Постанова

від 21.08.2012 по справі 5017/1022/2012

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р.Справа № 5017/1022/2012 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Колоколова С.І.

суддів: Разюк Г.П., Петрова М.С.

(Згідно із розпорядженням голови Одеського апеляційного господарського суду № 568 від 01.08.2012 року, колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.В. Михайлова замінено на колегію суддів у складі С.І. Колоколова, Г.П. Разюк, М.С. Петрова)

при секретарі судового засідання: Белянкіній Г.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: Алексєєв І.І. (довіреність № 04/18-12 від 18.04.2012 року)

від відповідачів:

- від ФКМ ІМР -не з'явився;

- від ПП „Агровіта" - Буряченко А.М. (довіреність б/н від 19.04.2012 року)

від третіх осіб:

- від ПНІМНО ОСОБА_6 -не з'явився;

- від КП „ІМБТІ" -не з'явився;

- від ІМР -Самусєва О.М. (довіреність № 31 від 12.04.2012 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агровіта"

на рішення господарського суду Одеської області від „11" червня 2012 року

по справі № 5017/1022/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Дунай-Сервіс-Експрес", м.Ізмаїл

до:

- Фонду комунального майна Ізмаїльської міської ради, м. Ізмаїл;

- Приватного підприємства „Агровіта", м. Ізмаїл

за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

- Приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6, м. Ізмаїл;

- Комунального підприємства „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації", м.Ізмаїл;

- Ізмаїльської міської ради, м. Ізмаїл

про визнання договору купівлі-продажу недійсним

В С Т А Н О В И В :

03.04.2012 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Дунай-Сервіс-Експрес" (далі по тексту -позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Ізмаїльської міської ради особі Фонду комунального майна та Приватного підприємства „Агровіта" (далі по тексту -відповідач-2) за участю третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів Приватного нотаріуса Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6 (далі по тексту -третя особа-1) та Комунального підприємства „Ізмаїльське міжміське бюро технічної інвентаризації" (далі по тексту -третя особа-2) про визнання недійсним посвідченого 06.05.2011 року третьою особою-1 договору купівлі-продажу 7/50 частин нежитлової будівлі, а саме із літери "А": приміщення № 2 -коридор, № 3, 4, 7, 8 -кабінет, № 5 -комора, № 6 -кухня, №17, 18 -санвузол, 1/2 частини приміщення № 14 -коридор, загальною площею -71,6 м 2 , яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60, вартістю 140 454 грн. укладеного між Ізмаїльською МР в особі ФКМ Ізмаїльської МР та ПП „Агровіта".

27.04.2012 року від позивача по справі надійшло клопотання (вх.№ 13164/2012), в якому він просив суд залучити Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради в якості співвідповідача, а провадження у справі в частині позову до Ізмаїльської міської ради припинити у зв'язку із відсутністю предмету спору.

14.05.2012 року позивач надав суду уточнену позовну заяву, в якій він зазначив в якості відповідачів Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради та ПП „Агровіта".

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2012 року провадження у справі № 5017/1022/2012 в частині позовних вимог до Ізмаїльської міської ради було припинено.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 14.05.2012 року до участі у справі в якості співвідповідача було залучено Фонд комунального майна Ізмаїльської міської ради (далі по тексту -відповідач-1) та у якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів -Ізмаїльську міську раду (далі по тексту -третя особа-3).

Рішенням господарського суду Одеської області від 11.06.2012 року по справі № 5017/1022/2012 (суддя Цісельський О.В.) позовні вимоги ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" задоволені повністю. Визнано недійсним посвідчений 06.05.2011 року приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6 договір купівлі-продажу 7/50 частин нежитлової будівлі, а саме із літери "А": приміщення № 2 - коридор, № 3,4,7,8 - кабінет, № 5 -комора, № 6 -кухня, № 17, 18 -санвузол, 1/2 частини приміщення № 14 -коридор, загальною площею -71,6 м 2 , яка розташована за адресою: м. Ізмаїл, вул. Жовтнева, 60, вартістю 140 454 грн., укладений між ФКМ Ізмаїльської МР та ПП „Агровіта". Стягнуто з ФКМ Ізмаїльської МР на користь ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" витрати по сплаті судового збору в сумі 536,50 грн. Стягнуто з ПП „Агровіта" на користь ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" витрати по сплаті судового збору в сумі 536,50 грн.

Такий висновок суду мотивований тим, що об'єкт приватизації знаходиться у спільній частковій власності у Ізмаїльської міської ради та у ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес", а у відповідності до приписів ст.362 ЦК України співвласник у випадку продажу своєї частки зобов'язаний повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає, а тому саме приписи ст.362 ЦК України є законодавчим обмеженням щодо приватизації спірного об'єкту шляхом викупу.

На виконання даного рішення господарським судом Одеської області 26.06.2012 року видано відповідні накази.

Не погоджуючись із зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, ПП „Агровіта" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес". Скаржник в своїх доводах та запереченнях посилається на те, що суд повно та всебічно не перевірив всі обставини справи, не дав належну правову оцінку доказам, порушив та невірно застосував норми чинного законодавства, в зв'язку з чим виніс незаконне і необґрунтоване рішення, яке не відповідає обставинам справи і вимогам закону.

На думку скаржника, процес приватизації регулюється не лише загальними нормами Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" та Цивільного кодексу України, але й спеціальними нормами чинного законодавства про приватизацію, зокрема, Законом України „Про приватизацію невеликих державних підприємств" та Законом України „Про приватизацію державного майна". Проведення ФКМ Ізмаїльської МР процедури продажу комунальної власності всупереч вказаним Законам і без конкурсу, якраз би і спричинило невідповідність договору продажу майна вимогам закону і персональну кримінальну відповідальність посадових осіб органів місцевого самоврядування.

За твердженням скаржника, згідно з договором від 15.09.2009 року укладеним з ФКМ в особі Ізмаїльської МР, ПП „Агровіта" на протязі тривалого часу орендувало та належним чином виконувало свої обов'язки за договором найму, а тому відповідно до ч.2 ст.777 ЦК України отримало переважне право перед іншими особами на її придбання. Отже, орган приватизації на свій розсуд мав визначити чи ПП „Агровіта" чи ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" могли скористатися переважним правом на придбання спірного майна за визначеними умовами і тільки у випадку відмови відповідача від купівлі на запропонованих умовах спірного приміщення, воно могло бути запропоновано іншому співвласнику, чи відчужено іншим особам.

Скаржник вважає, що жодних доказів недійсності договору купівлі-продажу позивачем надано не було. ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" є співвласником спірного об'єкту і відповідно до ст.362 ЦК України у разі продажу частки у праві спільної часткової власності як співвласник також має право на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів. ПП „Агровіта", в свою чергу, тривалий час орендувало частину приміщення, яке в подальшому придбало у територіальної громади в особі Ізмаїльської МР за конкурсом, по договору купівлі-продажу, тобто разом з позивачем про справі також мало передбачене законом пріоритетне право на його придбання.

Скаржник посилається на те, що ухвалюючи рішення про визнання недійсною угоди купівлі-продажу спірного майна, суд обмежився лише визнання угоди недійсною не застосувавши наслідки її недійсності, не вирішивши питання про повернення сторін у попередній стан, не вказавши які взаєморозрахунки мали сторони та не вказавши, хто із них має повернути одне одному.

Ізмаїльська МР подала до суду письмові пояснення, в яких та її представник в судовому засіданні повністю підтримали доводи, заперечення та вимоги апеляційної скарги ПП „Агровіта" та просили задовольнити її в повному обсязі, а саме скасувати рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2012 року по справі №5017/1022/2012 і прийняти нове рішення, яким відмовити повністю в задоволенні позову ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес".

Позивач відзив на апеляційну скаргу ПП „Агровіта" до суду не надав, але його представник в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду -без змін, вважаючи його правомірним, обґрунтованим, відповідаючим матеріалам справи та нормам чинного законодавства.

ФКМ Ізмаїльської МР, КП ІМБТІ та нотаріус ОСОБА_6 відзиви на апеляційну скаргу до суду не надали та їх представники в судове засідання 21.08.2012 року не з'явилися без поважних причин, про причини неявки суд не повідомили, будь-яких клопотань не заявляли, хоча були належним чином повідомлені про час та місце слухання справи, про що свідчать відповідні поштові повідомлення від 17.07.2012 року, від 19.07.2012 року та від 17.07.2012 року, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу за відсутністю їх представників.

Розглянувши та перевіривши матеріали справи і апеляційну скаргу, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін та третьої особи, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія дійшла до наступного.

Відповідно до приписів ст.101 ГПК України апеляційна інстанція не зв'язана доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, а згідно до приписів ст.33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна належними і допустимим доказами довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог чи заперечень.

Як встановлено господарським судом першої інстанції та підтверджено в ході апеляційного провадження, 30.11.2000 року між ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" (Покупець) та ФКМ Ізмаїльської МР (Продавець) було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, посвідчений приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_10 та зареєстровано у реєстрі за № 14631 (т.1 а.с.10-12).

За умовами п.1.1 договору від 30.11.2000 року продавець зобов'язується передати у власність покупцю комунальне індивідуально визначене майно -нежитлове приміщення, яке розташоване за адресою: 68600, м. Ізмаїл, вул. Октябрська,60, що складається в цілому: літ. А -будинок, цегляний, площею 280,3 м2, літ. Б -будинок, цегляний, площею 215,5 м2, літ. Г -котельна, цегляна, площею 33,9 м2, літ. Д -господарчий корпус, цегляний, площею 86,6 м2.

У власність покупця перейшло 13/25 частини, що складаються з нежитлових приміщень, позначених в плані: із літ. Г -приміщення № 1 -кочегарка, літ. Б, літ. Д, загальною площею 320,1 м2.

Пунктом 1.2 договору від 30.11.2000 року визначено, що право власності на нежитлове приміщення переходить до покупця з моменту нотаріального посвідчення договору.

04.12.2000 року договір було зареєстровано КП „Ізмаїльське МБТІ".

20.12.2004 року на підставі рішення Виконкому Ізмаїльської міської ради №1633 від 09.12.2004 року міській громаді в особі Ізмаїльської міської ради було видано Свідоцтво про право власності за № 1189 на 12/25 частин об'єкта нерухомого майна, яки складаються із: літ. А -нежитлова будівля, загальною площею -270,8 м2; літ. Л -котельна, загальною площею -15,9 м2, що розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Октябрська,60 (т.1 а.с.13).

15.09.2009 року за результатами конкурсу між ФКМ Ізмаїльської МР (орендодавець) та ПП „Агровіта" (орендар) було укладено договір оренди нерухомого або іншого індивідуально визначеного майна, яке є власністю міської громади в особі Ізмаїльської міської ради (т.2 а.с.3-4).

За умовами п.1.1 договору оренди від 15.09.2009 року орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування нерухоме майно: нежитлові приміщення, розташовані за адресою: м. Ізмаїл, вул. Октябрська,60, загальною площею 71,6 м2 на 1 поверсі 2-поверхової будівлі літ. А, в т.ч. частину коридору №1 -12,6 м2; № 2 -3,5 м2; № 3 -15,1 м2; № 4 -8,3 м2; № 5 -3,1 м2; № 6 -3,3м2; № 7 -8,7 м2; № 8 -12,2 м2; № 17 -1,0 м2; № 18 -1,1 м2; частину коридору № 14 -2,7 м2.

Балансоутримувачем майна зазначено УЖКГ.

Відповідно до п.10.1. договору оренди від 15.09.2009 року він укладений строком по 14.08.2012 року включно.

25.02.2011 року рішенням 6 сесії VІ скликання Ізмаїльської міської ради за №405-VІ було затверджено „Перелік об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, які підлягають приватизації в 2011 році" та виконання даного рішення було покладено на Фонд (т.1 а.с.16).

Згідно Додатку до рішення Ізмаїльської міської ради за № 405-VІ від 25.02.2011 року до „Переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, які підлягають приватизації в 2011 році" за № 2 було включено нежитлове вбудоване приміщення розташоване за адресою: вул. Октябрська,60, загальною площею 71,6 м2 спосіб приватизації -викуп орендарем (т.1 а.с.21).

07.02.2011 року ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" звернулося з листом вих.№ 202 до Ізмаїльського міського голови, в якому просило розглянути питання про продаж 12/25 частин об'єкту нерухомості за адресою м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 із зазначенням того, що він як співвласник має переважне право купівлі частки у праві спільної часткової власності перед іншими особами.

04.03.2011 року позивач отримав від Ізмаїльського міського голови лист вих.№17/01-12-345, в якому за результатами розгляду звернення позивача від 07.02.2011 року було вказано, що задовольнити прохання позивача про продаж 12/25 частин об'єкту нерухомості, що розташований за адресою: м. Ізмаїл, вул. Октябрська,60, є не можливим, оскільки на 6 сесій Ізмаїльської міської ради було прийнято рішення № 405-VI „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності міської громади Ізмаїла, що підлягають приватизації в 2011 році".

06.05.2011 року між ФКМ Ізмаїльської МР та ПП „Агровіта" було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, який було посвідчено приватним нотаріусом Ізмаїльського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстровано в реєстрі за № 2204 (т.1 а.с.19-20).

Згідно умов договору купівлі-продажу від 06.05.2011 року ФКМ Ізмаїльської МР продав, а ПП „Агровіта" придбало 7/50 частин нежитлової будівлі загальною площею -71,6 м2, а саме із літери "А": приміщення № 2 -коридор, № 3, 4, 7, 8 - кабінет, № 5 -комора, № 6 -кухня, № 17, 18 -санвузол, 1/2 частини приміщення №1 -коридор, 1/2 частини приміщення № 14 -коридор, яка розташована за адресою: м.Ізмаїл, вул. Жовтнева,60.

Відповідно до п.1.5 договору купівлі-продажу від 06.05.2011 року, ринкова вартість об'єкту приватизації становить 140 454 грн. з ПДВ.

Вказаний в договорі купівлі-продажу об'єкт приватизації продано за 140 454 грн. При цьому ПДВ становить 23 409 грн. (п.1.6 договору купівлі-продажу від 06.05.2011 року).

Згідно витягу про державну реєстрацію прав виданого КП „Ізмаїльське МБТІ" за № 30152029 від 01.06.2011 року під реєстр. № 33489820 за номером запису 81 в книзі 1в за ПП „Агровіта" зареєстровано право приватної часткової власності на 7/50 нежитлової будівлі розташованої за адресою: м. Ізмаїл, вул. Октябрська,60 (т.1 а.с.66).

ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" звернулося з адміністративним позовом до Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення 6-ї сесії Ізмаїльської міської ради № 405-VI від 25.02.2011 року „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році" в частині визначення способу приватизації нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 шляхом викупу.

Постановою Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області від 13.10.2011 року по адміністративній справі за № 2-а-7494/11 у задоволені адміністративного позову ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" було відмовлено.

За результатами розгляду апеляційної скарги ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" на постанову Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області від 13.10.2011 року по адміністративній справі за № 2-а-7494/11 Одеським апеляційним адміністративним судом 15.03.2012 року постанову Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області від 13.10.2011 року по адміністративній справі за № 2-а-7494/11 було скасовано та було прийнято нову постанову, якою адміністративний позов ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" було задоволено -визнано протиправним та скасовано рішення 6-ї сесії Ізмаїльської міської ради № 405-VІ від 25.02.2011 року в частині п.2 додатку до рішення „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році", про приватизацію ПП „Агровіта" нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м.Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 загальною площею 71,6 м2 шляхом викупу (т.1 а.с.25-26).

Судова колегія погоджується з висновками місцевого господарського суду про задоволення позовних вимог ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" та вважає, що доводи, заперечення і вимоги ПП „Агровіта", викладені в апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

У відповідності до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ч.1 ст.143 Конституції України, територіальні громади села, селища, міста безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, що є в комунальній власності; затверджують програми соціально-економічного та культурного розвитку і контролюють їх виконання; затверджують бюджети відповідних адміністративно-територіальних одиниць і контролюють їх виконання; встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону; забезпечують проведення місцевих референдумів та реалізацію їх результатів; утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства, організації і установи, а також здійснюють контроль за їх діяльністю; вирішують інші питання місцевого значення, віднесені законом до їхньої компетенції.

Стаття 144 Конституції України встановлює, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Стаття 16 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначає, зокрема, що органи місцевого самоврядування є юридичними особами і наділяються цим та іншими законами власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Сільська, селищна, міська, районна в місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною своїх повноважень органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.

Відповідно до п.31. ст.26 Закону „Про місцеве самоврядування в Україні", до виключної компетенції міських рад віднесено прийняття рішень про передачу іншим органам окремих повноважень щодо управління майном, яке належить до комунальної власності відповідної територіальної громади, визначення меж цих повноважень та умов їх здійснення;

Пунктом 5 ст.60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.

Як вбачається з матеріалів справи, між відповідачами -ФКМ Ізмаїльської МР, який відноситься до виконавчих органів Ізмаїльської міської ради, та ПП „Агровіта" 06.05.2011 року було укладено договір купівлі-продажу комунального майна, який було укладено на підставі рішення Ізмаїльської міської ради за № 405-VІ від 25.02.2011 року.

У відповідності до ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 4) інші юридичні факти. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування

Стаття 13 ЦК України встановлює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства. Не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом.

Стаття 15 ЦК України встановлює, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до приписів ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: 2) визнання правочину недійсним; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Як встановлено матеріалами справи, ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес", з метою захисту свого порушеного права як співвласника комунального майна, звернулося із адміністративним позовом до Ізмаїльського міжрайонного суду Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення 6-ї сесії Ізмаїльської міської ради №405-VI від 25.02.2011 року „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році" в частині визначення способу приватизації нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 шляхом викупу.

За результатами розгляду адміністративного позову ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" Одеським апеляційним адміністративним судом 15.03.2012 року визнано протиправним та скасовано рішення 6-ї сесії Ізмаїльської міської ради № 405-VІ від 25.02.2011 року в частині п.2 додатку до рішення „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році", про приватизацію ПП „Агровіта" нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 загальною площею 71,6 м2 шляхом викупу.

За приписами ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст.355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).

Стаття 358 ЦК України визначає, зокрема, що право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Стаття 362 ЦК України встановлює, що у разі продажу частки у праві спільної часткової власності співвласник має переважне право перед іншими особами на її купівлю за ціною, оголошеною для продажу, та на інших рівних умовах, крім випадку продажу з публічних торгів.

Продавець частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний письмово повідомити інших співвласників про намір продати свою частку, вказавши ціну та інші умови, на яких він її продає. Якщо інші співвласники відмовилися від здійснення переважного права купівлі чи не здійснять цього права щодо нерухомого майна протягом одного місяця, а щодо рухомого майна - протягом десяти днів від дня отримання ними повідомлення, продавець має право продати свою частку іншій особі. Якщо бажання придбати частку у праві спільної часткової власності виявили кілька співвласників, продавець має право вибору покупця. У разі продажу частки у праві спільної часткової власності з порушенням переважного права купівлі співвласник може пред'явити до суду позов про переведення на нього прав та обов'язків покупця. Одночасно позивач зобов'язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором повинен сплатити покупець. До таких вимог застосовується позовна давність в один рік. Передача співвласником свого переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності іншій особі не допускається.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, при прийнятті Ізмаїльською міською радою рішення № 405-VI від 25.02.2011 року щодо продажу ПП „Агровіта" комунального майна, яке перебуває у спільній сумісній власності ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" та Ізмаїльської міської ради, останньою було порушено приписи закону, у зв'язку із чим постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2-а-7494/11 рішення Ізмаїльської міської ради №405-VI від 25.02.2011 року визнано протиправним та скасовано в частині п.2 додатку до рішення „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році", про приватизацію ПП „Агровіта" нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 загальною площею 71,6 м2 шляхом викупу.

Відповідно до ст.362 ЦК України продавець має право вибору покупця частки у праві спільної часткової власності тільки у випадку, якщо бажання придбати цю частку виявили кілька співвласників, але ПП „Агровіта" на час виникнення спірних правовідносин не було співвласником, а тому посилання ПП „Агровіта" та Ізмаїльської МР на ст.777 ЦК України, відповідно до частини 2 якої наймач, який належно виконує свої обов'язки за договором найму, у разі продажу речі, переданої у найм, має переважне право перед іншими особами на її придбання, є безпідставними.

Крім того, відповідно до ст. 7 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств", на що також посилається ПП „Агровіта" та Ізмаїльська МР, (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу. Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців. Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі. Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.

Постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.03.2012 року по справі № 2-а-7494/11 про визнання протиправним та скасування в частині п.2 додатку до рішення „Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Ізмаїльської міської громади, що підлягають приватизації в 2011 році", про приватизацію ПП „Агровіта" нежитлового приміщення розташованого за адресою: Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Жовтнева,60 загальною площею 71,6 м2 шляхом викупу вступила в законну силу, не скасована та є чинною і обов'язковою для виконання.

Щодо правових наслідків недійсності правочину судова колегія вважає зазначити, що положення ст.216 ЦК України стосуються сторін у зобов'язанні. В даному випадку за позовом ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" визнається недійсним договір купівлі-продажу від 06.05.2011 року. Сторонами у цьому договорів є ФКМ Ізмаїльської МР та ПП „Агровіта". ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес" не є стороною у договорі від 06.05.2011 року, положення ст.216 ЦК України її не стосуються, а тому і не підлягають застосуванню під час вирішення даного спору. Сума ж, сплачена за спірний об'єкт може бути або повернута ФКМ Ізмаїльської МР на користь ПП „Агровіта" в добровільному порядку або в примусовому порядку стягнута за рішенням суду.

Судова колегія також вважає, що усі доводи, заперечення та вимоги ПП „Агровіта", викладені в апеляційній скарзі, є необґрунтованими, безпідставними та підлягають відхиленню з підстав, викладених в мотивувальній частині постанови.

ПП „Агровіта" ніяких додаткових пояснень та відповідних доказів до суду апеляційної інстанції не надало, а тому зазначені вище факти скаржником під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції нічим спростовані не були, а відповідно, в порушення статті 33 Господарського процесуального кодексу і не були доведені ті обставини, на які скаржник посилався як на підставу своїх вимог, доводів і заперечень.

Вищезазначене повністю спростовує доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, на підставі чого судова колегія дійшла до висновку про правомірність та обґрунтованість винесеного місцевим господарським судом рішення про задоволення позовних вимог ТОВ „Дунай-Сервіс-Експрес".

За викладених обставин, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Одеської області від 11.06.2012 року по справі № 5017/1022/2012 відповідає вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, підстави для його скасування або зміни відсутні, а тому воно підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга ПП „Агровіта" -без задоволення.

Керуючись статтями 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Агровіта" залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Одеської області від „11" червня 2012 року по справі № 5017/1022/2012 залишити без змін.

Постанова в порядку статті 105 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови

складено „23" серпня 2012 року.

Головуючий суддя С.І. Колоколов

Суддя Г.П. Разюк

Суддя М.С. Петров