Постанова

від 07.08.2012 по справі 2а-7696/12/0170/7

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 серпня 2012 р. (14:50) Справа №2а-7696/12/0170/7

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Маргарітова М.В., при секретарі Фурлетової Г.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"

до Сімеїзської селищної ради

Управління Держкомзему в м.Ялта АРК

треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Алупкінська міська рада,

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій.

за участю:

від позивача - представники за довіреністю Васильченко Є.О., Лебедев О.В.;

від відповідачів - не з'явилися;

від третіх осіб - не з'явилися;

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" звернулось до суду та урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати п.1 та п.3 рішення Сімеїзської селищної ради 24 сесії 5 скликання від 10.09.2007 р. №56, визнати протиправними дії Управління Держкомзему в м.Ялта АРК по погодженню проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,04 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111949300:01:001:0171, визнати протиправним та скасувати п. 1.1 рішення Сімеїзської селищної ради 25 сесії 5 скликання від 30.07.2007р. №21, зобов'язати Управління Держкомзему в м.Ялта АРК скасувати у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №011194931000072 про реєстрацію видачі ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №229772 від 21.03.2011р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.07.2012 р. та від 20.07.2012 р. у справі були залучені треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Алупкінська міська рада.

ТОВ «Консул-України» зазначає, що рішення Сімеїзської селищної ради, а також виданий на його виконання третій особі ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку порушують право позивача на володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в його оренді на підставі відповідного договору оренди. Також зазначає, що при прийнятті цього рішення Сімеїзською селищною радою було перевищено власні повноваження: здійснено розпорядження землею, яка знаходиться за межами смт. Сімеїз та територіально відноситься до населеного пункту Алупка.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - Сімеїзська селищна рада приймаючи оскаржуване рішення, яким ОСОБА_1 затверджена технічна документація в частини коректування меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1 загальної площею 0,0400га вийшов за межі своїх повноважень та надав земельну ділянку, яка знаходиться на території Алупкінської міської ради.

Представник відповідача (Сімеїзської селищної ради) у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні, оскільки рішення прийняте ним у межах повноважень, встановлених Земельним кодексом України.

Відповідач (Управління Держкомзему в м.Ялта АРК) у судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Третя особа (ОСОБА_1) не з'явився, про час дату та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки не повідомив.

Представник третьої особи (ОСОБА_2) у судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважав його необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні, оскільки рішення прийняте Сімеїзською селищною радою у межах повноважень, встановлених Земельним кодексом України.

Третя особа (Алупкінська міська рада) у судове засідання не з'явилася, повідомлена належним чином, причини неявки не повідомила.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників позивача, відповідача та третьої осіби, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

19.03.2007 року рішенням Алупкінської міської ради №29/2 Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 45 років для обслуговування будівель, що експлуатуються і будівництва рекреаційного комплексу за адресою: АДРЕСА_2

На виконання зазначеного рішення позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який було погоджено компетентними установами.

04.12.2009 року Алупкінською міською радою прийняте рішення №9/1, яким позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель що експлуатуються і будівництва рекреаційного комплексу на землях Алупкінської селищної ради.

У відповідності із зазначеним рішенням Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» передано в оренду строком на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку площею 0,7000 га (кадастровий номер 0111970200:01:004:0199), розташовану за адресою: АДРЕСА_2

Після прийняття Алупкінською міською радою рішення №9/1 від 04.12.2009, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» і Алупкінською міською радою 24.02.2010 укладений договір оренди зазначеної вище земельної ділянки.

02.03.2010 договір зареєстровано у Кримській регіональній філії «Центр державного земельного кадастру» за №041000700003.

30.07.2007 р. рішенням Сімеїзської селищної ради № 21 "О рассмотрении обращения. гр. ОСОБА_6" ОСОБА_1 дозволено складання технічної документації з коректування меж земельної ділянки без змін площі та цільового значення: площею 0,040 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою : АДРЕСА_1 Сімеїзської селищної ради, державний акт на право приватної власності на землю 111-КМ №013446 від 21.11.2001 р. Відповідно до п.2.2 цього рішення передбачено не приступати к використуванню земельної ділянки до встановлення його меж в натурі та отримання правовстановлюючих документів, посвідчуючих право на землю. (а.с. 59).

10.09.2007 року рішенням Сімеїзської селищної ради №56 «О рассмотрении обращения гр. ОСОБА_7.» ОСОБА_1 затверджено технічну документацію по землевпорядкуванню в частині коректування меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: Україна, АДРЕСА_1. (а.с. 54).

Внаслідок прийняття цього рішення третій особі ОСОБА_1 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0400 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111949300:01:001:0171 серії ЯИ №229772. (а.с.22).

28.09.2011 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_8 зареєстровано договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на зазначену вище земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2, про що на державному акті було зроблено відповідну відмітку.

Враховуючи, що позивачу стало відомо про порушення його права на користування земельною ділянкою тільки в квітні 2012 р., коли третя особа громадянин ОСОБА_2 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.12.2011 р. (а.с. 26) почав будівництво, суд вважає, що строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, позивачем не порушений.

Позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.

Відповідно до частин 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України (на момент прийняття оскаржуваних рішення) право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи - на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з п. п. а, б частини 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У свою чергу, порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку в порядку приватизації встановлено ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 вказаної вище статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з частинами 6-10 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах,природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість органу місцевого самоврядування на розпорядження землями в межах наданих повноважень та в межах відповідного адміністративно-територіального утворення.

Разом з тим, з урахуванням положень вказаних вище норм права, які були чинними на момент прийняття рішення відповідачем, суд вважає, що Сімеїзською селищною радою при прийнятті рішення №56 від 10.09.2007 було порушено встановлені приписи ст.ст. 12, 116, 118 Земельного кодексу України, внаслідок чого ОСОБА_1 була затверджена технічна документація щодо коректування меж земельної ділянки та видано державний акт на право власності на земельну ділянку за відсутності повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою відповідачем, оскільки у нього на момент прийняття відповідного рішення вони були відсутні.

Відповідно до статті 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення(викуп) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з листом Ради Міністрів АР Крим №5202/01-15 від 26.06.2012 за інформацією Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим межі смт. Сімеїз були винесені в натуру (на місцевість) відповідно до проекту встановлення меж смт. Сімеїз, затвердженого рішенням Верховної Ради АР Крим від 21.06.2006 №118-05/06.

При цьому, згідно метричної інформації земельні ділянки з кадастровими номерами 0111949300:01:001:0169 і 0111949300:01:001:0171 розташовані в межах кадастрової зони населеного пункту Алупка і накладаються на земельну ділянку, що передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна».

Крім того, як убачається з Топографічного плану земельної ділянки, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» за адресою АДРЕСА_2, межі земельної ділянки ОСОБА_1 накладаються на межі земельної ділянки, переданої в оренду позивачу. Орієнтовна площа перекриття складає 0,0282 га.

Крім того, як убачається з Топографічного плану, наявного у матеріалах справи, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду строком на 45 років ТОВ «Консул-Україна», землі, розташовані з правого боку (дивлячись зі сторони Чорного моря) від земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, належать до земель Алупкінської міської ради.

Такий висновок також підтверджується листом голови Сімеїзської селищної ради від 04.04.2010 №186/232.-2, відповідно до якого Сімеїзською селищною радою підтверджено, що межі земельної ділянки площею 0,7 га за адресою: АДРЕСА_2 наданого в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Консул-Україна» з межами смт. Сімеїз зведені вірно.

Таким чином, Сімеїзська селищна рада прийнявши оскаржуване рішення передала у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, питання щодо якої повинна була б вирішувати Алупкінська міська рада, оскільки саме в її компетенції знаходиться питання щодо розпорядження землями в межах цього адміністративно-територіального утворення.

Відповідно до пункту 22 Порядку ведення записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів у паперовому вигляді скасовується посадовою особою на підставі рішення суду в установленому законом порядку.

Як вже зазначалося вище, державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_1 серії ЯД №229772 21.03.2011 зареєстровано Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011194931000072.

Таким чином, наявність вказаної реєстрації є визнанням державою права власності ОСОБА_1, а після укладення договору купівлі-продажу 28.09.2011 ОСОБА_2, на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 яке виникло з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим така реєстрація підлягає скасуванню.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови. Постанова виготовлена повному обсязі 13.08.2012р.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Позов задовольнити.

2. Визнати протиправними та скасувати п.1 та п.3 рішення Сімеїзської селищної ради 24 сесії 5 скликання від 10.09.2007 р. №56.

3. Визнати протиправними дії Управління Держкомзему в м.Ялта АРК по погодженню проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_1 у власність земельної ділянки, площею 0,04 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0111949300:01:001:0171.

3. Визнати протиправним та скасувати п. 1.1 рішення Сімеїзської селищної ради 25 сесії 5 скликання від 30.07.2007р. №21.

4. Зобов'язати Управління Держкомзему в м.Ялта АРК скасувати у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №011194931000072 про реєстрацію видачі ОСОБА_1 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №229772 від 21.03.2011р.

Постанова може бути оскаржена в Севастопольський апеляційний адміністративний суд через Окружний адміністративний суд АР Крим шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду в десятиденний строк з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Маргарітов М.В.