Постанова

від 23.08.2012 по справі 16/17-4447-2011

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 16/17-4447-2011 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Таран С.В.,

суддів Бойко Л.І., Величко Т.А.

при секретарі судового засідання Альошиній Г.М.

за участю представників сторін:

від позивача -Возікова Н.В., довіреність №1027/11.5.2 від 10.11.2010р.;

від відповідача -участі не брали, хоча фізична особа -підприємець ОСОБА_2 була належним чином сповіщена про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (том IV а.с. 124);

від третьої особи -участі не брали, хоча ОСОБА_3 був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання, що підтверджується матеріалами справи (а.с. IV а.с. 124);

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 року

у справі №16/17-4447-2011

за позовом: публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" в особі відділення „Одеська регіональна дирекція" публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк"

до відповідача: фізичної особи -підприємця ОСОБА_2

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_3

про стягнення 880 358,03 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.03.2012р. у справі №16/17-4447-2011 (суддя Д'яченкоТ.Г.) позовні вимоги задоволено в повному обсязі: стягнуто з фізичної особи- підприємця ОСОБА_2 на користь публічного акціонерного товариства "ВТБ Банк" заборгованість в сумі 922 876, 41 грн., яка складається з: 862 000,98 грн. заборгованості з повернення кредиту; 56 650,13 грн. заборгованості по сплаті процентів за користування кредитом; 1 886, 04 грн. штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 1 580, 15 грн. штрафних санкцій, нарахованих за несвоєчасну сплату кредиту; 365, 04 грн. трьох відсотків річних за несвоєчасне погашення кредиту; 305, 83 коп. трьох відсотків річних за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 47,94 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату процентів за користування кредитом; 40, 30 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату простроченої суми кредиту. Судове рішення мотивоване невиконанням відповідачем умов кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р.(том IV а.с 48-50).

Не погодившись з прийнятим рішенням, ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012р. у справі №16/17-4447-2011 скасувати та винести нове, яким відмовити у задоволенні позову з підстав ненадання позивачем належних доказів отримання відповідачем кредиту, а також доказів направлення фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 листа-вимоги про повернення кредитних коштів отриманих за кредитним договором №13.65-3308-СК (том ІV а.с. 57-60).

Позивач проти задоволення апеляційної скарги висловив заперечення (том ІV а.с. 125-126), відповідач відзив на апеляційну скаргу не надіслав, участі в судовому засіданні не брав, хоча був належним чином сповіщений про час та місце проведення судового засідання (том IV а.с. 124).

Заслухавши пояснення представника позивача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк", правонаступником якого у відповідності до пункту 1.1 Статуту публічного акціонерного товариства „ВТБ Банк" є позивач (том І а.с. 60-89), та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 („клієнт-1"), фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3.(„клієнт-2") укладено генеральну угоду №33 від 18.04.2008 р. (далі - генеральна угода №33 від 18.04.2008 р), за умовами якої банк на положеннях та умовах цієї угоди зобов'язується надати клієнту-1 кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених у кредитних договорах, договорах про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії, укладених в рамках цієї угоди і які є невід'ємною частиною, а клієнт-2 відповідає за виконання клієнтом-1 визначених цією угодою зобов'язань в порядку та на умовах, передбачених даною угодою (том І а.с. 27).

В той же день в межах генеральної угоди №33 від 18.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк" („банк") та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 („клієнт-1"), фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 ("клієнт-2") укладено кредитний договір №13.65-33/08-СК (далі - кредитний договір №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р.), згідно якого банк надає клієнтові-1 грошові кошти в сумі 1 262 500грн. зі строком користування до 17.04.2015р. та зі платою процентів за користування кредитом в розмірі 16 процентів річних, а клієнт-1 зобов'язується повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та порядку, встановлені кредитним договором (том І а.с. 32-34).

В подальшому банком та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3 були внесені зміни до вказаного кредитного договору додатковими угодами №1 від 06.11.2008р., №2 від 17.02.2009р. стосовно розміру відсоткової ставки, а також порядку погашення та сплати відсотків. Зокрема, у відповідності до пункту 1.1 кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. в редакції додаткової угоди №1 від 06.11.2008р. плата за користування кредитом становить 22 проценти річних (том І а.с. 28-29).

Відповідно до пункту 3.1 кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. погашення кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку і строки згідно графіку повернення кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору (том І а.с. 35-36).

Кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок клієнта-1 НОМЕР_1 в Одеській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 388410. Кредит надається після набуття чинності кредитного договору протягом 30 банківських днів за умови підписання з банком договорів щодо забезпечення виконання зобов'язань клієнта-1 за кредитним договором (пункти 2.2, 2.3 кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р).

В якості забезпечення виконання фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 зобов'язань за кредитним договором №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. між відкритим акціонерним товариством „ВТБ Банк" та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_3, фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір поруки №13.65-33/08-ДП1 від 18.04.2008р. та договір іпотеки від 18.04.2008р. (том І а.с.38, том ІІ а.с. 44-47).

На виконання кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. банком було перераховано фізичній особі -підприємцю ОСОБА_2 1 262 500 грн., що підтверджується матеріалами справи (том ІІ .а.с. 40, 48-59; том ІІ а.с. 24-35, 52-55, 95, 106-117; том IV а.с. 36-38, 129), а тому твердження скаржника про неотримання відповідачем кредиту є хибним.

Пунктом 5.1 кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. передбачено обов'язок клієнта-1 повернути банку отриманий кредит та сплатити проценти за користування кредитом в повному обсязі, в строки та у порядку, встановлені кредитним договором.

Між тим взяті на себе зобов'язання відповідач належним чином не виконав: повернення кредиту та відсотків за його користування в терміни, передбачені кредитним договором №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. не забезпечив, внаслідок чого в останнього станом на 19.08.2011р. виникла заборгованість за кредитом та по сплаті відсотків.

Згідно пункту 5.6 кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. клієнт -1 зобов'язаний повністю повернути кредит та сплатити нараховану плату за користування кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язання, зокрема, у випадках: встановлених генеральною угодою №33 від 18.04.2008р.; невиконання клієнтом-1 зобов'язань за цим кредитним договором чи за будь-яким іншим договором укладеним з банком; не сплати процентів за користуванням кредитом та кредиту згідно графіку, якщо прострочення виконання цих зобов'язань більше 3 банківських днів.

13.07.2011р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою за вих. №954/2300-08-2, у якій просив відповідача повернути наявну на момент звернення заборгованість по процентам у розмірі 10620,84 грн., а також заборгованість за кредитом у сумі 875368,90 грн. незалежно від встановлених генеральною угодою №33 від 18.04.2008р. та договорами, що укладені на її підставі, строків виконання (том IV а.с. 33-34).

Зазначену вимогу було надіслано позивачем на адресу, вказану у тексті генеральної угоди №33 від 18.04.2008р., кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. та додаткових угодах до цього кредитного договору: АДРЕСА_1.

Проте зазначена вимога була повернута органом поштового зв'язку з відміткою на конверті: «за вказаною адресою не проживає»(том IV а.с. 35).

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців, зареєстрованим місцем проживання фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 є АДРЕСА_1 (том IV а.с. 42).

Відповідач несе відповідальність за всі можливі наслідки неподання відомостей стосовно змін свого місця проживання, оскільки згідно правил статтей 18, 46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців»фізичні особи -підприємці зобов'язані подавати відомості стосовно змін свого місцезнаходження державному реєстратору.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 державного реєстратора про свою відсутність за зареєстрованим в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців місцем проживання не повідомляла.

Вказане свідчить про те, що банківською установою було вжито належні заходи для повідомлення відповідача щодо необхідності достроково повернути суму отриманих за кредитним договором №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. кредитних коштів.

Вимога про необхідність дострокового повернення кредиту фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2, вміщена у тексті позовної заяви, була направлена відповідачеві 18.09.2011р., а також 20.12.2011р. разом з заявою про збільшення розміру позовних вимог- завірена належним чином копія вимоги від 13.07.2011р. (том І а.с. 21-22, том ІІ а.с. 21,23).

За таких обставин, колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду вважає необґрунтованими доводи третьої особи щодо відсутності в матеріалах справи належних доказів направлення відповідачеві вимоги про дострокове повернення кредиту, а відтак і щодо його необхідності повернути кредитні кошти в розмірі 862 000,98 грн.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до вимог статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

З огляду на вказані обставини та норми права, а також враховуючи те, що докази виконання в повному обсязі фізичною особою -підприємцем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань за кредитним договором №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. в матеріалах справи відсутні, на вимогу суду не подані, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення 862 000,98 грн. заборгованості за кредитом та 56650,13 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом за період з 11.07.2011 р. по 10.12.2011 р.

Обґрунтовано задоволено судом першої інстанції і позовні вимоги про стягнення 3466,19 грн. пені, 670,87 грн. річних та 88,24 грн. інфляційних втрат, нарахованих відповідачеві за період з 19.08.2011 р. по 12.12.2011 р. за несвоєчасну сплату кредиту та відсотків за його користування.

Згідно пункту 8.1 кредитного договору від №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р. у разі прострочення клієнтом-1 зобов'язань з погашення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов кредитного договору більше трьох банківських днів, клієнт-1 зобов'язаний сплатити на користь банку пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочених зобов'язань. При цьому, якщо термін простроченої заборгованості погашення кредиту та/або процентів складає менше 3-х банківських днів-пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочених зобов'язань.

У відповідності до приписів частини першої статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно статей 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до пункту 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

З урахуванням викладених норм та положень кредитного договору №13.65-33/08-СК від 18.04.2008р., місцевим господарським судом обґрунтовано визначено розмір пені, річних, інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, та правомірно задоволено позовні вимоги в цій частині.

За таких обставин та враховуючи, те, що доводи апелянта про порушення господарським судом Одеської області норм матеріального права при прийнятті рішення не знайшли свого підтвердження, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акта колегія суддів не вбачає.

Судові витрати у відповідності до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.

Керуючись статтями 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення, рішення господарського суду Одеської області від 07.03.2012 р. у справі №16/17-4447-2011 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 23.08.2012 р.

Головуючий суддя Таран С.В.

Суддя Бойко Л.І.

Суддя Величко Т.А.