Ухвала

від 16.10.2012 по справі 2а-7396/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-7396/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Чудак О.М.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

У Х В А Л А

Іменем України

"16" жовтня 2012 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого судді: Мамчура Я.С.

суддів: Горяйнова А.М., Желтобрюх І.Л.

розглянувши в порядку письмового провадження відповідно до ст. ст. 41, 197 КАС України в м. Києві апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2012 року у справі за адміністративним позовом Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Київпастранс»про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИЛА:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути Комунального підприємства «Київпастранс»на його користь господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць призначених для працевлаштування інвалідів за 2011 рік у розмірі 3 947 870,93 грн. та пені у розмірі 31 582,80 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2012 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198 та ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції зазначив, що відповідачем виконано обов'язок відповідно до положень ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»щодо виділення та створення робочих місць для працевлаштування інвалідів. Обов'язок здійснювати пошук інвалідів для їх працевлаштування чинним законодавством на роботодавця не покладено.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції.

КП «Київпастранс» зареєстроване як юридична особа та використовує найману працю.

Відповідно до ч.3 ст.18 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч.1 ст.19 ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

З аналізу наведених норм вбачається, що на відповідача покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів та надавати до відповідного центру зайнятості про це інформацію.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що середньооблікова чисельність працівників КП «Київпастранс»в 2011 році становила 9 127 осіб.

Так, КП «Київпастранс»04 березня 2012 року подало до Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів звіт про працевлаштування інвалідів за 2011 рік форми 10-ПІ відповідно до якого кількість створених місць для інвалідів становить 365. З них зайнято інвалідами - 258 робочих місць.

Позивачем проведено перевірку поданого звіту, в ході якої встановлено, що відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів на 107 робочих місць. Позивачем проведено розрахунок адміністративно -господарських санкцій розмір яких становить 3 947 870,93 грн. ( 36 895,99 грн. (середня заробітна плата за рік) х 107). Також позивачем нарахована пеня в розмірі 31 582,80 грн. (3 947 870,93х0,02%= 789,57 грн.(сума пені за один день прострочення); 789,57х40 (кількість днів існування боргу) =31 582,80 грн.)

З матеріалів справи вбачається, що структурними підрозділами КП «Київпастранс»подавались звіти про наявність вакансій, зокрема, для інвалідів до відповідних центрів зайнятості підтвердженням чого є відбитки штампу вхідної кореспонденції на копіях цих звітів та лист Київського міського центру зайнятості від 27 червня 2012 року №02-4936.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачем виконано визначений ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»норматив робочих місць для інвалідів.

З аналізу положень ЗУ «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні»вбачається, що обов'язок здійснювати пошук інвалідів для їх подальшого працевлаштування на роботодавця не покладено.

З матеріалів справи вбачається, що протягом 2011 року центром зайнятості було направлено для працевлаштування на посаду слюсаря -електрика в Подільському трамвайному ремонтно-експлуатаційному депо КП «Київпастранс»тільки одного інваліда, який за станом здоров'я не відповідав встановленим вимогам (робота на висоті) (а.с.173).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необгрунтованість позовних вимог та необхідність відмовити в його задоволенні.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та прийняв рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу потрібно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду без змін.

Керуючись статтями 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Київського міського відділення Фонду соціального захисту інвалідів -залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 20 липня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь в справі та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Горяйнов А.М.

Желтобрюх І.Л.