Рішення

від 21.08.2012 по справі 5015/2608/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.08.12 Справа № 5015/2608/12

Господарський суд Львівської області у складі судді Козак І.Б.

при секретарі Іваночко В.В.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом: Управління Служби Безпеки України у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюаті ЛТД», м. Львів,

про: стягнення 72 177 грн. 34 коп. заборгованості та стягнення судових витрат.

За участю представників:

Від позивача: Бриняк О.М.-представник (довіреність в матеріалах справи);

Від відповідача: Юнко Н.А. -представник (довіреність в матеріалах справи);

Сторонам роз'яснено права та обов'язки, передбачені статтею 22 ГПК України, зокрема, підстави відводу судді відповідно до статті 20 ГПК України. Заяв та клопотань про відвід судді не подано. Сторони не наполягають на фіксації судового процесу технічними засобами.

Суть спору: розглядається справа за позовом Управління Служби Безпеки України у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюаті ЛТД»про стягнення 67 236 грн. 10 коп. суми основної заборгованості за договором з урахуванням індексу інфляції, 4 941 грн. 24 коп. штрафних санкцій, нарахованих в порядку статті 625 ЦК України та стягнення судових витрат.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.06.2012 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 06.07.2012 року, про що сторони належним чином повідомлені під розписку в порядку, передбаченому Інструкцією з діловодства в господарських судах, затвердженою Наказом ВГСУ від 25.10.2004 року № 64 (докази в матеріалах справи).

Розгляд справи неодноразово відкладався з підстав, викладених у відповідних ухвалах суду по справі.

Представник позивача в судове засідання 21.08.2012 року з'явився, позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві, подав для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які витребовувалися господарським судом (копії -у справі), надав усні пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, 20.08.2012 року подав клопотання (вх. №18344/12), у якому просить суд оголосити перерву в судовому засіданні до врегулювання між сторонами спору в добровільному порядку.

Дане клопотання відповідача судом відхилено, оскільки суд давав сторонам достатньо часу для примирення.

В судовому засіданні представником позивача подано Довідку, у якій вказує на те, що станом на 07.05.2012 року сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 54 188 грн. 43 коп., штрафні санкції за невиконання умов договору становлять 4 941 грн. 24 коп.

В судовому засіданні представником відповідача подано Довідку про перерахування коштів ТзОВ «Дюаті ЛТД»на розрахунковий рахунок УСБУ у Львівській області згідно Договору комісії від 09.07.2010 року № 87, з якої вбачається, що на підставі проведення відповідачем часткової оплати заборгованості в розмірі 3 500 грн. 00 коп. станом на 26.06.2012 року сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 50 688 грн. 43 коп.

Представник позивача вказану суму основної заборгованості підтвердив, в судовому засіданні заявив клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог, де просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 50 688 грн. 43 коп. суми основної заборгованості, 13 047 грн. 67 коп. інфляційних втрат та 4 941 грн. 24 коп. трьох відсотків річних, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Спір розглядається у відповідності до заявленого позивачем клопотання про уточнення (зменшення) позовних вимог.

В ході судового розгляду встановлено:

Позивач: Управління Служби Безпеки України у Львівській області є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20001591, знаходиться за адресою: 79012, Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, буд. 55, що підтверджується Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА № 501085, Випискою з ЄДРПОУ серії ААБ №736346 та Витягом з ЄДРПОУ від 26.06.2012 року 14145080 (докази в матеріалах справи).

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Дюаті ЛТД» є юридичною особою, йому присвоєно код ЄДРПОУ 20792894, знаходиться за адресою: 79015, Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 76, кв. 100, що підтверджується Спеціальним витягом з ЄДРПОУ від 06.07.2012 року №14204837 та Довідкою Головного управління статистики у Львівській області з ЄДРПОУ серії АА №059945 (докази в матеріалах справи).

Постановою про передачу речових доказів на реалізацію від 14.06.2010 року Слідчий в ОВС першого відділення Слідчого відділу Управління Служби Безпеки України у Львівській області підполковник юстиції Захаревич Т.Є. постановив передати речові докази -столовий посуд в загальній кількості 48210 штук, всього 221 найменувань, вартість яких станом на 19.05.2009 року становить 425 194 грн. 21 коп., без врахування ПДВ та обов'язкових митних платежів та вартість яких станом на 28.10.2009 року, тобто на момент проведення експертизи становить 367 735 грн. 53 коп. без врахування ПДВ та обов'язкових митних платежів на реалізацію у підприємства торгівлі. Кошти від реалізації речових доказів перерахувати на депозитний рахунок УСБУ у Львівській області.

09.07.2010 року між Управлінням Служби Безпеки України у Львівській області (надалі -позивач, комітент) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дюаті ЛТД»(надалі -відповідач, комісіонер) укладено Договір комісії №87 (надалі - договір), за умовами якого комітент зобов'язувався передати комісіонеру столовий посуд в загальній кількості 48210 предметів в асортименті 221 найменувань, згідно Висновку експерта від 28.10.2009 року №2737 на загальну суму 367 735 грн. 53 коп. без урахування податку на додану вартість (Додаток №1 до договору).

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками двох сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками сторін, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Доказів розірвання та/або визнання недійсним договору від 09.07.2009 року №87 станом на час розгляду справи в суді сторонами не заявлено та не подано.

За своєю правовою природою, основними та неосновними (другорядними) ознаками зазначений Договір є договором комісії, відповідно до статті 1011 ЦК України.

Статтею 1011 ЦК України передбачено, що за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Пунктом 3 договору встановлено, комісіонер здійснює прийом товару за Актом прийому товару (Додаток №2 до договору, який є невід'ємною його частиною).

Пунктом 4 договору сторони погодили, що розрахунок за договором проводиться між комітентом та комісіонером по мірі реалізації товару, однак не пізніше 60 діб з моменту підписання договору, шляхом перерахування на депозитний рахунок комітента 294 188 грн. 43 коп., що випливає з суми 367 735 грн. 53 коп. за мінусом комісійної винагороди в розмірі 20 відсотків від 367 735 грн. 53 коп., що становить 73 547 грн. 10 коп., згідно з абзацом 2 пункту другого Постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.1998 року № 1340 «Про порядок обліку, зберігання, оцінки конфіскованого та іншого майна, що переходить у власність держави і розпорядження ним».

Згідно пункту 5 договору у разі неналежного виконання сторонами умов договору питання про відповідальність вирішується у встановленому законом порядку.

Відповідно до пункту 6 договору він вступає в силу з моменту його підписання двома сторонами і діє до повного виконання умов договору.

Позивач свої зобов'язання за договором виконав належним чином, передав, а відповідач отримав 221 найменування столового посуду в кількості 48210 штук загальною вартістю 367 735 грн. 53 коп., що підтверджується долученим до матеріалів справи Актом опису та передачі майна від 09.07.2010 року б/н (Додаток №2 до договору). Вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками юридичних осіб -сторін за договором (належним чином завірена касія Акта долучена до матеріалів справи).

Відповідач своїх зобов'язань за договором належним чином не виконав, сплатив 240 000 грн. 00 коп., внаслідок чого станом на момент порушення провадження у справ утворилась заборгованість в розмірі 54 188 грн. 43 коп. (розрахунок суми позовних вимог долучено до матеріалів справи)

Після порушення провадження у справі відповідачем здійснено часткове погашення заборгованості за договором в розмірі 3 500 грн. 00 коп., що підтверджується долученою до матеріалів справи Довідкою відповідача б/д б/н.

Представник позивача в судовому засіданні 21.08.2012 року факт часткового погашення заборгованості в розмірі 3 500 грн. 00 коп. підтвердив.

З метою досудового врегулювання спору позивач звертався до відповідача Листом від 23.09.2010 року вих. №62/21-467.

У своїй Відповіді на претензію від 01.11.2010 року №23 відповідач вказує на те, що неодноразово повідомляв позивача про те, майно, яке передане за договором, реалізоване не в повному обсязі та просить позивача провести уцінку майна та не застосовувати до відповідача штрафні санкції за договором.

Претензією від 16.10.2010 року вих. №62/21-524 позивач звернувся до відповідача з вимогою про погашення суми основної заборгованості та пені за договором.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді заборгованість відповідача перед позивачем за договором становить 50 688 грн. 43 коп., доказів її погашення сторонами суду не заявлено та не подано.

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку; зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.

Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.

В даному випадку господарське зобов'язання виникло з господарського Договору комісії від 09.07.2009 року №87, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.

Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Окрім стягнення суми основної заборгованості за договором позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 4 941 грн. 24 коп. трьох відсотків річних та 13 047 грн. 67 коп. інфляційних втрат, нарахованих за період з вересня 2010 року по березень 2012 року включно у відповідності до статті 625 ЦК України (розрахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат в матеріалах справи).

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Рекомендаціями Верховного Суду України щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ (Лист Верховного Суду України від 03.04.1997 року № 62-97Р) встановлено, що сума, внесена за період з першого по п'ятнадцяте число відповідного місяця індексується за період з врахуванням індексу інфляції цього місяця, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок розпочинається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулось з 1 по 15 число відповідного місяця, то інфляційна зміна розраховується без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 число місяця -інфляційна зміна розраховується з врахуванням індексу інфляції цього місяця.

Судом перераховано розмір інфляційних втрат та трьох відсотків річних за період з вересня 2010 року по березень 2012 року включно, які належить стягнути з відповідача на користь позивача, і вони становлять: три відсотки річних за період з вересня 2010 року по березень 2012 року включно -4 941 грн. 24 коп., інфляційні втрати за вказаний період -13 897 грн. 20 коп.

Таким чином суд дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача 4 941 грн. 24 коп. трьох відсотків річних та 13 047 грн. 67 коп. інфляційних втрат, нарахованих у відповідності до приписів частини другої статті 625 ЦК України за період з вересня 2010 року по березень 2012 року включно.

Заслухавши пояснення сторін, оглянувши та дослідивши подані сторонами документи та оцінивши їх в сукупності, суд прийшов до висновку, що позов (зменшений) є документально обґрунтований, відповідачем не спростований, підлягає до задоволення повністю.

Судові витрати покласти на сторони відповідно до статті 49 ГПК України.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст. 20, 22, 32 -34, 43, 44, 49, 77, 82 - 85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов (уточнений) задоволити повністю.

2. Стягнути з боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю «Дюаті ЛТД»(79015, Львівська область, м. Львів, вул. Героїв УПА, буд. 76, кв. 100; код ЄДРПОУ 20792894) на користь стягувача: Управління Служби Безпеки України у Львівській області (79012, Львівська область, м. Львів, вул. Вітовського, буд. 55; код ЄДРПОУ 20001591) 50 688 грн. 43 коп. заборгованості за договором, 13 047 грн. 67 коп. інфляційних втрат, 4 941 грн. 24 коп. трьох відсотків річних та 1 609 грн. 50 коп. судового збору.

3. Наказ видати у відповідності до статей 116 та 117 ГПК України.

Суддя Козак І.Б.

21.08.2012 року підписано та проголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Мотивувальна частина рішення оформлена та підписана відповідно до статті 84 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в порядку ст. ст. 91 - 93 ГПК України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 ГПК України.