Рішення

від 07.11.2006 по справі 32/323

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

32/323

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.11.06 р.                                                                               Справа № 32/323                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді                           О.М. Сковородіної

при секретарі судового засідання: Бахмет А.В

за участю представників сторін:

від позивача: Сінчанський С.О. – довіреність від 12.05.06р.

                      Байрак Р.В. – довіреність від 12.05.06р.

від відповідача: не з'явився

за позовом: Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ

до відповідача: Приватного підприємства „Лілія і С” м. Слов'янськ

про стягнення попередньої оплати, пені, інфляційних в сумі 3857,49грн.

Позивач, Відкрите акціонерне товариство „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ, 03.10.06р. звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного підприємства „Лілія і С” м. Слов'янськ про стягнення попередньої оплати, пені, інфляційних в сумі 3857,49грн.

В обгрунтування  вимог позивач посилається на договір № 9 від 13.10.03р., платіжне доручення № 4725 від 04.11.03р., лист від 20.05.04р. № 19/273, претензію № 26/6 від 08.02.05р., відповідь на претензію від 10.02.05р. № 10.

Відповідач в судові засідання не з'явився, про час і місце слухання був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалах, позов не оспорив, відзив на позовну заяву не надав, не пояснив причини нез'явлення та не надав витребувані судом документи, необхідні для вирішення спору. Зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин нез'явлення в судові засідання, справа розглядається по наявним в ній матеріалам відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, суд встановив, що між позивачем та відповідачем був укладений договір № 9 від 13.10.03р., за яким замовник доручає, а виконавець приймає на себе виконання робіт: декоративно – художнє оформлення вуличного фонтану. Загальна сума договору складає 21103,00грн. відповідно до кошторисного розрахунку (додаток № ), який є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до п. 3.1 договору замовник зобов'язаний був здійснити передоплату в розмірі 50% від загальної суми договору на рахунок виконавця.

Позивачем на підставі рахунку  № 25 від 03.10.03р. відповідачу було перераховано 2300,00грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4725 від 04.11.03р.          

Факт отримання цих коштів, як таких, що перераховані позивачем в межах договору № 9 від 13.10.03р., підтверджується самим відповідачем у листі за вихідним № 10 від 10.02.05р. (арк. справи 27). Листом № 19/273 від 20.05.04р. позивач попросив повернути передоплату, оскільки відсутня необхідність в послугах відповідача, а також, попросив договір № 9 від 13.10.03р. вважати розірваним з моменту повернення передоплати.

В судовому засіданні представник позивача звертав увагу суду на те, що хоча ним не були виконані в повному обсязі зобов'язання перед відповідачем щодо перерахування останнім передоплати в розмірі 50% від суми договору, сам відповідач не звільнився від обов'язку почати виконувати роботи за договором.

Таку позицію позивач обґрунтовував тим, що п. 2.1 договору ставить в залежність від перерахування передоплати в повному обсязі не початок виконання робіт, а їх повне виконання.

Крім того, відповідач за весь час з моменту укладання договору не повідомляв позивача про те, що неперерахування передоплати позбавляє його можливості здійснити декоративно – художнє оформлення вуличного фонтану.

08.02.05р. позивачем була надіслана відповідачу претензія № 26/6 з вимогою погасити заборгованість в сумі 2300,00грн., на яку відповідачем була надана відповідь, якою відповідач повімо вив, що у останнього відсутні вільні грошові кошти, на суму передоплати були закуплені матеріали, та за фактом їх реалізації буде здійснюватись поетапне повернення отриманої передоплати позивачу.

Частиною 3 ст. 612 ЦК України передбачено право кредитора відмовитися від прийняття виконання зобов'язання і вимагати відшкодування збитків, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора. Згідно з ч. 2 ст. 622 ЦК України у разі відмови кредитора від прийняття виконання, яке внаслідок прострочення втратило для нього інтерес (ст. 612 ЦК України), боржник звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі.

З урахуванням обставин справи та наданих  доказів, вимоги позивача в  частині стягнення попередньої  оплати є обґрунтованими та підлягають задоволенню в сумі 2300,00грн.

Відносно вимог позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 913,56грн. за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором, суд виходить з наступного. Пунктом 5.3 договору, передбачено, що у випадку невиконання виконавцем строків, встановлених договором, з виконавця стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день прострочення.

Проте, як встановлено судом за умовами договору строк виконання робіт в повному обсязі відповідачем визначений в один місяць з моменту перерахування передоплати за договором (п. 2.1, 3.1). Позивачем не була перерахована передоплати в розмірі, визначеному договору.

Відповідно до ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Статтею 613 (ч. 1) ЦК України встановлено, що кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.

На підставі викладеного, суд вважає, що має місце прострочка кредитора (позивача), і тому, прострочка для боржника не настала. Як слід, позовні вимоги щодо стягнення пені не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог щодо стягнення з відповідача індексу інфляції в сумі 643,93грн., суд виходить з наступного.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

За договором № 9 від 13.10.03р. у відповідача по відношенню до позивача мав зобов'язання виконати роботи, а не сплатити кошти. Обов'язок щодо повернення суми коштів виникло у відповідача лише після спливу 7-денного строку з моменту звернення позивача з відповідною заявою (ч. 2 ст. 530 ЦК України). Таке звернення було надіслане відповідачу 09.02.05р. (арк. справи 16).

Лист позивача про повернення суми передоплати від 20.05.04р. № 19/273 не приймається судом, як доказ фактичного звернення до відповідача з зазначеною вимогою, оскільки позивач не надав до суду документів, які підтверджують направлення цього листа відповідачу.

Враховуючи викладене, суд вважає правомірним  нарахування індексу інфляції на суму передоплати лише з 15.02.05р. (по закінченні 7-денного строку з моменту надіслання вимоги про повернення коштів), і як слід, позовні вимоги в частині стягнення індексу інфляції підлягають задоволенню частково в сумі 578,09грн.

Судові витрати підлягають віднесенню на відповідача в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст. ст. 530, 622, 612, 613, 625 ЦК України, керуючись ст. ст. 22, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд, -          

ВИРІШИВ:

Задовольнити  частково позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ до Приватного підприємства „Лілія і С” м. Слов'янськ про стягнення попередньої оплати, пені, інфляційних в сумі 3857,49грн.

Стягнути з Приватного підприємства „Лілія і С” м. Слов'янськ  (84107, Донецька область, м. Слов'янськ, вул. Артема, 71, ЄДРПОУ 24158504, п/р 26002301660272 в „Промінвестбанк”, код банку 334561) на користь Відкритого акціонерного товариства „Краматорський завод важкого верстатобудування” м. Краматорськ (84306, Донецька область, м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 6, ЄДРПОУ 00222999, п/р 26002301510689 в АК ПІБ м. Краматорська, код банку 334141) попередню оплату в сумі 2300,00грн., індекс інфляції  в сумі 578,09грн., витрати з державного мита в сумі 76,10грн., витрати з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу в сумі 88,04грн.

В іншій частині позовних вимог – відмовити.

Рішення набирає законної сили 21.11.2005р.

Рішення може бути оскаржено в Донецький апеляційний господарський суд  згідно розділу XII ГПК України.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                         Сковородіна О.М.