Постанова

від 15.08.2012 по справі 5011-61/5139-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.08.2012 № 5011-61/5139-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Мартюк А.І.

Новікова М.М.

при секретарі Помаз І.А.

за участю представників:

від позивача: Побережний П.Я. - представник за дов. №21 від 16.05.2012р.;

від відповідача: не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна»

на рішення господарського суду м. Києва

від 03.07.2012р. (дата підписання - 09.07.2012р.)

у справі №5011-61/5139-2012 (суддя - Івченко А.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорний та Микола»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна»

про стягнення 1 868 832,07 грн.

встановив:

У квітні 2012р. Товариство з обмеженою відповідальністю «Чорний та Микола» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна» про стягнення у примусовому порядку заборгованості , яка виникла за укладеним між сторонами Договором постачання №88-ЧМ/2009 від 17.11.2009р. у розмірі 1 868 832,07 грн., з яких: 1 516 885,56 грн. - основного боргу, 163 629,87 грн. - інфляційних, 72 391,33 грн. - 3% річних та 115 925,31 грн. пені за прострочення оплати поставленого відповідачу товару.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем грошових зобов'язань за Договором у частині повної та своєчасної оплати поставленного позивачем протягом грудня 2009р. - травня 2010р. відповідачу товару.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 20.04.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі за №5011-61/5139-2012.

Відповідач позов не визнав , вказував на недоведеність належними та допустимими доказами заявлених позивачем вимог. Так, відповідач зазначив, що у видаткових накладних, поданих господарському суду у підтвердження передачі позивачем відповідачу товару , в якості підстави такої передачі вказано інший договір, ніж той, який у позові зазначав позивач, тому , за оцінкою відповідача, визначення строків оплати переданого за накладними товару за умовами Договору №88-ЧМ/2009 від 17.11.2009р. є безпідставним.

У відзиві на позовну заяву відповідач також зауважував про збіг строку позовної давності на вимоги по стягнення покупної вартості оплати за товар, переданий на підставі видаткової накладної №ЧМ-0000347 від 22.12.2009р. на суму 44 479,48 грн. та додаткові , похідні від неї вимоги - про стягнення інфляційних у розмірі 4 791,40 грн. за березень 2010р. - лютий 2012р., 3% річних у розмірі 2 485,40 грн. за період з 27.03.2010р. по 01.03.2012р. та пені у розмірі 3 399,94 грн. за період з 07.07.2011р. по 02.01.2012р.

Рішенням господарського суду м. Києва від 03.07.2012р. у справі №5011-61/5139-2012 (суддя - Івченко А.М.) позов задоволено частково, визначено до стягнення із ТОВ «Бадагоні-Україна» на користь ТОВ «Чорний та Микола» 1 516 885,56 грн. основного боргу, 72 391,33 грн. 3% річних та 163 629,87 грн. інфляційних.

В іншій частині - у задоволенні позову відмовлено.

Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення із відповідача основного боргу на суму 1 516 885,56 грн., місцевий господарський суд виходив з обґрунтованості доводів позивача та їх документального доведення стосовно передачі постачальником на виконання умов Договору №88-ЧМ/2009 від 17.11.2009р. товару ТМ «Зеленая марка» і його прийняття відповідачем на загальну суму 1 516 885,56 грн., як і невиконання зустрічного зобов'язання відповідачем з оплати покупної вартості переданого товару у строки, визначені Договором.

Заперечення відповідача про збіг строку позовної давності на вимоги про стягнення заборгованості за товар, переданий на підставі видаткової накладної №ЧМ-0000347 від 22.12.2009р. на суму 44 479,48 грн. , господарський суд не взяв до уваги без обґрунтування мотивів відхилення таких доводів відповідача.

Перевіривши виконані позивачем розрахунки інфляційних та 3% річних за прострочення оплати переданого відповідачу у власність товару, господарський суд визнав їх вірними ,а позов задовольнив у заявленому до стягнення розмірі.

Висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову в частині стягнення із відповідача пені у розмірі 24 068,79 грн. умотивований місцевим господарським судом з посиланням на положення ч.6 ст.232 ГК України та ч.2 ст.258 ЦК України.

Не погоджуючись із розміром визначених до стягнення інфляційних та 3% річних, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення місцевого господарського суду у цій частині задоволених вимог скасувати та прийняти новий судовий акт, яким стягнути із відповідача 158 598,47 грн. інфляційних та 69 905,35 грн. 3% річних.

За оцінкою апелянта, при прийнятті оскарженого судового акту суд першої інстанції не врахував заперечень відповідача про відсутність у видатковій накладній №ЧМ-0000347 від 22.12.2009р. посилань на Договір, у зв'язку з чим, на думку апелянта, встановлені у Договором строки оплати товару не можуть застосовуватися при визначенні строків оплати товару, поставленого на підставі видаткової накладної №ЧМ-0000347 від 22.12.2009р.

Враховуючи наведене, апелянт вважав, що місцевий господарський суд неправомірно погодився із виконаними позивачем розрахунками інфляційних та 3% річних за прострочення оплати вартості переданого на підставі вказаної видаткової накладної товару на суму 44 479,48 грн.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2012р. №5011-61/5139-2012 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Кропивна Л.В., Тищенко О.В., Пашкіна С.А.) апеляційну скаргу прийнято до провадження, судовий розгляд справи призначено на 15.08.2012р.

14.08.2012р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, призначеного на 15.08.2012р., у зв'язку із зайнятістю представника ТОВ «Бадагоні-Україна» у іншому судовому процесі та відсутністю на підприємстві інших фахівців, які можуть представляти інтереси Товариства у суді.

У призначене судове з'явився представник позивача.

Представник відповідача процесуальним правом на участь у судовому засіданні не скористався, хоча про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Розглянувши подане відповідачем клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги, судова колегія вирішила, що воно не підлягає задоволенню , адже питання з приводу того, чи перешкоджають певні обставини розгляду справи вирішується судом залежно від конкретних обставин справи. Якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті.

Відповідач у своєму клопотанні про відкладення розгляду справи про намір подати апеляційному господарському суду додаткові документи, які не були подані суду першої інстанції, не зазначив, доказів у підтвердження існування обставин, які виключали можливість направлення будь-якого свого представника у судове засідання 15.08.2012р. для представництва інтересів ТОВ «Бадагоні-Україна» не надав, у зв'язку з чим судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для відкладення розгляду справи , тим більше, що яка повноважених представників сторін у судові засідання не була визнана апеляційним господарським судом обов'язковою.

Представник позивача проти доводів апеляційного оскарження заперечив, просив оскаржене судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи, 17.11.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорний та Микола» (далі - постачальник, позивач) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна» (далі - покупець, відповідач) був укладений Договір поставки №88-ЧМ/2009 (далі - Договір, а.с.31-34), за умовами якого постачальник зобов'язувався поставити відповідно до замовлень покупця товари ТМ «Зеленая марка» для використання їх у підприємницькій діяльності, а покупець, в свою чергу, зобов'язувався прийняти товари і оплатити їх за ціною, відповідно до узгодженого замовлення та згідно видаткових накладних, що є додатками та невід'ємними частинами даного Договору (п.1.1 Договору).

Відповідно до п.3.2, п.3.3 Договору свідченням відвантаження товару постачальником та приймання його покупцем є підпис на накладній співробітника постачальника і покупця та довіреність на отримання товару. При цьому, сторони домовились, що дійсне положення є офіційним підтвердженням наділення повноваженнями будь-яких осіб, що здійснюють відвантаження товару.

За умовами п.3.4 Договору датою приймання товару вважається дата підписання уповноваженим співробітником покупця накладної постачальника.

Наявними у матеріалах справи двосторонньо підписаних належним чином завірених копій видаткових та товарно-транспортних накладних, оригінали яких були оглянуті безпосередньо у судовому засіданні, №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р. на суму 386 649,36 грн. (а.с.35,36), №ЧМ-0000025 від 25.01.2010р. на суму 412 106,40 грн. (а.с.37,38), №ЧМ-0000089 від 02.03.2010р. на суму 264 648,96 грн. (а.с.39,40), №ЧМ-0000236 від 21.04.2010р. на суму 128 571,62 (а.с.41), №ЧМ-0000269 від 28.04.2010р. на суму 603 165,76 грн. (а.с.42,43), №ЧМ-0000347 від 19.05.2010р. на суму 320 712,91 грн. (а.с.44) підтверджується, що протягом грудня 2009р. - травня 2010р. позивач передав відповідачу, а останній прийняв товар на загальну суму 2 115 855,01 грн.

Існування між сторонами правовідносин з іншого цивільно-правого договору стосовно поставки товарів ТМ «Зеленая марка» , ніж той, яким обґрунтовані позовні вимоги, матеріали справи не містять.

В силу ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Правовідношення, за яким позивач передав товар відповідачу у власність, підтвердженням чого є документи, які оформлюють рух товарно-матеріальних цінностей, створило у останнього зобов'язання оплатити прийнятий товар в силу ч.1 ст.692 ЦК України.

Згідно з ч.1 ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п.5.1 Договору строк оплати товару, узгоджений сторонами, складає 60 календарних днів після його відвантаження постачальником на адресу покупця, що вказує на укладення між сторонами договору купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу.

Як свідчать матеріали справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, відповідач своїх договірних грошових зобов'язань в частині повної та своєчасної оплати поставленого йому позивачем на умовах відстрочки платежу товару належним чином не виконав, заборгувавши позивачу 1 516 885,56 грн., у т.ч. : 44 479,48 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р.; 276 542,40 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000025 від 25.01.2010р.; 264 648,96 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000089 від 02.03.2010р.; 128 571,62 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000236 від 21.04.2010р.; 481 630,19 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000269 від 28.04.2010р.; та 320 712,91 грн. за видатковою накладною №ЧМ-0000347 від 19.05.2010р.

Відтак, висновок місцевого господарського суду щодо обгрунтованості заявлених позивачем вимог про стягнення із відповідача 1 516 885,56 грн. основного боргу за поставлений товар є вірним і таким, що відповідає фактичним обставинам справи.

Судова колегія не може погодитися з запереченнями відповідача про збіг строків позовної на вимоги про стягнення із ТОВ «Бадагоні-Україна» 44 479,48 грн. покупної вартості товару, переданого згідно видаткової накладної №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р. , відхиляє їх з тих підстав, що перебіг строків позовної давності був перерваний визнанням боргу відповідачем, про що свідчать підписані сторонами 30.11.2010р. та 16.12.2011р. Акти звірки взаєморозрахунків (а.с.48-49,50), у т.ч. за видатковими накладними, на які позивач посилався в обґрунтування заявлених до відповідача вимог.

Із поданих Актів випливає, що станом на 16.12.2011р. заявлена до стягнення заборгованість у розмірі 1 516 885,56 грн. за переданий позивачем на виконання умов Договору товар відповідачем сплачена не була.

В силу ч.1 ст.264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Згідно ч.3 вказаної правової норми після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Отже, оскільки з 30.11 2010 р. перебіг позовної давності на вимоги про оплату боргу 44 479,48 грн. розпочався заново , то, звернувшись до господарського суду з позовом 18.04.2012р., позивач не втратив права на задоволення своїх вимог до відповідача з мотивів збігу трирічного строку позовної давності, встановленого ст.257 ЦК України.

Поряд з цим не можна визнати обґрунтованими і погодитися з доводами апелянта з приводу того , що поставка товару та його прийняття відповідачем на підставі видаткової накладної №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р. відбувалася на позадоговірних умовах ,а не на виконання укладеного між сторонами Договору №88-ЧМ/2009 від 17.11.2009р.

Судова колегія вважає, що сама по собі допущена помилка у визначенні підстави передачі товару покупцю , при тому , що між сторонами не існувало інших зобов'язань з поставки товарів ТМ «Зеленая марка» поряд з тим, що вчинення ними дій з передачі -прийому товару відбувалося у період Договору постачання №88-ЧМ/2009 від 17.11.2009р. , не є обставиною , яка свідчила про виникнення між сторонами окремих зобов'язань з поставки аналогічного Договірному товару.

Враховуючи наведене, судова колегія вважає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню , вимоги позову у частині стягнення із відповідача основного боргу у розмірі 44 479,48 грн. за переданий на підставі видаткової накладної №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р.товар.

Оскільки відповідач поставлений йому позивачем з відстрочкою платежу у 60 днів товар не оплатив , відповідач вважається боржником, який прострочив виконання грошового зобов'язання , з 61 дня від моменту виконання постачальником зобовязань по передачі товару покупцю.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши виконаний позивачем розрахунок інфляційних у розмірі 4 791,40 грн. за березень 2010р. - лютий 2012р. та 3% річних у розмірі 2 485,40 грн. за період з 27.03.2010р. по 01.03.2012р., судова колегія визнала його арифметично вірним та обгрунтованим.

Крім того, пунктом 6.5 Договору встановлено, що за несвоєчасну оплату товарів, отриманих покупцем від постачальника, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику пеню, що обраховується від вартості неоплачених в строк товарів, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня.

За порушення строків оплати покупної вартості переданого відповідачу у власність товару, позивач нарахував та просив стягнути із ТОВ «Бадагоні-Україна» пеню у розмірі 115 925,31 грн. за період прострочення з 07.07.2011р. по 02.01.2012р.

Утім, як вірно зазначив судом першої інстанції, застосувавши ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Як випливає з умов Договору, інших правил , ніж встановлені вказаною правовою нормою, сторони не передбачили, відтак, правовідносини між сторонами щодо періоду нарахування штрафних санкцій підпадають під регулювання загальних правил ч. 6 ст. 232 ГК України , а відтак, нараховані пені у порушення вказаної норми за період з 07.07.2011р. по 02.01.2012р., судовому захисту не підлягають .

Судовою колегією встановлено, що з урахуванням вимог ч.6 ст.232 ГК України, право на нарахування пені за прострочення оплати товару, переданого за видатковою накладною №ЧМ-0000377 від 22.12.2009р. на суму 44 479,48 грн. вичерпано 23.08.2010р.; за видатковою накладною №ЧМ-0000025 від 25.01.2010р. на суму 276 542,40 грн. - 28.09.2010р.; за видатковою накладною №ЧМ-0000089 від 02.03.2010р. на суму 264 648,96 грн. - 02.11.2010р.; за видатковою накладною №ЧМ-0000236 від 21.04.2010р. на суму 128 571,62 грн. - 21.12.2010р.; за видатковою накладною №ЧМ-0000269 від 28.04.2010р. на суму 481 630,19 грн. - 28.12.2010р.; за видатковою накладною №ЧМ-0000347 від 19.05.2010р. на суму 320 712,91 грн. - 19.01.2011р.

Поряд з цим, за приписами п.1 ч.2 ст.258 ЦК України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

Позивач звернувся до господарського суду з позовом за нарахування пені за період з 07.07.2011р. по 02.01.2012р. у квітні 2012р., а відповідач у свою чергу - просив суд першої інстанції про застосування правил про позовну давність на вимоги про стягнення пені.

Згідно ч.4 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Враховуючи положення наведених норм закону, висновок місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення із відповідача пені у розмірі 115 925,31 грн. є законним та обґрунтованим.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, у зв'язку з чим прийняте судом першої інстанції рішення у даній справі слід залишити без змін та скасування, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Відповідно до ст.49 ГПК України судовий збір за розгляд справи у суді апеляційної інстанцій покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 12, 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Бадагоні-Україна» на рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2012р. у справі №5011-61/5139-2012 залишити без задоволення, а рішення господарського суду м. Києва від 03.07.2012р. у справі №5011-61/5139-2012 - без змін.

2. Матеріали справи №5011-61/5139-2012 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів.

Головуючий суддя Кропивна Л.В.

Судді Мартюк А.І.

Новіков М.М.