Постанова

від 21.08.2012 по справі 2а-8629/12/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 серпня 2012 року 16:15 № 2а-8629/12/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Амельохіна В.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомДочірнього підприємства «Мережа-Трейд» доОкружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 12.03.2012р.,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство «Мережа-Трейд»(далі по тексту -позивач) звернулось з позовом до Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС (далі по тексту -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 12.03.2012р. №0000023910 та №0000013910.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті відповідачем протиправно, а тому підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач проти заявленого позову заперечив, посилаючись на те, що оскаржувані податкові повідомлення -рішення прийняті правомірно.

У зв'язку з неявкою в судове засідання 16.08.2012р. відповідача, суд по справі перейшов в письмове провадження на підставі статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Києві ДПС, правонаступником якої є Окружна державна податкова служба -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС проведено перевірку позивача за результатами якої 23.02.2012р. складено акт №156/4240/31170331 про результати документальної позапланової виїзної перевірки з питання правильності визначення повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства з ТОВ «Прайм Аутдор»(код ЄДРПОУ 36629046) за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р. (далі по тексту -Акт перевірки).

Актом перевірки встановлено порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV, в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у загальній сумі 4 570 400грн., в тому числі: завищення за 3 квартал 2011 року на суму 4 570 400грн.; п. 201.4 п. 201.10 статті 201, п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 780 880грн., в тому числі: заниження у травні 2011 року -914 080грн., заниження у липні 2011 року -866 800грн.

На підставі встановлених порушень відповідачем 12.03.2012р. прийняті податкові повідомлення -рішення №0000023910, яким за порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14, п. 138.1, 138.2, 138.6 статті 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України, п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4 570 400грн. та №0000013910, яким за порушення п. 198.1 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 1 997 581грн., в тому числі -1 780 880грн. основний платіж та 216 701грн. -штрафні (фінансові) санкції.

В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Прайм Аутдор»(код ЄДРПОУ 36629046) укладено Договір купівлі -продажу №24/05 від 24.05.2011р., відповідно до п. 1 Договору Продавець продає, а Покупець отримує у власність Товар, найменування, сорт, кількість, ціну і суму, якого зазначається в Додатках (специфікації), які є невід'ємною частиною даного договору.

Згідно п.2 Договору поставка здійснюється на умовах EXW-Львів, Україна (згідно Інкотермс-2000), місце поставки - Україна, м. Львів, вул. Жовковська, 63. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, не пізніше 180/ти днів з дня отримання Товару.

Згідно п. 3 Договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оформлення товаротранспортних документів (накладних, актів приймання-передачі і т.п.). Термін поставки партій товару до 31 травня 2011 року.

ТОВ «Прайм Аутдор»виписані на адресу позивача наступні видаткові накладні: від 24.05.2011р. №РН-0000015 на суму 1418400грн., №РН-0000016 на суму 1418400грн., від 25.05.2011р. №РН-0000019 на суму 866800грн., №РН-0000020 на суму 866800грн., від 18.07.2011р. №РН-0000051 на суму 433400грн., від 19.07.2011р. №РН-0000052 на суму 433400грн., від 20.07.2011р. №РН-0000055 на суму 433400грн., від 21.07.2011р. №РН-0000059 на суму 433400грн., від 22.07.2011р. №РН-0000060 на суму 433400грн., від 25.07.2011р. №РН-0000066 на суму 433400грн., від 26.07.2011р. №РН-0000067 на суму 433400грн., від 27.07.2011р. №РН-0000072 на суму 433400грн., від 28.07.2011р. №РН-0000072 на суму 433400грн., від 29.07.2011р. №РН-0000078 на суму 433400грн. та податкові накладні: №5 від 24.05.2011р., №6 від 24.05.2011р., №9 від 25.05.2011р., №10 від 25.05.2011р., №12 від 18.07.2011р., №13 від 19.07.2011р., №16 від 20.07.2011р., №20 від 21.07.2011р., №21 від 22.07.2011р., №27 від 25.07.2011р., №28 від 26.07.2011р., №33 від 27.07.2011р., №34 від 28.07.2011р., №39 від 29.07.2011р.

Позивачем включені суми ПДВ до складу податкового кредиту в розмірі 1 780 880грн.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до постанови старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва старшого лейтенанта Рожкова Ю.О. від 06.01.2012р., винесеної в рамках кримінальної справи № 79-00227, порушеної за ознаками злочинів, передбачених ст. 205 ч.2, ст.212 ч. 3 КК України, встановлено, що директор та засновник ТОВ „Прайм Аутдор" (код ЄДРПОУ 36629046) громадянин ОСОБА_2 зареєстрував вищевказане підприємство за грошову винагороду, без мети здійснення фінансово-господарської діяльності.

26.12.2011р. проведений обшук за адресою розташування офісного приміщення „конвертаційного центру" в ході, якого поміж багатьох інших печаток було вилучено печатку ТОВ „Прайм Аутдор".

В ході допиту ОСОБА_2, як свідка (протоколи допитів від 06.09.2011р. 19.12.2011р.), який показав, що за грошову винагороду в розмірі 100 доларів США, на прохання знайомого ОСОБА_3 в червні 2010р. зареєстрував ТОВ „Прайм Аутдор" та відкрив розрахунковий рахунок підприємства в філії АБ „Південний". Документи для підписання, а саме: договори, податкові накладні, акти виконаних робіт, було підписано ОСОБА_2 за винагороду 100 доларів США щомісячно, будь-яких робіт та послуг не виконував. Всі документи підписані від імені ОСОБА_2 являються неправдивими.

Відповідно до постанови від 08.02.2012р. про порушення кримінальної справи, та прийняття її до свого провадження старшого слідчого СВ ПМ ДПІ у Солом'янському районі м. Києва старшого лейтенанта податкової міліції Рожкова Ю.О., в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що ТОВ „Прайм Аутдор" спільно з іншими суб'єктами підприємницької діяльності, зокрема: ТОВ „Добробут-05", ТОВ „Скай Лайн Лімітед", в період 2010-2011 років знаходились та використовувались групою осіб в злочинних схемах, спрямованих на надання діючим суб'єктам підприємницької діяльності послуг з незаконного переведення безготівкових грошових коштів в готівку, що призвело до неправомірного зменшення останніми обсягів оподаткування, внаслідок безпідставного збільшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Згідно з статтею 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також, моральним засадам суспільства, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтями 626, 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. При цьому договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з частиною другою статті 207 Цивільного кодексу України правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.

Частина перша статті 203 Цивільного кодексу України визначає, що зміст правочину не може суперечити Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до частини першої статті 228 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Частиною 2. ст. 228 визначено, що правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Крім того, відповідно до п. 1. статті 215 Цивільного кодексу України „підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу."

Відповідно до п. 2. статті 215 Цивільного кодексу України „Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається".

Згідно з частиною першою статті 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Отже, зазначені правочини відповідно до ст. 203, ст. 207, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Виходячи з вимог п. 2 статті 3 даного Закону України бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. №88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за №168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995р. за №168/704, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п.2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Відповідно до п. 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому ст. 183 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.6 статті 206 Податкового кодексу України податкова накладна є податковим документом. Наявність належним чином виписаної податкової накладної є підставою для включення до податкового кредиту суми податку на додану вартість у зв'язку з придбанням товарів (послуг).

Згідно з п. 198.6. статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеній в постанові від 26 вересня 2006 року, правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203 , ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Це означає, що в результаті виконання сторонами нікчемного правочину не можуть виникати як податкові зобов'язання, так і податковий кредит з податку на додану вартість, а відповідно і не виникає підстав для віднесення відповідних коштів до валових витрат.

Також, згідно позиції Вищого адміністративного суду України, викладеної оглядовому листі від 06.07.2009 р. № 982/13/13-09 та доведеної до адміністративних судів України з метою інформування і врахування під час розгляду справ за участю органів державної податкової служби, - правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних послуг. За відсутності ж останнього, відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток та податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України № 742/11/13-11 від 02.06.2011р . зазначено, що судам належить звертати особливу увагу на дослідження обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку. При цьому приймати на підтвердження даних податкового обліку можна лише достовірні первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, рух активів у процесі здійснення господарської операції.

При цьому, дослідженню підлягають усі первинні документи, які належить складати залежно від певного виду господарської операції: договори, акти виконаних робіт, документи про перевезення, зберігання товарів тощо.

Таким чином, проаналізувавши наявні матеріали справи та норми зазначеного законодавства, суд вважає правомірними висновки відповідача, викладені в Акті перевірки.

Допустимих доказів, які б спростовували викладенні в Акті перевірки висновки контролюючого (податкового) органу - позивачем до суду надано не було.

За змістом пункту 2 Порядку податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 Порядку, усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

У ході розгляду справи судом встановлено, що ТОВ „Прайм Аутдор", податкові накладні які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України і Реєстрі платників податку на додану вартість за зверненням невстановлених осіб від імені осіб, які заперечують свою участь у діяльності цього товариства, зокрема й у підписанні будь-яких первинних документів, отже, виписані від імені товариства податкові накладні не можна вважати належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Крім того, суд бере до уваги практику, викладену в постанові Верховного Суду України від 05.03.2012р. по справі за позовом ТОВ «Нафта»до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області про скасування податкових повідомлень -рішень.

Щодо податкового повідомлення -рішення №0000023910, суд зазначає наступне.

Статтею 36 Податкового кодексу України визначено, що податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 37.1 статті 37 Податкового кодексу України підстави для виникнення, зміни і припинення податкового обов'язку, порядок і умови його виконання встановлюються цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011 р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України застосовується у 2011р. з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р.

У відповідності до положень пункту 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010р.

Згідно абзацу другого п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011 року без врахування будь-яких інших звітних періодів.

Крім того, відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням НБУ щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.99 р. N 1-рп/99 Конституційний Суд України дійшов висновку, що за загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Таким чином, у зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розділом III Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 р., що увійшло до першого кварталу 2011р. відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. N 334/94-ВР до складу від'ємного значення другого кварталу 2011р. не включається.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду відповідач виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень від 12.03.2012р. №0000023910 та №0000013910, а тому адміністративний позов Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»вважається таким, що не підлягає задоволенню.

Оскільки судове рішення ухвалене на користь суб'єкта владних повноважень, судові витрати, відповідно з частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову Дочірньому підприємству «Мережа-Трейд»відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 21.08.2012р.

Суддя В.В. Амельохін