Постанова

від 14.11.2006 по справі 17/91а

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

17/91а

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

14 листопада 2006 р.                                                                                   № 17/91а  

      Колегія  суддів  Вищого господарського суду України  у складі:

Головуючого  судді                                              Кузьменка М.В.,

суддів                                                                       Палій В.М.,

                                                                                Черкащенка М.М.,

розглянувши            касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж на постанову  Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2006р.

у  справі                    №17/91а господарського суду Донецької області

за позовом                 Відкритого акціонерного товариства

          “Племзавод імені Калініна”

до відповідача          Відкритого акціонерного товариства ”Донецькобленерго”

                                   в особі Центральних електричних мереж

про          визнання недійсним акта та протоколу комісії

за участю представників:

ВАТ “Племзавод імені Калініна” – не з'явилися;

ВАТ “Донецькобленерго” – не з'явилися

в с т а н о в и л а :

Відкрите акціонерне товариство “Племзавод імені Калініна” звернулося до господарського суду Донецької області з позовом та просило суд визнати недійсними:

-          акт ВАТ “Донецькобленерго” про порушення споживачем Правил користування електричною енергією №000008АА від 15.02.2006р.;

-          протокол комісії з розгляду актів про порушення Правил користування електричною енергією ВАТ “Донецьобленерго” від 15.03.2006., відповідно до якого виставлено додатковий розрахунковий документ на суму 8 708,77грн.

В обґрунтування вимог заявленого позову, позивач посилається на те, що спірним актом встановлено порушення ВАТ “Племзавод імені Калініна” п.6.40 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії з питань регулювання електроенергетики України №28 від 31.07.96р., а саме порушення схеми приєднання приладів обліку, на підставі якого прийнято рішення по виставлення додаткового розрахункового документа. Разом з тим, позивач вважає, що порушення схеми приєднання приборів обліку відбулось не з його вини, що підтверджується цілісністю пломб та не пошкодженням розрахункових приладів обліку (а.с.6-8).

Відповідач у справі – ВАТ Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись  на те, що виявлене порушення сталось з вини позивача. Так, відповідач вказує на те, що за результатами технічної перевірки розрахункових засобів обліку позивача зобов'язано дозакрити трансформатори струму на ТП-458, що не було ним виконано до моменту виявлення порушення схеми приєднання приборів обліку електроенергії шляхом знеструмлення однієї фази в ланцюгах живлення приборів обліку, що і давало можливість доступу до вторинних ланцюгів обліку.

Крім того у відзиві на позов, відповідач вказує на необхідність припинення провадження у справі внаслідок непідвідомчості спорів у справі господарським судам (а.с.33-34).

 Рішенням господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду визнано недійсним акт ВАТ “Донецькобленерго” про порушення споживачем Правил користування електричною енергією №000008АА від 15.02.2006р. та протокол від 15.03.2006р. засідання комісії Артемівського сільського РЕС з розгляду актів про виявлені порушення Правил користування електричною енергією (а.с.67-68).

Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції  виходив з того, спірні протокол та акт є недійсними, оскільки  відповідно до них позивачу виставлений додатковий розрахунковий документ за відсутності  відповідного порушення позивачем. Висновку щодо відсутності порушення суд першої інстанції дійшов, з огляду на те, що під час перевірки не встановлено будь-яких пошкоджень пломб або розрахункових приладів, які розміщені у трансформаторній підстанції КТП-458, що належить відповідачу, який і має забезпечувати схоронність розрахункових засобів позивача, які там знаходяться і нести відповідальність за всі наслідки несанкціонованого доступу  до цих засобів.

Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. змінено. Відповідно до постанови апеляційної інстанції провадження у справі в частині визнання недійсним акта №000008АА від 15.05.2006р. про порушення споживачем Правил користування електричною енергією припинено на підставі п.1 ч.1 ст.80 ГПК України, в іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. залишено без змін (а.с.100-102).

Припиняючи провадження у справі в частині визнання недійсним вказаного акта, суд апеляційної інстанції виходив з того, що спір у цій частині не підлягає розгляду господарськими судами, враховуючи, що вказаний акт є лише технічним документом. який засвідчує певні факти, встановлені під час перевірки і не є актом у розумінні ст.12 ГПК України.

Не погоджуючись з прийнятими у справі судовими актами, ВАТ “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж  звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить їх скасувати, а у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

Вимоги касаційної скарги обґрунтовані порушенням судами норм матеріального права.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає частковому  задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, 25.12.2002р. між сторонами у справі –ВАТ “Донецькобленерго” в особі директора Центральних електричних мереж та ВАТ “Племінний завод імені Калініна” укладено договір №599 на постачання електричної енергії.

За умовами зазначеного договору, сторони взяли на себе зобов'язання при виконанні умов договору, а також вирішенні усіх питань, що не обумовлені договором, керуватись Законом України “Про електроенергетику”, Правилами користування електричною енергією, а також іншими нормативно-правовими актами.

Згідно з цим договором,  відповідач взяв на себе зобов'язання постачати відповідачу електроенергію у визначених обсягах, а останній –оплачувати її вартість  в порядку та строки, встановлені договором.

Зокрема, договором передбачено, що споживач сплачує постачальнику електричної енергії вартість електроенергії, обраховану виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів та кількістю годин їх використання (згідно з методикою, затвердженою НКРЕ) у разі самовільного внесення змін у схему обліку електроенергії (п.4.2.3 договору).

15.02.2006р. ВАТ “Донецькобленерго” проведено перевірку дотримання вимог Правил користування електричною енергією, про що складено акт №000008АА. Під час проведення перевірки, що зафіксовано в акті, виявлено порушення схеми приєднання приладів обліку у вигляді знеструмлення однієї фази в ланцюгу живлення приборів обліку.

Дійсність зазначеного акта є одним із предметів спору у даній справі.

Переглядаючи рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку, суд апеляційної інстанції обґрунтовано змінив рішення суду першої інстанції та припинив провадження у цій частині, враховуючи наступне.

В силу ст.124 Конституції України, юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. При цьому, судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Розмежування компетенції між судами загальної юрисдикції щодо розгляду справ визначається, зокрема, нормами процесуального права.

Відповідно до ст.1 ГПК України,  підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Актом №000008 АА. від 15.02.2006р., який позивач просить визнати недійсним, зафіксовано встановлені під час перевірки факти і такий акт не є рішенням певних органів, яке самостійно породжує певні правові наслідки, не спрямований на регулювання тих чи інших відносин, що вірно визначено судом апеляційної інстанції.

Вимога щодо встановлення або спростування  певного факту не може бути самостійним предметом розгляду в господарському суді, оскільки до повноважень останнього не належать повноваження щодо встановлення фактів, що мають юридичне значення. Господарські суди порушують провадження у справах за позовами, в основі яких правова вимога –спір про право, що виникає з матеріальних правовідносин.

Так, відповідно до ст.12 ГПК України, господарським судам підвідомчі:

-          справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві, крім  спорів, визначених у цій нормі;

-          справи про банкрутство;

-          справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.

Із змісту вказаної норми вбачається, що господарському суду підвідомчі справи у спорах, за виключенням справ, визначених у пп.2,3 ч.1 ст.12 ГПК України. Отже, господарський суд розглядає: справи у позовному провадженні, для якого характерно наявність спору про право між сторонами; справи про банкрутство; справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати.

Разом з тим, господарські суди можуть встановлювати наявність чи відсутність певних фактів, здійснюючи розгляд спорів про право.

Враховуючи зазначене, провадження у справі в частині зазначених  вимог обгрунтовано припинено на підставі ч.1 п.1 ст.80 ГПК України

За встановлене порушення, комісією Артеміського сільського РЕМ щодо розгляду актів про виявлені порушення Правил користування електричною енергією  прийнято рішення про виставлення ВАТ “Племзавод імені Калініна” рахунку за вказаним актом у сумі 8 708,77грн.

У поданій позовній заяві позивач просить визнати недійсним зазначений акт.

Рішення комісії з розгляду актів порушень може бути оскаржене в судовому порядку, що передбачено п. 6.42 Правил користування електричною енергією, у зв'язку з чим суди обґрунтовано розглядали спір у цій частині по суті заявлених вимог.

Зазначений акт оспорюється позивачем з тих підстав, що ним передбачено застосування до нього відповідальності за відсутності вини у відповідному порушенні, враховуючи, що пошкоджень пломб або розрахункових приладів обліку не виявлено, що підтверджує відсутність доступу до струмоведучих систем  обліку.

В силу п.3.2 Правил, відповідальність за технічний стан засобів обліку несе та організація, на балансі якої вони перебувають, або організація, яка здійснює їх експлуатацію на підставі відповідного договору.

Згідно п.3.3 Правил, відповідальність за збереження і цілісність розрахункових засобів обліку електричної енергії та пломб відповідно до акта про пломбування та відповідальність за збереження засобів обліку та пломб на них покладається на їх власника або організацію, на території (у приміщенні) якої вони встановлені і яка відає цією територією (приміщенням) на підставі права власності або користування.

Встановивши, що розрахунковий прилад позивача знаходиться у трансформаторній підстанції КТП-458, яка належить відповідачу, суди дійшли висновку про те, що відповідач має забезпечувати його схоронність та відповідати за усі наслідки несанкціонованного доступу  до цих засобів.

Разом з тим, під час проведення перевірки, як з'ясовано судами, не встановлено пошкоджень цих приладів або порушення пломб.

Відхиляючи заявлені позовні вимоги, відповідач, вказував на те, що у позивача був доступ до вторинних ланцюгів обліку, оскільки ним не виконаний припис, здійснений за результатами технічної перевірки засобів обліку, що проведена у березні 2005р. Так, відповідно до акта №3866005877 технічної перевірки розрахункових засобів обліку, ВАТ “Племзавод імені Калініна” зобов'язаний дозакрити трансформатори струму на ТП-458, що зроблено ним лише після виявлення порушення, яке зафіксовано актом від 15.02.2006р.

Зазначені доводи відповідача судами не перевірені і ним належна оцінка не надана. Так, судами не з'ясовано, чи могло не виконання позивачем дій, визначених у акті технічної перевірки, забезпечити доступ до схем  приєднання приладів обліку.

Разом з тим, встановлення вини у вчиненому порушені має значення для визначення правильності виставлення  додаткового рахунку відповідача на підставі розрахунку електроенергії, недооблікованої внаслідок порушення Правил користування електричною енергією.

Для встановлення вини у відповідному порушенні суди не були позбавлені права в порядку, передбаченому ст.41 ГПК України, призначити судову експертизу або, відповідно до ст.30 ГПК України, викликати для надання відповідних роз'яснень спеціаліста.

Неповне встановлення обставин, що мають значення для справи судами, є порушенням вимог: ст.47 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи; ст.38 ГПК України, яка зобов'язує суд у разі, якщо подані сторонами докази є недостатніми, витребувати від підприємств та організацій незалежно від їх участі у справі документи і матеріали, необхідні для вирішення спору.

Вказані порушення норм процесуального права призвели до неповного з'ясування обставин справи, в зв'язку з чим відсутні підстави вважати, що судами дана правильна юридична оцінка спірним правовідносинам та зроблений відповідаючий чинним нормам матеріального права висновок щодо прав і обов'язків сторін.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Так, відповідно до ст.111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Враховуючи наведене, постанова Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. в частині залишення без змін  рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. щодо визнання недійсним протоколу від 15.03.2006р. засідання комісії Артемівського сільського РЕС з розгляду актів про виявленні порушення Правил користування електричною енергією підлягають скасуванню, а справа у відповідній частині направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів                                           

П О С Т А Н О В И Л А :

1.          Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства “Донецькобленерго” в особі Центральних електричних мереж задовольнити частково.

2.          Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. в частині залишення без змін  рішення господарського суду Донецької області від 29.05.2006р. щодо визнання недійсним протоколу від 15.03.2006р. засідання комісії Артемівського сільського РЕС з розгляду актів про виявленні порушення Правил користування електричною енергією  скасувати, а справу у відповідній частині передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

3.          В іншій частині постанову Донецького апеляційного господарського суду від 31.07.2006р. у справі №17/91а господарського суду Донецької області залишити без змін.

         Головуючий  суддя                                                       Кузьменко М.В.

Судді                                                                                Палій В.М.

                                                                                        Черкащенко М.М