Постанова

від 30.08.2012 по справі 4/5009/6965/11

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

28.08.2012 р. справа №4/5009/6965/11

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: суддівЛомовцевої Н.В. Принцевської Н.М., Скакуна О.А., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І. за участю представників: від позивача:не з'явився. від відповідача:Федорченко А.В. -довір. від третьої особи:не з'явився. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» м.Запоріжжя Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя на рішення господарського судуЗапорізької області від 03.07.2012р. по справі№4/5009/6965/11 (суддя Корсун В.Л.) за позовомВідкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»м.Запоріжжя до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»м.Запоріжжя за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивачаРегіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя про визнання недійсним договору про надання послуг охоронних послуг №03 від 31.07.2009р. та додаткової угоди (доповнення) до нього від 31.12.2009р.

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство «Вуглецевий композит»м.Запоріжжя звернулось до господарського суду Запорізької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»м.Запоріжжя про визнання недійсним договору про надання послуг охоронних послуг №03 від 31.07.2009р. та додаткової угоди (доповнення) до нього від 31.12.2009р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 30.11.2011р. до участі у справі №4/5009/6965/11 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача -Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

Ухвалою від 16.12.2011р. господарський суд Запорізької області припинив провадження у справі №4/5009/6965/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області про визнання договору про визнання недійсним договору про надання послуг охоронних послуг №03 від 31.07.2009р. та додаткової угоди (доповнення) до нього від 31.12.2009р.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.01.2012р. апеляційну скаргу ВАТ «Вуглецевий композит» на ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2011р. у справі №4/5009/6965/11 задоволено. Ухвалу господарського суду Запорізької області від 16.12.2011р. у справі №4/5009/6965/11 скасовано. Справу №4/5009/6965/11 направлено до господарського суду Запорізької області для розгляду.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 21.03.12 у справі №4/5009/6965/11 відмовлено Регіональному відділенню Фонду Державного майна України по Запорізькій області у задоволенні клопотання про звільнення останньої від сплати судового збору. Касаційну скаргу Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Запорізькій області на ухвалу Донецького апеляційного господарського суду від 10.01.2012р. у справі №4/5009/6965/11 повернуто заявнику, а справу до господарського суду Запорізької області.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. по справі №4/5009/6965/11 (суддя Корсун В.Л.) у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Позивач, не погодившись з прийнятим судовим рішенням, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №4/5009/6965/11 і прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, а також порушення норм матеріального права. Скаржник вказує, що судом першої інстанції не було належним чином надано оцінку доводам ВАТ «Вуглецевий композит»щодо недійсності правочину. Так, позивач просив визнати недійсним договір №03 від 31.07.2009р. про надання охоронних послуг на підставі ч. 1 ст. 234 Цивільного кодексу України, відповідно до якої фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Зокрема, спірний договір укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором, а саме щодо фактичного надання охоронних послуг та здійснення оплати за них грошовими коштами. Вказує, що фіктивність договору підтверджується наступними обставинами: наявністю власної охорони ВАТ «Вуглецевий композит»та її збільшення в період дії договору; відсутністю будь-якої необхідності залучення сторонньої охоронної фірми; не визначенням Фондом державного майна України спільно з Міністерством внутрішніх справ України вимог щодо організації та здійснення заходів охорони ВАТ «Вуглецевий композит», як це передбачено ч.2 ст. 13 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», в тому числі й шляхом залучення для цього послуг від ТОВ «Охороно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»; відсутністю доказів перебування працівників відповідача на території підприємства; не складенням сторонами договору документів щодо погодження системи охорони об'єкта, дислокації постів (маршрутів), часу їх роботи та інших умов, що стосуються здійснення охорони об'єкта; не визначенням в момент укладення договору кількості охоронців».

Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області, яке є третьою особою без самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача, не погодившись з рішенням господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №4/5009/6965/11, також звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити і визнати договір №03 від 31.07.2009р. про надання охоронних послуг, а також додаткову угоду (доповнення) до нього від 31.12.2009р., укладений між ВАТ «Вуглецевий композит»та ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»з моменту його укладення.

Підставами для скасування рішення суду першої інстанції апелянт зазначає порушення норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Посилається на те, що відмовляючи у задоволенні позовних вимог судом першої інстанції взагалі не надана правова оцінка правовідносинам сторін при укладанні договору, що безумовно суперечить положенням ст. 84 Господарського процесуального кодексу України. Вказує, що договір про надання охоронних послуг №03 від 31.07.2009р. є фіктивним і позивач обґрунтовано просить суд визнати його недійсним. Про відсутність наміру у сторін щодо надання та отримання послуг свідчить те, що вказаний договір укладено за відсутності будь-якої необхідності позивача в охоронних послугах. Також заявник апеляційної скарги зазначає, що судом не враховано, що директор ВАТ «Вуглецевий композит»діяв з перевищенням повноважень, зокрема, без отримання погодження наглядової ради Товариства на укладення цього договору. Крім того, скаржник посилається на те, що зобов'язання за оспорюваним договором перевищують вказаний еквівалент, а тому ці зобов'язання не відповідають вищенаведеним нормам Закону України «Про державну програму приватизації».

Позивач у судове засідання повноважного представника не направив, вимоги суду виконав.

Третя особа у судове засідання повноважного представника не направила, про причини нез'явлення та невиконання вимог суду не повідомила.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив на апеляційні скарги, яким просив рішення залишити без змін, а апеляційні скарги -без задоволення. У судовому засіданні представник відповідача підтримав правову позицію, викладену у відзиві на апеляційні скарги. Вважає за можливе апеляційну скаргу розглядати без участі представників позивача та третьої особи.

Судова колегія вважає можливим здійснити розгляд справи у відсутність представників позивача та третьої особи за наявними матеріалами справи, оскільки ухвалами про порушення апеляційного провадження від 30.07.2012р. сторін та третю особу було повідомлено про день та час судового засідання належним чином відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України.

Судове засідання апеляційної інстанції здійснювалось за допомогою звукозаписувального технічного засобу у порядку розгляду апеляційної скарги встановленого ст.ст. 4-4, 81-1, 99, 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України, на підставі встановлених фактичних обставин, переглядає матеріали господарської справи та викладені в скарзі доводи щодо застосування судом при розгляді норм матеріального та процесуального права, що мають значення для справи. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши повноважного представника відповідача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

Вимагаючи визнати недійсним договір №03 від 31.07.2009р. про надання охоронних послуг, а також додаткову угоду (доповнення) до нього від 31.12.2009р., укладені між сторонами у справі, позивач посилається на те, що його укладено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим договором, а саме щодо фактичного надання охоронних послуг та здійснення оплати за них грошовими коштами, у зв'язку з чим вважає, що спірний договір є фіктивним і на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України повинен бути визнаний недійсним.

Як вбачається з матеріалів справи, 31.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»(далі - виконавець) та Відкритим акціонерним товариством «Вуглецевий композит»(далі - замовник) укладено договір №03 про надання охоронних послуг (далі - договір) з доповненням від 31.12.2009р. до вказаного договору (далі - доповнення).

Відповідно до п. 1.1 договору, замовник поручив, а виконавець прийняв на себе зобов'язання з забезпечення охорони території об'єкту: території ВАТ «Вуглецевий композит», який розташований за адресою: Україна, 69600, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 31-А.

Пунктом 5.2 договору визначено, що цей договір вступає в дію з 31.07.2009р. та діє до 31.12.2009р. Дія договору автоматично продовжується на наступний строк, якщо жодна із сторін не повідомила іншу сторону про протилежне у письмовій формі про його розірвання.

Відповідно до розділу 4 договору, замовник зобов'язується виплачувати виконавцю суму по факту наданих послуг із розрахунку 12 грн. 00 коп. за одну людино/годину згідно наданого рахунку та акту виконаних робіт перше число місяця, наступного за звітним періодом. Оплата за надані послуги здійснюється не пізніше 5 банківських днів з початку місяця. Підставою для сплати інших сум є відповідні фінансові документи.

Згідно п. 1.1 доповнення від 31.12.2009р. до спірного договору сторони визначили, що замовник поручає, а виконавець приймає зобов'язання по продовженню забезпечення цілодобової охорони території, промислового обладнання та матеріальних цінностей ВАТ «Вуглецевий композит», розташованого за адресою: Україна, 69600, м. Запоріжжя, вул. Південне шосе, 31-А. Охорона об'єкту здійснюється караулом Виконавця у кількості 5-ти охоронців, екіпірованих у фірмовий одяг та спеціальні засоби Виконавця.

Пунктом 2.1 доповненням до договору від 31.07.2009р. №03 передбачено, що воно вступає в дію з 01.01.2010р. та діє до 31.07.2010р.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір № 03 від 31.07.2008р. про надання охоронних послуг та доповнення від 31.12.2009р. до договору є договором про надання послуг.

Відповідно до ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

В матеріалах справи наявні акти виконаних послуг охорони території ВАТ «Вуглецевий композит», надані ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»у повному обсязі та у встановлений термін за період з липня 2009р. по липень 2010р., які підписані обома сторонами без будь-яких зауважень.

ВАТ «Вуглецевий композит»сплачував надані послуги відповідачу з охорони території шляхом передачі векселів, що підтверджується актами прийому-передачі простого векселя, які містяться в матеріалах справи.

Згідно з ліцензією від 03.11.2008р. серії АВ №433108, виданої Міністерством внутрішніх справ України, ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»має право надавати послуги, пов'язані з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян. Строк дії ліцензії з 03.11.2008р. по 03.11.2013р.

15.07.2010р. за результатами проведеної Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області позапланової перевірки додержання ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»ліцензійних умов складено акт позапланової перевірки №702. Вказаним актом встановлено, що відповідач здійснює охорону території та майна ВАТ «Вуглецевий композит»на підставі договору охорони від 31.07.2009р. №03 та доповнення від 31.12.2009р. до вищевказаного договору строком до 31.07.2010р., підписаними Головою правління ВАТ «Вуглецевий композит»Болмаковим М.І. Для охорони вказаного об'єкту було залучено вісімнадцять охоронників, шість охоронників на добу. Під час здійснення охоронних засобів спецзасоби охоронниками не використовувались. Під час перевірки порушень Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності, надання послуг з охорони громадян, затверджених спільним наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва і МВС України від 01.12.2009р. №505 і зареєстрованих в Мін'юсті України 25.12.2009р. за №1248/17264 не виявлено.

Предметом позову у справі №4/5009/6965/11 є визнання договору про надання охоронних послуг від 31.07.09 № 03 та додаткової угоди (доповнення) від 31.12.09 до нього недійсними. Підставою для визнання зазначеного договору та доповнення до нього недійсними є вчинення правочину між сторонами без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

Частиною 3 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 203 Цивільного кодексу України зазначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ст. 234 Цивільного кодексу України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним. Правові наслідки визнання фіктивного правочину недійсним встановлюються законами.

Правочин - це дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Тому правочин, який вчиняється без наміру створити будь-які наслідки, є недійсним. Фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаний. При вчиненні фіктивного правочину сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Причому такі цілі можуть бути протизаконними, або фіктивний правочин може взагалі не мати правової мети. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків, незалежно від того, в якій формі він вчинений, його нотаріального посвідчення та державної реєстрації.

Невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання її недійсною і у цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків Зазначене стосується тих правочинів, сторони яких дійсно мали на меті досягти відповідного правового результату. Отже, позивач, який звертається з вимогою про визнання правочину фіктивним, має довести відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки. Зазначене також відображене в постанові Пленуму Верховного суду України «Про практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»від 06.11.2009р.

Для визнання правочину фіктивним ознака вчинення його лише для вигляду має бути властива діям обох сторін правочину.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що умови спірного договору виконувались як позивачем, так і відповідачем, що підтверджується підписаними уповноваженими представниками сторін та скріплені відтисками печаток акти виконаних послуг охорони території ВАТ «Вуглецевий композит», передачею позивачем відповідачу векселів в якості оплати за надані послуги та актом Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Запорізькій області позапланової перевірки від 15.07.2010р. № 702.

19.08.2010р. ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»надано ВАТ «Вуглецевий композит»претензію за вих. № 06/2010 та акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.08.2010р., якими також підтверджено факт виконаних послуг. Акт звірки взаємних розрахунків від 18.08.2010р. був підписаний в.о. голови правління ВАТ «Вуглецевий композит» Кирпушко А.В. та головним бухгалтером Пономаренко О.М.

Наведене спростовує доводи позивача відносно того, що охоронні послуги ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»за спірним договором та доповненням до нього не надавались.

Посилання позивача на відсутність у Книгах обліку видачі перепусток на пред'явника та Книгах обліку видачі тимчасових перепусток даних про працівників ТОВ "Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»відомостей про прізвища охоронців, їх ініціалів, посад, визначення кола функцій і повноважень, що свідчить, на його думку, про ненадання послуг за спірним договором, є безпідставними, оскільки умовами договору від 31.07.2009р. №03 та доповненням від 31.12.2009р. до нього не передбачалось укладення сторонами двосторонніх актів про прохід та розміщення на території ВАТ «Вуглецевий композит»охоронців із вказівкою їх прізвищ, ініціалів, посад, визначення кола функцій і повноважень, із занесенням відомостей до Книги обліку видачі перепусток на пред'явника та Книги обліку видачі тимчасових перепусток судом.

Також позивач вказує, що згідно з структурою ВАТ «Вуглецевий композит», затвердженою 01.11.2009р. та штатним розписом, затвердженим 06.11.2009, було утворено службу охорони та безпеки до складу якої входили: начальник служби безпеки, інженер-інспектор, контролер контрольно-пропускного пункту, чергова бюро перепусток, а з 01.02.2010р. додано посаду заступника начальника служби охорони та безпеки, що нібито свідчить про здійснення охорони ВАТ «Вуглецевий композит»власними працівниками підприємства. Господарським судом обґрунтовано не прийнято до уваги зазначені посилання позивача як факт невиконання відповідачем зобов'язань за договором від 31.07.2009р., оскільки власних працівників ВАТ «Вуглецевий композит», на яких покладено обов'язки з охорони підприємства, не позбавляє можливості товариства як Замовника на власний розсуд укладати договори про надання послуг охорони з іншими особами.

Наявні в матеріалах справи акти виконаних послуг охорони території ВАТ «Вуглецевий композит»свідчать про те, що відповідач здійснював охорону території позивача та забезпечував охорону промислового обладнання та матеріальних цінностей.

В обґрунтування позовної заяви, а також в апеляційній скарзі позивач також посилається на те, що грошові кошти відповідачу від ВАТ «Вуглецевий композит»за надані послуги жодного разу не сплачувались, тобто не виконувались умови спірного договору щодо оплати послуг, а розрахунки велися виключно із застосуванням векселів, що були підписані колишнім головою правління відповідача Балмаковим М.І. В подальшому ці векселі були реалізовані відповідачем ПП «Промто Плюс», яке, в свою чергу, намагається використати їх для погашення власної заборгованості перед ВАТ «Вуглецевий композит».

Рішенням господарського суду Запорізької області від 30.01.2012р. у справі № 24/5009/6987/11, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012, у задоволенні позовних вимог ВАТ «Вуглецевий композит»до ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр»про визнання векселів недійсними відмовлено. Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.05.2012р. у справі № 24/5009/6987/11 визначено, що згідно з письмовими поясненнями представників сторін, векселі, які були предметом спору у вказаній справі, були видані позивачем в розрахунок за договором від 31.07.2009р. № 03 про надання охоронних послуг та доповнення від 31.12.2009р. до договору від 31.07.2009р., укладених між ВАТ «Вуглецевий композит»та ТОВ «Охоронно-юридична фірма «Бізон. Бізнес-центр». Так, вказаною постановою встановлено, що векселі оформлені належним чином, не мають дефекту форми, підписані уповноваженими особами та не суперечать вимогам Уніфікованого Закону «Про переказні векселі та прості векселі».

Частиною 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України визначено, що факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином твердження позивача про те, що проведенні між сторонами розрахунки за виконані охороні послуги на підставі спірного договору від 31.07.2009р. та доповнення від 31.12.2009р. до нього шляхом передачі векселів свідчать лише про виведення з ВАТ «Вуглецевий композит»грошових коштів не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Судова колегія вважає безпідставним посилання третьої особи в апеляційній скарзі на недослідження судом питання щодо повноважень директора ВАТ «Вуглецевий композит»на підписання спірного договору, оскільки наведене не було визначено підставою зазначеного позову в суді першої інстанції, а було підставою позову в іншій справі, яку розглянуто судами. Також судами вже розглянуте питання щодо правомірності дій відповідача з огляду на приписи Закон України «Про Державну програму приватизації». Відповідно до ч. 3 ст. 101 в апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

При таких обставинах, спірний договір від 31.07.2009р. №03 та доповнення від 31.12.2009р. до нього укладались сторонами з наміром створити правові наслідки, сторони цього договору виконували його умови, а тому він не містить необхідних ознак фіктивності, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції вважає обґрунтованим та провомірним висновок місцевого господарського суду щодо відмови у задоволенні позову.

При таких обставинах, доводи апеляційних скарг не спростовують висновків викладених у рішенні суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційний господарський суд вважає, що судом першої інстанції повно, всебічно і об'єктивно з'ясовано обставини справи, винесено рішення у відповідності до норм матеріального і процесуального права, тому апеляційні скарги не підлягають задоволенню, а рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №4/5009/6965/2011 підлягає залишенню без змін.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявників.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Вуглецевий композит» м.Запоріжжя та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області м.Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №4/5009/6965/2011 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 03.07.2012р. у справі №4/5009/6965/2011 - залишити без змін.

Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.В. Ломовцева

Судді: Н.М. Принцевська

О.А. Скакун