Постанова

від 16.08.2012 по справі 5011-64/1559-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2012 № 5011-64/1559-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Мальченко А.О.

Майданевича А.Г.

за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.

за участю представників

від позивача: Залерцов М.О. - дов. від 02.07.2012 року № 226

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал" на рішення господарського суду міста Києва від 23.05.2012 року

у справі № 5011-64/1559-2012 (суддя Зеленіна Н.І.)

за позовом Публічного акціонерного товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал" (м. Київ)

до Житлово-будівельного кооперативу „Арсеналець-5" (м. Київ)

про стягнення 37 433 грн. 83 коп.

встановив:

До господарського суду м. Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал" з позовом до Житлово-будівельного кооперативу „Арсеналець-5" про стягнення з відповідача на користь позивача 37 433 грн. 83 коп.

Справа розглядалася судами неодноразово. Останнім рішенням від 23.05.2012 року господарський суд м. Києва позов задовольнив частково. Стягнув з ЖБК „Арсеналець-5" на користь ПАТ „АК „Київводоканал" 18 239 грн. 13 коп. заборгованості за надані послуги з водопостачання та водовідведення для потреб холодного водопостачання з яких: 15 840 грн. 47 коп. основного боргу та 2 398 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 180 грн. 02 коп. витрат по сплаті державного мита та 56 грн. 77 коп. витрат по сплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу. В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням місцевого господарського суду ПАТ „АК „Київводоканал" звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року по справі № 5011-64/1559-2012 в частині відмови в стягненні з ЖБК „Арсеналець-5" на користь ПАТ „АК „Київводоканал" коштів в розмірі 19 194 грн. 69 коп. та прийняти в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.06.2012 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження, було здійснено заміну позивача його правонаступником та призначено розгляд справи № 5011-64/1559-2012 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В судове засідання 16.08.2012 року повноважні представник відповідача не з'явилися та про причини неявки суд не повідомили, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті. В судовому засіданні 16.08.2012 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 03.03.2004 року між Відкритим акціонерним товариством „Акціонерна компанія „Київводоканал" (постачальником, правопопередником позивача) та Житлово-будівельним кооперативом „Арсеналець-5" (абонентом) було укладено договір № 03855/4-04 на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднані мережі, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання стічних вод у міську каналізаційну мережу, а абонент зобов'язався здійснювати своєчасну оплату наданих йому послуг на умовах цього договору, дотримуватись порядку користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 року № 65 (далі -договір).

Відповідно до п. 2.2.1 договору облік поставленої води та кількість прийнятих стоків здійснюється за показаннями водолічильника, зареєстрованого у постачальника. Зняття показань з водолічильника здійснюється, як правило, щомісячно представником постачальника в присутності представника абонента.

Пунктом 2.2.2 договору передбачено, що абонент розраховується за надані послуги у десятиденний термін з дня направлення постачальником платіжних документів банківської установи.

Згідно із п. 2.2.5 договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих абонент зобов'язаний у 10-ти денний термін з дня направлення постачальником платіжних документів до банківської установи, письмово повідомити про це постачальника та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння та підписання акту. В іншому випадку відмова абонента оплатити платіжний документ постачальника вважається безпідставною.

Вважаючи, що ЖБК „Арсеналець-5" не повністю виконав взяті на себе зобов'язання по оплаті наданих послуг за договором на поставку питної води та приймання стічних вод через приєднанні мережі від 03.03.2004 року № 03855/4-04 позивач звернувся з позовом до господарського суду.

Ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості.

Відповідно до розрахунку позивача за період з листопада 2006 року по квітень 2008 року ним було надано відповідачу послуг з водопостачання на загальну суму 40 400 грн. 96 коп. з врахуванням знижки 2 222 грн. 05 коп. (по коду 4-1197 для потреб холодного водопостачання), з яких відповідачем було оплачено лише 22 338 грн. 44 коп., та на загальну суму 22 345 грн. 79 коп. з рахуванням знижки 1 155 грн. 53 коп. та перерахунків 1 336 грн. 20 коп. (по коду 4-51197 для потреб гарячого водопостачання), з яких відповідачем було сплачено лише 3 183 грн. 69 коп. Таким чином за розрахунками позивача загальний розмір заборгованості відповідача складає 32 510 грн. 84 коп.

Як визначено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з постановою Вищого господарського суду України від 01.02.2012 року у справі № 52/102 справу було передано на новий розгляд суду першої інстанції. Постанова Вищого господарського суду України мотивована тим, що попередніми судовими інстанціями не з'ясовано чи надходила питна вода, в подальшому використана на гаряче водопостачання, у мережі відповідача, та яким чином вона відображалася у показниках зареєстрованих за відповідачем приладів обліку, ким та на якій підставі відпускалася вода з мережі для надання послуг гарячого водопостачання, так само, як і не з'ясовано, чи здійснювався підігрів води відповідачем самостійно або іншою організацією.

Окрім того, Вищий господарський суд України зазначав, що доказом споживання питної води є акти про зняття показників з лічильників, де зазначено тип, номер водоміра, місце розташування, особовий рахунок, дата зняття показань з водоміра, показання водоміра, підпис повноважного представника відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час розгляду справи.

За результатами дослідження питання чи надходила питна вода, в подальшому використана на гаряче водопостачання, у мережі відповідача, та яким чином вона відображалася у показниках зареєстрованих за відповідачем приладів обліку, ким та на якій підставі відпускалася вода з мережі для надання послуг гарячого водопостачання, так само, як і не з'ясовано, чи здійснювався підігрів води відповідачем самостійно або іншою організацією місцевий господарський суд з'ясував наступне:

П. 5 ст. 16 Закону України „Про місцеве самоврядування" встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Відповідно до умов Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу міста Києва від 27.09.2001 року (зі змінами та доповненнями, внесеними рішенням Київської міської ради „Про деякі питання використання майна, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва та перебуває у володінні та користуванні Акціонерного товариства „Акціонерна енергопостачальна компанія „Київенерго" від 26.04.2007 року № 474/1135) строком до 31.12.2017 року, майно теплоенергетичного комплексу, яке перебуває у власності територіальної громади міста Києва передано у володіння та користування ПАТ „Київенерго".

Також, Київською міською радою прийняті рішення від 02.12.1999 року № 141/643, від 21.10.1999 року № 75/577, від 23.03.2000 року № 73/794, від 02.11.2000 року № 64/1041, від 21.12.2000 року № 129/1106, від 21.12.2000 року № 128/1105, від 07.02.2002 року № 258/1692, від 26.04.2007 року № 474/1135, розпорядження Київського міського голови від 07.08.2000 року № 494 та розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.11.2003 року № 2079, від 02.06.2003 року № 509/509, від 11.08.2006 року № 1198, від 03.08.2000 року № 1326 про передачу у володіння та користування АЕК „Київенерго" централізованих та індивідуальних теплових пунктів і трубопроводів гарячого водопостачання, які є власністю територіальної громади міста Києва

ПАТ „Київенерго" як теплопостачальна організація, здійснює експлуатацію теплових мереж та теплорозподільчих пунктів, що встановлено п. п. 1.1.2, 1.1.3, 8.4.3 Правил технічної експлуатації систем теплопостачання комунальної енергетики України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.01.1999 року № 9.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду, що не підлягають задоволенню заявлені позивачем вимоги про стягнення боргу по оплаті вартості питної води, використаної для потреб гарячого водопостачання, оскільки згідно п. 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190, розрахунки з виробником послуг центрального водопостачання і водовідведення на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, здійснюють суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію.

Окрім того, із наданої 23.03.2012 року позивачем довідки про дислокацію житлового фонду ЖБК „Арсеналець-5", вбачається, що теплопостачальною організацією є ПАТ „Київенерго".

Відповідно до ст. 1 Закону України „Про теплопостачання" теплопостачальна організація - суб'єкт господарської діяльності з постачання споживачам теплової енергії.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що організацією, яка постачає теплову енергію та здійснює підігрів холодної води є ПАТ „Київенерго".

Доказів того, що відповідач самостійно здійснює підігрів води, що надходить у його мережі, позивачем суду не надано.

Таким чином, у позові щодо стягнення боргу по оплаті вартості питної води для потреб гарячого водопостачання, наданих з квітня 2008 року по листопад 2011 року, слід відмовити.

Такого ж висновку дійшов і Вищий господарський суд України в постановах від 16.02.2011 року № 23/436, від 03.03.2011 року № 42/230, від 16.03.2011 року № 52/262, від 23.03.2011 року № 7/296, від 05.04.2011 року № 7/404.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів постачання питної води для потреб холодного водопостачання і водовідведення за період листопада 2006 року - квітня 2008 року, а тому заборгованість у розмірі 15 840 грн. 47 коп. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Місцевим господарським судом правомірно були прийняті до уваги пояснення позивача щодо правомірності застосування тарифів, затверджених КМДА розпорядженнями від 30.05.2007 року № 640, від 28.08.2007 року № 1127, від 29.04.2009 року № 516, від 31.08.2009 року № 980, а тому позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме на суму 15 840 грн. 47 коп. за послуги з водопостачання та водовідведення для потреб холодного водопостачання.

Позовні вимоги в частині стягнення з відповідача боргу за послуги з водопостачання та водовідведення для потреб гарячого водопостачання в сумі 16 670 грн. 37 коп. задоволенню не підлягають у зв'язку із необґрунтованістю.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимоги про стягнення індексу інфляції за час прострочення підлягають частковому задоволенню з урахуванням фактичного розміру простроченої суми.

Враховуючи наведене, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 2 398 грн. 66 коп. втрат від інфляції.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариство „Акціонерна компанія „Київводоканал" на рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року у справі № 5011-64/1559-2012 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 23.05.2012 року по справі № 5011-64/1559-2012 залишити без змін.

3. Справу № 5011-64/1559-2012 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__27.08.2012 р.__

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Мальченко А.О.

Майданевич А.Г.