Постанова

від 27.08.2012 по справі 6/20/2012/5003

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р. Справа № 6/20/2012/5003

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючої судді Коломис В.В.

суддів Огороднік К.М.

суддів Тимошенко О.М.

при секретарі судового засідання Вовчко К.Я.

розглянувши апеляційну скаргу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" та третьої особи - Приватного підприємства "Джерело" на рішення господарського суду Вінницької області від 19.04.12 р.

у справі № 6/20/2012/5003 (суддя Говор Н.Д. )

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт"

відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс"

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Джерело"

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

третьої особи - не з'явився.

Судом роз'яснено представникам сторін права та обов'язки, передбачені ст.ст.20, 22 ГПК України.

Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 року у справі №6/20/2012/5003 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Приватного підприємства "Джерело" про звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено. Звернено стягнення суми 729393,15 грн., в т.ч. 529889,45 грн. основного боргу, 93509,90 грн. 10% річних, 114 538,44 грн. пені, в рахунок погашення заборгованості за Договором купівлі-продажу нафтопродуктів №01-06/08 від 06.08.2008 року грн., на предмет іпотеки: комплекс АЗС, який в цілому складається з: приміщень літери "А" - операторська - перший поверх - пр. №1: № 1- №8 - площею 149,8 кв.м.; літери "Б" навіс з заправочним майданчиком; №1, № 2 - колонок з резервуарами; № 3, №4, №5 - очисних споруд, який знаходиться за адресою: Вінницька область, м. Вінниця, вул. Тимощука, 60-А і належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" на користь ТОВ "Слов'янський нафтопродукт" на підставі договору іпотеки від 23.11.2009, реєстраційний № 2782, шляхом реалізації предмета іпотеки на прилюдних торгах.

Встановлено початкову ціну предмета іпотеки для його подальшої реалізації в сумі 4100000 грн. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" 14587,86 грн. судового збору.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, відповідач та третя особа звернулися до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просять рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Обгрунтовуючи свої вимоги апелянти посилаються на порушення господарським судом Вінницької області норм матеріального та процесуального права, а також на невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого суду.

Зокрема, апелянти зазначають, що за період 3 20.07.2011р. по 11.10.2011р. ПП "Джерело" було погашено заборгованість за договором купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.08.2008 року №01-06/08 на загальну суму 2 386 214,28 грн. Крім того, за період з 13.10.2011 року по 20.12.2011 року СВК "Марксівський", як новим кредитором відповідно до договору про переведення боргу від 11.10.2011 року №11-10/01П, було погашено заборгованість в розмірі 3 300 000,00 грн.

Відтак, на думку скаржників, з врахуванням суми заборгованості за договором купівлі-продажу, погодженою між позивачем та третьою особою станом на 20.07.2011 року та нарахувань в розмірі 10% річних і подвійної ставки НБУ, вбачається, що станом на 20.12.2011 року заборгованість ПП "Джерело" перед ТОВ "Слов'янський нафтопродукт" за договором купівлі-продажу погашена повністю.

Крім того, звертають увагу апеляційної інстанції на те, що оскільки іпотечний договір був укладений в забезпечення виконання зобов'язань ПП "Джерело" перед ТОВ "Слов'янський нафтопродукт" за договором купівлі-продажу, які з огляду на вищевикладене припинені, у відповідності до ст.599 ЦК України, виконанням, іпотека за спірним іпотечним договором вважається припиненою, що унеможливлює проведення стягнення на предмет іпотеки.

23.07.2012 року через канцелярію Рівненського апеляційного господарського суду представником позивача була подана заява про відмову від позову та закриття провадження у справі (т.5, а.с.113-115).

Так, частиною 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України визначено, що позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Проте слід мати на увазі, що ці права обмежуються особливостями розгляду справи в апеляційній інсианції, які випливають із меж перегляду справи відповідно до ст.101 ГПК України.

В пунктах 3.10., 3.12. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Ця норма не застосовується під час розгляду справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій. Передбачені нею права можуть бути використані позивачем також під час нового розгляду справи у першій інстанції після скасування рішення і передачі у встановленому порядку справи на новий розгляд суду першої інстанції.

В пункті 6 Інформаційного листа від 25.11.2005 року N01-8/2229 "Про деякі питання практики застосування норм законодавства, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у I півріччі 2005 року" Вищий господарський суд України на запитання, чи вправі суд апеляційної інстанції у здійсненні апеляційного перегляду судового рішення прийняти вимогу позивача про зміну підстави або предмета позову, збільшення (зменшення) розміру позовних вимог або ж відмову від позову, відповів, що норми ГПК України щодо вчинення господарським судом першої інстанції певних процесуальних дій не застосовуються судом апеляційної інстанції у випадках, коли відповідною нормою ГПК України прямо передбачено, що процесуальна дія вчиняється лише до прийняття рішення судом першої інстанції. Це повною мірою стосується прав позивача, передбачених частиною четвертою статті 22 ГПК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів прийшла до висновку, що заяву позивача про відмову від позову слід залишити без задоволення.

В судове засідання представники сторін не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили.

Враховуючи положення ст.102 ГПК України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення місцевого господарського суду, а також те, що всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін в даному судовому засіданні.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що у задоволенні вимог апеляційної скарги слід відмовити, рішення місцевого господарського суду - залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06 серпня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (продавець/позивач) та Приватним підприємством "Джерело" (покупець/третя особа) був укладений договір купівлі-продажу нафтопродуктів № 01-06/08 (далі - договір купівлі-продажу, т.1, а.с.12), відповідно до п.1.1. якого, продавець зобов'язувався передати у власність покупця, а покупець в свою чергу зобов'язувався прийняти і оплатити нафтопродукти згідно умовам, вказаним в цьому договорі, додаткових угодах та додатках, які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу, кількість, умови оплати, ціни та загальна вартість партії товару, що поставляється покупцю, зазначається в додаткових угодах, додатках, протоколах погодження цін і Актах приймання-передачі до цього договору.

Підставою для оплати за поставлену партію товару є рахунок-фактура, якщо інше не передбачено додатковими угодами до даного договору, з обов'язковим зазначенням в платіжному дорученні номера договору і номер додаткової угоди, на підставі якого здійснюється оплата (п.2.3. договору купівлі-продажу).

У разі невчасної оплати покупцем партії товару, покупець в повному обсязі відшкодовує продавцю збитки, понесені продавцем у зв'язку з такою не оплатою, а також, в якості самостійної форми відповідальності за порушення грошового зобов'язання (прострочку виконання) зобов'язується сплатити продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення від вартості несвоєчасно оплаченого товару та, в якості плати за користування чужими коштами, зобов'язується сплатити продавцю грошову суму в розмірі 10% річних від суми несвоєчасно здійсненої оплати (її частини) за весь період такої несвоєчасної оплати.

У разі недостатньої суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання покупцем в повному обсязі, ця сума задовільняє вимоги продавця в такій послідовності: в першу чергу задовольняється сума пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання, передбачена п.5.3 основного договору, а також в повному обсязі збитки, що виникли у зв'язку з невиконанням або неналежним виконанням покупцем своїх зобов'язань по цьому договору, а в другу чергу задовольняється сума основного боргу з урахуванням встановленого на день платежу індексу інфляції, проценти за користування чужими коштами, передбачені п. 5.3. цього договору (п.п. 5.3,5.4. договору купівлі-продажу).

На забезпечення зобов'язань ПП "Джерело" (боржник/третя особа) за договором купівлі-продажу нафтопродуктів № 01-06/08 від 06.08.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" (іпотекодержатель/позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" (іпотекодавець/відповідач) був укладений іпотечний договір, нотаріально посвідчений 23.11.2009 р., зареєстрований у реєстрі за № 2782 (далі - іпотечний договір, т.1, а.с.19), відповідно до п.1.1 якого, для забезпечення повного, належного та своєчасного виконання боржником боргових зобов'язань, в тому числі перерахованих у статті 2 цього договору, іпотекодавець цим надає у іпотеку предмет іпотеки.

У разі невиконання та/або неналежного виконання боржником боргових зобов'язань за договором купівлі-продажу та/або в інших заставних випадках в силу цього договору іпотекодержатель має переважне право перед іншими кредиторами іпотекодавця одержати виконання боргових зобов'язань та задоволення інших фактичних вимог за рахунок предмета іпотеки.

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору, предметом іпотеки за цим договором є: автозаправочна станція, розташована за адресою: Вінницька область, місто Вінниця, вулиця Тимощука, під номером 60-А (шістдесят з літерою "А"), яка в цілому складається з приміщень літери "А" - операторська - 1 поверх - пр.№ 1: № 1-№8 - площею 149,8 кв.м.; літери "Б" навіс з заправочним майданчиком; № 1,№2 - колонок з резервуарами; № 3, № 4, № 5 - очисних споруд. Вищезазначене нерухоме майно належить Іпотекодавцю на праві власності на підставі Свідоцтва № 687 про право власності на автозаправочну станцію, виданого на підставі рішення виконкому Вінницької міської ради 27 березня 2008 року за № 685 виданого на бланку серії САВ № 907005 виконкомом Вінницької міської ради 27 оерезня 2008 року, зареєстрованого КП "Вінницьке обласне об'єднане бюро технічної інвентаризації" 11 квітня 2008 року за №1002 в книгу №19. Право власності зареєстроване Комунальним підприємством "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" 10 листопада 2009 року за №1002 в книзі №19, реєстраційний номер 28804047. Відповідно до інформації, поданої у Витягу з реєстру прав власності на нерухоме майно № 24408088, виданому 10.11.2009 року Комунальним підприємством "Вінницьке міське бюро технічної інвентаризації" загальна площа автозаправочної станції становить 150,3 кв.м., балансова вартість - 6669051 грн.

Відповідно до п.1.4 іпотечного договору, сторони оцінили предмет іпотеки в сумі 4 100 000 грн., що еквівалентно на момент підписання даного договору 513141,43 доларам США за офіційним курсом НБУ. Оцінка предмета іпотеки проведена за згодою сторін з урахуванням ринкових цін та обсягу можливих витрат, пов'язаних з його реалізацією.

Відповідно до п.2.1 іпотечного договору, іпотека за цим договором забезпечує вимоги іпотекодержателя щодо виконання боржником боргових зобов'язань, що підлягають виконанню за договором купівлі-продажу та/або пов'язані з договором купівлі-продажу, у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як це встановлено в договорі купівлі-продажу, а також всіх додаткових договорах, які передбачають будь-які зміни та доповнення до договору купівлі-продажу, які можуть бути укладені сторонами договору купівлі-продажу в майбутньому, а також інші пов'язані із договором купівлі-продажу фактичні вимоги. Зокрема, іпотекою за цим договором забезпечуються вимоги іпотекодержателя за договором №01-06/08 купівлі-продажу, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю "Словянський нафтопродукт" та Приватним підприємством "Джерело" 06 серпня 2008 року, сума заборгованості відповідно до якого становить:

Сума заборгованості по вищезазначеному договору, погоджена сторонами, станом на 06 жовтня 2009 року складає 2099403,64 (два мільйони дев'яносто дев'ять тисяч чотириста три) гривні 64 копійки. Боржник зобов'язаний повністю повернути іпотекодержателю суму заборгованості, що виникла в рамках договору купівлі-продажу у повному обсязі не пізніше 20 червня 2010 року (двадцятого червня дві тисячі десятого року) включно, чи в інший строк, визначений в Додатковій угоді до цього договору, згідно графіка погашення заборгованості.

Період погашення заборгованості боржника за договором купівлі-продажу - Сума до сплати у відповідний період погашення заборгованості Боржника за договором купівлі-продажу: 1) з 23 листопада 2009 року до 20 грудня 2009 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 100 000,00 грн.; 2) з 21 грудня 2009 року до 20 січня 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 100 000,00 грн. ; 3) з 21 січня 2010 року до 20 лютого 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 150 000,00 грн.; 4) з 21 лютого 2010 року до 20 березня 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 350 000,00 грн.; 5) з 21 березня 2010 року до 20 квітня 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості чоржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 399 403,64 грн.; 6) з 21 квітня 2010 року до 20 травня 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 500 000,00 грн.; 7) з 21 травня 2010 року до 20 червня 2010 року, включаючи обидві дати - частина фактичної заборгованості боржника по основній сумі боргу, в розмірі, що перевищує еквівалент суми UАН 500 000,00 грн.

Сторони домовилися, що у випадку невиконання вищезазначеного графіку погашення заборгованості, вони можуть укласти додатковий договір до цього договору та змінити вищезазначений строк погашення заборгованості.

Відповідно до п.2.2 іпотечного договору сторони погоджуються, що у разі зміни розміру боргових зобов'язань після укладення цього договору, в тому числі збільшення, такі боргові зобов'язання забезпечуються цією іпотекою в повному розмірі.

Як встановлено судами обох інстанцій, внаслідок часткового виконання ПП "Джерело" графіку погашення заборгованості (п.2.1 іпотечного договору), в період з 20.12.2009 року по 20.07.2011 року фактично було сплачено 363743,00 гривень, в результаті чого неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 1 735 660,64 грн., що в свою чергу підтверджується розрахунком (т.1, а.с.108) та актом звірки заборгованості станом на 20.07.2011 року, підписаними обома сторонами та скріпленими їх печатками (т.1, а.с.116).

Оскільки прострочення платежу за графіком, встановленим у договорі іпотеки, має місце, та зважаючи, що умовами договору купівлі-продажу (пунктами 5.3,5.4) передбачена майнова відповідальність, позивачем, на думку апеляційного суду, правомірно нараховано пеню в розмірі 134145,17 грн. та 10% річних в розмірі 213138,94 грн. (т.1, а.с.105-108).

Таким чином, станом на 20.07.2011 року сума заборгованості ПП "Джерело" (третя особа) перед ТОВ "Словянський нафтопродукт" склала 1 735 660,64 грн. основного боргу, 213138,94 грн. 10% річних, 134145,17 грн. пені.

Крім того, як встановлено судами обох інстанцій, в період з 23.11.2009 року по 20.07.2011 року позивачем було відвантажено товар та отримана часткова оплата за нафтопродукти, внаслідок чого станом на 20.07.2011 року у ПП "Джерело" перед позивачем утворилась заборгованість в розмірі 2 819 375,53 грн. (сума боргу без врахування заборгованості, зафіксованої у договорі іпотеки), що в свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи додатковими угодами, накладними на передачу товару, банківськими виписками про часткові розрахунки та Актом звірки заборгованості від 20.07.2011 року (т.1, а.с.114-115, т.2, а.с.1-256).

Позивачем у відповідності до п.5.3 договору купівлі-продажу, нарахована пеня в розмірі 290260,71 грн. та 10% річних за користування коштами в розмірі 511895,75 грн., яка правомірно задоволена судом першої інстанції (т., а.с.109-111).

Таким чином, загальна сума заборгованості і штрафних санкцій (по зобов'язанням, що виникли із графіку, встановленим у договорі іпотеки, та зобов'язанням, що виникли безпосередньо із договору купівлі - продажу) склала 5 704 476,57 грн. (1735660,64+213138,94+134145,17+2819375,53+290260,71+511895,75) (т.1, а.с.109-111).

В подальшому, в період з 21.07.2011 року по 14.09.2011 року ПП "Джерело" була проведена часткова оплата, яка відповідно до умов п.5.4. договору купівлі-продажу підлягає зарахуванню в погашення пені.

Оскільки, станом на 14.09.2011 року пеня в розмірі 424 405,87 грн. зарахована позивачем в повному обсязі, сума заборгованості склала 5 645 208,47 грн., з яких основного боргу - 4 920 173,78 грн., 706360,57 грн. відсотків річних.

Як вбачається з матеріалів справи, ПП "Джерело" в період з 14.09.2011 по 11.10.2011 року було перераховано 1878000,00 грн. (т.4, а.с.72-170), внаслідок чого заборгованість станом на 11.10.2011 року склала: 4 048 534,35 грн. (сума основного боргу - 3 441 254,20 грн., 10% річних - 607280,15 грн.).

Таким чином, станом на 11.10.2011 року заборгованість третьої особи перед позивачем становила: 3 441 254,20 грн. основного боргу, 607280,15 грн. 10% річних, 1461,25 грн. пені згідно поданого позивачем розрахунку (т.1, а.с.111).

11 жовтня 2011 року між ТОВ "Слов'янський нафтопродукт" (позивач/кредитор), ПП "Джерело" (третя особа/первісний боржник) та СВК "Марксівський" (новий боржник) був укладений договір про переведення боргу № 11-10/01П (далі - договір про переведення боргу, т.1, а.с.30), відповідно до п.1.1. якого, первісний боржник переводить частину боргу за Договором № 01-06/08 від 06.08.2008 року, укладеного між первісним боржником та кредитором (позивачем), а новий боржник приймає на себе частину зобов'язання за названим у цьому пункті договором.

Пунктом 1.2. договору про переведення боргу, сторони визначили загальний розмір частини боргу первісного боржника, що підлягає переведенню на нового боржника за цим договором в сумі 3 300 000 грн.

В період з 11.10.2011 року по 20.12.2011 року новим боржником на виконання вищевказаного договору було сплачено 3 425 135,00 грн., що підтверджується розрахунком, підписаним Актом звірки взаєморозрахунків від 30.12.2011 року та банківськими виписками (т.1, 113,117).

Станом на 20.12.2011 року новий боржник в повному обсязі виконав свої зобов'язання за договором про переведення боргу і частково погасив заборгованість первісного боржника (третя особа) перед позивачем (кредитором).

Таким чином, станом на 20.12.2011 року заборгованість ПП "Джерело" перед позивачем за договором купівлі-продажу склала 623 399,35 грн. (4 048 534,35 - 3 425 135,00), з яких 529 889,45 грн. основного боргу та 93 509,90 грн. відсотків річних.

Крім того, позивачем у відповідності до п.5.3 договору купівлі-продажу, на вищевказану суму заборгованості нарахована пеня в розмірі 114 538,44 грн.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що станом на 31.12.2011 року заборгованість ПП "Джерело" перед позивачем за договором купівлі-продажу склала 737 937,79 грн., з яких 529 889,45 грн. основного боргу, 114 538,44 грн. пені, 93 509,90 грн. 10% річних (т.1, а.с.113).

Як вже зазначалося вище, в забезпечення зобов'язання ПП "Джерело" за договором купівлі-продажу, між ТОВ "Слов'янський нафтопродукт" (позивач) та ТОВ "Джерело Плюс" (відповідач) був укладений договір іпотеки, відповідно до якого, передано в іпотеку: майновий комплекс АЗС за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Тимощука, 60-А, що належить відповідачу на праві власності.

За вказаним договором іпотеки відповідач виступив майновим поручителем ПП "Джерело" та іпотекодавцем.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.07.2011 року позивач, у відповідності до п.2. іпотечного договору та ст.35 Закону України "Про іпотеку" звернувся до відповідача з вимогою в добровільному порядку ліквідувати заборгованість, яка в свою чергу була залишена останнім без відповіді і задоволення (т.1, а.с.16).

Відповідно до ст.7 Закону України "Про іпотеку", за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно ст.33 Закону України "Про іпотеку" у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.590 ЦК України).

Статтею 39 Закону України "Про іпотеку" передбачено, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомою майна, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону; початкова ціна предмета іпотеки для його подальшої реалізації.

Згідно з ч.6 ст 5 Закону "Про іпотеку", вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб'єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Якщо вартість предмета застави визначається на основі домовленості між заставодавцем та заставодержателем, в основу оцінки предмета застави покладаються звичайні ціни на дане майно, що склалися на момент виникнення застави, якщо інший порядок оцінки не встановлений договором або законом. Звичайною вважається ціна товару (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведено протилежне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Як вбачається, в договорі іпотеки сторони визначили вартість іпотечного майна в розмірі 4 100 000 грн.

Апеляційний суд погоджується з місцевим господарським судом, що за відсутності спору щодо оцінки іпотечного майна відсутня необхідність у залученні додаткових доказів для оцінки майна, таких як висновок суб'єкта оціночної діяльності.

Аналогічна позиція викладена в постановах ВГСУ від 15.02.2012 у справі № 28/87пн та від 14.09.2011 у справі № 9/156-10.

Зважаючи на те, що ані суду першої інстанції, ані апеляційному господарському суду відповідач доказів, які спростовували б доводи позивача щодо наявності заборгованості не надав, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивач, відповідно до ст.ст. 589, 590 ЦК України, ст.ст. 33, 35 Закону України "Про іпотеку", умов договору іпотеки, набув право звернути стягнення на предмет іпотеки, який належить відповідачеві, для задоволення своїх вимог в сумі 737 937,79 грн.

При цьому, слід зазначити, що оскільки позивач, згідно заяви про уточнення позовних вимог від 19.04.2012 року (т.4, а.с.70-71), просив в рахунок погашення заборгованості в сумі 729323,15 грн. звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом реалізації останнього на прилюдних торгах, тоді як, заборгованість становить 737937,79 грн., місцевий господарський суд прийшов до правильного висновку про стягнення останньої саме в сумі 729323,15 грн.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Натомість скаржником не подано судовій колегії належних та достатніх доказів, які стали б підставою для скасування рішення місцевого господарського суду.

При цьому, посилання скаржника на те, що 18 липня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Слов'янський нафтопродукт" та Приватним підприємством "Джерело" була підписана додаткова угода до договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 06.08.2008 року (т.5, а.с.114), відповідно до якої, сторони вирішили припинити дію договору купівлі-продажу на підставі ст.599 ЦК України, у зв'язку з виконанням сторонами вищевказаного договору, колегією суддів до уваги не беруться, оскільки зазначена угода була підписана сторонами вже після винесення рішення у даній справі.

Слід зазначити, що апеляційний суд перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду на момент його винесення. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Крім того, будь-яких доказів оплати вищевказаної заборгованості суду апеляційної інстанції надано не було.

Враховуючи все вищевикладене в сукупності, колегія суддів Рівненського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Вінницької області ґрунтується на матеріалах і обставинах справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 99,101,103,105,106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Джерело Плюс" та третьої особи - Приватного підприємства "Джерело" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Вінницької області від 19.04.2012 року у справі №6/20/2012/5003 залишити без змін.

2. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуюча суддя Коломис В.В.

Суддя Огороднік К.М.

Суддя Тимошенко О.М.