Рішення

від 15.08.2012 по справі 5011-14/7953-2012

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 5011-14/7953-2012 15.08.12 За позовом Малого багатопрофільного приватного підприємства "Оста"

до Київської міської ради

третя особа Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві

про визнання права власності

Суддя: Мельник С.М.

Представники сторін:

від позивача: Остапенко В.М. -директор;

від відповідача: Гулько А.Б. -за довіреністю;

від третьої особи: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Мале багатопрофільне приватне підприємство "Оста" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради, третя особа: Інспекція державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві, про визнання права власності.

Позовні вимоги мотивовані відмовою Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у видачі свідоцтва на право власності на будинок, який належить позивачу.

Ухвалою від 13.06.12 р. суддею Мельником С.М. було порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 04.07.12 р.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 04.07.12 р. у зв'язку з перебуванням судді Мельника С.М. на лікарняному справу передано для розгляду судді Баранову Д.О.

Ухвалою від 04.07.12 р. суддя Баранов Д.О. прийняв справу до провадження та призначив розгляд справи на 15.08.12 р.

Розпорядженням голови господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 15.08.12 р. у зв'язку з виходом з лікарняного справу передано для розгляду судді Мельнику С.М.

Ухвалою від 15.08.12 р. суддя Мельник С.М. прийняв справу до свого провадження.

В судове засідання 15.08.12 р. представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав.

Представник відповідача проти позову не заперечила та зазначила, що до повноважень Київської міської ради не належить визнання права власності на майно.

В судовому засіданні 15.08.12 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши наявні в справі матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Мале багатопрофільне приватне підприємство "Оста" власними коштами та без належних дозволів здійснило будівництво адміністративного будинку на земельній ділянці по вул. Новозабарській у м. Києві, функції власника якої здійснює Київська міська рада.

15.01.97 р. за актом приймальної комісії за участю представників Мінської РДА м. Києва, держпожежнагляду, держсанепіднагляду, технагляду, проектувальника та МБПП "Оста" прийнято в експлуатацію закінчений будівництвом адміністративний будинок по вул. Новозабарській, 23.

27.12.99 р. Київська міська рада (орендодавець) уклала з МБПП "Оста" (орендар) договір оренди земельної ділянки, який зареєстрований Київським міським управлінням земельних ресурсів 15.02.2000 р., про що зроблено запис за № 78-6-00003.

Згідно зазначеного договору, орендодавець на підставі рішення Київради від 21.10.99 р. за № 63/565, передав, а орендар прийняв у оренду на 50 (п'ятдесят) років земельну ділянку, яка розташована на вул. Новозабарська, 23, у Мінському районі м. Києва, площею 0,0836 га, у тому числі землі, що використовуються у комерційних цілях площею 0,0836 га, для обслуговування та експлуатації адміністративного будинку.

Таким чином, позивач зазначає про те, що земельна ділянка була надана МБПП "Оста" у встановленому законом порядку під вже збудоване майно (адміністративний будинок по вул. Новозабарській, 23).

Листом № 042/13/1-6318 від 13.09.07 р. позивач отримав відповідь на своє звернення до виконавчого органу Київської міської ради (Головного управління комунальної власності міста Києва) про видачу свідоцтва на право власності на будинок, яким відмовлено в оформленні права власності на підставі того, що у відповідача відсутній дозвіл на виконання будівельних робіт.

Відповідно до статі 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно з ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Частиною 5 ст. 376 Цивільного кодексу України передбачено, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Таким чином, звернення до суду з позовом про визнання права власності на самочинне будівництво має здійснюватися за наявності даних про те, що порушене питання було предметом розгляду компетентного державного органу, рішення якого чи його відсутність дають підстави вважати про наявність спору про право. Позов про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно на чужій земельній ділянці може бути пред'явлено до органу державної влади або органу місцевого самоврядування та власника (користувача) земельної ділянки у випадку забудови на земельній ділянці, яка належить до державної чи комунальної власності або фізичній чи юридичній особі (правова позиція з даного питання викладена у постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.12 р. № 6 "Про практику застосування судами статті 376 Цивільного кодексу України".

Згідно з приписами статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Відтак, позов про право власності подається у випадках, коли належне певній особі або набуття цією особою права не визнається, оспорюється іншою особою або у разі відсутності в неї, що засвідчують належність їй такого права. Відповідачем у позові про визнання права власності є особа, яка оспорює право власності на майно, або особа, яка хоч і не оспорює права власності на майно, але і не визнає його.

Враховуючи те, що спірний будинок було належним чином здано в експлуатацію, що підтверджується актом приймальної комісії від 15.01.97 р.; земельна ділянка, на якій розміщено будинок, використовується у відповідності до цільового призначення за договором оренди, суд не знаходить підстав для відмови у визнанні права власності позивача на спірне майно.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема у постанові Вищого господарського суду України від 11 квітня 2012 року у справі № 5002-11/1170.2-2011.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

В порядку, передбаченому ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає позовні вимоги законними та обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 4 3 , 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за Малим багатопрофільним приватним підприємством "Оста" (04074, м. Київ, вул. Новозабарська, буд. 23; код ЄДРПОУ 22867589) право власності на будинок площею 273,1 кв.м., розташований за адресою: м. Київ, вул. Новозабарська, 23.

Повне рішення складено 20.08.12 р.

Суддя С.М. Мельник