Рішення

від 21.08.2012 по справі 5015/1813/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа № 5015/1813/12

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Козак І.Б., суддів Бортник О.Ю., Король М.Р.,

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка,

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія», м.Львів,

про: розірвання договору про виготовлення та поставку верстата від 22.02.2011 року № 3, стягнення сплаченого авансу в розмірі 15 000 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат.

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія», м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка,

про розірвання договору про виготовлення та поставку верстата від 22.02.2011 року № 3, стягнення 52 635 грн. 23 коп. та стягнення судових витрат

За участю представників:

Від позивача за первісним позовом: Кириленко Ю.С. -представник (довіреність в матеріалах справи),

Від відповідача за первісним позовом: Кутянський А.Г. -представник (довіреність в матеріалах справи).

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія»про розірвання договору про виготовлення та поставку верстата від 22.02.2011 року № 3, стягнення сплаченого авансу в розмірі 15 000 грн. 00 коп. та стягнення судових витрат та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 про розірвання договору про виготовлення та поставку верстата від 22.02.2011 року № 3, стягнення 52 635 грн. 23 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 08.05.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 29.05.2012 року, про що сторони належним чином повідомлені під розписку: позивач за первісним позовом -17.05.2012 року рекомендованою поштою №81220 0019070 2, відповідач за первісним позовом -14.05.2012 року рекомендованою поштою № 79035 11533504 8 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень в матеріалах справи).

28.05.2012 року представником відповідача за первісним позовом подано Зустрічну позовну заяву №5015/2120/12 за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 про розірвання договору про виготовлення та поставку верстата від 22.02.2011 року № 3, стягнення 52 635 грн. 23 коп. та стягнення судових витрат.

Ухвалою від 29.05.2012 року зустрічну позовну заяву №5015/2120/12 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, присвоєно справі номер №5015/1813/12 та відкладено розгляд справи на 07.06.2012 року.

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Автоматичним розподілом справ від 10.07.2012 року призначено колегіальний розгляд справи №5015/1813/12 у складі головуючого судді Козак І.Б., суддів Бортник О.Ю. та Ділай У.І.

Автоматичним розподілом справ від 21.08.2012 року у зв'язку з відпусткою судді Ділай У.І. до складу суду введено суддю Король М.Р.

Представник позивача за первісним позовом в судове засідання 21.08.2012 року з'явився, позовні вимоги первісного позову підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, проти зустрічного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у первісній позовній заяві.

Представник відповідача за первісним позовом в судове засідання з'явився, зустрічні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у зустрічній позовній заяві, проти первісного позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на первісну позовну заяву.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 36848256, знаходиться за адресою: 81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА № 498596, Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ від 18.05.2012 року №20-09/785, Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №911054 та Витягом з ЄДРПОУ від 23.01.2012 року 12823282 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія»є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 30823440, знаходиться за адресою: 79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109, що підтверджується Витягом з ЄДРПОУ серії АЖ №908661 (докази в матеріалах справи).

22.02.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (надалі - позивач за первісним позовом, відповідач за зустрічним позовом, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліс-індустрія»(надалі -відповідач за зустрічним позовом, позивач за зустрічним позовом, виробник) укладено Договір №3 (надалі - договір), за умовами якого виробник зобов'язувався виготовити замовнику верстат стрічко пильний СПВ-960 в комплекті з автоматичним переміщенням, заточним і розвідним пристроями та коро здирачем вартістю 54 000 грн. 00 коп., в тому числі 9 000 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 22.02.2011 року №3 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

Вказаний договір за своєю правовою природою, основними та не основними (другорядними) ознаками є договором підряду, який укладено відповідно до статті 837 ЦК України.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Пунктом 1.3. договору сторони погодили, що вартість пусконалагоджувальних робіт і навчання персоналу за договором становить 1 200 грн. 00 коп., в тому числі 200 грн. 00 коп. податку на додану вартість.

Розділом 2 договору встановлено порядок та умови платежів.

Так, згідно пункту 2.1. договору оплата за договором проводиться згідно виставленого рахунку шляхом перерахування коштів на розрахунковий період виробника.

Пунктами 2.2. та 2.3. договору сторони дійшли згоди, що передоплата становить 50 відсотків від загальної вартості. Кінцева оплата проводиться не пізніше дня відвантаження продукції.

Розділом 3 договору встановлено терміни та умови постачання та відповідальність сторін.

Так, згідно пункту 3.1. договору відвантаження верстата стрічкопильного СПВ-960 в комплекті виробник зобов'язується провести в термін не пізніше двадцяти п'яти календарних днів з моменту зарахування передоплати на розрахунковий рахунок виробника.

Пунктом 3.2. договору встановлено, що у випадку затримки проплати коштів згідно пункту 2.2. договору на термін до п'яти календарних днів дата поставки зміщається на період відтермінування платежі. У випадку затримки передоплати більше ніж на п'ять днів термін поставки оговорюється сторонами додатково.

Відповідно до пункту 3.6. договору право власності на виготовлену продукцію переходить від виробника до замовника з моменту передачі продукції.

Пунктом 5.3. договору сторони погодили, що договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами.

22.02.2011 року відповідачем за первісним позовом виставлено до оплати позивачу за первісним позовом Рахунок-фактуру №СФ-0000007 за верстат стрічкопильний СПВ-960 з автоматичним переміщенням, коро здирачем, заточним та розвідними пристроями вартістю 54 000 грн. 00 коп., в тому числі 9 000 грн. 00 коп. податку на додану вартість (належним чином завірена копія Рахунку -фактури долучена до матеріалів справи).

Платіжним дорученням від 15.03.2011 року №1 позивач за первісним позовом згідно Рахунку-фактури від 22.02.2011 року № СФ-0000007 сплатив на користь відповідача за первісним позовом 15 000 грн. 00 коп.

З метою досудового врегулювання спору позивач за первісним позовом звертався до відповідача за первісним позовом Претензією-Повідомленням від 16.01.2012 року №1/п з вимогою про повернення авансу та штрафних санкцій за договором в п'ятиденний термін з дня отримання Претензії.

У своїй Відповіді на претензію від 20.01.2012 року №2 відповідач за первісним позовом вказує на те, що позивач за первісним позовом в порушення умов договору здійснив часткову передоплату верстата в розмірі 15 000 грн. 00 коп. замість обумовленої в договорі передоплати в розмірі 50 відсотків вартості вказаного верстата, тобто 27 000 грн. 00 коп. та не погодив з відповідачем строку поставки згідно пункту 3.2. договору, а тому, на думку відповідача за первісним позовом, Претензія-повідомлення позивача за первісним позовом безпідставна та необґрунтована.

Позивач за первісним позовом в первісній позовній заяві просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом 15 000 грн. 00 коп. сплаченого авансового платежу та розірвати Договір від 22.02.2011 року №3 з підстав того, що, на думку позивача за первісним позовом, відповідач за первісним позовом не повідомив поважності причини невиконання договору.

Позивач за зустрічним позовом у своїй зустрічній позовній заяві просить суд розірвати Договір від 22.02.2011 року №3 у зв'язку з істотним порушення відповідачем за зустрічним позовом умов договору щодо вчасної та повної оплати замовленого верстата.

Так, позивач за зустрічним позовом у зустрічній позовній заяві обґрунтовує позовні вимоги тим, що порядок оплати верстата за договором передбачав здійснення відповідачем за зустрічним позовом передоплати верстата в розмірі 50 відсотків від вартості замовленого верстата, оплата вказаного верстата повинна була здійснюватись на підставі виставленого Рахунку-фактури №СФ-0000007 в термін до 25.02.2011 року. Однак, як зазначає позивач за зустрічним позовом, відповідач за первісним позовом здійснив часткову передоплату частково в розмірі 15 000 грн. 00 коп., хоча повинен був здійснити передоплату в розмірі 27 000 грн. 00 коп. чим істотно порушив умови договору.

Також позивач за зустрічним позовом вказує на те, що на виконання умов договору позивачем за зустрічним позовом здійснено закупівлю необхідних для виготовлення верстата матеріалів та комплектуючих вартістю 20 364 грн. 75 коп. за розпочату роботу по виготовленню верстата працівникам позивача за зустрічним позовом виплачено заробітну плату за лютий 2011 року в розмірі 13 690 грн. 79 коп. та за березень 2011 року в розмірі 15 179 грн. 69 коп. Також із суми сплаченого авансу позивачем за зустрічним позовом сплачено податки та інші обов'язкові платежі, передбачені чинним законодавством України, а саме єдиний податок в розмірі 900 грн. 00 коп. та податок на додану вартість в розмірі 2 500 грн. 00 коп.

Так, на думку позивача за зустрічним позовом, відповідач за зустрічним позовом допустив істотне порушення умов договору, що, у відповідності до статті 651 ЦК України, надає право позивачу за зустрічним позовом на розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідач за первісним позовом у своєму відзиві на первісну позовну заяву заперечує первісні позовні вимоги з підстав того, що, на думку відповідача за первісним позовом, ним не порушено умов договору, оскільки відповідач за зустрічним позовом здійснив часткову оплату в розмірі 15 000 грн. 00 коп., тоді, як договором передбачено передоплату в розмірі 27 000 грн. 00 коп., обов'язок поставки товару за договором виникає в відповідача за первісним позовом протягом 25 днів з моменту зарахування передоплати, передбаченої договором. Таким чином обов'язок відповідача за первісним позовом щодо поставки виготовленого верстата не виник у зв'язку з невиконанням позивачем за первісним позовом свого обов'язку щодо сплати попередньої оплати за договором в розмірі 27 000 грн. 00 коп.

Як зазначає відповідач за зустрічним позовом, в позивача за зустрічним позовом не виникло обов'язку щодо початку робіт з виготовлення верстата. Також позивач за зустрічним позовом, виставивши відповідачу до оплати Рахунок-фактуру від 22.02.2011 року №СФ-00000007 на суму 54 000 грн. 00 коп., порушив умови договору щодо розміру передоплати за договором. Окрім того, як зазначає відповідач за зустрічним позовом, товар, який був предметом договору, є приладом серійного виробництва, спеціального замовлення чи креслення верстата відповідачем за первісним позовом позивачу за первісним позовом не надавалось, а витрати позивача, понесені у зв'язку із зарахуванням сплачених відповідачем за зустрічним позовом коштів є податковими зобов'язаннями та не можуть вважатись збитками від невиконання договору.

Таким чином, відповідач за зустрічним позовом вважає зустрічні позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими, просить суд відмовити відповідачу за зустрічним позовом в їх задоволенні у повному обсязі.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського Договору від 22.02.2011 року №3, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частин другої та третьої статті 612 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Приписами частини першої статті 615 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом.

Нормою частини другої статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином сторонами висловлено бажання щодо розірвання договору про виготовлення верстата, але не вчинено дій, передбачених Цивільним Кодексом України, спрямованих на розірвання вказаного договору.

Приписами частини третьої статті 843 ЦК України встановлено, що ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши та дослідивши подані сторонами документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що первісний позов є документально обґрунтований, відповідачем за первісним позовом не спростований, підлягає до задоволення повністю, зустрічний позов документально обґрунтований, відповідачем за зустрічним позовом у повній мірі не спростований, а тому підлягає до задоволення частково.

Позивачем за первісним позовом за подання позовної заяви Платіжними дорученнями від 24.02.2012 року №488 та №489 сплачено судовий збір в розмірі 2 683 грн. 00 коп. тоді, як станом на момент подання вказаного позову до суду судовий збір за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру (про розірвання договору) становить 1 073 грн. 00 коп., за подання позовної вимоги майнового характеру (про стягнення 52 635 грн. 23 коп.) -1 609 грн. 50 коп.

Позивачем за зустрічним позовом за подання зустрічної позовної заяви Платіжними дорученнями від 13.03.2012 року №4 та від 07.05.2012 року №6 сплачено судовий збір в розмірі 2 683 грн. 00 коп. тоді, як станом на момент подання вказаного позову до суду судовий збір за подання позовної заяви з вимогою немайнового характеру (про розірвання договору) становить 1 073 грн. 00 коп., за подання позовної вимоги майнового характеру (про стягнення 15 000 грн. 00 коп.) - 1 609 грн. 50 коп.

За таких обставин суд дійшов висновку про повернення позивачу за первісним позовом та позивачу за зустрічним позовом з Державного Бюджету по 0 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Первісний позов задоволити повністю.

2. Розірвати договір від 22.02.2011 року №3 про виготовлення та поставку верстата, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44; код ЄДРПОУ 36848256) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліс-Індустрія»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109; код ЄДРПОУ 30823440).

3. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-Індустрія» (79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109; код ЄДРПОУ 30823440) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44; код ЄДРПОУ 36848256) 15 000 грн. 00 коп. сплачених за договором від 22.02.2011 року №3 коштів та 2 682 грн. 50 коп. судового збору.

4. Зустрічний позов задоволити частково.

5. Розірвати договір від 22.02.2011 року №3 про виготовлення та поставку верстата, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44; код ЄДРПОУ 36848256) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Техноліс-Індустрія»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109; код ЄДРПОУ 30823440).

6. В задоволенні решти зустрічних позовних вимог відмовити.

7. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44; код ЄДРПОУ 36848256) на користь стягувача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Техноліс-Індустрія»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109; код ЄДРПОУ 30823440) 1 073 грн. 00 коп.

8. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Грін-Енерджі»1 (81220, Львівська область, Перемишлянський район, м. Бібрка, вул. Стуса, буд. 44; код ЄДРПОУ 36848256) з Державного бюджету 0 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору.

9. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Техноліс-Індустрія»(79035, Львівська область, м. Львів, вул. Зелена, буд. 109; код ЄДРПОУ 30823440) з Державного бюджету 0 грн. 50 коп. зайво сплаченого судового збору.

10. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

Суддя О.Ю. Бортник

Суддя М.Р. Король

21.08.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.