Постанова

від 20.07.2012 по справі 2а-7396/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 липня 2012 року № 2а-7396/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді О.М.Чудак, розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Київпастранс»»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

встановив:

30 травня 2012 року Київське міське відділення Фонду соціального захисту інвалідів (Фонд) звернулося в суд з позовом до Комунального підприємства «Київпастранс»(КП «Київпастранс»», Підприємство) про стягнення адміністративно-господарських санкцій в розмірі 3947870 грн 93 коп. та пені в розмірі 31582 грн 80 коп.

Зазначили, що відповідно до статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»від 21 березня 1991 року №875-ХІІ (Закон №875) відповідач зобов'язаний забезпечити встановлений норматив робочого місця, призначеного для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до частини другої Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, КП «Київпастранс»»подано до Фонду звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою 10-ПІ.

У цьому звіті ними зазначено, що на підприємстві в 2011 році середньооблікова кількість штатних працівників становила 9127 особи, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність -258 осіб, кількість інвалід штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях відповідно до вимог статті 19 Закону №875, самостійно розрахована відповідачем -365 осіб.

Тобто, як вбачається із поданого звіту, КП «Київпастранс»»не виконало нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів у 2011 році у кількості 365 осіб.

За таких обставин, відповідачем відповідно до вимог частини четвертої статті 20 Закону №875, якою передбачено обов'язок підприємств, установ, організацій та інших сплатити адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом та пункту 3.7 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ - розрахована та у рядку 06 відображена сума адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону №875.

Порушення термінів сплати цих санкцій тягне за собою нарахування пені.

Таким чином, посилаючись на те, що КП «Київпастранс»»адміністративно-господарські санкції самостійно розраховано, однак вчасно (добровільно) не сплачено, - просили стягнути з них 3947870 грн 93 коп. та 31582 грн 80 коп. нарахованої пені в судовому порядку.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 червня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 06 червня 2012 року закінчено підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 20 липня 2012 року представник позивача -Бічук Олександра Геннадіївна (довіреність від 08.02.2012 №116-207104) позов підтримала та просила його задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та надані у справу докази. Додатково зазначила, що Розділом 3 Інструкції щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій», затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19 грудня 2005 року №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 року за №1534/11814 (Інструкція) передбачено, що у графі 15 наводяться данні про можливість працевлаштування на вільне робоче місце (вакантну посаду) особи, що належить до окремої категорії громадян, які потребують соціального захисту не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці. Так, наявність вільного робочого місця (вакантної посади) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо, зокрема, щодо інвалідів - під шифром 11.

Тобто у графі 15 обов'язково має стояти шифр 11 чи прямо зазначатися, що вакансії передбачені саме для інвалідів. При цьому є некоректним підсумовування усіх передбачених вакансій за всі місяці для визначення загальної кількості. Оскільки звітування про вакансії кожного місяця повинно відбуватися у повному обсязі і у наступних місяцях підприємство звітує не про новостворені вакансії , а про існуючі. Цей факт має підтверджуватися штатним розкладом підприємства, у якому передбачена конкретна кількість вакансій.

Представники відповідача -заступник юридичного управління КП «Київпастранс»Подолянко Тетяна Володимирівна (довіреність від 03.01.2012 №06-5/08) та провідний юрисконсульт Свидиренко Аліна Віталіївна (довіреність від 03.01.2012 №06-5/13) про задоволення позову заперечували, надавши письмові пояснення. Усно зазначили, що статтею 19 Закону №875 для підприємств встановлено норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу на рік. Однак, при цьому не враховано той факт, що на ряді підприємств існують робочі місця зі шкідливими і небезпечними умовами праці. До таких підприємств відноситься КП «Київпастранс», до складу якого відповідно до Статуту, затвердженого розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 24 жовтня 2001 року № 2276, входить 15 філій та 11 відокремлених підрозділів.

Так, предметом діяльності, зокрема, є:1) перевезення пасажирів в м. Києві наземним пасажирським транспортом, зокрема, трамваями, тролейбусами, автобусами, маршрутними таксомоторами, легковими таксі та фунікулером з метою задоволення попиту міста в обслуговуванні наземним транспортом загального користування; 2) підтримання у робочому стані, виконання капітальних і поточних ремонтів рухомого складу та його агрегатів, шляхового і колійного господарства, контактної мережі, енергетичного господарства в цілому.

Зі звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік за формою №10-ПІ вбачається, що середньооблікова чисельність працівників облікового складу на підприємстві у 2011 році становила 9127 осіб. З цього облікового складу 3500 працівників займають посаду водія відповідно трамвая, тролейбуса, автобуса, маршрутного таксомотора. Для роботи в цих умовах необхідний досить високий рівень психоматичного (фізичного і психічного) здоров'я, що визначається в разі проходження попередніх під час вступу на роботу і періодичних медичних оглядів. Великий перелік медичних протипоказань для роботи зі шкідливими і небезпечними умовами праці на транспорті, забороняє лікарям допускати до роботи осіб, у яких є розлади здоров'я, кваліфіковані МСЕК як стійка втрата здоров'я певного ступеня, тобто інвалідів. Крім того, з вказаного облікового складу 4018 працівників займають посади віднесені до шкідливих та небезпечних умов праці.

Таким чином, створена правова колізія, яка полягає в тому, що з одного боку, роботодавець зобов'язаний виділити, створити 4 % робочих місць, з іншого - ці інваліди ніколи не зможуть зайняти зазначені робочі місця через вимоги, що висуваються до стану здоров'я потенційних працівників.

Відповідно, КП «Київпастранс»має можливість виділити робочі місця лише на базі посад, які не мають протипоказань і обмежень. Філіями та відокремленими підрозділами, кожна з яких зареєстрована в державних органах за своїм місцезнаходженням у відповідному районі м. Києва протягом 2011 року подавалися Звіти про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) за формою №3-ПН, в яких відповідні структурні одиниці вказували наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, в тому числі інвалідів.

Відповідно до вказаних звітів КП «Київпастранс»виконало зобов'язання передбачені частиною третьою статті 18 Закону №875, а саме, інформувало центри зайнятості та вживало заходів по створенню, виділенню робочих місць. Відповідно до звітів, виділено понад 140 робочих місць для працевлаштування інвалідів. Протягом 2011 року інваліди самостійно, безпосередньо, як це передбачено частиною першою статті 18 Закону №875, з метою працевлаштування до КП «Київпастрас»- не звертались.

При наданні пояснень представниками сторін подана письмова заява про розгляд справи у їх відсутність. За таких обставин, судом ухвалено здійснювати розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відтак, суд дослідив матеріали справи на підтвердження й спростування заявлених вимог в цілому та надав їм юридичну оцінку.

Так, суд встановив, що оскільки середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу КП «Київпастранс»складає більше 9127 осіб, то відповідач зареєстроване у відповідному відділенні Фонду соціального захисту населення за своїм місцем знаходження і подає цьому відділенню звіт про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Звіт за формою 10-ПІ, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10 лютого 2007 року №42 відповідачем подано 01 березня 2012 року.

У звіті, зокрема, зазначено, що на підприємстві за 2011 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу склала 9127 особи, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»- 365 осіб, середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність -258 осіб, фонд оплати праці штатних працівників -336749 грн 70 коп., а середньорічна заробітна плата штатного працівника -36900 грн, сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів -3948300 грн.

Тобто, відповідачем самостійно розраховано кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, однак інвалідів за 2011 рік в повному обсязі не працевлаштовано.

Як вбачається із матеріалів справи, філії та відокремлені підрозділи КП «Київпастранс»подавали звіти за формою 3-ПН.

У цих звітах надано інформацію про кількість створених робочих місць для працевлаштування інвалідів із зазначенням вакантних (вільних) робочих місць.

Все ж вважаючи, що відповідачем порушено чинне законодавство щодо невиконання нормативу робочих місць, призначених для інвалідів, що в свою чергу зачіпає інтереси держави у сфері соціального захисту інвалідів та завдає матеріальної шкоди Фонду соціального захисту населення, який є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, Фонд звернувся в суд за стягненням адміністративно-господарської санкції та пені.

При цьому позивачем надано розрахунок заборгованості по сплаті пені.

В свою чергу суд, визначаючись щодо заявлених вимог, виходить з того, що з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю (ч. 1 ст. 17 Закону №875).

Забезпечення такого права здійснюється шляхом безпосереднього звернення інваліда до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості (ч. 1 ст. 18 Закону №875).

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань, а центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших передбачених законодавством документів приймається рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування (ч. 2, 3 ст. 18-1 Закону №875).

В свою чергу підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, а також відповідно до частини третьої статті 18 Закону №875, надавати державній службі зайнятості інформацію для організації працевлаштування інвалідів і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів.

Статтею 19 Закону №875 передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, і організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, встановлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення (ч. 2 ст. 19 Закону №875).

Відповідно до частини другої Порядку подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року №70 звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку (ч. 10 ст.19 Закону №875).

Також підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, які використовують найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю (ст. 20 Закону №875).

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону (ч. 4 ст. 20 Закону №875).

Порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (ч. 2).

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 цього Закону, вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку (ч. 9 ст. 20 Закону №875).

Так, по-перше, що стосується визначення предмета доказування у справі про стягнення адміністративно-господарської санкції за невиконання нормативу робочих місць для інвалідів, то слід зазначити, що адміністративно-господарську відповідальність, передбачену статтею 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», за своєю правовою природою слід визнати господарсько-правовою відповідальністю.

Підставою для застосування такої відповідальності учасника господарських відносин є вчинене роботодавцем правопорушення в сфері господарювання (ч. 1 ст. 218 ГК України).

Відповідно до частини другої зазначеної статті учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Із цією нормою кореспондує стаття 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), якою на сторони покладено обов'язок доводити ті обставини, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення.

Аналіз норм Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»в чинній редакції дозволяє дійти висновку, що первинним є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності роботодавця шляхом оцінки доказів виконання роботодавцем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про наявність вакансій органів працевлаштування, а не обов'язок органів, визначених частиною першою статті 18 цього Закону -центральний орган виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органи місцевого самоврядування, громадські організації інвалідів працевлаштувати інвалідів.

При цьому, обставинами, які підлягають доказуванню у справах зазначеної категорії є: 1) створення робочих місць відповідно до встановленого нормативу; 2) інформування органів працевлаштування про наявність вакантних місць; 3) спрямування органами працевлаштування інвалідів до роботодавців; 4) причини непрацевлаштування роботодавцями інвалідів, направлених спеціальними органами.

Наразі поняття робоче місце інваліда, спеціальне робоче місце інваліда визначено статтею 1 Закону України від 06 жовтня 2005 року №2961-IV «Про реабілітацію інвалідів в Україні», і розуміється як:

робоче місце інваліда -місце або виробнича ділянка постійного або тимчасового знаходження особи у процесі трудової діяльності на підприємствах, в установах і організаціях;

спеціальне робоче місце інваліда -окреме робоче місце або ділянка виробничої площі, яка потребує додаткових заходів з організації праці особи з урахуванням її індивідуальних функціональних можливостей, обумовлених інвалідністю, шляхом пристосування основного і додаткового устаткування, технічного обладнання тощо.

Обов'язки роботодавців стосовно забезпечення прав інвалідів на працевлаштування визначені частиною третьою статті 18 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме: 1) виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць; 2) створення для інвалідів умов праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації; 3) забезпечення інших соціально-економічних гарантій, передбачених чинним законодавством; 4) надання державній службі зайнятості інформації, необхідної для організації працевлаштування інвалідів; 5) звітування Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Суд вважає за потрібне зазначити, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року №1836 «Про реалізацію статті 18-1 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»потреба у створенні інваліду, зареєстрованому в державній службі зайнятості як безробітний, спеціального робочого місця або ділянки виробничої площі та вимоги до них встановлюються індивідуальною програмою реабілітації.

Фактичне робоче місце має бути створено з урахуванням фізичних можливостей певного інваліда, індивідуальних програм реабілітації.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про реабілітацію інвалідів в Україні», індивідуальна програма реабілітації - комплекс оптимальних видів, форм, обсягів, термінів реабілітаційних заходів з визначенням порядку і місця їх проведення, спрямованих на відновлення та компенсацію порушених або втрачених функцій організму і здібностей конкретної особи до виконання видів діяльності, визначених у рекомендаціях медико-соціальної експертної комісії.

Отже, створивши таке місце, роботодавець звітує до центру зайнятості, вказуючи у звіті вимоги вакантного місця та свої вимоги до працівника. Такий висновок відповідає наданим КП «Київпастранс»доказам щодо створення ними фактичних робочих місць та відображення цієї інформації у звітах до центру зайнятості.

Зокрема, Інструкцією щодо заповнення форми звітності №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»встановлено, що підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Форма використовується для інформування населення про наявність вакансій, сприяння працевлаштуванню громадян, зареєстрованих у центрах зайнятості як такі, що шукають роботу, для підбору персоналу на замовлення роботодавців, для оцінки поточної потреби в кадрах та організації професійної підготовки населення відповідно до потреб ринку праці.

Форма складається із трьох розділів, а саме: 1) характеристика вакантного місця; 2) вимоги до претендента на вакансію; 3) додаткові вимоги.

Тобто, звіти за формою державної статистичної звітності №3-ПН містять вичерпну інформацію про наявність на підприємстві вільних робочих місць для працевлаштування інвалідів протягом звітного періоду.

Цей звіт є актом інформування органи працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування на товаристві.

Обов'язок державних органів щодо працевлаштування інвалідів виникає лише після виконання підприємствами обов'язку щодо створення робочих місць і надання передбаченої законодавством про соціальну захищеність інвалідів інформації про наявність вільних робочих місць та вакантних посад, на яких може використовуватися праця інвалідів.

При відсутності такої інформації, органи, визначені статтею 18 Закону №875, не можуть скористатися своїми правами.

Особи яким встановлено відповідно до довідки МСЕК інвалідність із зазначенням рекомендацій беруться на облік для працевлаштування в державній службі зайнятості, а державна служба зайнятості в свою чергу здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням вимог роботодавця.

В свою чергу, враховуючи вищенаведене, обов'язок підприємства працевлаштувати інваліда виникає при наявності відповідної пропозиції органів, вказаних у статті 18 Закону №875, чи у разі самостійного звернення інваліда. Безпосереднє працевлаштування інвалідів шляхом укладання трудового договору, відповідно до чинного законодавства, здійснюється підприємством, до якого направлено інваліда для працевлаштування.

Таким чином, із матеріалів справи та представлених відповідачем доказів не вбачається бездіяльності чи протиправних дій відповідача, а також його вини у непрацевлаштуванні інвалідів, що є складовими господарського правопорушення. Підприємством здійснені всі залежні від нього заходи по недопущенню господарського правопорушення, а тому відсутні правові підстави для застосування адміністративно-господарських санкцій.

При вирішенні питання про правомірність стягнення адміністративно-господарських санкцій суд виходить із загальних норм права про відповідальність за порушення зобов'язань та встановлення в діях або бездіяльності роботодавця складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді адміністративно-господарських санкцій.

Елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв'язку між самим порушенням та його наслідками. Вважається, що застосування принципу вини як умови відповідальності пов'язане з необхідністю доведення порушення зобов'язання.

Тобто, важливим в цій ситуації є встановлення вини або її відсутності у діях чи бездіяльності роботодавця шляхом оцінки доказів виконання роботодавцем заходів щодо створення робочих місць для працевлаштування інвалідів та інформування про наявність вакансій органів працевлаштування.

Звіти за формою №3-ПН, які є актом інформування органи працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем нозології для працевлаштування філіями і відокремленими підрозділами КП «Київпастранс»до центру зайнятості направлялися щомісячно.

Так, протягом 2011 року КП «Київпастранс»(з урахуванням всіх філій та відокремлених підрозділів підприємства) надавало районним центрам зайнятості міста Києва звіти за формою №3-ПН для працевлаштування інвалідів, а саме:

- Служба організації руху КП «Київпастранс»(код ЄДРПОУ 24250090, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Набережне шосе, 2) зареєстрована в Печерському РЦЗ як платник єдиного внеску, надавала звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 6 вакансій для інвалідів;

- Тролейбусне ремонтно - експлуаційне депо №3 (код ЄДРПОУ 3328824, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Н. Ополчення, 14) зареєстроване як платник єдиного внеску в Солом'янському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»: січень - 4 вакансій для інвалідів; лютий - 1 вакансія для інвалідів; березень - 1 вакансія для інвалідів; квітень - 9 вакансій для інвалідів; травень - 9 вакансій для інвалідів; липень - 3 вакансій для інвалідів; серпень - 3 вакансій для інвалідів; вересень - 3 вакансій для інвалідів; грудень - 3 вакансій для інвалідів;

- КП «Київпастранс»Тролейбусне ремонтно - експлуаційне депо №1 (код ЄДРПОУ 03328741, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Трутенка, 32 а) зареєстроване як платник єдиного внеску в Солом'янському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»: березень - 10 вакансія для інвалідів; жовтень - 9 вакансія для інвалідів;

- Подільське трамвайне ремонтно - експлуатаційне депо (код ЄДРПОУ 33230748, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Фрунзе, 132) зареєстроване як платник єдиного внеску в Подільському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 8 вакансій для інвалідів;

- Куренівське тролейбусне - експлуатаційне депо (код ЄДРПОУ 23390156, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сирецька, 25) зареєстроване як платник єдиного внеску в Подільському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 18 вакансій для інвалідів;

- Автобусний парк №5 КП «Київпастранс»(код ЄДРПОУ 31 14336, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Ак. Туполєва, 21) зареєстрований як платник єдиного внеску в Святошинському РЦЗ, надавав звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 5 вакансії для інвалідів;

- Трамвайне ремонтно - експлуаційне депо ім. Т. Шевченка (код ЄДРПОУ 03328793, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Горького, 54) зареєстроване як платник єдиного внеску в Голосіївському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 14 вакансій для інвалідів;

- Служба організації збору та обліку виручки КП «Київпастранс»(код ЄДРПОУ 24251770, яка знаходиться за адресою м. Київ, вул. Боженка, 127) зареєстрована як платник єдиного внеску в Голосіївському РЦЗ, надавала звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 12 вакансій для інвалідів;

- Автобусний парк №1 КП «Київпастранс»(код ЄДРПОУ 031 14247, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Васильківська, 22) зареєстрований як платник єдиного внеску в Голосіївському РЦЗ, надавав звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 6 вакансії для інвалідів;

- Дарницьке трамвайне ремонтно - експлуатаційне депо (код ЄДРПОУ 03328729, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. П. Успенка, 6) зареєстроване як платник єдиного внеску в Дніпровському РЦЗ, надавало звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»- зазначено 6 вакансії для інвалідів;

- Автобусний парк №6 КП «Київпастранс»( код ЄДРПОУ 05511291, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Полярна, 20) зареєстрований як платник єдиного внеску в Ободонському РЦЗ, надавав звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій»із зазначенням вакансій для інвалідів - 1 вакансія для інвалідів (машиніст з прання та ремонту спецодягу), звіти надавались: 09 лютого 2011 року; 21 березня 2011 року; 10 травня 2011 року; 31 травня 2011 року; 30 червня 2011 року; 11 липня 2011 року; - 4 вакансії для інвалідів (контролер-касир), звіт наданий 10 серпня 2011 року; - 2 вакансії для інвалідів (контролер-касир), звіти надані 20 вересня 2011 року; 09 листопада 2011 року; 29 листопада 2011 року;

- Автобусний парк №7 філія КП «Київпастранс»( код ЄДРПОУ 26124343, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Бориспільська, 15) зареєстрований як платник єдиного внеску в Дарницькому РЦЗ, надавав звітність за формою №3-ПН «Звіт про наявність вакансій» - зазначено 3 вакансії для інвалідів;

- Автобусний парк №8 (код ЄДРПОУ 03114230, який знаходиться за адресою м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових, 7/9), зареєстрований в Шевченківському РЦЗ: січень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; лютий - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; березень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; квітень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; травень - 2 вакансії для працевлаштування інвалідів; червень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; липень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; серпень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; вересень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; жовтень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; листопад - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів; грудень - 1 вакансія для працевлаштування інвалідів;

- Тролейбусне ремонтно -експлуатаційне депо №2 (код ЄДРПОУ 03328758, яке знаходиться за адресою м. Київ, вул. Довженка, 7), зареєстровано в Шевченківському РЦЗ: січень - 10 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; лютий - 5 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; березень - 5 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; квітень - 2 вакансії, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; травень - 5 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; червень - 4 вакансії, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; серпень - 4 вакансії, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; листопад - 14 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів; грудень - 13 вакансій, в тому числі з можливим працевлаштуванням інвалідів.

Середньооблікова кількість працюючих в Дирекції КП «Київпастранс»відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2011 рік, складає 121 особу. Із них середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність -6 осіб. Кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати в Дирекції на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону №875 -5 осіб. Нові робочі місця в Дирекції для працевлаштування інвалідів не створювались в зв'язку з скороченням штату працівників в 2011 році.

При цьому, слід зазначити, що при дослідженні судом наведених документів дійсно встановлено різне позначення вакантних посад, створених для інвалідів, у звітах різних філій і відокремлених підрозділів КП «Київпастранс». Враховано також і позицію Фонду щодо необхідності належного оформлення відповідачем такої звітності та неможливість сумування загальної кількості таких посад.

Однак, судом визнано обґрунтованою позицію відповідача про загальну кількість створених для інвалідів робочих місць згідно поданих філіями і відокремленими підрозділами звітів, яка базується на інформації Київського міського центру зайнятості про подання ними звітів протягом 2011 року із зазначенням вакансій для працевлаштування інвалідів у загальній кількості 209 одиниць. Тобто, мова йде про проведення розрахунку уповноваженим органом відповідно до чинного законодавства, в тому числі і Інструкції, та в межах вирішення питань про прийняття звітності.

З наведеного вбачається, що КП «Київпастранс»створено та відповідно відображено у звітах більшу кількість робочих місць для інвалідів (209 осіб), ніж передбачено відповідно до вимог Закону №875, працюючих у них осіб та працевлаштованих інвалідів (встановленого нормативу 107 осіб).

Також, судом враховано, що протягом 2011 року Подільським РЦЗ направлено лише одного інваліда. Проте, з урахуванням вимог посадової інструкції слюсаря-електрика з ремонту електрообладнання та медичних показників особи, КП «Київпастранс»його не працевлаштовано. Самостійно інваліди до відповідача не зверталися, відмов у їх працевлаштуванні Підприємством також не надавалось.

По своїй правовій природі штрафні санкції застосовуються за порушення законодавства діями чи бездіяльністю, тобто за неналежне виконання обов'язку, покладеного законом.

Згідно статті 18 наведеного закону працевлаштування інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями інвалідів.

З матеріалів справи вбачається, що позивач, не навів жодного доказу, що компетентні органи, які займаються направленням інвалідів для працевлаштування направляли інвалідів до відповідача для працевлаштування. Як і не надав доказів безпосереднього звернення інвалідів до КП «Київпастранс»»з метою працевлаштування, і відмови в такому працевлаштуванні.

А відтак суд вважає, що КП «Київпастранс»» вжило усіх залежних від нього заходів для організації і забезпечення працевлаштування інвалідів відповідно до встановленого нормативу, чим було повністю виконано вимоги частини третьої статті 18, частин першої, другої статті 19 Закону №875.

Більше того, ними відповідно до статті 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»та пункту 2 чинного Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, якими передбачено, що роботодавці самостійно розраховують та сплачують відповідним відділенням Фонду суми адміністративно-господарських санкцій, - виконано такий розрахунок, про що зазначено у звіті форми 10-ПН.

Тобто, посилання на самостійну вказівку відповідача про наявність вини та визначення за неї відповідальності не може бути підставою для її застосування, оскільки як зазначено вище, це є обов'язком при виконанні звіту. Саме ж незабезпечення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів передбачає необхідність встановлення вини. На КП «Київпастранс» не може бути покладена відповідальність за не направлення уповноваженими на це органами необхідної кількості інвалідів для їх працевлаштування, чи відсутності інвалідів в даній місцевості, бажаючих працювати на створеному для них робочому місті чи інше.

За таких обставин, вимога Фонду про зобов'язання відповідача за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню за порушення терміну сплати вказаних санкцій на користь Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів є безпідставною.

В свою чергу необґрунтованим слід визнати посилання відповідача на наявність правової колізії, тобто, з одного боку, зобов'язання роботодавця виділити, створити 4% робочих місць, з іншого - неможливість зайняття таких робочих місць через вимоги, що висуваються до стану здоров'я потенційних працівників, - як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог. Безпідставними є твердження КП «Київпастранс»і про те, що шкідливість і небезпечність умов праці впливає на норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів. Так, фактично це є спробою встановлення іншого нормативу, що прямо заборонено частиною одинадцятою статті 19 Закону №875 відповідно до якої норматив робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, порядок його встановлення визначаються виключно цим Законом. Якщо іншими законами встановлюються нормативи робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів, або порядок їх встановлення, відмінні від зазначених у цьому Законі, застосовуються положення цього Закону.

Враховуючи те, що вимоги позивача необґрунтовані, не відповідають дійсним обставинам та не знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, суд доходить висновку про доцільність відмовити у задоволенні позову.

Оскільки у задоволенні позовних вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат відмовлено, то судові витрати по сплаті судового збору стягненню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статями 70, 71, 79, 86, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

постановив:

в задоволенні адміністративного позову Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, - відмовити повністю.

Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя О.М. Чудак