Ухвала

від 20.11.2012 по справі 2а-7696/12/0170/7

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 2а-7696/12/0170/7

20.11.12 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Кукти М.В.,

суддів Ілюхіної Г.П. ,

Єланської О.Е.

секретар судового засідання Радух Ю.А.

за участю сторін:

не з'явились,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 07.08.12 у справі № 2а-7696/12/0170/7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" (вул. Новопирогівська, 62 А,Київ 45,03045)

до Сімеїзської селищної ради (вул. Зоряна, 2,Сімеїз,м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98680)

Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим (вул. Руданського, 7,Ялта,Автономна Республіка Крим,98600)

треті особи: Алупкінська міська рада (вул. Красногвардійська, 32,Алупка,м.Ялта, Автономна Республіка Крим,98676)

ОСОБА_2 (АДРЕСА_1; АДРЕСА_3)

ОСОБА_3 (АДРЕСА_4)

представник ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - ОСОБА_6 (АДРЕСА_2, АР Крим,98600)

про визнання протиправним та скасування рішення, визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" до Сімеїзської селищної ради, Управління Держкомзему в м. Ялта АР Крим, третя особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Алупкінська міська рада, треті особи яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання протиправним та скасування рішення, визнання неправомірними дій та спонукання до виконання певних дій ,- задоволено.

Визнано протиправними та скасовано п.1 та п.З рішення Сімеїзської селищної ради 24 сесії 5 скликання від 10.09.2007 р. №56.

Визнано протиправними дії Управління Держкомзему в м.Ялта АРК по погодженню проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, площею 0,04 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_5.

Визнати протиправним та скасовано п. 1.1 рішення Сімеїзської селищної ради 25 сесії 5 скликання від 30.07.2007р. №21.

Зобов'язано Управління Держкомзему в м.Ялта АРК скасувати у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №011194931000072 про реєстрацію видачі ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №229772 від 21.03.2011р.

Не погодившись з даною постановою суду, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.2012 та прийняти нове рішення по справі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Правом на участь у судовому засіданні сторони не скористались. Про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своєчасно.

До початку судового засідання від представника третіх осіб - ОСОБА_6 надійшло клопотання про відкладення судового розгляду справи у зв'язку з прибуванням його до 30 листопада у м. Трускавець.

Судова колегія прийшла до висновку про відмову у задоволенні заявленого клопотання у зв'язку з тим, що норми КАС України не обмежують коло представників особи, яка бере участь у розгляді справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, є підставою для розгляду справи в порядку письмового провадження. Судова колегія знаходить можливим апеляційний розгляд справи у відсутність сторін, визнаючи достатніми для розгляду апеляційної скарги наявні в матеріалах справи письмові докази.

Розглянувши справу в порядку ст. 195, п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна" звернулось до суду та урахуванням уточнень позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати п.1 та п.3 рішення Сімеїзської селищної ради 24 сесії 5 скликання від 10.09.2007 р. №56, визнати протиправними дії Управління Держкомзему в м.Ялта АРК по погодженню проекту землеустрою щодо надання ОСОБА_3 у власність земельної ділянки, площею 0,04 га, розташованою за адресою: АДРЕСА_5, визнати протиправним та скасувати п. 1.1 рішення Сімеїзської селищної ради 25 сесії 5 скликання від 30.07.2007р. №21, зобов'язати Управління Держкомзему в м.Ялта АРК скасувати у книзі реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі запис №011194931000072 про реєстрацію видачі ОСОБА_3 державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ №229772 від 21.03.2011р.

Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 13.07.2012 р. та від 20.07.2012 р. у справі були залучені треті особи, яки не заявляють самостійних вимог на стороні відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача Алупкінська міська рада.

ТОВ "Консул-України"зазначає, що рішення Сімеїзської селищної ради, а також виданий на його виконання третій особі ОСОБА_3 державний акт на право власності на земельну ділянку порушують право позивача на володіння і користування земельною ділянкою, яка знаходиться в його оренді на підставі відповідного договору оренди. Також зазначає, що при прийнятті цього рішення Сімеїзською селищною радою було перевищено власні повноваження: здійснено розпорядження землею, яка знаходиться за межами смт. Сімеїз та територіально відноситься до населеного пункту Алупка.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач - Сімеїзська селищна рада приймаючи оскаржуване рішення, яким ОСОБА_3 затверджена технічна документація в частини коректування меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_5, загальної площею 0,0400га вийшов за межі своїх повноважень та надав земельну ділянку, яка знаходиться на території Алупкінської міської ради.

Апеляційним розглядом встановлено, що19.03.2007 року рішенням Алупкінської міської ради №29/2 Товариству з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"наданий дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду строком на 45 років для обслуговування будівель, що експлуатуються і будівництва рекреаційного комплексу за адресою: м. Алупка, буна №1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А. Боброва.

На виконання зазначеного рішення позивачем розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, який було погоджено компетентними установами.

04.12.2009 року Алупкінською міською радою прийняте рішення №9/1, яким позивачу було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування будівель що експлуатуються і будівництва рекреаційного комплексу на землях Алупкінської селищної ради.

У відповідності із зазначеним рішенням Товариству з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"передано в оренду строком на 49 (сорок дев'ять) років земельну ділянку площею 0,7000 га (кадастровий номер 0111970200:01:004:0199), розташовану за адресою: м. Алупка, буна №1 берегоукріплювальних споруд санаторію ім. А.А. Боброва.

Після прийняття Алупкінською міською радою рішення №9/1 від 04.12.2009, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"і Алупкінською міською радою 24.02.2010 укладений договір оренди зазначеної вище земельної ділянки.

02.03.2010 договір зареєстровано у Кримській регіональній філії "Центр державного земельного кадастру"за №041000700003.

30.07.2007 р. рішенням Сімеїзської селищної ради № 21 "О рассмотрении обращения. гр. ОСОБА_3" ОСОБА_3 дозволено складання технічної документації з коректування меж земельної ділянки без змін площі та цільового значення: площею 0,040 га для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою : АДРЕСА_5, державний акт на право приватної власності на землю 111-КМ №013446 від 21.11.2001 р. Відповідно до п.2.2 цього рішення передбачено не приступати к використуванню земельної ділянки до встановлення його меж в натурі та отримання правовстановлюючих документів, посвідчуючих право на землю. (а.с. 59).

10.09.2007 року рішенням Сімеїзської селищної ради №56 "О рассмотрении обращения гр. ОСОБА_3"ОСОБА_3 затверджено технічну документацію по землевпорядкуванню в частині коректування меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_5. (а.с. 54).

Внаслідок прийняття цього рішення третій особі ОСОБА_3 видано державний акт на право власності на земельну ділянку, площею 0,0400 га, що розташована за адресою: АР Крим, АДРЕСА_5 серії ЯИ №229772. (а.с.22).

28.09.2011 приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу ОСОБА_9 зареєстровано договір купівлі-продажу, відповідно до якого право власності на зазначену вище земельну ділянку перейшло до ОСОБА_2, про що на державному акті було зроблено відповідну відмітку.

Враховуючи, що позивачу стало відомо про порушення його права на користування земельною ділянкою тільки в квітні 2012 р., коли третя особа громадянин ОСОБА_2 на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт від 30.12.2011 р. (а.с. 26) почав будівництво, суд першої інстанції вірно визначив, що строк звернення до суду, передбачений ст. 99 КАС України, позивачем не порушений.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що Сімеїзська селищна рада прийнявши оскаржуване рішення передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, питання щодо якої повинна була б вирішувати Алупкінська міська рада, оскільки саме в її компетенції знаходиться питання щодо розпорядження землями в межах цього адміністративно-територіального утворення.

З такими висновками суду першої інстанції судова колегія погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до частин 1-3 ст. 78 Земельного кодексу України (на момент прийняття оскаржуваних рішення) право власності на землю -це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.

Згідно зі статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є: громадяни та юридичні особи -на землі приватної власності; територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності; держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади, на землі державної власності.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.

У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності, а також земельні ділянки за їх межами, на яких розташовані об'єкти комунальної власності.

Згідно з п. п. а, б частини 1 ст. 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, зокрема, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до частин 1,2 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

У свою чергу, порядок набуття громадянами права власності на земельну ділянку в порядку приватизації встановлено ст. 118 Земельного кодексу України.

Відповідно до ч.1 вказаної вище статті громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки.

Згідно з частинами 6-10 статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розміри та мета її використання.

Відповідна місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада розглядає заяву, а при передачі земельної ділянки фермерському господарству - також висновки конкурсної комісії, і в разі згоди на передачу земельної ділянки у власність надає дозвіл на розробку проекту її відведення.

Проект відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян організаціями, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк розглядає проект відведення та приймає рішення про передачу земельної ділянки у власність.

Таким чином, чинне законодавство передбачає можливість органу місцевого самоврядування на розпорядження землями в межах наданих повноважень та в межах відповідного адміністративно-територіального утворення.

Разом з тим, з урахуванням положень вказаних вище норм права, які були чинними на момент прийняття рішення відповідачем, судова колегія вважає, що Сімеїзською селищною радою при прийнятті рішення №56 від 10.09.2007 було порушено встановлені приписи ст.ст. 12, 116, 118 Земельного кодексу України, внаслідок чого ОСОБА_3 була затверджена технічна документація щодо коректування меж земельної ділянки та видано державний акт на право власності на земельну ділянку за відсутності повноважень щодо розпорядження цією земельною ділянкою відповідачем, оскільки у нього на момент прийняття відповідного рішення вони були відсутні.

Відповідно до статті 173 Земельного кодексу України межа району, села, селища, міста, району у місті - це умовна замкнена лінія на поверхні землі, що відокремлює територію району, села, селища, міста, району у місті від інших територій.

Межі району, села, селища, міста, району у місті встановлюються і змінюються за проектами землеустрою, які розробляються відповідно до техніко-економічного обґрунтування їх розвитку, генеральних планів населених пунктів.

Включення земельних ділянок у межі району, села, селища, міста, району у місті не тягне за собою припинення права власності і права користування цими ділянками, якщо не буде проведено їх вилучення(викуп) відповідно до цього Кодексу.

Згідно з листом Ради Міністрів АР Крим №5202/01-15 від 26.06.2012 за інформацією Республіканського комітету по земельних ресурсах АР Крим межі смт. Сімеїз були винесені в натуру (на місцевість) відповідно до проекту встановлення меж смт. Сімеїз, затвердженого рішенням Верховної Ради АР Крим від 21.06.2006 №118-05/06.

При цьому, згідно метричної інформації земельні ділянки з кадастровими номерами 0111949300:01:001:0169 і 0111949300:01:001:0171 розташовані в межах кадастрової зони населеного пункту Алупка і накладаються на земельну ділянку, що передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна".

Крім того, як убачається з Топографічного плану земельної ділянки, наданої в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"за адресою м. Алупка, буна №1 берегоукріплювальних споруд санаторію імені Боброва, межі земельної ділянки ОСОБА_3 накладаються на межі земельної ділянки, переданої в оренду позивачу. Орієнтовна площа перекриття складає 0,0282 га.

Крім того, як убачається з Топографічного плану, наявного у матеріалах справи, а також проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у оренду строком на 45 років ТОВ "Консул-Україна", землі, розташовані з правого боку (дивлячись зі сторони Чорного моря) від земельної ділянки, наданої в оренду позивачу, належать до земель Алупкінської міської ради.

Такий висновок також підтверджується листом голови Сімеїзської селищної ради від 04.04.2010 №186/232.-2, відповідно до якого Сімеїзською селищною радою підтверджено, що межі земельної ділянки площею 0,7 га за адресою: м. Алупка, буна №1 берегоукріплювальних споруд санаторію імені Боброва наданого в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю "Консул-Україна"з межами смт. Сімеїз зведені вірно.

Таким чином, Сімеїзська селищна рада прийнявши оскаржуване рішення передала у власність ОСОБА_3 земельну ділянку, питання щодо якої повинна була б вирішувати Алупкінська міська рада, оскільки саме в її компетенції знаходиться питання щодо розпорядження землями в межах цього адміністративно-територіального утворення.

Відповідно до пункту 22 Порядку ведення записів про державну реєстрацію державних актів на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою, договорів оренди землі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1021 від 09.09.2009, запис про державну реєстрацію документа, що посвідчує право на земельну ділянку, в розділі Книги записів у паперовому вигляді скасовується посадовою особою на підставі рішення суду в установленому законом порядку.

Як вже зазначалося вище, державний акт на право власності на земельну ділянку на ім'я ОСОБА_3 серії ЯД №229772 21.03.2011 зареєстровано Ялтинським міським управлінням земельних ресурсів у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №011194931000072.

Таким чином, наявність вказаної реєстрації є визнанням державою права власності ОСОБА_3, а після укладення договору купівлі-продажу 28.09.2011 ОСОБА_2, на земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_5, яке виникло з порушенням встановленого порядку, у зв'язку з чим така реєстрація підлягає скасуванню.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення відповідає нормам матеріального та процесуального права, і не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі, а тому постанова суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 195, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 07.08.12 у справі № 2а-7696/12/0170/7 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя підпис М.В. Кукта

Судді підпис Г.П.Ілюхіна

підпис О.Е.Єланська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя М.В. Кукта