України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Відповідно до п. 3.1.1 договору забудовник сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми за кожну добу прострочення строку сплати. Аналогічна вимога міститься у п.7.2 додаткової угоди №1 від 01.12.09.

Згідно з п. 27.1 рішення Київської міської ради від 28.12.06 № 531/588 «Про бюджет міста Києва на 2007 рік» та п. 30.1 рішення Київської міської ради від 17.01.08 № 3/4475 «Про бюджет міста Києва на 2008 рік» джерелами надходжень коштів до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста є, зокрема, пайові кошти інвесторів (забудовників) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури та кошти, що сплачуються в порядку компенсації за інженерну підготовку території. Аналогічні положення містяться також в інших рішеннях міськради про бюджет м. Києва.

Згідно з п. 4.9 рішення у разі прострочення термінів сплати інвестор (забудовник) сплачує пеню в розмірі 0,1 відсотка від нарахованої суми пайового внеску за кожну добу прострочення, але не більше граничних розмірів, встановлених чинним законодавством.

Так, у зв'язку із несплатою основного боргу позивачам нараховано відповідачу пеню у розмірі 223 020,00 грн. Вказаний розрахунок пені перевірений апеляційним господарським судом та вказана грошова сума підлягає стягненню з відповідача.

Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що місцевий господарський суд помилково застосував до спірних правовідносин Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» щодо обмеження обчислення розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня та розмір пені, який погоджений сторонами у договорі.

Колегія суддів звертає увагу на те, що згідно преамбули Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності. Дія цього Закону не поширюється на порядок нарахування та сплати пені, штрафних та фінансових санкцій за несвоєчасну сплату податків, податкового кредиту та інших платежів до бюджетів усіх рівнів і позабюджетних фондів, передбачених чинним законодавством України, а також на відносини, що стосуються відповідальності суб'єктів переказу грошей через платіжні системи. Судова колегія апеляційного господарського суду вважає за необхідне зазначити, що така ж правова позиція викладена у постанові Вищого господарського суду України від 12.02.2009 року у справі № 3/276.

Крім того, судова колегія вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо застосованої позовної давності до вимог про стягнення пені виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. За зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Положеннями ст. 258 ЦК України встановлено спеціальну позовну давність для окремих видів вимог, а саме позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені). В той же час ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ч. 5 ст. 267 ЦК України, якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Як зазначає заступник прокурора міста Києва та вбачається з матеріалів справи, про зазначені обставини несплати заборгованості та порушення інтересів держави прокуратурі м. Києва стало відомо в лютому 2012 року, що підтверджується матеріалами перевірки, зокрема, інформацією управління від 06.02.2012 року.

Прокуратура м. Києва не була стороною у вказаному спірному договорі та довідалась про факт порушення інтересів держави з боку відповідача лише у лютому 2012 року, у зв'язку із чим строк позовної давності по стягненню пені за прострочення платежу підлягає відновленню.

Таким чином, судова колегія апеляційного господарського суду вважає, що позов заступника прокурора міста Києва підлягає задоволенню та з відповідача належить стягнути 1 666 960,00 грн., з яких сума основного боргу з урахуванням індексу інфляції становить 1 443 940,00 грн., пеня - 223 020,00 грн.

Крім того судова колегія апеляційного господарського суду не може погодитися з висновком суду першої інстанції про задоволення зустрічного позову та визнання за ПП «Полин» право власності на нежитлові будівлі станції технічного обслуговування автомобілів по вул. Деснянській 24-Б в місті Києві, загальною площею 1628,7 кв.м., та зобов'язання КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» зареєструвати за ПП «Полин» право власності на зазначені приміщення.

Так, ч. 1 ст. 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення цивільного права є результатом протиправних дій порушника, внаслідок чого воно зазнало зменшення або ліквідації, що позбавляє його носія можливості здійснити, реалізувати це право повністю або частково.

Судова колегія зазначає, що предметом позову може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення. При цьому, захист майнового або немайнового права чи законного інтересу відбувається шляхом прийняття судом рішення про примусове виконання відповідачем певних дій або зобов'язання утриматись від їх вчинення.

Статтею 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його прав власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У ч.1 ст.182 ЦК України встановлено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом, (ч. 4 цієї статті).

Відносини пов'язані з державною реєстрацією речових прав на нерухоме майно всіх форм власності, їх обмежень та правочинів щодо нерухомості регулює Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» (далі - Закон). Згідно з п. 5 розділу V «Прикінцеві положення» цього Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрації об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.

Реєстрацію права власності на нерухоме майна за п. 1.3 Тимчасового положення здійснюють комунальні підприємства БТІ у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Судова колегія звертає увагу на те, що відповідно до положень Закону і Тимчасового положення БТІ здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а отже, не може бути стороною у справі щодо визначення такого права, оскільки не є особою, яка невизнає чи оспорює це право.

Колегія суддів апеляційного господарського суду звертає увагу що позивачем за зустрічним позовом під час розгляду справи судом апеляційної інстанції не було доведено, яким чином його право власності на, майно оспорюється Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) та БТІ м. Києва.

Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді даної справи не повно було досліджено обставини по справі в з в'язку з чим прийняте невірне рішення про часткове задоволення позову прокурора та задоволення зустрічного позову про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії.

У відповідності до ст. 22 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Сторони мають право подавати докази, брати участь у дослідженні доказів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно постанови Пленуму Верховного суду України від 18.12.2009 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року, прийняте після не повного з'ясування обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також у зв'язку з не правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, є таким що не відповідає нормам закону.

Відповідно до ст. 103 ГПК України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення; 3) скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково; 4) змінити рішення.

Таким чином, апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) слід задовольнити, оскаржуване рішення господарського міста Києва від 12.06.2012 року скасувати. Прийняти нове рішення суду, яким в зустрічному позові ПП «Полин» до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Первісний позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ПП «Полин» про стягнення 1666960 грн. - задовольнити.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 ГПК України.

Враховуючи наведене вище та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) на рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011-25/4989-2012 задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 12.06.2012 року по справі № 5011-25/4989-2012 скасувати повністю.

Прийняти нове рішення суду, яким в зустрічному позові ПП «Полин» до Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна» про визнання права власності та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Первісний позов заступника прокурора міста Києва в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) до ПП «Полин» про стягнення 1666960 грн. - задовольнити.

3. Стягнути з приватного підприємства «Полин (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 8-А, кв. 103, ідентифікаційний код 21460993,) на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, ідентифікаційний код 04633423) пайові внески в сумі 1 241 030 грн., пеню в сумі 223 020 грн. та інфляційні втрати в сумі 202 910 грн.

4. Стягнути з приватного підприємства «Полин (02225, м. Київ, вул. Каштанова, 8-А, кв. 103, ідентифікаційний код 21460993,) в дохід Державного Бюджету України 33339,20 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 17206,10 грн. судового збору за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

5. Видачу наказу доручити господарському міста Києва.

6. Матеріали справи № 5011-25/4989-2012 повернути до господарському міста Києва.

Головуючий суддя Лобань О.І.

Судді Ткаченко Б.О.

Федорчук Р.В.