Постанова

від 26.10.2009 по справі 11/447

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

11/447   ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ  26 жовтня 2009 року           17:17           № 11/447 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді    Винокурова К.С. при секретарі судового засідання Давиденко Д.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу За позовом     Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста                        Києва до                         Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізида» про              стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 4 941,09 грн.            ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі міста Києва (надалі УПФ України в Голосіївському районі м. Києва, позивач) звернулось до суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізида»(надалі відповідач) 4 941,09 грн. заборгованості по сплаті страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Оскільки сума страхових внесків до Пенсійного фонду України в розмірі 4 941,09 грн. у строки, встановлені п. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою постановою Правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003, відповідачем не сплачена, заявник просить стягнути її у судовому порядку. В судове засідання представник відповідача не з'явився, про час і місце проведення судового засідання повідомлявся за адресами, вказаними в позові та у витягу з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак, конверти були повернуті до Окружного адміністративного суду м. Києва з відміткою про те, що ТОВ «Ізида»не знаходиться за вказаними адресами. Представником позивача наданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, згідно з яким адреса підприємства є м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 100/2, яка співпадає з тією, за якою був повідомлений відповідач. Відповідно до частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру. У зв'язку з нез'явленням представника відповідача та ненаданням витребуваних доказів, відповідно до ст. 128 КАС України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів. Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ізида»є суб'єктом підприємницької діяльності, перебуває в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, код 32659606. Підприємство знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Деснянському районі міста Києва під № 0423933. Згідно з розрахунками суми внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за період з 13.12.2003р. по 26.08.2008р. було виявлено, що у відповідача наявна недоїмка по сплаті внесків, що становить 4 941,09 грн. Відповідно до абз. 1 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників. Абзацом 1 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 9 липня 2003 року № 1058-IV (далі –Закон № 1058-ІV) встановлено, що страхувальниками відповідно до цього Закону є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону. Статтею 1 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхувальники - це роботодавці та інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Відповідно до вказаної статті страхові внески –це кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообов'язкове державне пенсійне  страхування  відповідно до цього Закону. Згідно з ч. 1 статті 15 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»платниками страхових  внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону. Частинами 3 та 4 цієї статті встановлено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків із дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь; платникам страхових внесків у десятиденний термін після їх реєстрації видається повідомлення про реєстрацію платника страхових внесків за формою, встановленою правлінням Пенсійного фонду. Як вбачається з наведених норм та підтверджується матеріалами справи, відповідач є платником страхових внесків до солідарної системи Пенсійного фонду України. Станом на час розгляду справи за відповідачем обліковується заборгованість по страхових внесках до Пенсійного фонду України. Відповідно до п. 4.1 ст. 4 Інструкції розміри страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування встановлюються відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»за ставкою 32 відсотки суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України "Про оплату праці". Частиною 6 статті 19 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»передбачено, що страхові внески нараховуються незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також незалежно від того, чи були зазначені суми фактично виплачені після їх нарахування до сплати. Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Відповідно до пп. 5.1.4 Інструкції нараховані за відповідний базовий звітний період страхові внески сплачуються платниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду незалежно від виплати заробітної плати (доходу), на суми яких нараховуються страхові внески. У відповідності до вищенаведених норм розрахована спірна сума страхових внесків, що не сплачена відповідачем складає 4 941,09 грн. Наведенні розрахунки відповідають положенням законодавства, фактичним обставинам справи та відповідачем не спростовані. Наявність у відповідача вказаної заборгованості підтверджується витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України – відповідача. Абзацом 6 частини 2 статті 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»встановлено, що страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Відповідно до ч. 10 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом. Згідно зі статтею 23 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку. Відповідно до ч. ч. 1, 2 та 3 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків страхувальники зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій. Територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Заборгованість відповідача, визначена вимогами від 01.07.2008р. № Ю-626/у в сумі 818,13 грн. та від 27.08.2008р. № Ю-626/у в сумі 4122,76 грн., станом на день розгляду справи не сплачена, а вказані вимоги про сплату боргу відповідачем не оскаржені. Доказів зворотного суду не надано. Частиною 3 статті 106 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися  до суду з позовом про стягнення недоїмки. Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Беручи до уваги те, що суми страхових внесків до Пенсійного фонду України у розмірі 4 941,09грн. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив; наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується витягом з витягом з облікової картки платника страхових внесків до Пенсійного фонду України –відповідача; доказів погашення відповідачем зазначеної заборгованості станом на день розгляду цього спору не надано, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, ст. 105, 158-163 КАС України, адміністративний суд, - ПОСТАНОВИВ: 1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізида»(03127, м. Київ, пр-т 40-річчя Жовтня, 100/2, р/р 26003210301 в АКБ «Інтеграл-Банк», МФО 320735, ЄДРПОУ 32659606) на користь Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва (03150, м. Київ, вул. Горького, 50, р/р 256093012601 в ГУ Ощадбанку по м. Києву та Київської області ВАТ „Державний Ощадбанк України”, МФО 322669, код ЗКПО 22869454) 4 941,09 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок одну гривню 09 копійок) заборгованості по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                     К.С. Винокуров Дата складення та підписання постанови в повному обсязі –16.11.2009