Ухвала

від 14.11.2006 по справі 3/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

3/138

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Закарпатської області

УХВАЛА

14.11.2006 р.                                                                                       Справа № 3/138

Суддя господарського суду          В.В. Мокану    

розглянувши матеріали за скаргою Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області”, м. Ужгород на неправомірність дій державної виконавчої служби у м. Ужгороді при здійсненні виконавчого провадження по виконанню ухвали господарського суду Закарпатської області від 18.09.2006 року про забезпечення позову та скасування постанови                   № 9-611/06 від 19.10.2006 року про арешт коштів боржника у справі № 3/138 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Компанія Алекс”, м. Львів до Державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області”, м. Ужгород про стягнення 175 246 грн. заборгованості за отриманий товар, з участю представників: від скаржника – Яковчук І.І., директор, Сакалош Ю.Ю., довіреність № 79 від 02.10.2006 року, від органу ДВС –                  Венжега М.Р., заступник начальника ДВС у м. Ужгород, довіреність № 09/06 від 06.11.2006 року,

                                                  встановив:

Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 18.09.2006 року у справі № 3/138 задоволено клопотання позивача ТОВ „Компанія Алекс” про забезпечення позову та накладено арешт на грошові кошти на суму 175 246 грн., які знаходяться  на розрахункових рахунках державного підприємства „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області”, м. Ужгород, а в разі недостатності грошових коштів на майно, а саме, автомобілі „Skoda Oktavia Elegance 1.8/110 kw 8711532” –1 шт., „Skoda Oktavia Elegance 1.8і/110 kw 8711615” –1 шт., „Skoda Superb Elegance 1.8/110  rw 9041474” –1 шт., які було передано державному підприємству „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській  області” згідно договорів купівлі-продажу.

На підставі зазначеної ухвали Державною виконавчою службою у м. Ужгороді постановою від 22.09.2006 року відкрито виконавче провадження.

З метою отримання інформації про рахунки боржника 22.09.2006 року ДВС у            м. Ужгород надіслано запити до ДПІ у м. Ужгороді та до УДК Закарпатської              області.

Постановою органу ДВС № 9-611/06 від 25.09.2006 року накладено арешт на належні скаржнику кошти у сумі 175 246 грн., що містяться на рахунку                              № 26009246442001 у Закарпатському РУ ЗАТ КБ „ПриватБанк”.

Після отримання відповіді ДПІ у м. Ужгороді постановою від 19.10.2006 року органом виконавчої служби накладено арешт на кошти у сумі 175 246 грн., що містяться на рахунках №№ 26003246442001 (980), 26054246442005 (980) у Закарпатському РУ ЗАТ КБ „ПриватБанк” та № 26004293072051 (980) у Закарпатській обласній філії АКБ соціального розвитку „Укрсоцбанк”, що належать скаржнику.

Надсилаючи копії постанов про арешт коштів боржника органом ДВС відповідно до чинного законодавства вимагалося від установ банку повідомлення про залишок коштів на арештованих рахунках.

Оспорюючи законність дій заступника начальника ДВС у м. Ужгород щодо винесення постанови № 9-611/06 від 19.10.2006 року про арешт коштів боржника скаржник стверджує про перевищення службових повноважень при винесенні постанови, оскільки заходи по виконанню ухвали господарського суду від 18.09.2006 року здійснено не у спосіб і порядок, визначений виконавчим документом. Мотивується це посиланням на зміст ухвали господарського суду від 18.09.2006 року, у якій зазначено номер розрахункового рахунку боржника.

Проте, п. 2 резолютивної частини ухвали господарського суду від 18.09.2006 року визначено, зокрема, накласти арешт на грошові кошти на суму 175 246 грн., які знаходяться на розрахункових рахунках відповідача. Зазначення в ухвалі у дужках серед інших реквізитів відповідача відомого суду номеру його розрахункового рахунку здійснено відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 19  Закону України „Про виконавче провадження”, як відомості, які можуть сприяти примусовому виконанню.

Отже, підстав для визнання неправомірними дій заступника начальника ДВС у м. Ужгороді і скасування оспорюваної постанови № 9-611/06 від 19.10.2006 року не вбачається.

Враховуючи, що виконання ухвали господарського суду є невід'ємною частиною судового процесу, скарга на дії ДВС не підлягає оплаті державним митом і платою за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Помилково сплачені скаржником суми 85 грн. державного мита (заява на переказ готівки № ав/6410192 від 27.10.2006 року) та 118 грн. витрат на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу (квитанція № ав/6410214 від 27.10.2006 року) підлягають поверненню.

Керуючись ст. ст. 47, 86, 1212 Господарського процесуального кодексу України,    

СУД УХВАЛИВ:

1. У задоволенні скарги відмовити повністю.

2. Повернути Державному підприємству „Управління по експлуатації адмінбудинків ДПА у Закарпатській області”, м. Ужгород, вул. Волошина, 52 (код ЄДРПОУ 31266856) помилково сплачене державне мито в сумі 85 (Вісімдесят п'ять гривень) грн. та суму 118 (Сто вісімнадцять гривень) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                                         В.В. Мокану