Постанова

від 27.08.2012 по справі 32/268

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.08.2012 № 32/268

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гаврилюка О.М.

суддів: Майданевича А.Г.

Мальченко А.О.

за участю секретаря судового засідання Камінської Т.О.

за участю представників

від позивача: Волков Ю.О. - дов. від 03.01.2012 року б/н

від відповідача: не з'явилися

розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових металів" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Берком" на рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2012 року

у справі № 32/268 (суддя Підченко Ю.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових металів" (м. Запоріжжя)

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Берком" (м. Київ)

про стягнення 81 739 грн. 82 коп.

встановив:

До господарського суду міста Києва звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових металів" з позовом (з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог від 01.03.2012 року) до Товариства з обмеженою відповідальністю „Берком" про стягнення суми заборгованості за поставлений товар в розмірі 60 000 грн., пені в сумі 13 996 грн. 89 коп. пені, відсотків в розмірі 3% річних від простроченої суми за неправомірне користування чужими коштами в сумі 2 709 грн. 11 коп. та суми, на яку збільшилася заборгованість, у зв'язку з інфляцією, у розмірі 5 033 грн. 82 коп.

Рішенням від 07.03.2012 року господарський суд міста Києва провадження у справі за позовом ТОВ „Запорізький завод кольорових металів" до ТОВ „Берком" щодо стягнення основного боргу в розмірі 10 000 грн. припинив. Позов ТОВ „Запорізький завод кольорових металів" до ТОВ „Берком" щодо стягнення з останнього пені в сумі 13 996 грн. 89 коп. залишив без розгляду. Стягнув з ТОВ „Берком" на користь ТОВ „Запорізький завод кольорових металів" основний борг в сумі 60 000 грн., інфляційні в сумі 5 033 грн. 82 коп., 3% річних в сумі 2 709 грн. 11 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 1 554 грн. 85 коп.

Не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Запорізький завод кольорових металів" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати частково (висновок частини 2) рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2012 року по справі № 32/268 в частині стягнення пені в сумі 13 996 грн. 89 коп. і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Також не погоджуючись з зазначеним рішенням місцевого господарського суду ТОВ „Берком" звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2012 року у справі № 32/268 в частині стягнення з відповідача 3% річних в сумі 2 709 грн. 11 коп. та інфляційних у сумі 5 033 грн. 82 коп. та постановити нове рішення, яким в цій частині позову відмовити.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2012 року апеляційні скарги ТОВ „Запорізький завод кольорових металів" та ТОВ „Берком" було прийнято до провадження та до спільного розгляду, призначено розгляд справи № 32/268 у судовому засіданні за участю представників сторін.

В зв'язку з припиненням повноважень головуючого судді (судді-доповідача) Борисенко І.В. у зв'язку з обранням на посаду судді Вищого адміністративного суду України було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Мальченко А.О.

Розпорядженнями Голови Київського апеляційного господарського суду від 20.08.2012 року та 27.08.2012 року склад судової колегії змінювався.

В судові засідання 16.07.2012 року, 20.08.2012 року та 27.08.2012 року повноважні представники відповідача не з'являлися та про причини неявки суд не повідомляли, хоча про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином. Після обговорення судова колегія дійшла висновку, що неявка повноважних представників відповідача не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.

В судовому засіданні 27.08.2012 року представник позивача підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та заперечував проти вимог апеляційної скарги відповідача.

Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Як вбачається з матеріалів справи 01.10.2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових металів" (виконавець) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Берком" (замовник) уклали договір підряду № 171/10 на виготовлення поліграфічної продукції з урахуванням протоколу розбіжностей від 01.10.2010 року до договору № 171/10 від 01.10.2010 року, відповідно до умов якого по завданню замовника виконавець розробляє макет і виготовляє поліграфічну продукцію (далі - продукція), а замовник приймає продукцію і оплачує виконані роботи у відповідності до умов дійсного договору.

Найменування, характеристика, кількість, ціна і загальна вартість продукції, а також строки виготовлення, умови оплати і інші умови оговорюються сторонами в специфікаціях (додатках) до дійсного договору.

Специфікації (додатки) до дійсного договору оформляються і узгоджуються на підставі кожного замовлення на виготовлення продукції. Специфікації (додатки) до дійсного договору являються його невід'ємною частиною.

На виконання умов договору від 01.10.2010 року № 171/10 та специфікацій (додатків), а саме: № 2 від 20.12.2010 року, № 3 від 30.12.2010 року, накладних № 10199 від 22.11.2010 року, № 11374 від 24.12.2010 року, № 15 від 04.01.2011року, № 342 від 18.01.2011 року позивач виготовив та передав відповідачеві у власність поліграфічну продукцію на загальну суму 144 481 грн. 52 коп. Дана продукція була отримана відповідачем, про що свідчать довіреності на отримання матеріальних цінностей від 18.11.2010 року серії ЯПО № 148248, від 24.12.2010 року серії ЯИН № 621258, від 13.01.2011 року серії ЯИН № 621282, від 18.01.2011 року серії ЯИН № 621056.

Відповідно до п. 5.3 договору та пункту 7.7 специфікацій строк оплати становить 30 календарних днів з дати отримання партії етикеток.

Як визначено ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 525 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач частково розрахувався за отриману Продукцію в сумі 74 481 грн. 52 коп. Втім станом на 30.11.2011 року за ним залишився непогашеним основний борг в сумі 70 000 грн., а на момент винесення рішення місцевим господарським судом позивач зменшив стягувану суму основного боргу до 60 000 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Безпосередньо у судовому засіданні представник відповідача повідомив суд про погашення ним суми основного боргу в розмірі 10 000 грн., однак після звернення кредитора з позовом. Тому провадження у справі щодо стягнення з відповідача основного боргу в сумі 10 000 грн., слід припинити за ознаками пункту 1-1 статті 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості 60 000 грн. основної заборгованості.

Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Ч. 4 ст. 231 ГК України встановлюється, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Ч. 6 ст. 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

П. 6.4 договору від 01.10.2010 року № 171/10, в редакції протоколу розбіжностей, сторони узгодили, що при порушенні строків оплати за виконані роботи, замовник оплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожний день прострочення оплати.

Відповідно до ч. 5 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Так позивач не виконав вимоги, зазначені в ухвалі господарського суду м. Києва від 16.02.2012року та не надав суду обґрунтований розрахунок пені, яка підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне виконання зобов'язань. За актих обставин місцевий господарський суд правомірно залишив без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України позовні вимоги щодо стягнення з відповідача пені в сумі 13 996 грн. 89 коп.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Колегія суддів апеляційного господарського суду зробила перерахунок розміру інфляційних втрат та 3 % річних та дійшла висновку, що місцевий господарський суд правомірно стягнув інфляційні втрати в розмірі 5 033 грн. 82 коп. та 3 % річних в розмірі 2 709 грн. 11 коп.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи сторін, викладені в їхніх апеляційних скаргах, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.

Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -

п о с т а н о в и в:

1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Запорізький завод кольорових металів" та Товариства з обмеженою відповідальністю „Берком" на рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2012 року по справі № 32/268 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду м. Києва від 07.03.2012 року по справі № 32/268 залишити без змін.

3. Справу № 32/268 повернути до господарського суду м. Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови підписано__30.08.2012 р.__

Головуючий суддя Гаврилюк О.М.

Судді Майданевич А.Г.

Мальченко А.О.