Ухвала

від 28.08.2012 по справі 42/91-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"28" серпня 2012 р. Справа № 42/91-10

вх. № 3881/1-42

Суддя господарського суду Шатерніков М.І.

без виклику представників сторін

розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" про видачу дублікату наказу по справі № 42/91-10

за позовом ТОВ "АІС-Лізинг", м. Київ

до 1.ТОВ "Автомобили России", м. Харків

2.ФО П ОСОБА_1, м. Харків

про стягнення 199858,88 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ТОВ "АІС-Лізинг", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідачів, 1.ТОВ "Автомобілі Росії", 2.ФО П ОСОБА_1, про стягнення солідарно 199858,88 грн., в т.ч. 182025,22 грн. - заборгованість по простроченим лізинговим платежам, 13044,14 грн. - пеня, 3064,82 грн. - 3% річних, 1724,70 грн. - інфляційні втрати. Позивач також просить покласти на відповідачів судові витрати.

Рішенням господарського суду Харківської області від 10.08.2010 р. по справі № 42/91-10 позовні вимоги ТОВ "АІС-Лізинг" було задоволено у повному обсязі; присуджено до стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобили России" та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" 182025,22 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 13044,14 грн. пені, 3064,82 грн. 3% річних, 1724,70 грн. інфляційних втрат, 1998,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання даного рішення господарським судом Харківської області 27.08.2010 року було видано відповідний наказ.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 11.10.2010 р. по справі № 42/91-10 апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 було залишено без задоволення, а рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2010 р. у справі № 42/91-10 - без змін.

20.08.2012 р. на адресу господарського суду Харківської області надійшла заява товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" про видачу дублікату наказу, в якій заявник просить суд видати ТОВ "АІС-Лізинг" дублікат наказу по справі № 42/91-10 та додатково видати заявнику 1 екземпляр наказу господарського суду Харківської області згідно рішення господарського суду у справі № 42/91-10 від 10.08.2010 року.

Разом із заявою до суду надано довідку від 16.08.2012 р. товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" про те, що наказ господарського суду Харківської області по справі № 42/91-10, виданий 27.08.2010 року станом на 16.08.2012 року не виконаний, не перебуває на виконанні у жодному ВДВС та у ТОВ "АІС-Лізинг" відсутній. Крім того, надано квитанцію № 0915307911 від 20.08.2012 року про сплату 3.00 грн. судового збору.

Відповідно до ст. 120 ГПК України у разі втрати наказу господарський суд може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред'явлення наказу до виконання. Про видачу дубліката наказу виноситься ухвала. До заяви про видачу дубліката наказу мають бути додані: довідка установи банку, державного виконавця чи органу зв'язку про втрату наказу; при втраті наказу стягувачем - довідка стягувача, підписана керівником чи заступником керівника та головним (старшим) бухгалтером підприємства, організації, що наказ втрачено і до виконання не пред'явлено.

Враховуючи те, що строк, встановлений для пред'явлення наказу до виконання не закінчився, та те, що заявник стверджує про втрату наказу у даній справі, про що надано довідку від 16.08.2012 року та враховуючи лист Комінтернівського ВДВС Харківського міського управління юстиції від 20.06.2012, копія якого надана до заяви, в якому повідомляється, що наказ господарського суду Харківської області по справі № 42/91-10, виданий 27.08.2010 року повторно на виконання не надходив, суд визнає заяву ТОВ "АІС-Лізинг" в частині видачі дублікату наказу по справі № 42/91-10 такою, що відповідає приписам ст. 120 ГПК України, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

Щодо вимог заявника видати додатково 1 екземпляр наказу господарського суду Харківської області згідно рішення господарського суду у справі № 42/91-10 від 10.08.2010 року, суд не вбачає правових підстав для їх задоволення виходячи з наступного.

Обґрунтовуючи свої вимоги в цій частині заявник посилається на ч. 4 ст. 116 ГПК України та зазначає, що оскільки рішенням господарського суду Харківської області сума позову підлягає стягненню солідарно з двох боржників, має бути видано ще один екземпляр наказу для пред'явлення до виконання. Також зазначає, що державним виконавцем Комінтернівського ВДВС Харківського МУЮ постановою від 26.07.2011 року було відмовлено у прийнятті до провадження виконавчого документу та у відкритті виконавчого провадження у зв'язку з тим, що заборгованість підлягає стягненню з декількох боржників на підставі одного наказу.

Господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України № 2453-VІ "Про судоустрій України і статус суддів" від 07.07.2010 року, Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України.

Зокрема, Господарським процесуальним кодексом України (розділом 14) визначено, що рішення, ухвали та постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобили России" та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" 182025,22 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам за договором № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007 р., 13044,14 грн. пені, 3064,82 грн. 3% річних, 1724,70 грн. інфляційних втрат, 1998,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

На виконання вищезазначеного рішення видано наказ від 27 серпня 2010 року.

Як вбачається зі змісту наказу господарського суду Харківської області від 27 серпня 2010 року по справі № 42/91-10, виданого на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року, з відповідачів - Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобили России" та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг", заборгованість за договором № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007 р. стягнуто солідарно.

Відповідно до частини 4 ст. 116 Господарського процесуального кодексу України, якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів, або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Ця норма пов'язана з нормою ст. 23 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою позов мо же бути подано кількома позивачами чи до кількох відповідачів. Кожний із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони виступає в судовому процесі самостійно.

Із змісту позовної заяви, а також з аналізу матеріалів справи вбачається процесуальна співучасть відповідачів по справі. Інститут процесуальної співучасті виникає як наслідок існування множинності осіб у матеріальному правовідношенні на стороні борж ника чи кредитора. Це може бути пов'язане з солідарною відповідальністю осіб у зобов'язанні.

Суд зазначає, що в даній справі процесуальна співучасть на стороні боржника виникла з такої норми Цивільного кодексу України як стаття 554, відповідно до якої, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

У даному разі солідарна відповідальність осіб (відповідачів) у зобов'язанні виникла із договору поруки від 29 серпня 2007 року, укладеного між товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (позивач) та фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (другий відповідач), за якими другий відповідач прийняли на себе зобов'язання в повному зобов'язався перед позивачем відповідати за невиконання ТОВ "Автомобили России" усіх його зобов'язань у повному обсязі, що виникли із Договору № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007р.

У зв'язку з чим, позивач і просив солідарно стягнути з відповідачів заборгованість за договором № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007р. Обґрунтованість цих вимог встановлена рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року по даній справі.

Стягувач помилково зазначає про необхідність видачі декількох наказів окремо до кожного боржника, оскільки не відрізнив подання позову до кількох відповідачів, які солідарно відповідають за зобов'язанням, коли до всіх відповідачів пред'являється одна вимога, від об'єднання позовів, коли до кожно го з відповідачів пред'являється самостійна вимога.

Предметом розгляду справи № 42/91-10 було стягнення солідарно з першого та другого відповідачів заборгованості за договором № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007р.

При цьому суд зазначає, що відповідно до ст.554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Таким чином, солідарна відповідальність характеризується тим, що в разі її застосування кредитор вправі притягти до відпові дальності як усіх боржників разом, так і кожного з них окремо, причому як повністю, так і в частині боргу. Більш того, кредитор, який не одержав повного задоволення від одного з солідарних боржників, має право вимагати недо одержане з решти солідарних боржників.

Таким чином, при солідарній відповідальності не визначається в якій саме частині один боржник несе відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язання.

Користуючись своїм правом пред'явлення вимоги як до основного боржника так і до поручителів, позивач по даній справі пред'явив позов до двох відповідачів, другий з яких поручились за виконання першим відповідачем своїх зобов'язань за договорами фінансового лізингу.

Таким чином, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви стягувача про видачу судових наказів до кожного боржника, оскільки позивач при поданні позову не визначив в якій саме сумі відповідає кожний із відповідачів за неналежне виконання зобов'язань за договорами фінансового лізингу, стягнення за якими були предметом даного спору, оскільки боржники мають солідарне зобов'язання за договором № 170 фінансового лізингу від 29.08.2007р.

Суд зазначає, що у разі видачі судом наказів щодо стягнення всієї задоволеної рішенням господарського суду Харківської області від 10 серпня 2010 року суми заборгованості окремо на кожного боржника, як це просить стягувач в своїй заяві, може привести до подвійного стягнення однієї і тієї ж заборгованості, що протирічить ст. 61 Конституції України, відповідно до якої, ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Крім того, аналізуючи ч. 2 ст. 18 Закону України «Про виконавчу службу» зі змісту якої вбачається, що у разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним, суд зазначає, що вказаною нормою передбачено альтернативу для суду зазначення, одного боржника або одного стягувача та визначення, в якій частині необхідно виконати таке рішення або зазначення що обов'язок чи право стягнення є солідарним.

В наказі господарського суду Харківської області від 27 серпня 2010 року чітко визначено, що обов'язок боржників є солідарним.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні заяви ТОВ "АІС-Лізинг" в частині видачі додаткового екземпляру наказу по справі № 42/91-10.

Відповідно до ст. 115 Господарського процесуального кодексу України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження". Аналогічні за змістом норми закріплені у ст. 124 Конституції України, згідно з якою судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 86, 120 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" про видачу дублікату наказу по справі № 42/91-10 задовольнити частково.

Видати дублікат наказу на виконання рішення господарського суду Харківської області від 10.08.2010 р. по справі № 42/91-10 про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Автомобили России" (61035 м. Харків, вул. Каштанова,14, п/р 260063012553 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931, код 30657083) та фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_2, п/р НОМЕР_3 в АКБ "Золоті Ворота", МФО 351931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АІС-Лізинг" (04073 м. Київ, пров. Балтійський, 20, код 33635277, п/р 26008060294196 в філії "Розрахунковий центр" ЗАТ КБ "ПриватБанк" у м. Києві, МФО 320649) 182025,22 грн. заборгованості по простроченим лізинговим платежам, 13044,14 грн. пені, 3064,82 грн. 3% річних, 1724,70 грн. інфляційних втрат, 1998,60 грн. витрат по сплаті державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Відмовити в задоволенні заяви ТОВ "АІС-Лізинг" щодо видачі додатково одного екземпляру наказу господарського суду Харківської області згідно рішення господарського суду у справі № 42/91-10 від 10.08.2010 року.

Суддя Шатерніков М.І.