Постанова

від 17.08.2012 по справі 18/172/12

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" серпня 2012 р. Справа № 18/172/12

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є. , суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Вороні В.С.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився

відповідача - ОСОБА_1 (довіреність № 27 від 15.08.2012 р.)

3-ої особи - не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. №2452П1-38) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.07.12 р. у справі № 18/172/12

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м. Полтава

до Приватного підприємства "Технотерм", м. Полтава

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Регіональне відділення Фонду державного майна по Полтавській області, м. Полтава

про зобов'язання звільнити орендоване приміщення та стягнення 5 348 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до господарського суду Полтавської області з позовом, в якому просив суд зобов'язати Приватного підприємства "Технотерм" звільнити приміщення площею 423, 2 кв.м. за адресою: м. Полтава, Маршала Бірюзова, 39, що є об'єктом оренди за договором оренди №81/03-С майна, що належить до державної власності від 31.12.2003 року, укладеним між фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області та стягнути 5 348,00 грн. шкоди.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 26.03.2012 р. у справі № 18/172/12 (суддя Тимошенко О.М.) позов задоволено частково. Зобов'язано ПП "Технотерм" звільнити приміщення площею 423,2 кв.м. за адресою: м.Полтава, вул. Маршала Бірюзова, 39, що є об'єктом оренди за Договором оренди № 81/03-С майна, що належить до державної власності від 31.12.2003р., укладеного між ФОП ОСОБА_2 та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській області. Стягнуто з ПП "Технотерм" на користь ФОП ОСОБА_21073,00 грн. судового збору. В частині стягнення з відповідача 8688,00 грн. грошових коштів - відмовлено у задоволенні позову.

Дане рішення набрало законної сили, в зв'язку з чим господарським судом Полтавської області у відповідності до Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження»видано наказ про примусове виконання рішення від 10.05.2012 р. Наказ дійсний для пред'явлення державному виконавцю до 10.04.2013 р.

Відповідач 03.07.2012 р. звернувся до господарського суду Полтавської області із заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 17.07.12 р. у справі № 18/172/12 (суддя Тимошенко О.М.) відмовлено у задоволені заяви відповідача про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

Відповідач з ухвалою суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду винесена з порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.07.12 р. у справі № 18/172/12 та прийняти рішення про визнання наказу господарського суду Полтавської області від 10.05.2012 р. № 18/172/12 таким, що не підлягає виконанню.

Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 14.08.2012 р. в зв'язку із знаходженням у щорічній відпустці суддів Сіверіна В.І. та Терещенко О.І., які входять до сформованої судової колегії, склад колегії було змінено та призначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Медуниця О.Є., суддя Івакіна В.О., суддя Пелипенко Н.М.

Позивач та третя особа відзиви на апеляційну скаргу відповідача не надали, в судове засідання не з'явились, про причини неприбуття не повідомили, хоча належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, про що свідчать повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 2 а.с. 157-158).

Відповідач в судовому засіданні підтримав свою апеляційну скаргу в повному обсязі.

Враховуючи, що позивач та третя особа належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, колегія суддів вважає можливим розглядати справу за їх відсутності за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила наступне.

Відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом.

Статтею 124 Конституції України та ст.115 Господарського процесуального кодексу України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України і виконуються в порядку, визначеному Законом України "Про виконавче провадження".

Вказані норми є чинним, підлягають виконанню.

У відповідності до ч. 1,2 ст. 117 ГПК України наказ має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Господарський суд, який видав наказ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати наказ таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за наказом.

Господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом (ч. 4 ст. 117 ГПК).

Тобто законодавець визначив підстави визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, а саме: 1) якщо його видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Проте ПП "Технотерм" в своїй заяві про визнання наказу таким, що не підлягає виконання не зазначає, жодних в перелічених вище підстав.

Відповідач, як на підставу визнання наказу таким, що не підлягає виконанню, посилається на те, що на момент звернення позивача до суду, право останнього було порушено за договором оренди № 81/03-С від 31.12.2003 р., з приводу чого прийнято рішення та видано наказ на усунення перешкод у користуванні майном. Однак після закінчення терміну дії договору ( договір діє до 25.06.2012 р. (п. 10.1 додаткової угоди № 11 від 08.06.2010 р. до договору оренди № 81/03-С ) обставини істотно змінились, що призвело до відсутності у позивача порушеного права, а отже і права на одержання виконання за даним наказом суду. Тому вирішуючи питання про виконання судового рішення, суд має виходити з наявності чи відсутності обставин, які свідчать про припинення обов'язку боржника.

Дані обставини, на думку відповідача, є підставою для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню у відповідності до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.

Проте колегія суддів не погоджується з такою позицією відповідача з наступних причин.

По -перше, викладені обставини відповідачем не є такими, що відповідають вимогам ст. 117 ГПК, а по-друге, правовідносини сторін по договору оренди майна № 81/03-С від 31.12.2033 р., який припив свою дію 25.06.2012 р., ніяким чином не впливають на обов'язки відповідача щодо виконання рішення суду і звільнення орендованого приміщення.

Таким чином, в справі відсутні обставини, а у господарського суду відсутні правові підстави для визнання наказу суду про примусове виконання рішення по справі № 18/172/12 від 10.05.2012 р. таким, яке не підлягає виконанню.

В судовому засіданні відповідачем було наголошено, що останньому потрібен час для того, щоб знайти нове приміщення для здійснення своєї господарського діяльності та скаржником в добровільному порядку бути звільнено спірне приміщення.

Проте дані обставини не можуть бути підставою для визнання наказу таким, що не підлягає задоволенню.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків господарського суду Полтавської області.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала господарського суду Полтавської області від 17.07.12 р. у справі № 18/172/12 прийнята при належному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, у відповідності до норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні, в зв'язку з чим апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню.

Керуючись статтям и 99, 101, 102, п. 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Полтавської області від 17.07.12 р. у справі № 18/172/12 залишити без змін.

Повний текст постанови по справі № 18/172/12 підписано 20.08.2012 р.

Головуючий суддя Медуниця О.Є.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.