Рішення

від 16.08.2012 по справі 5009/2357/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 2/76/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.12 Справа № 5009/2357/12

Суддя Мойсеєнко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 5009/2357/12

за позовом ОСОБА_1, м. Мелітополі Запорізької області,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор», м. Мелітополь Запорізької області,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

1. Державний реєстратор виконавчого комітету Мелітопольської міської ради, м.Мелітополь, Запорізької області

2. ОСОБА_2;

3. ОСОБА_3;

4. ОСОБА_4;

5. ОСОБА_5;

6. ОСОБА_6;

7. ОСОБА_7;

8. ОСОБА_8;

9. ОСОБА_9;

10. ОСОБА_10;

11. ОСОБА_11;

12. ОСОБА_12;

13. ОСОБА_13;

14. ОСОБА_14;

15. ОСОБА_15;

16. ОСОБА_16;

17. ОСОБА_17;

18. ОСОБА_18;

19. ОСОБА_19;

20. ОСОБА_20;

21. ОСОБА_21;

22. ОСОБА_22;

23. ОСОБА_23;

24. ОСОБА_24;

25. ОСОБА_25;

26. ОСОБА_26;

27. ОСОБА_27;

28. ОСОБА_28;

29. ОСОБА_29;

30. ОСОБА_30;

31. ОСОБА_31;

32. ОСОБА_32;

33. ОСОБА_33;

34. ОСОБА_34;

35. ОСОБА_35;

36. ОСОБА_36;

37. ОСОБА_37;

38. ОСОБА_38;

39. ОСОБА_39;

40. ОСОБА_40;

41. ОСОБА_41;

42. ОСОБА_42;

43. ОСОБА_43;

44. ОСОБА_44;

45. ОСОБА_45;

46. ОСОБА_46;

47. ОСОБА_47;

48. ОСОБА_48;

49. ОСОБА_49;

50. ОСОБА_50;

51. ОСОБА_51;

52. ОСОБА_52;

53. ОСОБА_53;

54. ОСОБА_54;

55. ОСОБА_55;

56. ОСОБА_56;

57. ОСОБА_57;

58. ОСОБА_58;

59. ОСОБА_59;

60. ОСОБА_60;

61. ОСОБА_61;

62. ОСОБА_62;

63. ОСОБА_63;

64. ОСОБА_64;

65. ОСОБА_65;

66. ОСОБА_66;

67. ОСОБА_67;

68. ОСОБА_68;

69. ОСОБА_69;

70. ОСОБА_70;

71. ОСОБА_71;

72. ОСОБА_72;

73. ОСОБА_73;

74. ОСОБА_74;

75. ОСОБА_75;

76. ОСОБА_76;

77. ОСОБА_77;

78. ОСОБА_78;

79. ОСОБА_79;

80. ОСОБА_80;

81. ОСОБА_81;

82. ОСОБА_82;

83. ОСОБА_83;

84. ОСОБА_84;

85. ОСОБА_85;

86. ОСОБА_86;

87. ОСОБА_87;

88. ОСОБА_88;

89. ОСОБА_89;

90. ОСОБА_90;

91. ОСОБА_91,

про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ «Тензор», проведеного методом опитування, та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу,

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_92 (договір про надання правових послуг №0107-12/1 від 01.07.2012р, свідоцтво на право зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 29.07.2010р., адвокат)

від відповідача: Безух А.М. (довіреність б/н від 03.06.2011р.)

від третьої особи-1: Поляков В.В. (довіреність б/н від 14.07.2012 р.);

від третьої особи-33: ОСОБА_95 (довіреність № ВРЕ 623812 від 10.02.2011 р.);

від третіх осіб-2-32, 34-91: не з'явилися;

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тензор" про визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Тензор", проведеного методом опитування з 15.04.2012 р. по 30.04.2012 р., та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (ТОВ "Тензор"), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були внесені державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради 25.05.2012р. за № 1 101 110 0021 001843.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуване рішення прийнято на зборах учасників, проведених з порушеннями чинного законодавства, зокрема ст.ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства»та п.9.10 Статуту Товариства. В підтвердження своїх доводів позивач посилається на те, що повідомлення про збори було подано керівником товариства Сергеєвим В.В., який на момент подачі оголошення таким не був, оскільки рішення про його призначення головою ліквідаційної комісії скасовано постановою Донецького апеляційного господарського суду від 29.08.2011р. у справі №3/5009/3096/11. Виклик учасників не був проведений персонально, відповідно всі учасники були позбавлені можливості з'явитись на збори. Проведення зборів методом опитування не передбачено статутними документами і було здійснено всупереч ст. 60 Закону України «Про господарські товариства». До того ж, в протоколі загальних зборів зазначено, що у зборах прийняли участь особи, загальна кількість голосів яких склала 80,52%, однак це не відповідає дійсності. Зокрема зазначено, що доля ОСОБА_35 складає 61,58 % голосів, а не 38,1114%, як це випливає із установчих документів. Відповідно кворум проведений загальних зборів складає близько 50% замість необхідних 60%. Позивач вважає, що порушення повідомлення учасників при скликанні зборів, які вплинули на результати прийнятих рішень, і відсутність необхідного кворуму є порушенням його прав учасника товариства і є безумовною підставою для скасування зазначених рішень, тому просить задовольнити позов у повному обсязі.

Позов заявлено на підставі ст. ст. 19, 31 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", ст. ст. 60, 61 Закону України "Про господарські товариства".

Ухвалою від 25.06.2012р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 2/76/12 та призначено розгляд справи на 31.07.2012р. Також цією ухвалою суд залучив до участі у справі Державного реєстратора виконавчого комітету Мелітопольської міської ради в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення в даній справі може вплинути на його права та обов'язки у разі задоволення судом вимоги позивача про скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу.

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначає, що статутом ТОВ "Тензор" не визначено порядок скликання загальних зборів, зокрема не передбачено обов'язкового повідомлення кожного учасника про збори, тому був обраний спосіб повідомлення шляхом розміщення оголошення в пресі, а потім опитування кожного учасника товариства письмово. Вказує, що протягом 10 календарних днів після публікації в газеті оголошення про результати голосування, заперечень щодо правильності голосування від учасників товариства не надходило. Вважає, що оскаржуване позивачем рішення учасників товариства в частині наявності кворуму відповідає п. 9.5 та 9.6 статуту товариства, оскільки прийнято простою більшістю голосів учасників, а саме: 80,52 % голосів, проголосувало "за". Також відповідач зауважує, що позивач не надав жодних заперечень стосовно прийнятих рішень на загальних зборах, проведених шляхом опитування, та за адресою, вказаною в установчих документах не знаходиться, про зміну адреси позивач товариство не повідомляв. Просить відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою від 31.07.2012р. суд відклав розгляд справи на 16.08.2012 р. у зв'язку необхідністю витребування додаткових доказів по справі та залучив до участі у справі усіх учасників товариства у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, оскільки рішення в даній справі може вплинути на їх права та обов'язки у разі задоволення судом вимоги позивача про визнання недійсним спірного рішення загальних зборів, також для з'ясування всіх фактичних обставин справи, бо представник позивача виразив сумнів щодо фактичної участі учасників товариства у загальних зборах, якими прийнято оскаржуване рішення.

В судовому засіданні 16.08.2012р. були присутні представники позивача, відповідача та третіх осіб 1, 33, за їх заявою фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалась.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача та третьої особи-33 (учасника ОСОБА_33) проти задоволення позову заперечили.

Також представником відповідача надані суду письмові пояснення від 16.08.2012 р., в яких зауважено, що статутом товариства не визначено долі учасників у відсотковому відношенні, а також не визначено порядок скликання зборів, зокрема не передбачено обов'язкового повідомлення кожного учасника про збори. Вважає, що прийняття спірного рішення за обраною учасниками процедурою відповідає вимогам ст. 60 Закону України «Про господарські товариства». Відсоток голосів учасників було прораховано без участі ОСОБА_97, який вийшов з товариства, що відповідає статті 64 Закону України «Про господарські товариства», якою встановлено, що учасник, який вибув (виключається) із товариства участі в голосуванні не приймає. На думку відповідача, частка ОСОБА_97 є нерозподіленою за аналогією закону з викупом акцій безпосередньо акціонерним товариством за нормами ст. 32 Закону України «Про господарські товариства», якою передбачено, що викуплена частка не враховується у разі розподілу прибутку, голосування та визначення кворуму загальних зборів.

У письмових поясненнях від 10.07.2012 р. третя особа-1 зазначає, що 25.04.2012 р. державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради Решетовою О.О. було зроблено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи щодо припинення юридичної особи ТОВ "Тензор" на підставі оригіналу протоколу загальних зборів, проведених шляхом опитування з 15.04.2012р. по 30.04.2012р., який був наданий головою ліквідаційної комісії ТОВ "Тензор" Сергєєвим В.В. у відповідності до ч. 4 ст. 60 Закону України "Про господарські товариства".

Представник третьої особи-1 (державного реєстратора) повідомив, що вирішення спору покладає на розсуд суду. Зазначив, що реєстрація спірного рішення ТОВ «Тензор»проведена 26.05.2012р. за документами, які відповідають вимогам законодавства. Державному реєстратору заборонено вимагати будь-які додаткові документи до переліку встановленого законодавством. Зауважив, що у разі визнання судом недійсним рішення зборів про обрання певної особи директором товариства, в державному реєстрі автоматично не поновлюються попередні записи. Для внесення відповідних змін до реєстру необхідно подати відповідне рішення та заповнену реєстраційну картку.

Треті особи-5, 7, 8, 16, 21, 28, 33, 35, 43, 51, 52, 53, 58, 60, 61, 66, 76, 79, 80, 81, 91 (ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_43, ОСОБА_99, ОСОБА_28, ОСОБА_51, ОСОБА_100, ОСОБА_53, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_77, ОСОБА_66, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_101, ОСОБА_91) надали письмові пояснення, в яких повідомили, що вони особисто приймали участь в прийнятті спірного рішення. Прийняте рішення повністю підтримують та вважають, що воно не підлягає скасуванню з формальних міркувань, оскільки в опитуванні прийняла участь більшість учасників товариства особисто.

Треті особи-37, 41, 58 (ОСОБА_58, ОСОБА_37, ОСОБА_102) надали письмові пояснення про те, що вони не приймали участі в опитуванні у зв'язку із зміною місця проживання. Зазначають, що про прийняте рішення вони дізналися з об'яв у пресі. Прийняте рішення повністю підтримують та вважають, що воно не підлягає скасуванню з формальних міркувань.

Від імені третьої особи-33 (ОСОБА_33) письмові пояснення надав представник ОСОБА_95, який повідомив, що він приймав участь в опитуванні від імені ОСОБА_33 на підстави довіреності. Прийняте рішення повністю підтримує та вважає, що воно не підлягає скасуванню з формальних міркувань.

Копії ухвали суду, які були надіслані на адресу третіх осіб-4, 26, 33, 38, 74 (ОСОБА_14, ОСОБА_26, ОСОБА_33, ОСОБА_38, ОСОБА_74) повернулись до суду з відміткою поштовою установи про відсутність адресата за вказаною адресою.

Копії ухвали суду, які були надіслані на адресу третіх осіб-11, 27, 49, 68 (ОСОБА_11, ОСОБА_27, ОСОБА_49, ОСОБА_68) повернулись до суду з відміткою поштової установи про те, що адресат помер.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення по суті спору.

В судовому засіданні 16.08.2012 р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін та третіх осіб, судом встановлено наступне.

Як вбачається із статуту ТОВ «Тензор»в новій редакції, яка зареєстрована Виконавчим комітетом Мелітопольської міської ради народних депутатів 05.08.1998 р., ОСОБА_1 (позивач у справі) є учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «Тензор». Доля участі ОСОБА_1 була визначена в установчому договорі про створення та діяльність ТОВ «Тензор»від 11.12.1997 р. в розмірі 19 396,48 грн. та у відсотковому відношенні до статутного фонду - в розмірі 2,793%. Відомості про розмір грошового внеску до статутного фонду ОСОБА_1 були внесені до ЄДРПОУ і на даний час значаться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується спеціальним витягом з цього реєстру станом на 26.06.2012 р.

Предметом розгляду спору у даній справі є визнання недійсним рішення загальних зборів засновників ТОВ "Тензор", проведеного методом опитування з 15.04.2012р. по 30.04.2012р., та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу (ТОВ "Тензор"), які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та були внесені державним реєстратором виконавчого комітету Мелітопольської міської ради 25.05.2012р. за № 1 101 110 0021 001843.

Відповідно до ст. 12 ГПК господарським судам підвідомчі спори про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.

У п. 2 Роз'яснення Вищого арбітражного суду від 26.01.2000 р. № 02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" роз'яснено, що підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача у справі. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у господарського суду немає правових підстав для задоволення позову.

Недодержання вимог правових норм, які регулюють порядок прийняття акта, у тому числі стосовно його форми, строків прийняття тощо, може бути підставою для визнання такого акта недійсним лише у тому разі, коли відповідне порушення спричинило прийняття неправильного акта . Якщо ж акт в цілому узгоджується з вимогами чинного законодавства і прийнятий відповідно до обставин, що склалися, тобто є вірним по суті, то окремі порушення встановленої процедури прийняття акта не можуть бути підставою для визнання його недійсним, якщо інше не передбачено законодавством.

Відповідно до п.2.11 Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007р. №04-5/14 "Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин" під час вирішення спорів про визнання недійсними рішень загальних зборів недійсними суду слід з'ясовувати, чи відповідає оспорюване рішення вимогам чинного законодавства та/або компетенції органу, що прийняв це рішення, чи були загальні збори правомочними, чи було дотримано визначеного законом порядку скликання і проведення загальних зборів.

Спірне рішення оформлене протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Тензор»проведеного шляхом опитування з 15.04.2012 р. по 30.04.2012 р. Даним рішенням:

- затверджено процедуру проведення зборів шляхом опитування створеною комісією у складі: ОСОБА_43, ОСОБА_95, ОСОБА_103;

- доручено провести опитування створеній комісії в строк до 01.05.2012 р. шляхом надання проекту протоколу всім учасникам товариства та повідомити про прийняті результати опитування в друкованих органах масової інформації;

- ліквідовано ТОВ «Тензор»та призначено ліквідаційну комісію у складі: ОСОБА_43, ОСОБА_16, ОСОБА_33;

- вирішено по закінченню 10 денного терміну після виходу оголошення про підсумки голосування по порядку денному, при відсутності заперечень учасників, які складають більше 50% від кількості учасників, що прийняли участь в опитуванні, прийняте рішення ОСОБА_43 передати на реєстрацію.

Додатком № 1 до протоколу зборів є підписний лист, згідно з яким оформлено результати голосування з питань порядку денного про затвердження процедури проведення зборів шляхом опитування та складу комісії, повідомлення про результати опитування в друкованих ЗМІ та про подання рішення про ліквідацію на реєстрацію у разі його схвалення більше як 50% від кількості учасників, що прийняли участь в опитуванні.

Додатком № 2 до протоколу зборів є підписний лист з результатами голосування з питання ліквідації товариства та призначення ліквідаційної комісії.

Відповідно до ст. 58 Закону України від 19.09.1991 р. № 1576-XII «Про господарські товариства»загальні збори учасників є вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників. Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з ч. ч. 1, 3 ст. 59, п. «ї»ч. 5, ч. 6 ст. 41 Закону України «Про господарські товариства»до виключної компетенції зборів товариства з обмеженою відповідальністю належить прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

З питань, зазначених у пунктах "а", "б" статті 41 цього Закону, а також при вирішенні питання про виключення учасника з товариства рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішення приймаються простою більшістю голосів.

Частиною 1 статті 60 Закону України «Про господарські товариства»встановлено, що загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 60 відсотками голосів.

Відповідно до змісту пунктів 9.5, 9.6, 9.8 статуту ТОВ «Тензор» з усіх питань, окрім визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження планів та звітів про їх виконання, а також окрім внесення змін в установчі документи, рішення приймаються простою більшістю голосів за наявності кворуму 60%.

Із відомостей підписних листів вбачається, що в опитуванні прийняли участь учасники, які сукупно володіють часткою статутного капіталу товариства в розмірі 370504,87 грн., з них за прийняття вказаних рішень проголосували учасники, які сукупно володіють часткою в розмірі 346198,87 грн., проти проголосував учасник з часткою 24306,00 грн.

Згідно з п.5.1 статуту ТОВ «Тензор», в редакції від 05.08.1998р.чинній на час розгляду спору судом, а також відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, розмір статутного фонду ТОВ «Тензор»становить 694480,40 грн.

Один учасник товариства ОСОБА_97, частка якого складала 264677,35 грн., вийшов з товариства у січні 1999 року та отримав свою частку нерухомим майном, тому опитування проводилося без його участі.

Як встановлено судом, рішення про зменшення статутного фонду у зв'язку із виходом ОСОБА_97 не приймалося.

В законодавстві, що регулює порядок створення і діяльності господарських товариств, зокрема, товариства з обмеженою відповідальністю, відсутні положення про порядок та строки оформлення змін до статутного фонду товариства у зв'язку із виходом учасника з товариства, а також про порядок голосування без участі учасника, який вибув.

Разом із тим, норми ст. 8 Цивільного кодексу України, дія якого поширюється на спірні правовідносини сторін, дозволяє застосовувати для регулювання правовідносин, не врегульованих цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, правові норми цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону).

Стаття 53 Закону України «Про господарські товариства»регулює перехід частки (її частини) учасника у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю до іншої особи.

Дані правовідносини подібні до виходу учасника з товариства, тому, за висновком суду, норми ст. 53 Закону України «Про господарські товариства» можуть бути застосовані для регулювання спірних правовідносин.

Згідно з ч. 5 ст. 53 Закону України «Про господарські товариства»у разі придбання частки (її частини) учасника самим товариством з обмеженою відповідальністю воно зобов'язане реалізувати її іншим учасникам або третім особам протягом строку, що не перевищує одного року, або зменшити свій статутний капітал відповідно до статті 52 цього Закону. Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначення кворуму у вищому органі проводяться без урахування частки, придбаної товариством.

Стаття 64 Закону України «Про господарські товариства»також регулює аналогічні відносини при виключенні учасника з товариства та визначає, що учасник, який вибув (його представник), у голосуванні участі не бере.

Таким чином, суд вважає, що при голосуванні і визначенні кворуму загальних зборів не слід враховувати частку ОСОБА_97, який вибув з товариства. В такому випадку частки усіх, інших учасників товариства номінально загалом приймаються за 100% статутного капіталу і визначення долі голосів проводиться пропорційно до такого статутного капіталу.

В іншому випадку, у разі виходу з товариства учасників, які володіють часткою в статутному фонді, більшою за 40%, голосування і прийняття рішень в товаристві, у тому числі про зменшення статутного фонду, було б взагалі неможливим через відсутність кворуму.

Крім того, у зв'язку з набранням чинності Цивільним кодексом України до статті 4 Закону України «Про господарські товариства»були внесені зміни, згідно з якими установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є тільки Статут.

Відповідно до положень ч. 1 ст. ст.143 Цивільного кодексу України, ч. ч. 1, 4 ст. 82 Господарського кодексу України, ч.1 ст.51 Закону України "Про господарські товариства" установчим документом товариства з обмеженою відповідальністю є статут, який повинен містити відомості про розмір часток кожного з учасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.

У ч.1 ст. 144 Цивільного кодексу України визначено, що статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю складається із вкладів його учасників. Розмір статутного капіталу дорівнює сумі вартості таких вкладів .

Згідно з ч. 1 ст. 87 Господарського кодексу України сума вкладів учасників господарського товариства становить статутний капітал товариства.

Відповідно до ч.2 ст.86 Господарського кодексу України вклад, оцінений у гривнях становить частку учасника у статному фонді товариства .

У статуті ТОВ «Тензор»частки учасників, у тому числі у відсотковому відношенні до статутного фонду, не визначені.

Разом із цим, відомості про розмір статутного фонду товариства та частки учасників були визначені в установчому договорі про створення та діяльність ТОВ «Тензор»від 11.12.1997 р., внесені до ЄДРПОУ і на даний час значаться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується спеціальним витягом з цього реєстру станом на 26.06.2012 р.

Згідно з ч. 4 ст. 58 Закону України «Про господарські товариства»учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі

Оскільки ОСОБА_97 вийшов з товариства, його корпоративні права припинились, то відповідно вже він не має в статутному капіталі своєї частки. Отже його частка не може враховуватись при проведенні голосування та визначенні кворуму. Тому суд вважає, що відповідачем правомірно було визначено кількість голосів інших учасників пропорційно до розміру їх часток у статутному капіталі товариства з урахуванням суми вкладу кожного з учасників, що залишились. Тим самим не було порушено корпоративні права жодного з учасників, у тому числі позивача.

Без урахування частки ОСОБА_97 розмір статутного капіталу товариства складає 429803,05 грн.

Враховуючи зазначене, за прийняття спірних рішень проголосували учасники, які сукупно володіють 80,55% голосів. Тобто спірні рішення прийняті за наявності кворуму переважною більшістю голосів учасників.

Частка позивача у статутному капіталі у вартісному виразі складає 19396,48грн.,у відсотковому відношенні до статутного капіталу, який залишився після виходу ОСОБА_97, становить 4,51%. Тобто у випадку голосування позивачем проти прийняття спірних рішень, його думка (волевиявлення) не вплинула би на результати голосування та правильність прийняття рішення.

Щодо посилань позивача на порушення процедури проведення зборів та порядку повідомлення учасників про проведення та порядок денний зборів суд зазначає наступне.

Статутом ТОВ «Тензор» не визначено порядок скликання зборів, зокрема не передбачено обов'язкового повідомлення кожного учасника про збори.

Згідно з ч. 4 ст. 60 Закону України «Про господарські товариства»у випадках, передбачених установчими документами або затвердженими товариством правилами процедури, допускається прийняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питання для голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формі сповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержання повідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бути проінформовані головою про прийняте рішення.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2012 р. в газеті «Новий день»було опубліковано оголошення від імені керівника ТОВ «Тензор»код ЄДРПОУ 24905042 ОСОБА_43 про те, що в зв'язку з неявкою учасників на збори товариства у відповідності до ст. 60, 61 Закону України «Про господарські товариства»пропонується встановити процедуру проведення зборів шляхом опитування. Також повідомлено, що для проведення опитування створена комісія у складі трьох осіб: ОСОБА_43, ОСОБА_95, ОСОБА_103 Запропоновано порядок денний зборів:

1. Затвердити процедуру проведення зборів шляхом опитування створеною комісією у складі: ОСОБА_43, ОСОБА_95, ОСОБА_103

2. Прийняти рішення про ліквідацію ТОВ «Тензор»та призначення ліквідаційної комісії у складі: ОСОБА_43, ОСОБА_16, ОСОБА_33

3. Доручити провести опитування створеної комісії в строк до 01.05.2012 р. шляхом надання проекту протоколу та повідомити про прийняті результати опитування в друкованих засобах масової інформації.

4. По закінченні 10-денного терміну після виходу оголошення про підсумки голосування за порядком денним, при відсутності заперечень учасників, які складають більше 50% від кількості учасників, що взяли участь в опитуванні, прийняте рішення передати на державну реєстрацію.

З пояснень представника комісії, який проводив опитування, ОСОБА_95, судом встановлено, що у зв'язку з неявкою учасників на загальні збори, які скликались раніше, було ініційовано питання про проведення опитування кожного з учасників персонально. Опитування проводилося в період 15.04.2012 р. по 30.04.2012 р. шляхом виїзду членів комісії за місцезнаходженням учасників товариства, яке було зазначено в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.02.2012 р.

Таким чином, окрім того, що було зроблено оголошення про порядок денний зборів, учасники товариства персонально повідомлялись під розписку про порядок денний зборів та особисто висловлювалися щодо запропонованих питань, у тому числі щодо застосування процедури опитування. Таким чином, фатично товариство спірним рішенням загальних зборів затвердило процедуру проведення зборів шляхом опитування, що не суперечить закону.

Оскільки ні законом, ні статутом товариства не визначено способу повідомлення (усно, письмово чи через пресу), то такий спосіб повідомлення про проведення загальних зборів не суперечить закону і статуту товариства.

08.05.2012 р. в газеті «Новий день»були опубліковані результати голосування та прийняті рішення.

Отже, учасники товариства були належним чином повідомлені про порядок денний зборів, мали можливість висловити свою думку з приводу нього, а також були повідомлені про прийняті рішення.

По закінченню 10-денного терміну після виходу оголошення про підсумки голосування по порядку денному, жодних заперечень від учасників щодо прийнятого рішення не надійшло.

Окрім того, до господарського суду подані відзиви учасників товариства, які приймали участь в опитуванні (ОСОБА_33, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_16, ОСОБА_35, ОСОБА_43, ОСОБА_99, ОСОБА_28, ОСОБА_51, ОСОБА_100, ОСОБА_53, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_77, ОСОБА_66, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_101, ОСОБА_91), та які не приймали участь в опитуванні (ОСОБА_58, ОСОБА_37, ОСОБА_102), але підтримали прийняті зборами рішення. Зазначені учасники заперечують проти скасування спірного рішення з формальних міркувань.

Доводи позивача щодо неповідомлення його персональним повідомленням про проведення зборів вплинуло на можливість взяти участь у загальних зборах, якими прийнято оскаржуване рішення, є безпідставними, оскільки повідомлення про збори опубліковано товариством у засобах масової інформації. Повідомленням про проведення зборів шляхом оголошення у пресі, права позивача, як учасника товариства, не були обмежені. Крім того, за його адресою, що значиться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, позивач не знаходиться. Доказів того, що позивач повідомляв товариство про зміну свого місця проживання та необхідності його повідомлення за іншою адресою позивач не надав.

Згідно з п. 2.15 Рекомендацій Вищого господарського суду від 28.12.2007 р. № 04-5/14 «Про практику застосування законодавства у розгляді справ, що виникають з корпоративних відносин», якщо судом встановлено, що позивач - учасник (акціонер) господарського товариства не повідомив товариство або реєстратора про зміну свого місця проживання (місцезнаходження), посилання позивача на неповідомлення його про скликання загальних зборів не може бути підставою для визнання рішень загальних зборів недійсними.

Крім того, порядок повідомленняч учасників про проведення зборів методом опитування регулюється нормами ст. 60 Закону України «Про господарські товариства», яка не перебачає повідомлення учасників за 30 днів до початку таких зборів. Цей строк встановлений у ст. 61 Закону України «Про господарські товариства»для повідомлення учасників про проведення зборів із конкретно визначеним часом та місцем проведення зборів. А у випадку опитування рішення приймається за результатами отримання письмової думки учасників товариства з приводу запропонованого порядку денного.

Позивач, будучі повідомлений через засоби масової інформації про опитування та результати цього опитування, заперечень стосовно прийнятих рішень товариству не надав.

Щодо заперечень позивача про те, що ОСОБА_43 не є керівником ТОВ «Тензор»та був позбавлений можливості скликати збори суд зазначає наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, в тому числі прізвище, ім'я, по батькові та ідентифікаційні номери фізичних осіб - платників податків, які обираються (призначаються) до органу управління юридичної особи, уповноважених представляти юридичну особу у правовідносинах з третіми особами, або осіб, які мають право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, у тому числі підписувати договори.

Частиною 1 статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 26.06.2012 р. керівником ТОВ «Тензор»значиться ОСОБА_43

Представник державного реєстратора виконавчого комітету Мелітопольської міської ради пояснив суду, що у разі визнання судом недійсним рішення зборів про обрання певної особи директором товариства, в державному реєстрі автоматично не поновлюються попередні записи. Для внесення відповідних змін до реєстру необхідно подати відповідне рішення та заповнену реєстраційну картку.

Зазначені державного висновки реєстратора відповідають положенням ст. 29 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців».

ОСОБА_43 згідно із спірним рішенням був призначений до складу ліквідаційної комісії товариства та подав на реєстрацію змін до реєстру всі необхідні документи.

Державний реєстратор повідомив, що реєстрація спірного рішення ТОВ «Тензор»проведена 26.05.2012р. за документами, які відповідають вимогам законодавства. Державному реєстратору заборонено вимагати будь-які додаткові документи до переліку встановленого законодавством.

У п. 18 постанови пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду судами корпоративних спорів»N 13 від 24.10.2008 р. зазначено, що при вирішенні питання про недійсність рішень загальних зборів у зв'язку з іншими порушеннями, допущеними під час скликання та проведення загальних зборів, господарський суд повинен оцінити, наскільки ці порушення могли вплинути на прийняття загальними зборами відповідного рішення.

За висновком суду, допущені порушення порядку скликання та проведення зборів, зокрема скликання зборів ОСОБА_43 від імені керівника, а також неповідомлення позивача персонально по пошті, як учасника товариства, про проведення загальних зборів, не може бути підставою для визнання рішення зборів недійсними, оскільки спірні рішення прийняті за наявності кворум і за прийняття спірного рішення висловилося більшість учасників, у тому числі й ті, що не приймали участь в опитуванні, але надали суду свої відзиви про згоду з прийнятим рішенням. Прийняття позивачем участі у зборах не могло істотно вплинути на прийняття рішення.

Крім того, судом враховані пояснення представників відповідача та третьої особи-33, які пояснили суду, що рішення припинити діяльність товариства обумовлена відсутністю господарської діяльності товариства протягом останніх 10 років, відсутністю у товариства активів, неможливістю керування товариством. Прийняти будь-яке рішення, зокрема і про ліквідацію чи припинення діяльності товариства неможливо було іншим шляхом ніж опитуванням, у зв'язку з неявкою учасників товариства на загальні збори.

Відповідно до ч. 4 ст.144 Цивільного кодексу України, якщо після закінчення другого чи кожного наступного фінансового року вартість чистих активів товариства з обмеженою відповідальністю виявиться меншою від статутного капіталу, товариство зобов'язане оголосити про зменшення свого статутного капіталу і зареєструвати відповідні зміни до статуту в установленому порядку, якщо учасники не прийняли рішення про внесення додаткових вкладів. Якщо вартість чистих активів товариства стає меншою від визначеного законом мінімального розміру статутного капіталу, товариство підлягає ліквідації.

Судом при розгляді справи не встановлено суттєвих порушень прав та законних інтересів позивача, як учасника товариства.

Суд не приймає посилання позивача на те, що факт відсутності кворуму відповідно до ст. 35 ГПК України є встановленим судовими рішеннями в інших справах.

Так, предметом розгляду Донецького апеляційного господарського суду у справі №2/5009/3096/11 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тензор»було інше рішення загальних зборів засновників ТОВ «Тензор»- від 29.04.2011 р. і обставини, які вплинули на оцінку судом наявності кворуму полягали в тому, що ОСОБА_97, який вийшов зі складу учасників, приймав участь в голосуванні. В даному випадку ОСОБА_97 участі в голосуванні не приймав і доля голосів учасників порахована без його участі.

Склад учасників у справі № 5009/2305/12 про визнання недійсним рішення загальних зборів від 29.05.2003 р. є іншим, тому факти, встановлені рішенням господарського суду Запорізької області від 26.07.2012 р. у справі № 5009/2305/12, не є підставою для звільнення від доказування.

Висновки Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області про відсутність кворуму на зборах учасників товариства 20.04.2000, 12.06.2000р. та 06.01.2001р., які викладені в рішенні від 22.12.2006 р. у справі № 2-266 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Тензор»про визнання недійсними рішень цих загальних зборів, також ґрунтуються на інших обставинах, і по суті є юридичною оцінкою встановлених судом обставин, а не фактами, які в силу приписів ч. 4 ст. 35 ГПК України мають преюдиційне значення для розгляду господарського спору у справі № 5009/2357/12.

В даній справі господарським судом прийнятий, у якості доведеного, факт виходу ОСОБА_97 зі складу учасників товариства і господарським судом надана юридична оцінка порядку голосування та визначення кворуму з урахуванням обставин, що фактично склались у спірних правовідносинах, яка в такому випадку, що не суперечить ст. 35 ГПК України.

Враховуючи все вищевикладене, позовні вимоги про визнання недійсним спірного рішення та скасування державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу задоволенню не підлягають.

Відповідно до 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В позові відмовити.

Суддя Т.В.Мойсеєнко

Повне рішення оформлено і підписано,

згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 23.08.2012 р.