КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-8629/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В.
Суддя-доповідач: Старова Н.Е.
ПОСТАНОВА
Іменем України
"24" жовтня 2012 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Старової Н.Е.
суддів - Файдюка В.В., Чаку Є.В.,
розглянувши у письмовому провадженні у м. Києві апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва у справі за адміністративним позовом Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»до Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
В С Т А Н О В И В:
До Окружного адміністративного суду м.Києва звернулося Дочірнє підприємство «Мережа-Трейд»(надалі -позивач або апелянт) з позовом до Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС (надалі -відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень -рішень від 12.03.2012р. №0000023910 та №0000013910.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.08.2012 р. в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Справа розглянута відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.197 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та дослідивши докази, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідачем проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд»питання правильності визначення повноти нарахування та достовірності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства з ТОВ «Прайм Аутдор» за період з 01.01.2011р. по 31.12.2011р.
За результатами перевірки складений Акт № 156/4240/31170331 від 23.02.2012 р. року, в якому встановлено порушення позивачем вимог п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 , п. 138.1, 138.2 , 138.6 статті 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України , п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкту оподаткування податком на прибуток за 2-3 квартали 2011 року у загальній сумі 4 570 400грн., в тому числі: завищення за 3 квартал 2011 року на суму 4 570 400грн.; п. 201.4 п. 201.10 статті 201 , п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України в результаті чого занижено ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в періоді, що перевірявся на загальну суму 1 780 880грн., в тому числі: заниження у травні 2011 року -914 080грн., заниження у липні 2011 року -866 800грн.
На підставі встановлених порушень відповідачем 12.03.2012р. прийняті податкові повідомлення - рішення №0000023910, яким за порушення п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 , п. 138.1, 138.2 , 138.6 статті 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 Податкового кодексу України , п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.1999р. №996-ХІV позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4 570 400грн. та №0000013910, яким за порушення п. 198.1 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України позивачу збільшено ПДВ в розмірі 1 997 581грн., в тому числі -1 780 880грн. основний платіж та 216 701грн. -штрафні (фінансові) санкції.
В порядку адміністративного оскарження податкові повідомлення - рішення залишені без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем та ТОВ «Прайм Аутдор»(код ЄДРПОУ 36629046) укладено Договір купівлі -продажу №24/05 від 24.05.2011р., відповідно до п. 1 Договору Продавець продає, а Покупець отримує у власність Товар, найменування, сорт, кількість, ціну і суму, якого зазначається в Додатках (специфікації), які є невід'ємною частиною даного договору. Згідно п.2 Договору поставка здійснюється на умовах EXW-Львів, Україна (згідно Інкотермс-2000 ), місце поставки - Україна, м. Львів, вул. Жовковська, 63. Покупець здійснює оплату за товар шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця, не пізніше 180/ти днів з дня отримання Товару. Згідно п. 3 Договору право власності на товар переходить від Продавця до Покупця з моменту оформлення товаротранспортних документів (накладних, актів приймання-передачі і т.п.). Термін поставки партій товару до 31 травня 2011 року.
В матеріалах справи містяться докази, що усі договори були виконані відповідно до умов договорів (а.с., 47, 48, 120, 131) та згідно п.201.10. ст.201 ПК України позивачу видані накладні платником податку контрагентом, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та вони і стали підставою для нарахування сум податку, що віднесені позивачем до складу податкового кредиту за перевіряємий період в сумі 1780880 грн.
В підтвердження реальності правовідносин, позивачем було надано докази, а саме: ТОВ «Прайм Аутдор»виписані на адресу позивача наступні видаткові накладні: від 24.05.2011р. №РН-0000015 на суму 1418400грн., №РН-0000016 на суму 1418400грн., від 25.05.2011р. №РН-0000019 на суму 866800грн., №РН-0000020 на суму 866800грн., від 18.07.2011р. №РН-0000051 на суму 433400грн., від 19.07.2011р. №РН-0000052 на суму 433400грн., від 20.07.2011р. №РН-0000055 на суму 433400грн., від 21.07.2011р. №РН-0000059 на суму 433400грн., від 22.07.2011р. №РН-0000060 на суму 433400грн., від 25.07.2011р. №РН-0000066 на суму 433400грн., від 26.07.2011р. №РН-0000067 на суму 433400грн., від 27.07.2011р. №РН-0000072 на суму 433400грн., від 28.07.2011р. №РН-0000072 на суму 433400грн., від 29.07.2011р. №РН-0000078 на суму 433400грн. та податкові накладні: №5 від 24.05.2011р., №6 від 24.05.2011р., №9 від 25.05.2011р., №10 від 25.05.2011р., №12 від 18.07.2011р., №13 від 19.07.2011р., №16 від 20.07.2011р., №20 від 21.07.2011р., №21 від 22.07.2011р., №27 від 25.07.2011р., №28 від 26.07.2011р., №33 від 27.07.2011р., №34 від 28.07.2011р., №39 від 29.07.2011р.
Згідно з п.44.1 ст.44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, а первинний документ відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства, тобто вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Матеріали справи мистять усі бухгалтерські документи, вантажні, митні накладні, розрахункові документи, які свідчать про реальність отримання товару і сплату за нього.
Наведене кореспондується з нормами податкового Кодексу України . Так, згідно з п.138.2 ст.138 ПК України витрати, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, які підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу . При цьому відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу витрат ті, що не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Згідно п.198.3 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 ПК України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст.193 ПК України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Колегія судів ретельно дослідила докази, які містяться у матеріалах справи і дійшла до висновку, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи і зробив висновок, якій не відповідає обставинам справи.
Судом першої інстанції не надана оцінка того, що контрагент позивача на час здійснення господарських операцій мав спеціальну правосуб'єктність і було зареєстроване як платник податків на додану вартість, а отже, мав право видавати податкові накладні, що підтверджується копією свідоцтва платника ПДВ, яке долучено до матеріалів справи.
Факт здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом в даній справі підтверджується первинними бухгалтерськими документами, складеними відповідно до норм чинного законодавства. Посилання суду першої інстанції на декларації, документи контрагента позивача, є не припустимим.
Згідно діючого законодавства і роз'яснень ВАСУ та Верховного суду України, позивач не несе відповідальність за господарську діяльність контрагента., натомість суд першої інстанції відмовляє у позові посилається на висновки акту перевірки відповідача у якому не було викладено всі суттєві обставини діяльності платника податків, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, відповідно до п.п.6, 7 Порядку оформлення результатів невиїзних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 , а фактично були продубльовані висновки акту перевірки від 07.09.2011 року №1984/23-03/32163147 контрагента відповідача (ТОВ «Ріп»), що також свідчить про неповного з'ясування судом першої інстанції обставин справи.
До того ж, ДПІ не вправі встановлювати правові наслідки визнання правочину недійсним лише на підставі закону та без відповідного рішення суду про визнання такого правочину між позивачем та контрагентом недійсним, а реальність здійснених господарських операцій між суб'єктами підтверджується доказами наявними в матеріалах справи.
Відповідно до статті 150 Податкового кодексу України - якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення.
Відповідно до абз. 5 п. 1 розділу XIX Прикінцевих положень Податкового кодексу України цей Кодекс набирає чинності з 01 січня 2011 року, крім: розділу III цього Кодексу , який набирає чинності з 01 квітня 2011 року.
Згідно матеріалів справи, позивач при складанні декларації з податку на прибуток у І кварталі 2011 року керувався нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» . При цьому порядок обліку від'ємного значення об'єкту оподаткування в наступних податкових періодах здійснювався на підставі ст.6
З 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону .
Таким чином, під час розрахунків з бюджетом щодо доходів і витрат, отриманих і проведених до 1 квітня 2011 року, в тому числі за І квартал 2011 року (з 1 січня 2011 року по 31 березня 2011 року) мають застосовуватись відповідні норми Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а такі розрахунки відображаються в декларації з податку на прибуток підприємства, форма, порядок складання якої затверджено наказом Державної податкової адміністрації України від 29 березня 2003 року № 143.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу .
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку, що позивач не довів реальність відповідних господарських операцій. Проте, згідно зазначених вище норм КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, у цій справі покладається саме на відповідача, а не на позивача. Тому також, зазначений висновок суду першої інстанції є хибним.
Позивач не порушував п.п. 14.1.27 п. 14.1 статті 14 , п. 138.1, 138.2 , 138.6 статті 138 , п.п. 139.1.9 п. 139.1 статті 139 ПК України , п. 2 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 201.4 п. 201.10 статті 201 , п. 198.3 п. 198.6 статті 198 Податкового кодексу України тому дії відповідача про прийняття податкових повідомлень рішень від 12.03.2012р. №0000023910 та №0000013910.
Доводи апелянта стосовно неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права та недоведеності обставин справи, що мають суттєве значення для справи, які суд вважав встановленими та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи при прийнятті оскаржуваної постанови, колегія суддів вважає обґрунтованими, та зазначає, що апеляційну скаргу слід задовольнити.
За таких обставинах, згідно ст. 202 КАС України , апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню та прийняттю нової постанови, якою позов задовольнити у повному обсязі.
Керуючись статтями ст.ст. 198 , 202 , 205 , 207 , 212 , 254 КАС України , суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «Мережа-Трейд» - задовольнити, постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 21.08.2012 р. - скасувати, та прийняти нову, якою позовні вимоги задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати повністю: податкові повідомлення рішення Окружної державної податкової служби -Центральний офіс з обслуговування великих платників податків ДПС від 12.03.2012р. №0000023910, яким Дочірньому підприємству «Мережа-Трейд» зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 4 570 400грн. та №0000013910, яким Дочірньому підприємству «Мережа-Трейд» збільшено ПДВ в розмірі 1 997 581грн., в тому числі -1 780 880грн. основний платіж та 216 701грн. -штрафні (фінансові) санкції.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України .
Головуючий суддя Старова Н.Е.
Судді: Файдюк В.В.
Чаку Є.В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 24.10.2012 |
Оприлюднено | 29.10.2012 |
Номер документу | 26531390 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Старова Н.Е.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні