Постанова

від 28.08.2012 по справі 5008/227/2011

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2012 р. Справа № 5008/227/2011

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Демидової А.М., суддів:Хрипуна О.О., Шевчук С.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Міністерства фінансів України

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у справі № 5008/227/2011 господарського суду Закарпатської області за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі 1.Міністерства фінансів України; 2.Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян-Еліт" третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сонячний" про стягнення 25 287 669,28 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,

за участю представників: від Генеральної прокуратури України Громадський С.О. від позивача-1Іваницька Т.Б. від позивача-2Молодюк А.Л. від відповідачане з'явились від третьої особине з'явились

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду Закарпатської області передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі Міністерства фінансів України та Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний банк "Київ" (далі -ПАТ "АКБ "Київ") до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шаян-Еліт" (далі -ТОВ "Шаян-Еліт") про стягнення 25 287 669,28 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011 (суддя Кривка В.П.) в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Дубник О.П., судді Скрипчук О.С., Процик Т.С.) рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011 залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. та з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у справі № 5008/227/2011, Міністерство фінансів України звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд скасувати зазначені рішення та постанову та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що оскаржувані рішення та постанова прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 14.08.2012 р. колегією суддів у складі: Демидової А.М. -головуючого, Кролевець О.А., Шевчук С.Р. відновлено Міністерству фінансів України строк на касаційне оскарження постанови Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у справі № 5008/227/2011, прийнято касаційну скаргу Міністерства фінансів України до касаційного провадження та призначено розгляд скарги у судовому засіданні на 28.08.2012 р. о 10 год. 25 хв.

Розпорядженням заступника секретаря першої судової палати Вищого господарського суду України від 27.08.2012 р. № 03.07-05/639 для розгляду справи № 5008/227/2011 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий -Демидова А.М., судді Хрипун О.О., Шевчук С.Р.

Учасники судового процесу, згідно з приписами ст. 111 4 ГПК України, були належним чином повідомлені про час і місце розгляду касаційної скарги, однак відповідач та третя особа передбаченим законом правом на участь у розгляді скарги касаційною інстанцією не скористалися.

Заслухавши представників Генеральної прокуратури України, позивачів, дослідивши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим та апеляційним господарськими судами, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оздоровчий центр "Сонячний" (далі -ТОВ "Оздоровчий центр "Сонячний") як позичальником та ПАТ "АКБ "Київ" 12.09.2007 р. було укладено кредитний договір № 78/07. В подальшому до зазначеного договору додатковими угодами № 1 від 13.12.2007 р., № 2 від 30.01.2008 р., № 3 від 18.03.2008 р., № 4 від 25.04.2008 р., № 5 від 29.05.2008 р., № 6 від 26.06.2008 р., № 7 від 30.07.2008 р., № 8 від 28.08.2008 р., № 9 від 11.09.2008 р. № 10 від 29.09.2008 р. вносились зміни та доповнення. Так, за умовами кредитного договору, з урахуванням змін та доповнень до нього, банк надав позичальнику кредит в розмірі 14 828 000,00 грн. з кінцевим терміном повернення 09.09.2009 р., зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 25% річних.

Виконання позичальником зобов'язань за вказаним договором, згідно з п. 3.1, забезпечується іпотекою незавершеного будівництвом об'єкта, що належить майновому поручителю -ТОВ "Шаян-Еліт".

Відповідно до п. 4.4.1 кредитного договору позичальник зобов'язався забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів за користування кредитом та належне виконання всіх інших зобов'язань за договором.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № 78/07 від 12.09.2007 р. між ПАТ "АКБ "Київ" як іпотекодержателем та ТОВ "Шаян-Еліт" як іпотекодавцем 14.09.2007 р. було укладено договір іпотеки, за умовами якого ТОВ "Шаян-Еліт" виступило майновим поручителем за зобов'язаннями ТОВ "Оздоровчий центр Сонячний". Предметом іпотеки, згідно з п. п. 1.2, 1.4 іпотечного договору, є два спальні корпуси санаторного типу на 100 місць (95% готовності) загальною площею 1 084,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, с. Шаян, санаторій "Шаян-Еліт", загальною вартістю 2 634 778,00 грн.

Відповідно до п. 3.1.4 договору іпотеки у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язання за цим договором іпотекодержатель має право звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього договору та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, штрафних санкцій, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних з реалізацією предмета іпотеки.

Суди попередніх інстанцій встановили, що ПАТ "АКБ "Київ" свої зобов'язання за кредитним договором виконало належним чином, позичальник -ТОВ "Оздоровчий центр Сонячний", в свою чергу, зобов'язання за кредитним договором виконав неналежним чином, наданий кредит не повернув, сплату нарахованих відсотків проводив не в повному обсязі, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість перед банком. З огляду на викладене, з метою погашення заборгованості ТОВ "Оздоровчий центр "Сонячний" перед ПАТ "АКБ "Київ" за кредитним договором № 78/07 від 12.09.2007 р., перший заступник прокурора Шевченківського району міста Києва просив суд звернути стягнення на предмет іпотеки, що належить ТОВ "Шаян-Еліт".

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд, з посиланням на ст. 35 ГПК України, виходив з того, що рішенням господарського суду міста Києва від 07.06.2011 р. у справі № 33/121 позов ТОВ "Шаян-Еліт" до ПАТ "АКБ "Київ" за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача ТОВ "Оздоровчий центр "Сонячний" задоволено повністю, визнано недійсним договір іпотеки від 14.09.2007 р., укладений між ПАТ "АКБ "Київ" та ТОВ "Шаян-Еліт". Постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 р. зазначене рішення суду залишено без змін, отже рішення господарського суду міста Києва у справі № 33/121 від 07.06.2011 р. набрало законної сили.

При здійсненні апеляційного перегляду рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011, господарським судом апеляційної інстанції було встановлено, що постановою Вищого господарського суду України у справі № 33/121 від 21.12.2011 р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 р. та рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2011 р. у справі № 33/121, а справу передано на новий розгляд.

Львівський апеляційний господарський суд зупиняв провадження у справі до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 33/121-34/22, при цьому зазначав про неможливість розгляду справи № 5008/227/2011 до набрання законної сили рішенням господарського суду міста Києва у справі № 33/121-34/22.

Залишаючи без змін рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011, Львівським апеляційним господарським судом було встановлено, що при новому розгляді справи рішенням господарського суду міста Києва у справі № 33/121-34/22 від 20.02.2012 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р., в позові ТОВ "Шаян-Еліт" про визнання недійсним договору іпотеки від 14.09.2007 р. відмовлено.

При цьому суд апеляційної інстанції констатував, що в даному випадку має місце не подання нових доказів ПАТ "АКБ "Київ", а встановлення нових обставин, що є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами.

Проте, колегія суддів касаційної інстанції зазначає, що господарський суд апеляційної інстанції такого висновку дійшов, в порушення ст. 4 3 ГПК України, без дослідження відповідних доказів, а також не застосував до правовідносин сторін норми матеріального права, що підлягали застосуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

В порушення вказаної норми, суд апеляційної інстанції не дослідив та не надав оцінки наявним в матеріалах справи рішенню господарського суду міста Києва від 20.02.2012 р. та постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. у справі № 33/121-34/22.

Таким чином, в порушення вимог ч. 1 ст. 43 ГПК України, оскаржувані рішення та постанова прийняті без повного та всебічного з'ясування всіх суттєвих обставин справи та оцінки доказів, що мають юридичне значення для її розгляду і вирішення спору по суті.

Неповне встановлення судами обставин, що мають значення для справи, є порушенням вимог ст. 4 7 ГПК України, яка визначає, що судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Допущені порушення норм процесуального права, що призвели до неповного з'ясування обставин справи, не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції.

Так, відповідно до ст. 111 7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

В силу п. 3 ч. 1 ст. 111 9 ГПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, допущені тільки цим судом.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що постанова Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. підлягає скасуванню, а справа -передачі на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду апеляційної інстанції слід взяти до уваги викладене в даній постанові, вжити всі передбачені чинним законодавством заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин справи, дати належну юридичну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і, в залежності від встановленого та у відповідності з вимогами закону, вирішити спір.

Керуючись ст. ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 -111 12 ГПК України, Вищий господарський суд України

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Міністерства фінансів України задовольнити частково.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у справі № 5008/227/2011 скасувати.

Справу № 5008/227/2011 передати на новий розгляд до Львівського апеляційного господарського суду.

Головуючий суддя А.М.Демидова

Судді О.О.Хрипун

С.Р.Шевчук