Ухвала

від 23.08.2012 по справі 2а/2570/798/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/798/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Бородавкіна С.В.

Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"23" серпня 2012 р. м. Київ

колегія суддів судової палати по адміністративним справам Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого -судді Земляної Г.В.

суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.

за участю секретаря Рижкової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин" звернулось до суду з адміністративним позовом до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області і просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 21 вересня 2011 року №0000612302/779, №0000602302/780.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Публічне акціонерне товариство "Прилуцький завод "Білкозин" подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення

Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 13.05.20110 року працівниками Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області було проведено планову виїзну перевірку ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.12.2009 р., за результатами якої складено акт №466/23-00418604 від 13.05.2010 р.

Перевіркою було встановлено порушення:

- п.1.32 ст. 1, п.3.1 ст.3, п. 5.1, пп.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в результаті чого підприємством безпідставно завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток за 2009 рік в сумі 321991 грн. та безпідставно занижено податок на прибуток за 2009 рік в сумі 1232420 грн., в тому числі за ІІІ квартал 2009 року в сумі 876733 грн., за IV квартал 2009 року в сумі 355687 грн.;

- п. 1.7, 1.8 ст. 1, пп. 7.2.1, 7.2.3. 7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п.2, 4, 6, 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 року, в результаті чого безпідставно завищено податок на додану вартість, що підлягає бюджетному відшкодуванню на загальну суму 263046,4 грн., в тому числі за травень 2009 року в сумі 39856,94 грн., за липень 2009 року в сумі 73735,11 грн., за серпень 2009 року в сумі 40563,35 грн., за вересень 2009 року в сумі 57964,69 грн., за листопад 2009 року в сумі 50926,31 грн. та безпідставно завищено залишок від'ємного значення (рядок 26 декларації по ПДВ) в сумі 787287,92 грн., в тому числі за листопад 2009 року в сумі 787287,92 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.05.2010р. № 0000512300/0/954, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 263046,40 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 77077,70 грн. (том №1 а.с.58), та від 27.05.2010 року № 0000502300/0/955, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1232420,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 950367,30 грн.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції відмовляючи в задоволенні позову прийшов до висновку, що відповідачем правомірно зменшено Відкритому акціонерному товариству "Прилуцький завод "Білкозин" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 263046,40 грн. і застосовано штрафні санкції в сумі 77077,70 грн. та визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1232420,00 грн. і застосовано штрафні санкції в сумі 950367,30 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком першої інстанції та зазначає наступне.

У відповідності до п. 1.7 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість», норми якого були чинними на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 вказаного Закону податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Із вказаної норми права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг.

Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.

Формування податкового кредиту на підставі правочинів, у межах яких було здійснено виключно обмін документами первинного бухгалтерського обліку та перерахування грошових коштів, чинним законодавством не передбачено.

Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.

Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).

Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази колегія суддів дійшла висновку про те, що надані представником позивача копії документів не є достатнім підтвердженням фактичного отримання послуг.

Так, судом першої інстанції встановлено, що основним видом діяльності ВАТ "Прилуцький завод „Білкозин" є виробництво білкової ковбасної та сосисочної оболонки, основним видом сировини для якої є спилок голинний.

ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" має власні виробничо-технологічні потужності для здійснення господарської діяльності.

21.03.2008 р. між позивачем та Приватним підприємтсвом «СРЗ-Нерпа»було укладено договір № 1/08/238 на постачання гомілкового спилку шкір великого рогатої худоби.

Відповідно до даного договору ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" придбавав у ПП «СРЗ-Нерпа»спилок голинний (куски та частини спилка голинного непридатного для виробництва шкіри), який транспортувався зі станції Янгиюль до міста Прилуки залізничним транспортом.

Постачальником даного виду сировини ПП "СРЗ-Нерпа", згідно даних зустрічних перевірок, являється Товариство з обмеженою відповідальністю "SINLONG", що знаходиться за адресою Узбекистан, Ташкентська обл., Янгиюльський р-н, с. Ескі Ковунги мах. Кирсадак.

Судом першої істанції встановлено, що згідно залізничних накладних на транспортування спилка голинного, вантаж переадресовано за вагою першочергового відправника по відправці зі станції Янгиюль (Узбекистан, Ташкентська обл. м. Янгиюль), в яких зазначено номер та дату наказу Південної залізниці про переадресацію вантажу через станцію Куп'янськ (Україна) сортувальний до станції Прилуки.

Як вбачається з матеріалів справи, ППФ "СРЗ-Нерпа" було реалізовано голинний спилок від шкір ВРХ, з яких частка по переробці товару по ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" становить: у лютому 2009 р. -242970 грн., в т.ч. ПДВ -40495 грн.; у березні 2009 р. -351792 грн., в т.ч. ПДВ -58632 грн.; у квітні 2009 р. -813681,12 грн., в т.ч. ПДВ -135613,52 грн.; у травні 2009 р. - 534030 грн., в т.ч. ПДВ -89005 грн.; у червні 2009 р. -884872,80 грн., в т.ч. ПДВ -147478,80 грн.; у липні 2009 р. -1869210 грн., в т.ч. ПДВ - 311535 грн.; у серпні 2009 р. -536340 грн., в т.ч. ПДВ -89390 грн.; у вересні 2009 р. -1069110 грн., в т.ч. ПДВ -178185 грн.

В загальній сумі 6302005,92 грн. частка податкового зобов'язання з ПДВ по ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" за період 01.01.09р. по 30.09.09 р. складає 1050334,32 грн.), а податкового зобов'язання з податку на прибуток по ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" за період 01.01.09р. по 30.09.09 р. складає 5251671,6 грн., в тому числі за 1 квартал 2009 року в сумі 495635 грн., за 2 квартал 2009 року в сумі 1860486,60 грн., за 3 квартал 2009 р. в сумі 2895550 грн.

Фактично перевіркою було встановлено, що ПП «СРЗ-Нерпа»не отримувало послуг по переробці сировини, а відповідно і відсутня вартість послуг по переробці сировини, як складова, в загальній вартості сировини (гомілкового спилку), що було придбано ВАТ "Прилуцький завод „Білкозин" у ППФ «СРЗ-Нерпа».

Вказані обставини підтверджуються наступними обставинами.

Штат працівників ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" (наявний штат працівників, які відповідають за постачання, в т.ч. сировини), технічні та технологічні можливості, свідчить про те, Позивач мав можливість, та на умовах конкуренції, повинен був отримувати сировину у виробника продукції на більш вигідних умовах - тобто мінімізувати свої витрати.

Разом з тим, згідно залізничних накладних на транспортування спілка голинного, вантаж переадресовано за вагою першочергового відправника по відправці зі станції Янгиюль, та зазначено номер та дату наказу Південної залізниці про переадресацію вантажу через ст. Куп"янськ (Україна) сортувальний до ст. Прилуки, тобто, вантаж прямував з Узбекистану до ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин".

Наявність залізничних накладних на транспортування спілка голинного підтверджує, той факт, що сировина транспортувалася напряму від станції Янгиюль - Узбекистан до станції Прилуки без розвантаження та свідчить про неможливість переробки даної сировини.

Таким чином колегія суддів погоджується з висновком відповідача викладеним в акті перевірки про обізнаність ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" щодо місця походження сировини, а необхідність наявності в ланцюгу постачання ПП СРЗ „Нерпа" пояснюється лише необхідністю збільшенням вартості сировини.

Крім того, матеріали справи свідчать, що ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" займався оформленням документів для ввезення сировини на територію України.

Так, 15.01.2009 року ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" здійснює запит до Державного комітету ветеринарної медицини України щодо ввезення на територію України спілку голинного. Після чого, Куп'янським пунктом державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду на державному кордон та транспорті видається для транспортування з станції Куп'янськ від ППФ «СРЗ-Нерпа» для ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" ветеринарне свідоцтво.

Крім того, судом першої інстанції правомірно встановлено, що ППФ «СРЗ-Нерпа»придбавало сировину за ціною близько 65 доларів за 1000,00 кг. Після „переробки", ППФ «СРЗ-Нерпа»продавало ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" цю ж сировину за ціною 4 672,50 грн., це близько 584 долари, тобто, ціна сировини збільшується на 519 доларів, це у майже 9 разів. Слід відмітити, що законодавством України немає в даному випадку регулювання ціни, ате це свідчить лише про зацікавленість у такому значенні (розмірі) ціни на сировину ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" (оскільки він покуцець і повинен бути зацікавленим в найнижчій ціні).

Отже, ВАТ „Прилуцький завод „Білкозин" був обізнаний щодо походження сировини та її фактичного продавця та мав можливість дізнатись і про ціну сировини та придбавати її на більш вигідних умовах, тобто мінімізувати свої витрати.

Таким чином колегія суддів повністю погоджується з висновком контролюючого органу, що наявність в ланцюгу постачання ПП СРЗ „Нерпа" пояснюється лише необхідністю збільшенням вартості сировини, для завищенння від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток та завищення податку на додану вартість.

Разом з тим, в порушення ст.. 71 Кодексу адміністративного судочинства України позивач не надав документи, які б підтверджувати фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаних послуг.

Враховуючи вищенаведене, ППФ «СРЗ-Нерпа»не отримувало послуг по переробці сировини та не надавалися послуги ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин". а відповідно і відсутня вартість послуг по переробці сировини, як сладова, в загальній вартості сировини (гомілкового спилку), що було придбано ВАТ „Прилуцький завод „ Білкозин " у ППФ «СРЗ-Нерпа».

Суд першої інстанції правомірно погодився з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки, що відсутні документи, які б підтверджували фактичне отримання та використання у господарській діяльності вказаних послуг, та зазначено, що відповідно до ст.228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже - нікчемним. Як зазначено у ч.2 ст.215 цього Кодексу визнання судом такого правочину недійсним не вимагається.

Придбані послуги по переробці формували ціну товару, який в свою чергу реалізований на адресу ВАТ "Прилуцький завод Білкозин".

Висновком акту від 11.02.10 р. №384/232-00/23403798 визначено, що податкові зобов'язання та податковий кредит ППФ «СРЗ-Нерпа»проведені на підставі нікчемного правочину, у відповідності до ст. 3, ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" підлягають коригуванню (зменшенню) на 1389300 грн. А також, відсутні об'єкти, які підпадають під визначення ст.3,ст.4,ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та підлягають зменшенню в сумі 1736625 грн.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що Прилуцькою ОДПІ правомірно зменшено ВАТ "Прилуцький завод "Білкозин" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 263046,40 грн. і застосовано штрафні санкції в сумі 77077,70 грн. та визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1232420,00 грн. і застосовано штрафні санкції в сумі 950367,30 грн.

Згідно із частиною другою ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, вимоги якої Відповідачем не виконано.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню

При цьому апеляційні скарги не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 -204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.

Вказані в апеляційних скаргах процесуальні порушення не призвели до неправильного вирішення справи і не є підставою для скасування судового рішення.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційні скарги залишаються без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Прилуцький завод "Білкозин" -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 22 березня 2012 року -залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі, тобто з 28 серпня 2012 року шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Горбань Н.І.

Межевич М.В.