Постанова

від 09.08.2012 по справі 2а-18285/11/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-18285/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.

Суддя-доповідач: Федотов І.В.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"09" серпня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Федотова І.В.,

суддів -Бабенка К.А. та Мельничука В.П.,

при секретарі -Конюшенко Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва про визнання протиправними дій, визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-НЕКСТ-УКРАЇНА»(далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі міста Києва (далі -відповідач або податковий орган) про визнання протиправними дій щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки; визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000752320 від 3 серпня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового забов'язання з податку на додану вартість в розмірі 837948,00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 січня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов, у зв'язку з порушенням судом першої інстанції норм матеріального права, оскільки формування податкового кредиту відбулося відповідно до чинного законодавства, а реальність господарської операції підтверджується первинними фінансово-господарськими документами.

Заслухавши суддю-доповідача, заслухавши пояснення представників сторін, що з'явилися в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198, п. 2 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови в задоволенні позову, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, відповідачем було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ позивача з питань правильності обчислення та своєчасності внесення до бюджету суми податку на додану вартість в частині нарахування податкового кредиту з ПДВ за листопад 2010 року, січень 2011 року та лютий 2011 року по взаємовідносинам з ПП «Інтер Трейдінг»(далі -контрагент), під час проведення якої встановлено порушення позивачем п.п.7.2.3, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п 7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , п. 198.3, 198.6 ст. 198 , п. 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України .

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від № 349/1-23-60-33441245 від 18 липня 2011 року, на підставі висновків якого податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000752320 від 3 серпня 2011 року, яким позивачу визначено суму податкового забов'язання з податку на додану вартість в розмірі 837948,00 грн.

Обговорюючи питання правомірності податкового повідомлення-рішення № 349/1-23-60-33441245 від 18 липня 2011 року, колегія суддів зазначає наступне.

Як вказано судом першої інстанції та як свідчать матеріали справи, висновок відповідача про порушення Позивачем вимог податкового законодавства ґрунтується на доводах про фіктивність господарської діяльності контрагента позивача - ПП «Інтер Трейдінг».

Фактичні обставини справи свідчать про те, що позивачем було включено до податкового кредиту за листопад 2010 року суму ПДВ 455762 грн. за січень 2011 р. суму ПДВ 122399 грн. по взаємовідносинам з ПП «Інтер Трейдінг».

Так, між позивачем (Покупець) та ПП «Інтер Трейдінг»(Постачальник) було укладено Договір поставки від 28 жовтня 2010 року № 28/10 (далі - Договір), відповідно до якого Постачальник зобов'язується постачати (передавати) товар у власність Покупця, для використання його у підприємницькій діяльності, а Покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього на умовах Договору (копія зазначеного договору міститься в матеріалах справи).

На виконання умов договору поставки, сторонами було складено та підписано видаткові накладні за період з 01.11.2010 року по 21.02.2011 року; податкові накладні від 01.11.2010 року №124, від 08.11.2010 року №127, від 15.11.2010 року №130, від 02.11.2010 року №138, від 10.01.2011 року №2, від 17.01.2011 року №9, від 24.01.2011 року №16, від 01.02.2011 року №32, від 07.02.2011 року №36, від 14.02.2011 року №39, від 21.02.2011 року №42; платіжні доручення за період з 17.12.2010 року по 25.06.2011 року; оборотно-сальдові відомості про рух товарів за постачальником ПП «Інтер Трейдінг»(копії в матеріалах справи).

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.2.3 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР (далі -Закон № 168/97-ВР), чинного станом на момент виникнення правовідносин, встановлено, що податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпунктом 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Згідно з п.44.1 ст.44 ПКУ для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з п.138.2 ст.138 ПКУ витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПКУ не включаються до складу витрат ті, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Згідно п.198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПКУ, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПКУ, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Факт здійснення господарської діяльності в даній справі підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до норм чинного законодавства. Контрагент позивача ПП «Інтер Трейдінг»на час здійснення господарських операцій мало спеціальну правосуб'єктність і було зареєстроване як платник податків на додану вартість, а отже, мало право видавати податкові накладні.

Окрім цього, слід зазначити, у постановах Верховного Суду України від 09.09.08р. у справі №21-500во08, від 01.06.10р. у справі №21-573во10 Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України дійшла висновку, що якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «БУЛВЕС»АД проти Болгарії»(заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання контрагентом свої зобов'язання зі сплати податку.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій податкового органу при проведенні документальної позапланової невиїзної перевірки, то колегія суддів зазначає, що вказані дії податкового органу відповідають вимогам ПКУ.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції, та підтверджені в ході апеляційного провадження, через що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині, а позовну заяву слід задовольнити частково.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 202, 207, 254 КАС України колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електротехнічна компанія Е-НЕКСТ-УКРАЇНА» -задовольнити частково.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 24 січня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва № 0000752320 від 3 серпня 2011 року.

В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Бабенко К.А

Мельничук В.П.

Повний текст постанови виготовлено -13.08.2012 року