Постанова

від 25.10.2012 по справі 5008/227/2011

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.12 Справа № 5008/227/2011

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Малех І. Б.

судді Желік М. Б.

Костів Т. С.

при секретарі судового засідання М. Кришталь

за участю представників сторін:

від прокурора (апелянта) -не з'явився

від позивача 1 (апелянта) -Молодюк А. Л.,

від позивача 2 -не з'явився

від відповідача -не з'явився

від третьої особи -не з'явився

розглянув апеляційні скарги Міністерства фінансів України від 17.11.2011 р. № 31-15030-07-26/28461 та Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва від 21.11.2012 р. № 5071 вих-11

на рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р.

у справі № 5008/227/2011

за позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави -Міністерства фінансів України, в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ

до відповідача ТОВ «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача ТОВ Оздоровчий центр «Сонячний», с. Поляна, Свалявський район, Закарпатська область

про стягнення 25 287 669, 28 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки

ВСТАНОВИВ:

рішенням господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011 відмовлено в задоволенні позову Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави -Міністерства фінансів України, в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ до ТОВ «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ Оздоровчий центр «Сонячний», с. Поляна, Свалявський район, Закарпатська область про стягнення 25 287 669, 28 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

Рішення суду мотивоване тим, що відповідно до рішення господарського суду м. Києва від 07.06.2011 р. у справі № 33/121 визнано недійсним договір іпотеки від 14.09.2007 р., укладений між ПАТ АКБ «Київ»(іпотекодержатель) та ТОВ «Шаян-Еліт»(іпотекодавець), дане рішення вступило в законну силу.

У своїй апеляційній скарзі позивач 1 -Міністерство фінансів України, просить дане рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задоволити, посилаючись на те, що позичальник, отримавши кошти за кредитним договором, не повернув їх, а також не сплатив відсотки за користування кредитом, в результаті чого на суми заборгованостей по кредиту і відсотках нарахована пеня, що підлягає стягненню.

У своїй апеляційній скарзі Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києві також просить скасувати рішення господарського суду першої інстанції та прийняти нове, яким позов задоволити, мотивуючи тим, що суд дійшов передчасного висновку і взяв до уваги рішення господарського суду м. Києва у справі № 33/121 від 07.06.2011 р. та постанову Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2011 р., якими визнано недійсним договір іпотеки, оскільки банком дані судові акти оскаржені в касаційному порядку, в зв'язку з чим позивачем неодноразово заявлялись клопотання про зупинення провадження в даній справі, які відхилялись судом першої інстанції.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам та запереченням, які містяться в апеляційних скаргах, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення господарського суду першої інстанції слід скасувати, а апеляційні скарги задоволити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 12.09.2007 р. між АКБ «Київ»(кредитор) та ТОВ Оздоровчим центром «Сонячний»(позичальник) укладено кредитний договір № 78/07, згідно п. 2.1 якого кредитодавець надає позичальнику кредит для будівництва спальних корпусів на території санаторію «Шаян»в с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область в сумі 5 000 000 грн. строком з 12.09.2007 р. по 11.09.2008 р., плата за користування кредитом становить 17 % річних.

Додатковою угодою № 1 від 13.12.2007 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 8 000 000 грн.

Додатковою угодою № 2 від 30.01.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 9 060 850 грн.

Додатковою угодою № 3 від 18.03.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 11 060 850 грн.

Додатковою угодою № 4 від 25.04.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 11 260 850 грн.

Додатковою угодою № 5 від 29.05.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 11 890 850 грн.

Додатковою угодою № 6 від 26.06.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 12 520 850 грн. зі сплатою 25 % річних.

Додатковою угодою № 7 від 30.07.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 13 177 850 грн.

Додатковою угодою № 8 від 28.08.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 14 177 850 грн.

Додатковою угодою № 9 від 11.09.2008 р. до кредитного договору сторони домовились продовжити строк користування кредитом до 09.09.2009 р.

Додатковою угодою № 10 від 29.09.2008 р. до кредитного договору сторони домовились збільшити суму кредиту до 14 828 000 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що банк надав позичальнику кредитні кошти в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями № 1 від 14.09.2007 р., № 2 від 25.09.2007 р., № 3 від 01.10.2007 р., № 4 від 02.11.2007 р., № 5 від 28.11.2007 р., № 6 від 05.12.2007 р., № 7 від 12.12.2007 р., № 8 від 14.12.2007 р., № 9 від 21.12.2007 р., № 10 від 26.12.2007 р., № 11 від 27.12.2007 р., № 12 від 23.01.2008 р., № 13 від 11.02.2008 р., № 14 від 27.02.2008 р., № 15 від 18.03.2008 р., № 16 від 31.03.2008 р., № 17 від 25.04.2008 р., № 18 від 29.05.2008 р., № 19 від 26.06.2008 р., № 20 від 29.07.2008 р., № 21 від 28.08.2008 р., № 25 від 29.09.2008 р.

Зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Так, як зазначалось вище, строк повернення кредиту встановлено не пізніше 09.09.2009 р. Проте, позичальник не виконав умови кредитного договору, не повернув кошти, отримані від банку, в результаті чого станом на 21.02.2011 р. у нього виникла заборгованість в розмірі 14 722 850 грн.

Згідно п. 4.4.1 кредитного договору, позичальник зобов'язується забезпечити своєчасне повернення кредиту, сплату процентів та належне виконання всіх інших зобов'язань за договором, а також сплатити комісії за надання послуг за цим договором згідно діючих тарифів банку: за оформлення кредиту -1 % від суми кредиту за договором не пізніше 11.09.2008 р., за супроводження кредиту -0, 6 % від середньоденного залишку на позичковому рахунку, щомісячно не пізніше останнього робочого дня поточного місяця.

На підставі цих положень договору позивачем нараховано відповідачу 8 800 922, 77 грн. процентів за користування кредитними коштами за період з 01.10.2008 р. по 20.02.2011 р.

Відповідно до п. 3 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).

Згідно п. 8.1 укладеного між сторонами кредитного договору, при порушенні строку повернення кредиту та сплати процентів за його користування за цим договором позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0, 1 % від суми простроченого платежу за кожний день за весь час прострочення.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через 6 місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 ГК України).

Враховуючи наведені норми законодавства, позивачем нараховано відповідачу пеню за період з 25.08.2010 р. по 20.02.2011 р. за несвоєчасну сплату заборгованості по кредиту в розмірі 1 141 020, 88 грн., а також 622 875, 63 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом.

Таким чином, заборгованість позивальника перед ПАТ АКБ «Київ»становить 25 287 669, 28 грн., що підлягає стягненню.

Відповідно до п. 3.1 кредитного договору, виконання позичальником зобов'язань за цим договором забезпечується іпотекою незавершеного будівництвом об'єкта, а саме 2 корпуси санаторію за адресою: с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область, і належить майновому поручителю ТОВ «Шаян-Еліт».

Так, з метою забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором 14.09.2007 р. між АКБ «Київ»(іпотекодержатель) та ТОВ «Шаян-Еліт»(іпотекодавець) укладено договір іпотеки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Якименко В. О., зареєстрований за № 689 п, у відповідності до умов якого іпотекодавець передав в іпотеку нерухоме майно, а саме два спальні корпуси санаторного типу на 100 місць загальною площею 1 084, 6 кв. м, що знаходяться за адресою: санаторій «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область (п. 1.2).

Цей договір забезпечує вимоги іпотекодержателя, що випливають із кредитного договору № 78/07 від 12.09.2007 р., який укладений між іпотекодержателем та позичальником, а також усіх додаткових угод до нього, які можуть бути ними укладені до закінчення строку дії кредитного договору, стосовно розміру кредиту, процентної ставки та терміну повернення кредитних коштів, сплати процентів і неустойки (основне зобов'язання) (п. 1.1 договору іпотеки).

Згідно п. 3.1.4 договору іпотеки, іпотекодержатель має право у випадку невиконання іпотекодавцем зобов'язання за цим договором, звернути стягнення на предмет іпотеки, реалізувати його відповідно до п. 5 цього договору, та за рахунок вирученої від реалізації предмета іпотеки суми переважно перед іншими кредиторами задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, штрафних санкцій, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, пов'язаних із реалізацією предмета іпотеки.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.

За рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання (ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку»).

Згідно ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку», звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

У разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої ст. 38 цього Закону.

Матеріалами справи встановлено, що 10.12.2010 р. кредитор листом № 19/4954 повідомив відповідача та третю особу про необхідність усунення порушень кредитного договору. Проте, даний лист залишено без відповіді та належного реагування.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції керувався тим, що рішенням господарського суду м. Києва у справі № 33/121 від 07.06.2011 р., яке вступило в законну силу за наслідками перегляду Київським апеляційним господарським судом (постанова від 21.09.2011 р.), договір іпотеки від 14.09.2007 р. визнано недійсним.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.02.2012 року в задоволенні позову ТОВ «Шаян-Еліт»до ПАТ «Акціонерний комерційний банк «Київ», за участі третьої особи ТОВ «Оздоровчий центр «Сонячний» про визнання договору іпотеки недійсним -відмовлено. Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.04.12 року вищезгадане рішення залишено без змін. При винесені даних рішень, суди виходили з того, що предметом іпотеки в даному випадку є майнові права на нерухоме майно, а саме: два спальні корпуси санаторного типу на 100 місць (95 % готовності), загальною площею 1084,6 кв. м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Шаян, Санаторій "Шаян-Еліт" будівництво якого не завершено, та яке стане власністю Іпотекодавця в майбутньому. 10.09.2007р. між ТОВ «Шаян-Еліт»(Забудовник) та ТОВ «Оздоровчий центр «Сонячний»(Замовник) укладено договір про організацію будівництва санаторних корпусів в с. Шаян Закарпатської області, відповідно до пункту 1.1 якого, сторони домовились направляти свої сили на здійснення організації та фінансування будівництва на земельній ділянці, введенням їх в експлуатацію та з метою подальшого їх викупу. Відповідно до пункту 2.4 вказаного договору, Забудовник, одночасно із підписанням цього Договору передає Замовникові майнові права на нерухомість, визначену в цьому договорі як Об'єкт та дає згоду на переоформлення Замовником цих прав після закінчення будівництва, а отже на момент укладення Іпотечного договору, позивач мав документальне підтвердження своїх майнових прав на набуття ним у власність у майбутньому нерухомого майна, яке є предметом іпотеки.

Суд апеляційної інстанції у своїй постанові від 12.06.2012 р. зазначив, що вказані вище судові акти не могли подаватись при розгляді справи місцевим господарським судом, оскільки не існували на момент винесення оскаржуваного рішення, тому має місце не подання нових доказів, а встановлення нових обставин, що є підставою для перегляду рішення за ново виявленими обставинами.

Проте, Вищий господарський суд, скасовуючи постанову Львівського апеляційного господарського суду від 12.06.2012 р. у даній справі, зазначив, що апеляційною інстанцією не досліджено та не надано оцінки рішенню господарського суду м. Києва від 20.02.2012 р. та постанові Київського апеляційного господарського суду від 24.04.2012 р. у справі № 33/121-34/22, якими в позові ТОВ «Шаян-Еліт»про визнання недійсним договору іпотеки від 14.09.2007 року відмовлено.

Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 105 ГПК України, апеляційний господарський суд проводить новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору (ч. 3 ст. 49 ГПК України).

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи наведене, а також вказівки Вищого господарського суду, викладені у постанові від 28.08.2012 р. у даній справі, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011 прийняте з неповним врахування всіх обставин справи та з невірним застосуванням норм чинного законодавства, а тому підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 99, 101 -105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги Міністерства фінансів України та Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва задоволити.

Рішення господарського суду Закарпатської області від 08.11.2011 р. у справі № 5008/227/2011 скасувати. Прийняти нове рішення, яким позов першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави -Міністерства фінансів України, в особі Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ до ТОВ «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область, третя особа ТОВ «Оздоровчий центр «Сонячний»про стягнення 25 287 669, 28 грн. шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки задоволити.

Звернути стягнення на предмет на предмет іпотеки, який належить ТОВ «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область (код ЄДРПОУ 32788969, п\р 260073970 в АТ «РБ «Аваль»МФО 380805), а саме два спальні корпуси санаторного типу на 100 місць, загальною площею 1 084,6 кв.м., що знаходяться за адресою: Закарпатська область, Хустський район, село Шаян, санаторій «Шаян-Еліт», загальною вартістю виплат, що підлягає сплаті на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «Київ»(п\р 373970005980 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 14371869) з вартості предмета іпотеки в розмірі 25 287 669,28 грн., шляхом проведення прилюдних торгів у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з початковою ціною предмета іпотеки в розмірі 2 634 778, 00 грн.

2. Стягнути з ТОВ «Шаян-Еліт», с. Шаян, Хустський район, Закарпатська область (код ЄДРПОУ 32788969, п\р 260073970 в АТ «РБ «Аваль»МФО 380805) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний комерційний банк «Київ», м. Київ (п\р 373970005980 в ПАТ «АКБ «Київ», МФО 322498, код ЄДРПОУ 14371869) 50 574 грн. судового збору за розгляд справи у суді першої інстанції та 25 287 грн. судового збору за апеляційне провадження.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.

4. Матеріали справи направити на адресу місцевого господарського суду.

Повний текст постанови виготовлений 30.10.2012 р.

Головуючий суддя Малех І. Б.

Суддя Желік М. Б.

Суддя Костів Т. С.