Постанова

від 23.08.2012 по справі 5011-9/223-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2012 р. Справа № 5011-9/223-2012 Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого, Бакуліної С.В., Глос О.І., розглянувши матеріали касаційної скарги Сумської міської ради на постановувід 28.05.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі господарського суду міста Києва № 5011-9/223-2012 за позовомСумської міської ради доТовариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний гіпермаркет" проприпинення договору оренди та зобов'язання вчинити дії, за участю представників: позивача - не з'явились відповідача -Гайдучек О.Ю. ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2012 у справі №5011-9/223-2012 (суддя Бондаренко Г.П.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 (колегія суддів у складі головуючого судді Мальченко А.О.,. суддів Гаврилюка О.М., Майданевича А.Г.), відмовлено в задоволенні позовних вимог Сумської міської ради (далі-позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобільний гіпермаркет" (далі-відповідач) про припинення договору оренди земельної ділянки від 31.07.2007 шляхом його розірвання, зобов'язання повернути земельну ділянку площею 0,4989 га шляхом підписання акту прийому-передачі у десятиденний строк з моменту набрання рішенням суду законної сили.

Позивач з рішенням та постановою у справі не згоден, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати та прийняти нове рішення у справі, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, а саме ст. ст. 16, 24, 32 Закону України "Про оренду землі", ст. 124 Земельного кодексу України, ст. 124 Конституції України та неправильне застосування ст. 188 ГК України.

Так, скаржник вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку, що передумовою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку має бути рішення сесії ради, адже, жодною нормою це не передбачено. Судами не враховано, що відповідач не використовує земельну ділянку за цільовим призначенням, тобто, порушує умови спірного договору, в зв'язку з чим Сумська міська рада як сторона за договором має право вимагати дострокового розірвання цього договору в судовому порядку, незалежно від наявності чи відсутності окремого рішення сесії міськради з цього питання.

Відзиву на касаційну скаргу не надходило.

Представник скаржника своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористався.

Відповідно до розпорядження секретаря другої судової палати Вищого господарського суду України від 22.08.2012 № 03.08-05/709, в зв'язку з тим, що судді Глос О.І. та Бакуліна С.В. приступили до виконання своїх обов'язків, розгляд касаційної скарги здійснюється в постійному складі колегії: головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Глос О.І.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено, що 31.07.2007 на підставі рішення Сумської міської ради від 30.05.2007 №605-МР між Сумською міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Автомобільний гіпермаркет" (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в оренду земельну ділянку (об'єкт оренди), яка знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д.Коротченка, 15/1 (р-н автостоянки) площею 0,4989 га (п. 1.1 договору); категорія -землі житлової та громадської забудови (п. 1.3 договору); земельна ділянка передається в оренду під розміщення автосалону згідно з Українським класифікатором цільового використання - землі комерційного використання (п. 2.1 договору); договір укладається терміном до 30.05.2017 (п. 2.2 договору); земельна ділянка передається в оренду за актом приймання-передачі, який оформляється в строк не пізніше 7 днів з моменту набуття чинності цим договором (п. 2.3 договору); орендар зобов'язаний, зокрема, використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 2.1 договору, завершити забудову земельної ділянки в строки, встановлені проектною документацією на будівництво, затвердженою у встановленому порядку, але не пізніше, ніж через 3 роки з моменту державної реєстрації договору (п. 4.2 договору); договір може бути розірваний, зокрема, за ініціативою орендодавця в односторонньому порядку у разі, коли орендар порушує строки завершення забудови земельної ділянки, встановлені п. 4.2 договору (п. 5.4 договору); на вимогу однієї зі сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі, зокрема, невиконання сторонами їх обов'язків, передбачених Законом України "Про оренду землі" та цим договором (п. 5.6 договору); у разі припинення або розірвання цього договору орендар зобов'язаний повернути орендодавцю земельну ділянку, на умовах, визначених цим договором (п. 5.8 договору).

10.04.2008 вказаний договір був зареєстрований у Сумському міжрайонному реєстраційному відділенні Сумської регіональної філії Державного підприємства "Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах" за № 040861200066.

На виконання положень договору, сторонами складено та підписано акт від 15.05.2007 прийому-передачі ТОВ "Автомобільний гіпермаркет" на зберігання межових знаків та погодження (встановлення) меж земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м. Суми, вул. Д.Коротченка, 15/1, та акт прийому-передачі земельної ділянки (додаток №4 до договору).

Втім, як стверджує позивач, жодних будівельних робіт по спорудженню і розміщенню автомобільного салону відповідачем не проводилося, про що свідчать довідки КП "Сумське міське бюро технічної інвентаризації" від 23.12.2011 та витяг з Реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.02.2012, з яких видно, що за відповідачем на земельній ділянці по вулиці Д.Коротченка, 15/1 (район автостоянки) в м. Суми зареєстровано нежитлові приміщення - склад "А" і склад "Б" площею по 10,7кв.м кожний.

В зв'язку з наведеним, 16.11.2011 Управлінням земельних ресурсів Сумської міської ради на адресу відповідача направлена письмова пропозиція щодо розірвання договору оренди, з проханням надання відповіді протягом 20 днів з моменту її отримання, яка 05.12.2011 відхилена відповідачем з посиланням на відсутність правових підстав для його розірвання, що і обумовило звернення позивача до суду з даним позовом, вимоги якого обґрунтовані нормами ст. 188 ГК України, ст. 416 ЦК України, ст. ст. 24, 25, 32 Закону України "Про оренду землі".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що передумовою для дострокового розірвання договору оренди землі в судовому порядку має бути рішення сесії ради, втім, оскільки таке рішення не приймалось, позивач не довів порушення свого права, як не довів наявність підстав для дострокового розірвання договору, адже, не подав доказів використання земельної ділянки відповідачем не за цільовим призначенням.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про недоведеність позивачем наявності правових підстав для дострокового розірвання договору оренди землі, враховуючи таке.

Як вбачається з матеріалів справи, Сумська міська рада, звертаючись з позовом про розірвання договору оренди землі від 31.07.2007, вказувала на порушення відповідачем умов договору, а саме невикористання земельної ділянки за цільовим призначенням, посилаючись на довідку БТІ про реєстрацію за відповідачем на спірній земельній ділянці замість автосалону двох складів, обґрунтовуючи свої вимоги приписами статей 188 ГК України, ст. 416 ЦК України, ст.ст. 24, 25, 31, 32 та 34 Закону України "Про оренду землі".

Статтею 13 Закону України "Про оренду землі" визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Аналогічні приписи містить і стаття 93 Земельного кодексу України.

Статтею 15 Закону України "Про оренду землі" визначені істотні умови договору оренди землі та передбачено, що істотною умовою договору є, зокрема, умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Згідно статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.

Право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням, згідно з договором оренди гарантує орендодавцю і стаття 24 Закону України "Про оренду землі".

Частиною 2 статті 25 вказаного Закону встановлено, що орендар земельної ділянки зобов'язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами 3, 4 статті 31 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

За приписами частини 1 статті 32 цього Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору , в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Статтею 34 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов'язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Статтями 610, 611 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), що має наслідком, зокрема, розірвання договору, сплату неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Отже, звертаючись з позовною вимогою про дострокове розірвання договору, позивачеві належало довести наявність обставин, з якими закон та/або договір пов'язує таку можливість, зокрема, у даному випадку, факт використання орендарем земельної ділянки не за цільовим призначенням та/або істотне порушення ним умов договору.

Втім, позивачем в порушення вимог ст. ст. 33, 34 ГПК України, такі обставини не доводились, позовні вимоги взагалі не обґрунтовані приписами ст. 651 ЦК України, а наявність двох зареєстрованих на орендованій земельній ділянці складських приміщень спростовує доводи позивача про те, що ця земельна ділянка не використовується взагалі, при цьому, слід зазначити, що про невиконання відповідачем умов договору щодо використання землі за цільовим призначенням може свідчити, зокрема, відсутність проведення будь-яких будівельних робіт на об'єкті, що має підтверджуватися відповідними доказами, наприклад, актом, складеним Державною архітектурно-будівельною інспекцією, однак, підставою для розірвання договору має саме факт використання землі не за цільовим призначенням , а не обставини її невикористання.

Якщо підставою розірвання договору оренди землі визначається невиконання або несвоєчасне виконання орендарем передбаченого договором обов'язку щодо здачі об'єкта будівництва в експлуатацію у встановлений граничний строк, то позов має обґрунтовуватися і посиланням на приписи Законів України "Про основи містобудування" та "Про регулювання містобудівної діяльності" з доведенням факту завдання органу місцевого самоврядування у зв'язку з зазначеною обставиною шкоди та чим саме така обставина порушує чи обмежує права орендодавця, а відтак чи буде це істотним порушенням умов договору оренди, що в подальшому може потягнути його розірвання. Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, позовні вимоги такими підставами не обґрунтовувались і такі обставини позивачем не доводились.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли ґрунтовного висновку про недоведеність позивачем наявності правових підстав для дострокового розірвання договору оренди земельної ділянки від 31.07.2007, що зумовлює відмову в позові.

Посилання судів на всі інші обставини, які, за їх висновком, свідчить про відсутність у позивача права на пред'явлення даного позову і судовий захист, колегія суддів вважає помилковими, втім, враховуючи вищевикладене, зазначене не впливає на результат вирішення спору у даній справі.

Керуючись статтями 111 5 , 111 7 , 111 9 , 111 11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Сумської міської ради залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.05.2012 у справі господарського суду міста Києва № 5011-9/223-2012 залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос