Постанова

від 30.08.2012 по справі 5016/3420/2011(7/157)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2012 р. Справа № 5016/3420/2011(7/157)

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:Є.Борденюк, І. Вовка, І. Кондратової, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуфізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постановувід 17.05.2012 р. Одеського апеляційного господарського суду у справі№ 5016/3420/2011 (7/157) за позовомВеселинівського районного споживчого товариства дофізичної особи-підприємця ОСОБА_4 простягнення 40 933,20 грн. В судове засідання прибули представники сторін: відповідачаОСОБА_5 (дов. від 08.06.2012) Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк , пояснення представника відповідача та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Веселинівське районне споживче товариство звернулось до господарського суду з позовними вимогами (враховуючи заяву про уточнення позовних вимог) про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 40 933,20 грн. -неустойки у розмірі подвійної плати за користування рестораном "ІНФОРМАЦІЯ_1" за період з 04.10.2010 року по 10.10.2011 року після закінчення терміну оренди.

Позовні вимоги мотивовані таким.

01 лютого 2010 року між Веселинівським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 укладений договір оренди об'єкту нерухомості № 1 та Додаткова угода до Договору від 31.07.2010 та Додаткова угода до Договору від 30.08.2010, згідно з умовами яких позивач передає, а відповідач приймає у тимчасове володіння та платне зворотне користування: будівлю ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 239,8 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. Договору). Мета оренди -під здійснення ресторанної діяльності і надання відповідних послуг.

Розмір щомісячної орендної плати складає 2000,00 грн. з можливим переглядом в сторону збільшення з 01.05.2010 року за згодою сторін (п. 5.1 договору).

На виконання вимог розділу 3 Договору, 01.02.2010 року за № 1 сторонами складений акт приймання передачі майна за Договором.

Пунктом 4.1 Договору сторони встановили, що термін оренди складає шість місяців з моменту прийняття об'єкту, що орендується за актом приймання-передачі.

Додатковою угодою до Договору від 31.07.2010 сторонами внесені зміни до п. 4.1 Договору та встановили, що термін оренди складає один місяць і діє з 01.08.2010 по 01.09.2010.

Згідно з додатковою угодою до Договору від 30.08.2010 сторони внесли зміни до п. 4.1 Договору та встановили, що термін оренди складає один місяць і діє з 01.09.2010 по 01.10.2010.

Згідно п. 8.3 Договору, - протягом терміну за п. 8.2. даного Договору відповідач зобов'язаний виїхати з об'єкту, що орендується та підготувати його до передачі позивачеві. Об'єкт, що орендується, повинен бути переданий відповідачем та прийнятий позивачем протягом 3 днів з моменту початку роботи двосторонньої комісії (п. 8.4 Договору).

У відповідності до п. 8.5 Договору, - при передачі об'єкта, що орендується, складається акт приймання - передачі, який підписується членами двосторонньої комісії. Об'єкт, що орендується, вважається фактично переданим позивачеві з моменту підписання акту приймання -передачі (п. 8.6 Договору).

Після закінчення терміну дії оренди нерухомого майна (01.10.2010), представники позивача, у відповідності із розділом 8 Договору прибули до приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" з метою створення спільної комісії разом із орендарем - фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 для передачі об'єкту оренди від орендаря орендодавцю. Проте, всупереч закінчення терміну дії договору, відповідач участі у комісії не приймала та відмовилась звільнити приміщення тимчасово орендованого нею ресторану, про що позивачем складений акт від 01.10.2010.

21.10.2010 відповідач звернувся до позивача з заявою, в якій просив позивача продовжити термін договору оренди № 1 на 11 місяців.

На вищевказану заяву позивач листом № 169 від 27.10.2010 надав відповідачу відповідь в якій зазначив, що не має наміру здавати ресторан "ІНФОРМАЦІЯ_1" в оренду відповідачу, та в зв'язку з тим, що строк договору оренди скінчився, просив відповідача в добровільному порядку звільнити приміщення ресторану.

01.12.2010 комісія позивача повторно прибула до приміщення ресторану із вимогою до відповідача звільнити незаконно займане нею приміщення. Відповідач добровільно вчинити дії щодо повернення майна відмовилась та приміщення не звільнила, про що повторно складений акт від 01.12.2010.

Невиконання відповідачем господарського зобов'язання щодо повернення майна після закінчення терміну договору оренди стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.12.2011 (суддя Н.Семенчук), яке залишене без зміни постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 (колегія суддів: Т.Гладишева, Я.Савицький, О.Лавренюк), позов задоволений з огляду на те, що позивачем доведено документальними доказами порушення ФОП ОСОБА_4 умов пункту 8.4 договору оренди об'єкту нерухомості № 1 від 01.02.2010 щодо повернення орендованого майна - приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 239,8 кв.м, розташованого в смт. Веселинове Миколаївської області після закінчення строку дії вказаного договору, у зв'язку з чим наявні законні підстави для нарахування відповідачу неустойки відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач просить рішення та постанову у справі скасувати, а справу направити на новий розгляд. В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на неповне встановлення обставин справи, зокрема зазначає, що позивачу належить лише 28/100 частки ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" загальною площею 239,8 кв.м., а не весь ресторан, як стверджує позивач.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Предметом договору оренди об'єкту нерухомості № 1 від 01 лютого 2010 року укладеного між Веселинівським районним споживчим товариством та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 є будівля ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 239,8 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 (п. 1.1. Договору).

Право власності позивача на приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 239,8 кв.м., що складає 28/100 частин будівлі, яка розташована по АДРЕСА_1, підтверджено наявним у матеріалах справи свідоцтвом на право власності від 17.03.2006, а також встановлено судами у судових актах у справах № 5016/1421/2011(4/85), 5016/3612/2011(7/176), 5016/91/2012(13/7), а саме:

13.03.2006 виконавчим комітетом Веселинівської селищної ради прийнято рішення №42 про видачу Веселинівському районному споживчому товариству свідоцтва про право колективної власності на нежитлові приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1"в АДРЕСА_1, площею 239,8 кв.м.

17.03.2006 на підставі вказаного рішення Веселинівською селищною радою видано свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№621473, відповідно до якого райспоживтовариству належать на праві колективної власності нежитлові приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (літ.А-2), загальною площею 239,8 кв.м, що становить 28/100 частин будівлі.

Державну реєстрацію права власності позивача на 28/100 частин будівлі в АДРЕСА_1 здійснено 17.03.2006 Веселинівською філією Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії ЯЯЯ№621473 від 17.03.2006.

Згідно із відповіддю Веселинівської філії Миколаївського міжміського бюро технічної інвентаризації від 25.08.2011 загальна площа нежитлової будівлі за адресою: АДРЕСА_1, становить 819,3 кв.м. і складається із готелю "ІНФОРМАЦІЯ_1"площею 608,3 кв.м. або 72/100 частин та ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1" площею 239,8 кв.м. або 28/100 частин.

Таким чином, позивач є власником 28/100 частин нерухомого майна, що являє собою нежитлові приміщення ресторану "ІНФОРМАЦІЯ_1", загальною площею 239,8 кв.м., яке розташоване по АДРЕСА_1 та є об'єктом оренди за договором № 1 від 01 лютого 2010 року укладеним між сторонами.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази повернення відповідачем об'єкту оренди орендодавцю, що свідчить про невиконання СПД -фізичною особою ОСОБА_4 свого обов'язку щодо повернення орендованих приміщень, а відтак, позивач має законне право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення, яка складає 40933,20 грн.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та зроблені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.05.2012 у справі № 5016/3420/2011 (7/157) залишити без зміни.

Судді: Є. Борденюк

І. Вовк

І. Кондратова