Рішення

від 27.08.2012 по справі 5023/2848/12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" серпня 2012 р.Справа № 5023/2848/12 вх. № 2848/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Задорожної І.М.

при секретарі судового засідання Цірук О.М.

за участю представників сторін:

позивача - Карасюк О.В. (дов. б/н від 13.12.2010 року). 3-ї особи

першого відповідача - Федоров Д.Р. (дов від 08.08.2012 року ).

другого відповідача - не з'явився.

третього відповідача - не з'явився.

розглянувши справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк", м. Київ

до 1-ого відповідача - Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" м. Харків ,

2-ого відповідача - Акціонерного товариства "Автодвір Східна Україна" м. Харків , 3-ого відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1", м. Харків

3-я особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт", м. Харків

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Дельта Банк" звернулось до господарського суду з позовною заявою до 1-ого відповідача - Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" м. Харків, 2-ого відповідача - Акціонерного товариства "Автодвір - Східна Україна", 3-ого відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1", в якій просить суд стягнути солідарно з Акціонерного товариства "Спецбудмеханізація" м. Харків, Акціонерного товариства "Автодвір - Східна Україна", Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1" заборгованості за кредитним договором №6/КЛВ-07 на відкриття невідновлювальної кредитної лінії, укладеного 20 квітня 2007 року з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" в розмірі 62 362 119, 51 грн. з яких : заборгованість за кредитом в доларах США, що в еквіваленті за гривнею на дату розрахунку 06.12.2011 року становить - 25 487 781,00 грн., заборгованість за відсотками в доларах США, що в еквіваленті за гривнею на дату розрахунку 06.12.2011 року становить - 12 185 753,96 грн. грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне повернення кредиту в доларах США, що в еквіваленті за гривнею на дату розрахунку 06.12.2011 року становить 1 412 516,12 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне повернення відсотків в доларах США, що в еквіваленті за гривнею на дату розрахунку 06.12.2011 року становить - 820 755,69 грн., заборгованості по комісії, які передбачені кредитним договором - 1668 387,06 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату комісію - 122 230,93 грн., заборгованості за кредитом у гривнях становить - 11 500 500,00 грн., заборгованість за відсотками в гривнях становить 7 429 478,77 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасне повернення відсотків в гривнях на суму 492 792, 28 грн., заборгованості по комісії за кредитним договором 557 860,76 грн., заборгованість по сплаті пені за несвоєчасну сплату комісії 35 447,11 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області порушено провадження у справі №5023/2848/12, розгляд справи призначено на 09.07.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 09.07.2012 року, задоволено клопотання представників другого, третього відповідачів про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено на 13.08.2012 року.

Ухвалою господарського суду від 13.08.2012 року, задоволено клопотання представника позивача та представника першого відповідача про продовження терміну розгляду спору на п'ятнадцять днів до 06.09.2012 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи на інший строк, розгляд справи відкладено до 27.08.2012 року.

Представник позивача в судовому засіданні 27.08.2012 року підтримує заявлені позовні вимоги у повному обсязі, за вх.№14141 від 27.08.2012 року надав додаткові пояснення на заперечення другого відповідача щодо припинення дії договору поруки, зокрема в яких зазначив, що банк обґрунтовано пред*явив письмові вимоги до поручителів 18.02.2010 року одночасно із направленням тотожної вимоги основному боржнику про дострокове погашення заборгованості за кредитним договором, чим дотримався нормативних строків, визначених ч.4 ст.559 ЦК України та не втратив матеріального права на задоволення своїх вимог за договором кредиту в судовому порядку за рахунок відповідачів як поручителів.

Представник першого відповідача АТ "Спецбудмеханізація" в судовому засіданні 27.08.2012 року заперечує проти заявлених позовних вимог, через канцелярію господарського суду за вх.№11867 від 08.08.2012 року та за вх.№14105 від 23.08.2012 року надав заперечення на позов, в яких просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, вважає, що договір поруки №6/Zпор -08 від 30.05.2008 року є таким, що припинився на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України, оскільки позивач не звернувся з вимогою/позовом до АТ "Спецбудмеханізація" протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, оскільки вимогу про погашення зобов'язань за кредитним договором №6/КЛВ -07 від 20.04.2007 року було надано АТ "Спецбудмеханізація" лише 21.04.2011 року (за №02.1-577), тобто після спливу терміну, зазначеного у ч.4 ст.559 ЦК України.

Представник другого відповідача АТ "Автодвір - Східна Україна" м. Харків в судове засідання 27.08.2012 року не з'явився, за вх.№11866 від 08.08.2012 року надав заперечення на позов, в якому просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на припинення договору поруки №6/Zпор-07-02 від 24.04.2007 року, зазначаючи про те, що ТОВ "Укрпромбанк", а потім і позивач, як правонаступник не звертались до суду з позовом до АТ "Автодвір - Східна Україна" протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання.

Представник третього відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1", м. Харків в судове засідання 27.08.2012 року не з'явився, за вх.№11865 від 08.08.2012 року через канцелярію господарського суду надав заперечення на позов, в яких вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення суми заборгованості за основним зобов'язанням з третього відповідача такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись на припинення договору поруки №6/Zпор-07-03 від 24.04.2007 року.

Представник третьої особи в судове засідання 27.08.2012 року, не з'явився, в процесі розгляду справи, через канцелярію господарського суду 08.08.2012 року за вх.№11864 супровідним листом надав документи в підтвердження своєї позиції по суті спору, зокрема надав копію листа про визнання грошових вимог ПАТ "Дельта Банк" у справі про банкрутство.

Враховуючи те, що норми ст.38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п.4 ч.3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані сторонами судового процесу докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

20 квітня 2007 року, між ТОВ "Український промисловий банк" та ТОВ "Агроімпорт (далі - позичальник, боржник, третя особа) укладено кредитний договір №6/КЛВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії, відповідно до умов якого, банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт кредитування в еквіваленті 5500000 доларів США на строк з 20 квітня 2007 року по 19 квітня 2012 року зі сплатою процентів за користування кредитом в національній валюті, - гривні, в розмірі 18,5 % річних, в доларах США, - 13,5% річних, та у євро, - 12,0% річних.

Додатковими договорами № 3 від 27.06.2008 року, № 4 від 23.08.2008 року до кредитного договорами сторонами вносились зміни до кредитного договору щодо умов кредитування.

Додатковим договором від 20.10.2008 року № 5 до кредитного договору сторони домовились, що банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію та в її межах надає кредитні кошти на наступних умовах: ліміт для кредитування в національній валюті, - гривні, в розмірі 11 500 500 гривень, та доларів США, - в розмірі 3 190 000 доларів США, з умовою повернення отриманого кредиту частинами відповідно до графіку, визначеному в Додатку № 1, та з кінцевим строком користування кредитною лінією до 19 квітня 2012 року.

Плата за користування кредитом в гривні встановлена в розмірі 13,5 % річних, а за користування кредитом у доларах США - 18,5 % річних. Розмір комісії за управління кредитною лінією у гривні встановлений в розмірі 3,5 % річних від суми фактичної заборгованості, а за управління кредитною лінією в доларах США - в розмірі 1,5 % річних від суми фактичної заборгованості.

Згідно п.2.1. Кредитного договору, видача кредитних коштів в межах кредитної лінії здійснюється окремими частинами (надалі за текстом кожна окрема частина - "Транш"), у будь-якій з валют кредиту, передбачених п.1.1 цього Договору, у сумі, що не перевищує невикористаний ліміт кредитування. Невикористаний ліміт кредитування на дату видачі відповідного Траншу визначається у валюті цього Траншу, за офіційним курсом НБУ гривні до валюти цього Траншу або за крос-курсом валюти, в якій встановлено ліміт кредитування, до валюти Траншу, який надається, визначеного через курси цих валют до гривні за офіційним курсом НБУ. Підставою для видачі кожного окремого Траншу є заява Позичальника.

Як свідчать матеріали справи та не спростовано позичальником (третьою особою) Банк виконав своє зобов'язання за Кредитним договором, перерахувавши відповідачу передбачені кредитним договором грошові кошти..

Відповідно до п.4.1. Кредитного договору, повернення кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із своїх поточних рахунків на відповідні позичкові рахунки у валютах фактичної заборгованості за кредитом, згідно з графіком зменшення ліміту кредитування, а у випадку, якщо такий не був укладений - не пізніше останнього дня строку кредитної лінії, передбаченого п. 1.1 цього договору.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків повернення Кредиту, сума несплаченої в строк заборгованості за кредитом вважається простроченою та переноситься Банком на рахунок простроченої заборгованості Позичальника за кредитом на наступний робочий день зі сплатою Позичальником процентів у розмірі, передбаченому п. 4.6. цього договору.

У випадку непогашення Позичальником простроченої заборгованості за кредитом, Банк, починаючи з дня виникнення заборгованості, може скористатися правом, зазначеним у п.5.2.7 цього Договору.

Проценти за користування кредитом нараховуються у валюті Кредиту за період з дня надання кредиту до дня його повернення на суму фактичної заборгованості за кредитом, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та 360 днів у році - при нарахуванні процентів у гривнях.

Нарахування процентів банком здійснюється щомісячно за період з 28 числа минулого місяця по 27 число поточного місяця включно та у день остаточного повернення кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів не включається. (п.п. 4.2, 4.3. Кредитного договору).

Відповідно до п.4.4 Кредитного договору, сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк з 28-го числа по останній робочий день поточного місяця.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором були укладені наступні договори поруки:

1) Договір поруки №6/Zпор-08 від 30.05.2008 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Позивачем) та Акціонерним товариством "Спецбудмеханізація" (Першим відповідачем), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" (основним боржником). Надалі - "Договір поруки № 1".

Відповідно до вимог п.1 договору поруки поручитель АТ "Спецбудмеханізація" поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 6/КЛВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 20.04.2007 року, укладеним між кредитором і боржником, за умовами якого останній зобов*язаний кредитору по 19 квітня 2012 року включно у порядку, строки та на умовах встановлених кредитним договором, повернути кредит у розмірі 5 500 000 доларів США 00 центів, сплатити проценти за користування ним у розмірі 18,5%річних у гривнях, 13,5% процентів річних у доларах США, 12% процентів річних у євро, комісії та штрафні санкції у розмірі у випадках, передбачених кредитним договором.

Пунктом 4 договору поруки сторони передбачили, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до п.5. договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов*язаний сплатити заборгованість.

Відповідно до п.6 договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаним у вимозі реквізитами протягом п'яти робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги.

До вищевказаного договору поруки №6/Zпор-08 від 30.05.2009 року сторонами укладались договори про внесення змін та доповнень, а саме: договір №1 від 27.06.2008 року, №2 від 23.09.2008 року, договір №3 від 20.10.2008 року.

Також, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 24.10.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Позивачем) та Акціонерним товариством «Автодвір - Східна Україна» (Другим відповідачем), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" (основним боржником) укладений Договір поруки №6/Zпор-07-02. Надалі "Договір Поруки № 2"

Відповідно до вимог п.1 договору поруки поручитель АТ «Автодвір -Східна Україна» поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 6/КЛВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 20.04.2007 року, за яким останній зобов*язаний до 19 квітня 2012 року у порядку, строки та на умовах встановлених кредитним договором повернути кредит у розмірі 5 500 000 доларів США 00 центів, сплатити проценти в розмірі 18,5%річних у гривні, 13,5% процентів річних у доларах США, 12% процентів річних у євро, комісії та штрафні санкції у розмірі і у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.3 договору поруки сторони передбачили, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів за користування ними, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Пунктом 4 договору поруки встановлено, що у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов*язаний сплатити заборгованість.

Відповідно до п. 5 договору поруки, поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаним у вимозі реквізитам протягом десяти робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги.

До вищевказаного договору поруки №6/Zпор-07-02 від 24.04.2007 року сторонами укладались договори про внесення змін та доповнень, а саме договір №1 від 07.06.2008 року, №2 від 23.09.2008 року, договір №3 від 20.10.2008 року.

Крім того, з метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, 24.04.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" (Позивачем) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд - 1" (Третім відповідачем), Товариством з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт" (основним боржником) укладений Договір поруки №6/Zпор-07-03. Надалі "Договір Поруки № 3"

Відповідно до вимог п.1 договору поруки поручитель ТОВ "Харківспецбуд - 1" поручається перед кредитором за виконання боржником зобов'язань за кредитним договором № 6/КЛВ-07 на відкриття невідновлювальної мультивалютної кредитної лінії від 20.04.2007 року, за умовами якого останній зобов*язаний до 19 квітня 2012 року у порядку, строки та на умовах встановлених кредитним договором повернути кредит у розмірі 5 500 000 доларів США 00 центів, сплатити проценти за користування ним у розмірі 18,5%річних у гривні, 13,5% процентів річних у доларах США, 12% процентів річних у євро, комісії та штрафні санкції у розмірі у випадках, передбачених кредитним договором.

Відповідно до п.3 договору поруки сторони передбачили, що поручитель і боржник несуть перед кредитором солідарну відповідальність. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредитних коштів, сплату процентів, комісій, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

Відповідно до п. 4 договору поруки, у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобов'язань за кредитним договором, кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги із зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобов*язаний сплатити заборгованість.

Відповідно до п. 5 договору поруки сторони передбачили, що поручитель зобов'язаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у вимозі реквізитами протягом десяти робочих днів з дати надіслання кредитором такої вимоги.

До вищевказаного договору поруки №6/Zпор-07-03 від 24.04.2007 року між сторонами укладались договори про внесення змін та доповнень, а саме договір №1 від 07.06.2008 року, №2 від 23.09.2008 року, договір №3 від 20.10.2008 року.

Матеріалами справи встановлено, що в межах виконання заходів, передбачених процедурою ліквідації Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", яка була розпочата на підставі Постанови Правління Національного Банку України від 21.01.2010 року №19, а також з метою захисту інтересів держави та повернення коштів, виданих Національним банком для рефінансування Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", відповідно до постанов Правління Національного Банку України №200 від 15.04.2010 року, Правління Національного Банку України №235/БТ та №266 від 08.06.2010 року, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", Публічним акціонерним товариством «Дельта Банк" та Національним Банком України 30.06.2010 року укладений договір про передачу Активів та Кредитних зобов*язань Укрпомбанку на користь "Дельта Банку", який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим О.Є. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №2258.

Відповідно зазначених документів до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк" перейшли права вимоги за деякими кредитами, наданими Товариством з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк». Внаслідок цієї передачі, позивач став новим кредитором за зобов'язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроімпорт", які були встановлені кредитним договором та договорами поруки, а саме:

- договором поруки №1, укладеним з Акціонерним товариством «Спецбудмеханізація»;

- договором поруки №2, укладеним з Акціонерним товариством «Автодвір - Східна Україна»;

- договором поруки №3, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю «Харківспецбуд-1»;

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою господарського суду Харківської області від 15 грудня 2011 року у справі № 5023/10106/11 визнано ТОВ "Агроімпорт" банкрутом та відкрито відносно нього ліквідаційну процедуру.

29.12.2011 року позивач направив на адресу основного боржника та арбітражного керуючого свої кредиторські вимоги, в зв*язку з чим, ПАТ "Дельта Банк" зазначає, що відповідно приписів п. 2 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" строк виконання зобов*язання за кредитним договором вважається таким, що настав з моменту оголошення боржника банкрутом, а отже банк отримав право вимагати дострокового виконання цих зобов*язань і за рахунок поруки.

Станом на 06.12.2011 року заборгованість основного боржника за кредитним договором становить 62 362 119, 51 грн.

Позивачем 21 квітня 2011 року та 08 серпня 2011 року направлялися листи - вимоги на адресу поручителів - першого, другого, третього відповідачів, які знаходяться в матеріалах справи, крім того, таку ж саму лист - вимогу було направлено на адресу основного боржника, якими було повідомлено, що у випадку непогашення заборгованості у зазначений термін позивач буде змушений почати примусове стягнення заборгованості. Однак, як зазначає позивач, вказані вимоги залишились відповідачами без задоволення, що і стало причиною звернення до суду.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Приписами ст.629 цього Кодексу встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно ст.ст.525, 526 ЦК України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Вирішуючи спір про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителів, суд враховує наступне. Відповідно до ст.546 ЦК України порука є одним із видів забезпечення виконання зобов'язання.

Відповідно до ст.543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Кредитор, який одержав виконання обов'язку не в повному обсязі від одного із солідарних боржників, має право вимагати недоодержане від решти солідарних боржників. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Солідарний боржник не має права висувати проти вимоги кредитора заперечення, що ґрунтуються на таких відносинах решти солідарних боржників з кредитором, у яких цей боржник не бере участі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.

Із змісту ст.553 ЦК України вбачається, що договір поруки є двостороннім правочином, що укладається з метою врегулювання відносин між кредитором і поручителем. Договір поруки не передбачає виникнення або навпаки, припинення будь-яких прав та обов'язків боржника. Поручителя слід вважати зобов'язаним надати виконання замість основного боржника лише з моменту невиконання або неналежного виконання зобов'язання боржником у визначений строк.

Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені ст. 554 ЦК України.

Згідно зі ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Тобто, зі змісту вказаної норми вбачається можливим встановлення поруки щодо виконання одного й того ж зобов'язання одночасно з боку декількох осіб. Однак така порука виникає лише на підставі її спільного надання у формі укладення одного договору декількома поручителями (ч. 3 ст. 554 ЦК України). Лише у випадку укладення одного договору декількома поручителями (спільна порука) поручителі відповідають перед кредитором солідарно з боржником та солідарно між собою.

Законом не заборонено укладення й кількох договорів поруки на виконання того самого зобов'язання, але в цьому випадку ч. 3 ст. 554 ЦК України застосована бути не може. Поручителі не несуть у такому разі солідарної відповідальності між собою, оскільки не можна вважати поруку їхньою спільною.

За таких обставин, кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі відповідного договору, але поручитель, що виконав зобов'язання, не може висунути вимогу до іншого поручителя на предмет розподілу відповідальності перед кредитором.

Враховуючи вищевикладене, господарський суд зазначає, що в даному випадку не можуть застосовуватися вимоги ч. 3 ст. 554 ЦК України і поручителі Акціонерне товариство "Спецбудмеханізація" м. Харків , Акціонерне товариство "Автодвір Східна Україна" Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківспецбуд-1", (відповідачі по справі) не несуть солідарної відповідальності, так як відсутня їх спільна порука, оскільки укладено три окремі договори поруки, до того ж, які містять різні терміни погашення кредитної заборгованості поручителями. Відповідно до норм законодавства у такому випадку кредитор має право пред'явити вимогу до кожного з поручителів на підставі окремого договору, а кожен з поручителів відповідає перед кредитором разом з боржником як солідарні боржники. Враховуючи вищевикладені обставини, господарський суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні цієї частини позовних вимог, у зв'язку з відсутністю правових підстав.

Зазначеної правової позиції викладено у постанові Вищого господарського суду у справі №№5024/303/11, ухвалі колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 15.04.2009 року (Витяг), Ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 22.06.2011 року, постанові Харківського апеляційного господарського суду у справі №5023/10273/11 та інш..

Крім того, господарський суд не приймає до уваги посилання відповідачів на припинення відповідних договорів поруки, оскільки дані твердження суперечать вимогам ст..541-543 та 553-555 Цивільного кодексу України, відповідно до яких відповідачі як поручителі несуть солідарну відповідальність.

Вирішуючи питання розподілу судового збору, суд керується ст. 49 ГПК України, відповідно до якої судовий збір покладається:

у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;

у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:

при задоволенні позову - на відповідача;

при відмові в позові - на позивача;

при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір, покладається на позивача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 546, 553, 554 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 43, 47-49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Повне рішення складено 03.09.2012 р.

Суддя Задорожна І.М.