Ухвала

від 30.08.2012 по справі 2а-3349/12/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-3349/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Патратій О.В.

Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"30" серпня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Кучми А.Ю.

при секретарі: Салоїд І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОДУКТ-Л»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Продукт-Л»звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва №0000252302 від 23 лютого 2012 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49 792,00 грн.; податкового повідомлення-рішення №0000242302 від 23 лютого 2012 року про донарахування податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 127 084, 00 грн. та застосування штрафної (фінансової) санкції у розмірі 1 грн., та податкового повідомлення-рішення №0000232302 від 23 лютого 2012 року про зменшення від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 51875, 00 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, представником ДПІ у Оболонському районі м. Києва подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з'явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ «Продукт-Л»(код ЄДРПОУ 32206431) зареєстроване як юридична особа Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією 20.11.2002 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців № 13255691 від 06.03.2012 року.

Відповідно до статуту ТОВ «Продукт-Л», підприємство створене шляхом зміни найменування та перетворенням ПП «Торговий дім «Ельба»(а.с. 14) та продовжує діяльність останнього.

У період з 27.01.2012 р. по 09.02.2012 р. ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Приватного підприємства «Торговий Дім «Ельба»з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП ТК «Юнітекс-Трейд»за період лютий 2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт № 101/23-2/32206431 від 09.02.2012 року (далі по тексту - Акт перевірки, Акт) - а.с. 38-50.

23 лютого 2012 року на підставі вказаного Акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято:

- податкове повідомлення-рішення № 0000252302, яким позивачу, за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, та ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 49 792,00 грн.;

- податкове повідомлення-рішення № 0000242302, яким позивачу, за порушення п.1.32 ст.1, п.5.1. ст.5, пп.5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України було збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 217 085,00 грн., в т.ч. за основним платежем 127 084,00грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 1 грн.

- податкове повідомлення-рішення № 0000232302, яким позивачу, за порушення п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України та ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст..215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 51 875,00 грн. та застосовано штрафні (фінансовими) санкції (штраф) у розмірі 1 грн.

Під час перевірки відповідачем було встановлено відсутність поставок товарів та укладання угод з метою настання реальних наслідків, при взаємовідносинах позивача з ПП ТК «Юнітекс-Трейд». Як встановлено перевіркою, позивачем здійснювалось придбання у лютому 2011 року сухого знежиреного молока на підставі укладеного договору №4/5.1 від 05.01.2011, умовами якого визначено, що сторонами є Постачальник -ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»та покупець - ПП «Ельба». Постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність Покупцю продукти харчування, або сировину для виробництва продуктів харчування, а Покупець зобов'язаний прийняти й оплатити товар. Поставка товару здійснювалась на умовах DDP місце поставки, яке обумовлюється усною чи письмовою домовленістю.

Відповідач зазначав, що позивачем не було надано підтверджуючих документів щодо: місць зберігання товару (відсутні доручення на їх приймання, ким було отримано на складі товар, інші документи), перевезення ПП Торговий Дім «Ельба»сухого знежиреного молока до покупців або на склад не підтверджено, про що свідчать відсутність маршрутних листів або товарно-транспортних накладних, інших документів.

Відповідач вважає, що первинні документи повинні бути складені відповідно до вимог чинного законодавства та не порушувати публічний порядок. Для формування валових витрат - платіжні доручення, накладні, видані ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», які були надані позивачем під час проведення перевірки, на думку відповідача, не є безумовною підставою для віднесення сум до валових витрат, у зв'язку з тим, що відомості, які містяться в таких документах не підтверджені зустрічною перевіркою, та не можуть ідентифікуватись, як такі, що призначені для використання в межах господарської діяльності платника податку.

Враховуючи викладене, відповідач зробив висновок про порушення позивачем п.1.32 ст.1, п.5.1. ст.5, пп.5.2.1 п.5.2. пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», ч.1 ст.203, ч.1 ст.207, ст.215, п.1 ст.216, ст. 228 Цивільного кодексу України, п.185.1. ст.185, п.188.1. ст..188, п.198.1, п.198.4, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого:

- занижено суму податку на прибуток, що підлягає нарахуванню та сплаті до бюджету, за І квартал 2011 року на суму 127 084,00 грн.,

- завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного податкового періоду (лютий 2011 року) на суму 49 792,00 грн.,

- завищено суми, що підлягають бюджетному відшкодуванню в тому числі у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів на суму 51 875,00 грн.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень № 0000252302 від 23 лютого 2012 року, № 0000242302 від 23 лютого 2012 року, № 0000232302 від 23 лютого 2012 року, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що 05 січня 2011 року між ПП «Торговий дім «Ельба»(Покупець) та ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»(Постачальник) було укладено Договір поставки № 4/5.1, згідно якого Постачальник приймає на себе зобов'язання систематично поставляти і передавати у власність Покупцю продукти харчування, або сировину для виробництва продуктів харчування, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар -у порядку і на умовах договору (а.с. 56).

Згідно умов Договору здавання-приймання товару за кількістю та якість проводиться у присутності уповноважених представників. Товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем за кількістю і якістю згідно підписаними сторонами накладними. Поставка товару здійснюється на умовах DDP, місце поставки, яке обумовлено усною чи письмовою домовленістю Покупця і Постачальника (у редакції INCOTERMS 2000). Постачальник зобов'язується надавати на кожну партію товару відповідні документи, у тому числі і ті, що підтверджують якість товару. Ціни на товар визначаються рахунками-фактурами, податковими та видатковими накладними.

На виконання умов вищенаведеного Договору ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»поставило на користь позивача продукти харчування - сухе знежирене молоко, що підтверджується видатковими накладними № ЮТ-232 від 07 лютого 2011 року на суму 14 000,00 грн., № ЮТ-294 від 17 лютого 2011 року на суму 36 000,00 грн., № ЮТ-342 від 25 лютого 2011 року на суму 560 000,00 грн., які підписані уповноваженими представниками сторін (а.с. 59-61).

Розрахунки за отримані товари ПП «Торговий дім «Ельба»провело шляхом перерахування на рахунок ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»грошових коштів у сумі 610 000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками за 23.02.2011 р. (на суму 36000,00 грн.), за 08.02.2011р. (на суму 14000,00 грн.), за 04.03.2011р. (на суму 560000,00 грн.) - а.с. 57-58.

ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»виписало позивачу податкові накладні: № 232 від 07.02.2011 року на суму 14000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 2333,33 грн.); №294 від 17.02.2011 року на суму 36000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 6000,00 грн.); № 342 від 25.02.2011 року на суму 560000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 93333,33 грн.), які були складені у момент виникнення податкових зобов'язань ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»(тобто в момент оплати товарів) - а.с. 62-64.

Перевіркою встановлено, що суми ПДВ за вищевказаними операціями віднесені позивачем до податкового кредиту за лютий 2011 року всього на суму 101 667,00 грн., витрати на придбання вказаних товарів віднесені до складу валових витрат за І квартал 2011 року на суму 508 333,00 грн.

Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що достатніми підставами для включення ПП «Торговий дім «Ельба»(правонаступником якого є ТОВ «Продукт-Л») до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання позивачем товарів (послуг); використання зазначених товарів та послуг у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України ) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 цього Кодексу визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до підпункту абз. 1 п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що для отримання права на податковий кредит із сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до вимог пункту 201.8. статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

На момент складання податкових накладних контрагент позивача - ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку та мав свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100296534 від 06.08.2010 року, виданого ДПІ у Подільському районі міста Києва (а.с. 169).

Свідоцтво платника ПДВ ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»було анульоване 22.07.2011 року, в той час як податкові накладні на користь позивача були видані у лютому 2011 року, тобто до анулювання зазначеного свідоцтва.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, відповідають вимогам встановленим пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 р. № 969 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2010 р. за № 1401/18696, стосовно порядку оформлення та підстав їх видачі.

ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»станом на момент здійснення господарських операцій (та складання податкових накладних) було зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (а.с. 30 ).

Станом на момент укладення правочину з позивачем та виконання господарських операцій, відомості щодо ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»були достовірними та підтвердженими.

Запис про визнання юридичної особи банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури було внесено до Єдиного державного реєстру 13.10.2011 року (запис № 11), тобто після здійснення господарських операцій та складання податкових накладних на користь позивача.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Згідно підпункту 14.1.36. статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;

Згідно даних довідки АБ № 240235 від 22.10.2010 року з Єдиного державного підприємств та організацій позивач здійснює наступні види діяльності: роздрібна торгівля молоком, молочними продуктами та яйцями, посередництво в торгівлі продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин, оптова торгівля паливом, оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля хімічними продуктами, діяльність у сфері інжинірингу (а.с.25).

Зі змісту видаткових накладних, оформлених між позивачем та ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»(а.с. 59-61), вбачається, що предметом поставки останнього на користь позивача були продукти харчування - сухе знежирене молоко.

Позивачем було надано товарно-транспортні накладні форми 1-ТН, оформлені відповідно до вимог наказу Міністерства транспорту України від 29 грудня 1995 року № 488/346 «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»(а.с. 79 -81), якими підтверджується перевезення придбаних у ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»товарно-матеріальних цінностей.

Товар отриманий позивачем від ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»пройшов ветеринарний контроль, що підтверджується свідоцтвами ДЗ-10 №921738 від 07.02.2011р., № ДЗ-10 №915222 від 16.02.2011р., ДЗ-10 №915246 від 25.02.2011 р. на кожну партію товару (а.с. 95-97).

Подальше відчуження придбаного у ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»товару підтверджується укладеними договорами, видатковими та податковими (а.с. 135-148).

За таких обставин є правильними висновки суду першої інстанції, що ПП «ТК «Юнітекс-Трейд»правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за лютий 2011 року.

ПП «Продукт-Л»віднесло до складу валових витрат витрати, понесені за договором з ПП «ТК «Юнітекс-Трейд», за наявності підтверджуючих документів - видаткових та податкових накладних, товарно-транспортних накладних, які засвідчують факт передачі товарів.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що формування позивачем валових витрат за спірними операціями було здійснено відповідно до ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»№ 283/97 -ВР від 22.05.97 р., оскільки поставка товарів підтверджено податковими, платіжними та іншими первинними документами, подальшого використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття ДПІ у Оболонському районі м. Києва податкових повідомлень-рішень № 0000252302 від 23 лютого 2012 року, № 0000242302 від 23 лютого 2012 року, № 0000232302 від 23 лютого 2012 року.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих ним рішень.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 червня 2012 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвалу може бути оскаржено в касаційному поряд ку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України шляхом подання касаційної скарги протягом двадцяти днів піс ля набрання ухвалою законної сили.

Ухвалу складено в повному обсязі -31.08.2012 р.

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Кучма А.Ю.