Постанова

від 16.07.2012 по справі 2а/0270/2711/12

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.Вінниця

16 липня 2012 р. Справа № 2а/0270/2711/12

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Вергелеса Андрія Валерійовича,

за участю:

секретаря судового засідання: Федчук Тетяни Юріївни

представників позивача: Мальцева І.В., Семко Ю.А.

представників відповідача: Баранюка І.Г., Бевз Л.О., Кучер О.В., Попика Р.Ю.,

Терепи С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: дочірнє підприємство "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ"

до: Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області

про: визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ :

До Вінницького окружного адміністративного суду звернулось дочірнє підприємство "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" з позовом до Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що передача активів підприємства відповідно до передавального акту при його реорганізації не може розглядатись як операція з поставки товарів та послуг.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали та просили його задовольнити.

Представники відповідача проти задоволення позовних вимог заперечували з підстав викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

На виконання наказу ДПС у Вінницькій області № 120 від 18.04.2012 р. та постанови від 09.03.2012 р. старшого слідчого Хмільницької міжрайпрокуратури про проведення виїзної документальної позапланової податкової перевірки по кримінальній справі, була проведена позапланова виїзна документальна перевірка дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 р. по 31.03.2010 р.

За результатами перевірки дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" Державною податковою службою у Вінницькій області був складений акт № 13/22/32075035 від 21.05.2012 р., відповідно до якого встановлено порушення вимог п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.7.1, п.п 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р., а саме: не включено до складу податкових зобов'язань за жовтень 2009 р. ПДВ з вартості активів, переданих товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" згідно зобов'язань з передавальним актом.

На підставі висновків акту № 13/22/32075035 від 21.05.2012 р. Хмільницькою об'єднаною державною податковою інспекцією Вінницької області винесено податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2012 року № 0000032200, яким встановлено порушення вимог п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п 7.7.1, п.п 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" у зв'язку з чим збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 6075843,00 грн. та за штрафними санкціями 1518961,00 грн.

Судом встановлено, що дочірнє підприємство "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ", код ЄДРПОУ 32075035, зареєстроване Хмільницькою районною державною адміністрацією 18 лютого 2003 року за № Ю0010136.

Відповідно до протоколу від 18.06.2009 р. № 11/2009 загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" прийнято рішення про припинення діяльності дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" шляхом приєднання до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ".

Згідно ч.1 ст.104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.

Відповідно до ч.1 ст.106 ЦК України злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюється за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженою на це установчими документами. Аналогічне положення закріплене в ч.1 ст.150 ЦК України.

Частинами 2 і 3 ст.107 ЦК України визначено, що після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами та задоволення чи відхилення цих вимог комісія з припинення юридичної особи складає передавальний акт (у разі злиття, приєднання або перетворення) або розподільчий баланс (у разі поділу), які мають містити положення про правонаступництво щодо всіх зобов'язань юридичної особи, що припиняється, стосовно всіх її кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами. Передавальний акт та розподільчий баланс затверджуються учасниками юридичної особи або органом, який прийняв рішення про її припинення.

Комісією з припинення діяльності було складено передавальний акт, який було затверджено протоколом № 28-А/2009 від 31.10.2009 р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ".

Справжність підписів голови та членів комісії з припинення юридичної особи нотаріально засвідчені нотаріусом Хмільницького районного нотаріального округу Вінницької області, зареєстровано в реєстрі за № 2807.

Відповідно до ч.3 ст. 59 Господарського кодексу України поняття "приєднання" як вид реорганізації передбачає, що у разі приєднання одного або декількох суб'єктів господарювання до іншого суб'єкта, до останнього переходять усі майнові права та обов'язки приєднаних суб'єктів господарювання.

Згідно ч.1 ст. 59 та ч.1 ст. 104 Цивільного кодексу України приєднувані особи припиняються, а особа, до якої приєднують, стає їх правонаступником.

Підтвердженням факту приєднання активів, капіталу та зобов'язань дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" є передавальний акт від 31.10.2009 р., який затверджений протоколом № 28-А/2009 від 31.10.2009 р. загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" та нотаріально засвідчений.

Як вбачається з акту № 13/22/32075035 від 21.05.2012 р. податковим органом вказано, що зазначена операція з точки зору податкового законодавства розглядається як операція з поставки, оскільки при її здійсненні мають місце такі ознаки як наявність товару (валові активи юридичної особи), перехід права власності (передача валових активів однією юридичною особою іншій юридичній особі), наявність компенсації (передача однією юридичною особою своїх обов'язків іншій юридичній особі).

Проте з таким висновком податкового органу не можна погодитись з огляду на наступне.

Згідно п.п.3.2.8 п.3.2 ст.3 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, яка була чинною на момент спірних правовідносин) не є об'єктом оподаткування операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку (з урахуванням вартості гудвілу) іншому платнику податку. Під поставкою сукупних валових активів слід розуміти поставку підприємства як окремого об'єкта підприємництва або включення валових активів підприємства чи його частини до складу активів іншого підприємства. При цьому підприємство-покупець набуває прав і обов'язків (є правонаступником) підприємства, що продає такі активи.

Пунктом 1.31 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що продаж товарів - це будь-які операції, що здійснювались згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за плату або компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатного надання товарів.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", яка визначає порядок реорганізації платників, всі права та обов'язки щодо сплати податків переходять до правонаступників.

Одержані фонди не відповідають визначенню "безоплатно отримані товари, роботи (послуги) в розумінні п.1.23 ст. 1 ЗУ "Про оподаткування прибутку підприємств", оскільки безоплатно отримані товари, роботи (послуги) включаються до складу валових доходів.

Відповідно до п. 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно- правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Так, згідно ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

З урахуванням зазначених вище норм для цілей оподаткування податком на додану вартість поставкою є господарська операція з передачі за компенсацію (або безоплатно) товару згідно з будь-якими цивільно-правовими договорами, які передбачають перехід права власності на цей товар.

Отже, господарська операція, яка не підпадає під поняття цивільно-правового договору, не є поставкою в контексті п.1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" і не підлягає оподаткуванню податком на додану вартість.

Оскільки передача майна дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ відповідно до передавального акту його правонаступнику не є поставкою, то, відповідно, ці відносини не регулюються пп. 3.2.8 п.3.2 ст. 3 Закону "Про податок на додану вартість", яка визначає порядок оподаткування податком на додану вартість операції з поставки за компенсацію сукупних валових активів платника податку.

Таким чином, реорганізація юридичної особи шляхом приєднання не призводить до збільшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість на підставі підпункту 3.2.8 пункту 3.2 статті 3 і підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону "Про податок на додану вартість" .

Суд прийшов до висновку, що не можна розглядати приєднання дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" до товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" як операцію з безоплатної передачі активів, в тому рахунку і основних фондів або як операцію з поставки чи купівлі-продажу, оскільки приєднання здійснюється шляхом включення валових активів одного підприємства до складу валових активів іншого підприємства. Подальше визначення податкових зобов'язань платника податку - правонаступника здійснюється з урахуванням результатів діяльності підприємства, яке було реорганізовано.

Спірне податкове повідомлення-рішення в частині визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість базуються на викладених у акті перевірки висновках відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п.3.2.8 п.3.2 ст. 3, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та заниженням податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 6045674,00 грн. у зв'язку з не включенням до складу податкових зобов'язань за жовтень 2009 року податку на додану вартість у вказаному розмірі по операції з передачі майна товариства його правонаступнику - товариству з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" відповідно до передавального акту.

Враховуючи це, суд вважає помилковим висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 3.2.8 п. 3.2 ст. 3, п.п 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", адже припинення діяльності товариства шляхом приєднання до іншого суб'єкта господарювання не є і не може бути безоплатною поставкою, тому і не має занижених податкових зобов'язань по ПДВ і відповідно штрафних (фінансових) санкцій, які застосовані до позивача.

При цьому, слід врахувати, що відповідно до підпункту 4.4.1 пункту 4.4 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно - правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняття рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, відповідачем надано суду висновок експертного дослідження № 22-06/12 від 22 червня 2012 р., яким на думку представника позивача підтверджується заниження до сплати в бюджет податку на додану вартість за жовтень 2009 року на загальну суму 6075843,00 грн., тобто фактично даний висновок наданий на підтвердження правильності нарахування власне суми податкового зобов'язання.

Також варто зауважити, що перевіркою встановлено порушення п.п 7.7.1, п.п 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме заниження податку на додану вартість за жовтень 2009 року, що підлягає сплаті до бюджету за рахунок завищення суми суми від'ємного значення по рядку 23 Декларації на суму 30169,00 грн., в тому числі по рядку 23.1 Декларації на суму 6000,00 грн., по рядку 23.2 Декларації на суму 24169,00 грн. Щодо факту допущення даного порушення представники позивача не заперечували. В акті містяться посилання на акт попередньої планової виїзної перевірки № 8-23-32075035 від 15.02.2010 р. де перевіркою зменшено залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за вересень 2009 р. на суму 30169,00 грн. Проте зазначений акт податковим органом суду не надавався.

Згідно ч. 3 ст. КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином на підставі вищевикладеного суд приходить до висновку про необхідність задоволення адміністративного позову та скасування оскаржуваного податкового повідомлення рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі зазначеної вище статті також необхідно стягнути на користь позивача понесені ним витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області від 05 червня 2012 року №0000032200.

Стягнути з Державного бюджету України на користь дочірнього підприємства "Агропромцукор" товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Астарта-Київ" витрати по сплаті судового збору в сумі 2146,00 грн. (дві тисячі сто сорок шість грн.), шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України із рахунку Хмільницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Вергелес Андрій Валерійович