Рішення

від 16.08.2012 по справі 5/034-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" серпня 2012 р. Справа № 5/034-12

Господарський суд Київської області у складі колегії суддів: головуючого - Подоляк Ю.В., суддів: Горбасенко П.В., Привалов А.І., розглянувши матеріали справи № 5/034-12

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЩИТ", м. Ірпінь до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН", м. Буча про стягнення 76607,37 грн. за участю представників:

позивача:Гербеда Г.Г. -дов. від 03.01.2012р. № 03 відповідача:не з'явились, про час і місце судового засідання повідомлені належним чином суть спору:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЩИТ" (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" (далі - відповідач) про стягнення 76607,37 грн., з яких 68515,20 грн. основний борг, 3562,79 грн. інфляційні втрати, 717,88 грн. 3% річних та 3811,50 грн. пеня.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за надані послуги з охорони об'єкта.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених у відзивах на позовну заву, які зводяться до того, що в жовтні 2011 року послуги з охорони об'єкта позивачем не надавались, оскільки в ніч з 28 на 29 вересня 2011 року на ввіреному під охорону позивачу об'єкті сталась крадіжка, в зв'язку з чим відповідач відмовився від послуг позивача з охорони майна та 01.10.2011р. уклав договір про надання послуг з охорони майна № 01/10/01 з Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Захисту", охоронні послуги якого у жовтні місяці відповідач прийняв та оплатив.

Присутній в судовому засіданні представник позивача повністю підтримав позовні вимоги та просить суд їх задовольнити з мотивів викладених в позові.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи відповідно до ст. 75 ГПК України за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, присутнього в судовому засіданні, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між сторонами у справі було укладено договір про надання послуг з охорони майна від 01.07.2011р. (далі -договір), відповідно до умов якого позивач -виконавець зобов'язався відповідно до умов даного договору та вимог чинного законодавства України надати відповідачу -замовнику послуги по охороні майна, а замовник зобов'язався оплатити виконавцю надані послуги (п. 1.1 договору).

Пунктом 2.1 договору передбачено, що розрахунок за надання вказаних в даному договорі послуг проводиться щомісячно до 5-го числа місяця наступного за розрахунковим за фактично надані виконавцем замовнику послуги згідно акту виконаних робіт (акту прийому-передачі послуг) з розрахунку, що вартість однієї години надання вказаних в даному договорі послуг за 1 пост охорони складає 16,80 грн., в т.ч. ПДВ 2,80 грн.

Відповідно до п. 2.2 договору у випадку не підписання акту виконаних робіт (акту прийому-передачі послуг) замовником, останній повинен письмово надати мотивовану відмову від підписання зазначеного акту протягом 3 календарних днів з моменту отримання такого акту.

Згідно п. 2.3 договору загальна ціна договору складається із сум, вказаних в актах виконаних робіт, виданих на підставі даного договору.

Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2011р. (п. 9.2 договору).

На виконання умов договору позивач надав відповідачу у вересні 2011 року охоронні послуги на загальну суму 33696 грн., що підтверджується актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.09.2011р., який підписаний в односторонньому порядку позивачем та скріплений печаткою товариства, завірена копія якого залучена до матеріалів справи.

Враховуючи, що відповідач зазначений акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 45 від 30.09.2011р. не підписав, позивач надіслав його на адресу відповідача 14.11.2011р. про що свідчить опис вкладення у цінний лист від 14.11.2011р. та фіскальний чек "Укрпошта" від 14.11.2011р. № 4551, завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

Відповідач вказаний акт не підписав та позивачу не повернув. В той же час, письмову мотивовану відмову від підписання зазначеного акту позивачу не надіслав.

Як вбачається із відзивів на позовну заву від 03.05.2012р. та від 06.06.2012р. № 72 відповідач не заперечує факт, того, що позивачем у вересні 2011 року послуги з охорони майна надавались та що вони були отримані відповідачем.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку, що відповідач прийняв надані позивачем послуги, зазначені в акті здачі-приймання робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 45 на суму 33696 грн. в обсягах та за цінами, які в ньому вказані.

Беручи до уваги викладене та враховуючи вищеперелічені документи в їх сукупності, господарський суд приходить до висновку, що позивач свої договірні зобов'язання за договором про надання послуг з охорони майна від 01.07.2011р. в вересні 2011р. виконав належним чином в обсягах та за цінами, визначеними в акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 30.09.2011р. № 45 на загальну суму 33696 грн.

Разом з тим, відповідач в порушення своїх договірних зобов'язань за надані у вересні 2011 року охоронні послуги не розрахувався, в зв'язку з чим за ним рахується заборгованість в розмірі 33696 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Проте, всупереч згаданих приписів закону, положень укладеного між сторонами договору, відповідач не виконав своїх зобов'язань щодо проведення розрахунку за надані у вересні 2011 року послуги охорони, у зв'язку з чим за ним на час розгляду справи рахується заборгованість в розмірі 33696 грн. Доказів сплати зазначеної заборгованості відповідач суду не надав.

Згідно вимог ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено позов про стягнення 33696 грн. заборгованості за надані послуги охорони в вересні 2011р.

Що стосується решти позовних вимог в частині стягнення суми основного боргу за надані послуги з охорони майна у жовтні 2011 р. за договором про надання послуг з охорони майна від 01.07.2011р., то суд зазначає таке.

Позивач, звертаючись з даним позовом до суду, стверджує, що він на виконання умов договору про надання послуг з охорони майна від 01.07.2011р., надав відповідачу в жовтні 2011 р. охоронні послуги, на підтвердження чого додає до позовної заяви акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011р. № 82 на загальну суму 34819,20 грн.

Дослідивши зазначений акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), суд зазначає, що він підписаний в односторонньому порядку з боку позивача та скріплений лише печаткою ТОВ "СБ ЩИТ", завірена копія якого залучена до матеріалів справи, що не може вважатись належним та допустимим доказом надання позивачем послуг з охорони майна в жовтні 2011 року за договором про надання послуг з охорони майна від 01.07.2011р.

Будь-яких інших доказів в підтвердження надання відповідачу послуг з охорони майна в жовтні 2011 року, як то акт приймання-передачі майна під охорону у спірний період, як це передбачено положеннями п. 1.1 договору, чи журнал приймання-передачі майна під охорону позивачем суду не надано.

Також, надання позивачем охоронних послуг в жовтні 2011 року заперечується відповідачем, в обґрунтування чого останній зазначає, що в ніч з 28 на 29 вересня 2011 року на ввіреному під охорону позивачу об'єкті сталась крадіжка, по факту якої Ірпінським міським відділом ГУ МВС України в Київській області 04.10.2011р. порушена кримінальна справа за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, що підтверджується листом Ірпінського міського відділу ГУ МВС України в Київській області від 05.06.2012р. № 11039, який залучений до матеріалів справи. В зв'язку з зазначеним, відповідач відмовився від послуг позивача і в жовтні 2011 року послуги з охорони об'єкта Товариству з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" були надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Класика Захисту" на підставі укладеного між ними договору на охорону об'єкту від 01.10.2011р. № 01/10/01, які відповідач прийняв та оплатив, про що свідчать акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 31.10.2011р. № ОУ-0000009 на загальну суму 32000 грн., який підписаний в двосторонньому порядку представниками ТОВ "САРАФАН" та ТОВ "Класика Захисту" та скріплений їх печатками, а також платіжне доручення від 01.11.2011р. № 449 на суму 32000 грн., завірені копії яких залучені до матеріалів справи.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України надання відповідачу послуг охорони в жовтні 2011 року, а тому вимога позивача щодо стягнення з відповідача 34819,20 грн. заборгованості за жовтень 2011р. є безпідставною, необґрунтованою та недоведеною, в зв'язку з чим суд відмовляє в її задоволенні.

Позивач, враховуючи те, що відповідач порушив строки виконання грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані послуги охорони, просить суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та 3% річних з простроченої суми грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат та трьох процентів річних позивач здійснив на заявлену до стягнення суму боргу та відповідно до його розрахунку, інфляційні втрати за період прострочення з листопада 2011 року по лютий 2012 року включно складають 3562,79 грн., три проценти річних за період прострочення з 06.11.2011р. по 15.03.2012р. складають 717,88 грн.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком інфляційних втрат та 3% річних нарахованих на прострочений платіж зі сплати послуг охорони наданих за договором у вересні 2011 року, який зроблений судом з врахуванням початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані за договором послуги, періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних заявленого позивачем, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню інфляційні втрати з простроченої суми боргу за час прострочення в розмірі 235,87 грн., три проценти річних з простроченої суми боргу в розмірі 362,81 грн. В решті заявлених до стягнення сум інфляційних втрат та трьох процентів річних нарахованих на прострочений платіж зі сплати послуг наданих за договором в вересні 2011р. суд відмовляє з огляду на їх безпідставність.

Також суд відмовляє в стягнені інфляційних втрат та трьох процентів річних нарахованих на несплачений відповідачем платіж за послуги охорони за жовтень 2011 р, позаяк вказані вимоги є похідними та результат їх вирішення стоїть в прямій залежності від вирішення основної вимоги про стягнення боргу, який складається з зазначеного платежу, в задоволенні якої судом відмовлено.

Також, позивач на підставі п. 5.3 договору просить суд за порушення відповідачем термінів оплати наданих згідно договору послуг охорони стягнути з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми заборгованості, розмір якої за розрахунком позивача за загальний період прострочення з 06.11.2011р. по 15.03.2012р. складає 3811,50 грн.

Що стосується вимог про стягнення пені, яка нарахована на прострочений платіж зі сплати послуг охорони наданих за договором у вересні 2011 року, то суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки, а згідно частини першої ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Положеннями ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно з правильним арифметичним розрахунком, який був зроблений судом з врахуванням початку прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо здійснення розрахунку за надані за договором послуги охорони у вересні 2011 року та періоду нарахування пені заявленого позивачем, пеня складає 1874,51 грн.

В решті заявленої до стягнення суми пені нарахованої на несплачений відповідачем платіж за послуги охорони надані у жовтні 2011р. суд відмовляє, позаяк вказана вимога є похідною та результат її вирішення стоїть в прямій залежності від вирішення основної вимоги про стягнення боргу, який складається з несплаченого платежу за жовтень 2011р., в задоволенні якої судом відмовлено.

З огляду на зазначене та враховуючи, що борг відповідача перед позивачем за договором від 01.07.2011р. в сумі 33696 грн. на час прийняття рішення не погашений, його розмір підтверджується наявними матеріалами справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 33696 грн. основного боргу, 235,87 грн. інфляційних втрат, 362,81 грн. 3% річних та 1874,51 грн. пені є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростовані, а відтак підлягають задоволенню.

В решті позову суд відмовляє з огляду на його безпідставність.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 4 3 , 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "САРАФАН" (08292, Київська обл., м. Буча, вул. Польова, 28, кв. 36, ідентифікаційний код 23061300) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБ ЩИТ" (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. Стельмаха, 7, ідентифікаційний код 36382675) 33696 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. основного боргу, 235 (двісті тридцять п'ять) грн. 87 коп. інфляційних втрат, 362 (триста шістдесят дві) грн. 81 коп. 3% річних, 1874 (одну тисячу вісімсот сімдесят чотири) грн. 51 коп. пені, 759 (сімсот п'ятдесят дев'ять) грн. 90 коп. витрат по сплаті судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Головуючий суддя Подоляк Ю.В.

Судді Горбасенко П.В.

Привалов А.І.