Постанова

від 21.08.2012 по справі 14/21

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

РІВНЕНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" серпня 2012 р. Справа № 14/21

Рівненський апеляційний господарський суд у складі колегії:

головуючий суддя Грязнов В.В.

суддя Мельник О.В. ,

суддя Савченко Г.І.

секретар судового засідання Яковлєв Д.В.

за участю представників:

позивача - не з'явився; відповідача 1 - Серпенінов О.П.; відповідача 2 -не з'явився; від третьої особи -не з'явився, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Рівненського апеляційного госпо-дарського суду апеляційну скаргу Відповідача 1-Комунального підприємства «Кіновідеомережа»Сарненської районної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 06.04.2012р. у справі № 14/21

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

м.Сарни Рівненської області

до 1. Комунального підприємства «Кіновідеомережа»Сарненської районної ради

2. Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3

м.Сарни Рівненської області

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Сарненська міська рада м.Сарни Рівненської області

про визнання недійсним договору оренди,-

Представнику Відповідача-1 роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст.22, 28 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу апеляційним судом задоволено. Заяв про відвід суддів не надходило.

Рішенням господарського суду Рівненської області від 06.04.2012р. (суддя Марач В.В.) задоволено позовні вимоги Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Кіновідеомережа»Сарненської районної ради, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Сарненська міська рада про визнання недійсним договору оренди приміщень кінотеатру «Полісся»укладеного Відповідачами 17.01.2008р. і посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_4

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що ні Позивач, ні Відповідачі не надали суду доказів того, що між сторонами договору оренди від 02.01.2005р. був оформлюний акт про повернення наймачем орендованого майна наймодавцю. Місцевий суд зазначив також, що після закінчення строку договору від 02.01.2005р., Відповідач-1 не звернувся до Позивача із заявою про припинення дії договору оренди від 02.01.2005р. і відповідно - Позивач продовжував користуватись орендованим майном, відтак на підставі ст.764 ЦК України, договір оренди від 02 січня 2005р. вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме на три роки, тобто до 02.01.2011р. Задовольняючи позовну вимогу, місцевий суд дійшов висновку, що орендні відносини між Позивачем та Відповідачем-1 після 02.01.2008р. не припинилися і укладення останнім з СПД ОСОБА_3 договору оренди 17.01.2008р. щодо спірного приміщення порушує права Позивача-СПД ОСОБА_2.(т.1, арк.справи 152-153).

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Відповідач-1 звернувся до Рівненського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Рівненської області від 06.04.2012р. у справі №14/21 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову, як безпідставному.

Скаржник вважає рішення господарського суду незаконним і таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права.

На підтвердження своїх доводів Cкаржник зазначає, що місцевий суд в оскаржуваному рішенні робить висновок, що Орендодавець-КП «Кіновідеомережа»не звернувся до орендаря-ОСОБА_2. із заявою про припинення дії договору оренди від 02.01.2005р., і відповідно Орендар продовжував користуватись орендованим майном, а відтак договір оренди від 02.01.2005р. вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором, а саме на три роки, тобто до 02.01.2011р. Проте, з підстав ст.ст. 32, 33, 34 ГПК України, Скаржник вважає таке безпідставним і недоведеним. Закон України «Про оренду державного та комунального майна»та ст.764 ЦК України передбачено, що орендодавець повинен у письмовій формі попередити орендаря про припинення дії договору, а тому доказом відсутності такого попередження є тільки письмові докази, які у даній справі не досліджувались. Листами від 16.11.2007р. №01/21-1178, від 16.11.2007р. №01/21-1179, від 05.12.2007р., №01/21-1179 від 11.12.2007р., №01/21-1255 підприємцю ОСОБА_2 належним чином (що підтверджується розписками на поштових відправленнях) повідомлялось, що в подальшому орендні відносини не будуть продовжуватися, а договір оренди не буде поновлюватись чи переукладатись. Однак, дане судом не досліджувалось.

Скаржник також звертає увагу, що задовільняючи позов, суд першої інстанції, посилається на рішення господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. у справі №14/66, в якому встановлено, що Позивач не виконував умови договору від 02.01.2005р. (не сплачував орендну плату), а тому у відповідності до ст.782 ЦК України наймодавець скористався своїм правом відмовитись від договору оренди від 02.01.2005р., що підтверджується наведеними вище листами до Позивача та матеріалами вказаних справ господарських судів. На цій підставі твердження суду першої інстанції, що договір оренди від 17.01.2008р. з підприємцем ОСОБА_3 був укладений під час дії договору оренди від 02.01.2005р. з підприємцем ОСОБА_2 є не вмотивованим. На момент укладення оспорюваного договору оренди приміщень кінотеатру «Полісся» 17.01.2008р. були чинними рішення господарського суду Рівненської області від 28.11.2005р. та постанова Львівського апеляційного господарського суду від 02.03.2006р. у справі №14/307, які не оскаржувались і набрали законної сили і приймаючи які, суди дійшли висновку, що договір оренди з підприємцем ОСОБА_2 від 02.01.2005р. є нікчемним та не створює жодних юридичних наслідків для сторін Також станом на 17.01.2008р. постановою Вищого господарського суду України від 25.10.2007р. справа №14/66 було скасовано рішення господарського суду Рівненської області від 16.02.2007р., яким договір оренди від 02.01.2005р. визнавався дійсним і ще не існувало рішення господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. у справі №14/ 66 (яке поклав в основу рішення місцевий суд). Отже, зауважує Скаржник, на момент укладення оспорюваного договору оренди від 17.01.2008р. не було жодних законних підстав вважати, що договір оренди від 02.01.2005р. є дійсним і таким, що створює юридичні наслідки для КП «Кіновідеомережа».

Скаржник вважає недостатнім застосування місцевим судом положень п.2 ст.795 ЦК України, оскільки дана норма передбачає, що повернення наймачем предмету договору найму оформляється відповідним документом (актом), який підписується сторонами . Тобто закон визначає, що повернення предмету договору найму є юридично значимою дією двох сторін договору , а тому ухилення однієї сторони від виконання припису закону унеможливлює оформлення відповідним документом (актом) повернення предмету договору найму, тобто суд першої інстанції зробив хибний висновок, що відсутність акту про повернення наймачем наймодавцю орендованого на підставі договору оренди від 02.01.2005р. майна, свідчить, що орендні правовідносини між Позивачем та Відповідачем-1 після 02.01.2008р. не припинились.

Скаржник вважає, що при винесені оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було враховано приписів постанови пленуму ВСУ від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», де вказано, що особами, які беруть участь у справі про визнання правочину недійсним, є сторони правочину. Майно щодо якого укладався спірний правочин не було у власності Позивача, він не був стороною договору оренди від 17.01.2008р., укладеним правочином не створювалось для Позивача юридичних наслідків, а єдиним порушенням, що могло мати місце при укладені правочину це втрачена вигода Позивача, способом захисту такого права є позов про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, а не визнання правочину недійсним.(т.2, арк.справи 3-13).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду від 31.05.2012р. у даній справі апеляційну скаргу прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 2).

Розпорядженням виконуючого обов'язки керівника апарату суду №76 від 18.06.2012р., у зв'язку із перебуванням у відпустці головуючої судді по справі №14/21 Щепанської Г.А., призначено повторний автоматичний розподіл справи. Автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів для розгляду справи №14/21 у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Саврій В.А.(т.2, арк.справи 66).

Ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №14/21 від 21.06.2012р. апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кіновідеомережа»прийнято до провадження, справу призначено до слухання.(т.2, арк.справи 80-81).

До початку судового засідання, розпорядженням виконуючого обов'язки голови Рівненського апеляційного господарського суду від 06.08.2012р., внесено зміни до складу колегії суддів у справі №14/21 окрім заміни головуючого судді у зв'язкузі неможливістю прийняти участь у судовому засіданні судді Саврія В.А., через участь в судових засіданнях в складі колегій по інших справах та відповідно до затверджених колегій, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Грязнов В.В., суддя Мельник О.В., суддя Савченко Г.І.(т.2, арк.справи 86).

В судових засіданнях апеляційної інстанції Скаржник підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважаючи, що місцевим судом було порушено норми матеріального та процесуального права, просив рішення господарського суду Рівненської області від 06.04.2012р. у справі № 14/21 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В судові засідання суду апеляційної інстанції 21.06.2012р., 07.08.2012р. та 21.08.2012р. представники Позивача, Відповідача-2 та Третьої особи не з'явилися, хоч про час та місце розгляду скарги сторони були повідомлені у встановленому порядку.

Оскільки, ухвалою Рівненського апеляційного господарського суду у справі №14/21 від 18.06.2012р. явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути скаргу по суті.(т.2, арк.справи 82-85, 97-99).

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, Рівненський апеляційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, Позивач-підприємець ОСОБА_2 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_2.) 28.01.2008р. звернувся до господарського суду Рівненської області з позовом, в якому просив визнати недійсним договір оренди приміщень кінотеатру «Полісся», укладений 17.01.2008р. Районним державно-комунальним підприємством Сарненська районна дирекція кіновідеомережі та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (надалі в тексті - ФОП ОСОБА_2.) і посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_4

В позовній заяві ФОП ОСОБА_2 повідомляв, що на підставі договору оренди від 04 квітня 2006р. користується п'ятьма підсобними кімнатами і фойє кінотеатру «Полісся», який розташований у АДРЕСА_1 загальною площею 216,20 м 2 на строк до 28.02.2007 року. Через відсутність відмови орендодавця від договору - його дія була продовжена до 28.02.2008р. Підставою визнання недісним оспорюваного договору Позивач вважав те, що на момент звернення до суду - орендовані приміщення орендодавцем не прийняті, акт приймання-передачі не складено. На думку ФОП ОСОБА_2, укладення Відповідачами 17.01.2008р. договору порушує його права, передбачені договором оренди та ст.777 ЦК України.(т.1, арк.справи 2-3).

Ухвалою від 20.01.2009р. господарський суд Рівненської області повідомив сторони, що Позивач надав заяву про зміну підстав позову.

Вбачається, що у заяві представник Позивача просив вважати підставою позову укладення оспорюваного договору під час дії договору оренди від 05 січня 2005 року .(т.1, арк.справи 66-67, 74).

Провадження у даній справі зупинялось 08.04.2008р. та 03.02.2009р. до вирішення пов'язаних із нею інших справ №15/51 та №14/66.(т.1, арк.справи 49, 86).

З матеріалів справи вбачається, що Сарненська районна кіновідеомережа-орендодавець та ФОП ОСОБА_2-орендар 02 січня 2005р. уклали Договір оренди частини приміщення кінотеатру «Полісся», згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування володіння частину приміщення кінотеатру «Полісся», а саме: 5 підсобних кімнат та фойє загальною площею 230 м 2 терміном на 3(три) роки, з 02.01.2005р. по 02.01.2008р. включно. (п.5.1 договору оренди). Орендна плата в сумі 1 148 грн. на місяць сплачується до 10 числа наступного місяця (п. п. 2.1-2.4 договору оренди).

Даний договір оренди підписано директором кіновідеомережі та ФОП ОСОБА_2, погоджено головою Сарненської районної державної адміністрації.(т.1, арк.справи 68-71; т.2, арк. справи 38-39).

Відповідно до рішення господарського суду Рівненської області від 06.06.2008р. та постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 27.07.2011р. у справі №14/66 договір оренди частини приміщення кінотеатру «Полісся»від 02 січня 2005р. визнано дійсним. (т.2, арк.справи 55-56).

Разом з тим, Районне державно-комунальне підприємство Сарненська районна дирекція кіновідеомережі-орендодавець та Підприємець ОСОБА_2-орендар 04 квітня 2006р. уклали договір оренди, згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування володіння частину приміщення, а саме: 5 підсобних кімнат та фойє кінотеатру «Полісся»загальною площею 216,20 м 2 , який розташований у АДРЕСА_1 на строк до 28.02.2007р.(п.6.1 договору). Орендна плата в сумі 1 442 грн. на місяць сплачується до 10 числа наступного місяця (п.п. 4.1-4.2 договору).

Договір підписано директором Районного ДКП Сарненської дирекції кіновідеомережі Сидорчуком Г.В. та підприємцем ОСОБА_2, скріплено відбитком печатки кіновідеомережі. (т. 1, арк.справи 5-7).

Про небажання продовжувати орендні відносини з ФОП ОСОБА_2 стосовно частини приміщення кінотеатру «Полісся», останнього письмово повідомляла Сарненська районна рада листами від 06.02.2007р., 05.03.2007р., 16.11.2007р., 05.12.2007р. та 11.12.2007р.(т.1, арк.справи 22-24; т.2, арк.справи 34-37).

З матеріалів справи також вбачається, що Сарненська районна дирекція кіновідеомережі (надалі в тексті - Кіновідеомережа)-орендодавець та ФОП ОСОБА_3-орендар 17 січня 2008 року уклали Договір оренди майна, що спільною власністю територіальних громад Сарненського району (надалі в тексті - Договір оренди), згідно якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування частину приміщення кінотеатру «Полісся»загальною площею 199,8 м 2 , який розташований у АДРЕСА_1. Орендна плата в сумі 2 174 грн. 22 коп. на місяць сплачується до 10 числа наступного місяця (п.п. 3.1-3.5 Договору оренди).

Договір оренди підписано виконуючим обов'язки директора Кіновідеомережі та ФОП ОСОБА_3, скріплено відбитками печаток сторін. Договір посвідчено приватним нотаріусом ОСОБА_4, про що внесено реєстраційний запис №74.(т.1, арк.справи 25, 136-138).

Під час винесення постанови від 27.07.2011р. у справі №14/66 Рівненський апеляційний господарський суд прийняв до уваги, що розглядаючи справу №15/51 за позовом Кіновідеомережі до ФОП ОСОБА_2 про визнання недійсним договору оренди частини приміщення від 04.04.2006р. (п'ять підсобних кімнат, фойє) кінотеатру «Полісся», що розташований у АДРЕСА_1, - господарський суд Рівненської області встановив, що договір оренди від 04 квітня 2006р. є неукладеним. Оскільки, відповідно до ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі ж сторони -апеляційний господарський суд зазначив, що між підприємцем ОСОБА_2 та Районним державно-комунальним підприємством «Сарненська районна дирекція кіновідеомережі» укладено лише один договір оренди частини приміщення кінотеатру «Полісся»від 02 січня 2005р.

До апеляційної скарги Скаржником, зокрема додано копії листів про припинення орендних відносин, які надсилались власником майна-Сарненською районною радою на адресу ФОП ОСОБА_2, при цьому Скаржник пояснив, що під час розгляду справи надавав копії зазначених документів, однак місцевий суд їм оцінки не надав.(т.2, арк.справи 27-30).

Статтею 101 ГПК України передбачено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Ці положення підтверджуються приписами п.9 Постанови №7 пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування розділу XII господарського процесуального кодексу України».

Тому, зазначені докази апеляційний суд прийняв до розгляду.

Перевіривши дотримання місцевим судом вимог чинного законодавства при ухваленні оскаржуваного рішення, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню, а рішення місцевого суду -скасуванню з огляду на наступне:

Статею 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, а також завдання майнової (матеріальної) шкоди.

У відповідності до п.6 ст.283 ГК України , якою врегульовано відносини оренди майна у сфері господарювання встановлено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України , ч.1 ст.283 ГК України , за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк для здійснення господарської діяльності.

Предметом даного спору є визнання недісним Договору оренди.

Вирішуючи спір про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними.

Правове регулювання визнання правочинів недійсними здійснюється на підставі стст. 203, 215 ЦК України.

Відповідно до п.7 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009р. №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом та із застосуванням наслідків не-дійсності, передбачених законом.

Відповідно до ст.215 ЦК України , підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України , а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

В силу ч.3 ст.215 ЦК України, з позовом про визнання правочину недійсним може звернутись заінтересована особа.

При цьому, відповідність чи невідповідність оспорюваного правоочину вимогам законодавства має оцінюватися господарським судом з урахуванням законодавства, яке діяло на момент укладення оспорюваної угоди. Такої практики дотримується і Вищий господарський суд України, що вбачається з роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.03.1999р. №02-5/111 «Про де-які питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»(в редакції від 10.12.2004р.).

Тому, в даному випадку, необхідною умовою для визнання Договору оренди недійсним є умова щодо встановлення обставин, передбачених ст.ст. 203, 215 ЦК України .

Проте, висновки викладені в рішенні місцевого господарського суду не відповідають фактичним обставинам справи.

Апеляційним судом встановлено і матеріалами справи стверджено, що на момент укладення оспорюваного договору та подання позовної заяви у січні 2008р. сторони визнавали, що орендні відносини фактично регулювались договором від 04.04.2006р., проте на момент прийняття місцевим судом оскаржуваного рішення у квітні 2012р. уже були такими, що набрали законної сили рішення господарських судів у справах №14/66 та №15/51, якими було встановлено, що орендні відносини Позивача та Відповідача-1 регулювались лише одним договором - Договором оренди частини приміщення кінотеатру «Полісся»від 02.01.2005р.

Враховуючи це, колегія суддів зауважує, що строк дії даного договору - до 02 січня 2008р. включно; змін і доповнень до договору сторони протягом його дії не вносили, що стверджується матеріалами справи.

Висновок про продовження дії Договору оренди частини приміщення кінотеатру «Полісся»після 02 січня 2008р. і поновлення його на строк, який був раніше встановлений договором, а саме на три роки - тобто до 02.01.2011р. місцевий суд обґрунтував відсутністю заяви орендодавця про припинення дії договору оренди від 02.01.2005р. та акту про повернення наймачем предмета договору найму, складання якого передбачено п.2 ст.795 ЦК України та голослівних твердженнях Позивача про відсутність заяв орендодавця про припинення орендних відносин і продовження користування спірними приміщеннями після 02.01.2008р.

Проте, як встановлено апеляційним судом, про небажання продовжувати орендні відносини частини приміщення кінотеатру «Полісся»та пропозиції повернути орендоване майно власник майна-Сарненська районна рада письмово повідомляла ФОП ОСОБА_2 до закінчення дії договору 06.02.2007р., 05.03.2007р., проте оцінки цим доказам місцевий суд не надав. Вручення аналогічних листів від 16.11.2007р., 05.12.2007р. та 11.12.2007р. стверджується матеріалами справи.

Дані листи колегія суддів вважає доказами відсутності згоди власника майна на продовження у 2008 році орендних відносин з Позивачем і пропозиціями повернути майно.

Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст.193 ГК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Вбачається, що твердження ФОП ОСОБА_2 про користування приміщеннями кінотеатру після 02.01.2008р. не стверджене жодним доказом і суперечить зазначеним вище вимогам законодавства та умовам п.3.5 договору оренди від 02.01.2005р., яким передбачено обов'язок Позивача повернути приміщення у належному стані після припинення договору.(т.1, арк.справи 69).

Не стверджене належними доказами і посилання Позивача на порушення його права, передбаченого ст.777 ЦК України, оскільки в силу ч.2 даної норми, наймач, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору найму на новий строк, зобов'язаний повідомити про це наймодавця до спливу строку договору найму у строк, встановлений договором, а якщо він не встановлений договором, -в розумний строк.

Тобто, ініціатива в реалізації зазначеного права повинна виявлятись орендарем. Проте, в матеріалах справи відсутні будь-які докази звернення Позивача із відповідною заявою до Відповідача-1 або Сарненської районної ради. Вбачається, що правом, передбаченим ст.777 ЦК України Позивач не скористався і твердження про порушення його права безпідставні.

З огляду на зазначені обставини в сукупності, відсутність акту про повернення ФОП ОСОБА_2 Відповідачеві-1 орендованих приміщень після припинення договору оренди від 02.01.2005р. не є визначальною обставиною у даному спорі і не може слугувати доказом продовження орендних відносин, оскільки складання такого документу цілком залежить від доброї волі сторін.

За змістом ст.317 ЦК України, власнику належить права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Тому, за умови припинення орендних відносин з ФОП ОСОБА_2, Відповідач-1 за погодженням із власником майна-Сарненською районною радою 17.01.2008р. правомірно уклав з ФОП ОСОБА_3 Договір оренди.(т.1, арк.справи 136-138).

Згідно ст.284 ГК України , істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладено договір оренди; орендна плата із врахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.

Вбачається, що оспорюваний договір за формою і змістом відповідає вимогам ст.ст. 203, 207-210, 626, 759 ЦК України , ст.ст. 283, 284 ГК України .

З мотивів зазначених вище, колегія суддів вважає, що передбачені законом підстави для визнання Договору оренди недісним -відсутні.

В силу ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте, Позивачем не надано суду доказів, які б підтвердили факти, викладені в позовній заяві та заяві про зміну предмету позову.

Оскільки місцевий господарський суд неправильно застосував норми матеріального права, неповно з'ясувавши обставини, що мають значення для справи та припустився невідповідності обставинам справи висновків, викладених у рішенні, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення - зазначені обставини відповідно до п.п. 1, 3 ч.1 ст.104 ГПК України є підставою для скасування оскаржуваного рішення в апеляційному порядку з постановленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 33, 35, 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Рівненський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Кіновідеомережа»Сарненської районної ради на рішення господарського суду Рівненської області від 06.04.2012р. у справі №14/21 - задовольнити.

2. Рішення суду першої інстанції - скасувати, прийнявши нове, яким в задоволенні позову відмовити.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, який проживає у АДРЕСА_2 (ідент.код НОМЕР_1) на користь Комунального підприємства «Кіновідеомережа»Сарненської районної ради, яке знаходиться у Рівненській області, м.Сарни, вул.Привокзальна, 31 (код ЄДР 02409696) 536 грн . 50 коп . витрат по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги.

4. Доручити суду першої інстанції видати відповідний наказ.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційно-му порядку згідно з Розділом ХІІ-1 Господарськоуго процесуального кодексу України.

6. Справу №14/21 повернути до господарського суду Рівненської області.

Головуючий суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.

Суддя Савченко Г.І.