cpg1251
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
30 серпня 2012 р. Справа № 5010/1313/2011-9/50-14/29
Господарський суд Івано-Франківської області у складі
головуючого судді Булка В.І., судді Матуляк П. Я., судді Шкіндер П. А.
при секретарі судового засідання Максимів Н.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Рогатинської центральної районної лікарні,
вул. Чорновола, 9, м.Рогатин, Івано-Франківська область, 77000
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина"
вул. Галицька, 56 А, м. Рогатин, Івано-Франківська область, 77000
про примусове звільнення приміщення
від позивача: Маслянко І.М.- головний лікар, (паспорт СС 585333 виданий Рогатинським РВ УМВС в Івано-Франківській області 23.07.98р.);
від відповідача: не з"явилися
встановив: до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Рогатинською центральною районною лікарнею до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина" про розірвання договору оренди приміщення та звільнення об"єкта оренди.
Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.11р. у справі
№ 5010/1313/2011-9/50 за позовом Рогатинської центральної районної лікарні до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина" про розірвання договору оренди приміщення та звільнення об"єкта оренди - позов задоволено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.11р. дане рішення скасовано. Постановою Вищого господарського суду України від 11.04.12р. рішення господарського суду Івано-Франківської області від 02.08.11р. та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.12.11р. - скасовано, справу скеровано на новий розгляд до господарського суду Івано-Франківської області.
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області від 10.05.2012р., відповідно до п. 3.1.14 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, справу № 5010/1313/2011-9/50 скеровано на новий розгляд судді Булці В.І.
Ухвалою суду від 14.05.12 зазначену вище справу призначено до розгляду в засіданні на 29.05.12 та зобов"язано представників сторін подати суду свої письмові пояснення та документальне обгрунтування стосовно вимог викладених у постанові Вищого господарського суду України від 11.04.12р.
За наслідками судового засідання, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 12.06.12р. (неявка відповідача) та 19.06.12р. відповідно.
До суду від відповідача поступила заява про колегіальний розгляд справи
(№ 4174/12свх від 19.06.12р.).
Розпорядженням голови господарського суду Івано-Франківської області справу скеровано на розгляд колегії в складі 3-ьох суддів: головуючого судді Булки В.І., судді Фрич М.М., судді Скапровської І.М.
02.08.12 відповідач надав суду заяву про відвід судді Булці В.І. (вх. №5100/2012-свх від 02.08.12) та заявив усне клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою комплексу, що включає в себе створення аудіофонограми судового засідання.
Розглянувши подану заяву, дослідивши обставини викладені в ній та матеріали справи, суд прийшов до висновку про відсутність підстав для відводу судді Булки В.І. Судом відмовлено в задоволенні даної заяви.
В засіданні суду 02.08.12 оголошувалась перерва до 28.08.12.
В судовому засіданні 28.08.12 проводився запис розгляду справи за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу "Діловодство суду" (диск CD-R, серійний номер cic 01-45458).
Розпорядженням заступника голови господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.12 введено в склад колегії по розгляду даної справи замість судді Фрич М.М. суддю Шкіндера П.А.
Розпорядженням заступника голови господарського суду Івано-Франківської області від 27.08.12 введено в склад колегії по розгляду справи замість судді Скапровської І.М. суддю Матуляка П.Я.
В засіданні суду 28.08.12 оголошувалась перерва до 30.08.12.
Позивач звернувся до суду з заявою (№ 4000/2012свх від 12.06.12р.) про збільшення позовних вимог і просить суд винести рішення про звільнення відповідачем приміщення (площею 19,2 метри квадратні на першому поверсі головного лікувального корпусу Рогатинської центральної районної лікарні) відповідачем у зв"язків із закінченням договору оренди №7 від 14.05.02. В обгрунтування заявлених вимог позивач посилається на закінчення договору оренди приміщення та дотримання ним усіх умов договору щодо відсутності наміру передавати дане приміщення в оренду. Суд прийняв зазначену вище заяву до розгляду. За таких обставин розгляд справи проводиться з врахуванням заяви про уточнення позовних вимог (ухвала суду від 12.06.12).
Відповідач в судове засідання не з"явився, проте надав суду клопотання
(вх. №5654/2012-свх від 29.08.12) про відкладення розгляду справи у зв"язку із перебуванням за межами області. Однак, документально обгрунтованих доказів про поважність причин неявки в судове засідання суду не подано. В попередніх судових засіданнях відповідач проти позову заперечував з підстав викладених у відзиві на позов (вх. №5101/2012-свх від 02.08.12) та відзиві на заяву про збільшення позовних вимог (вх. №5624/2012-свх від 28.08.12).
Згідно з пунктом 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України 26.12.2011 N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зі змінами, внесеними згідно з Постановою Вищого господарського суду N 3 від 23.03.2012, у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т.п.). Неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК) .
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України передбачає широке коло процесуальних прав сторін, поряд із цим встановлює для сторін обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Неявка в судове засідання відповідача без поважних причин є зловживання правом на участь в судовому засіданні.
Розглянувши клопотання про відкладення розгляду справи суд приходить до висновку про відмову в його задоволенні, оскільки вважає, що відповідач зловживає правами поданими ГПК України. Беручи до уваги той факт, що неявка в засідання суду відповідача або його представника, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце судового засідання, суд приходить до висновку про розгляд справи за наявними у ній матеріалами, згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, враховуючи вимоги чинного законодавства та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.
14.05.2002 між сторонами укладений договір оренди №7, згідно з яким позивач передав в оренду відповідачу приміщення, розташоване на 1 поверсі Рогатинської ЦР лікарні, загальною площею 19,2 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Рогатин, вул. Чорновола, 9 зі строком дії до 14.05.2012, для використання як аптечного пункту (п.п. 1.1., 5.1., 10.1. договору).
Пунктом 10.1 договору встановлено, що договір укладено на 10 років (до 14.05.12).
В засіданні суду позивач просить суд про примусове звільнення відповідачем приміщення у зв"язку із закінченням терміну дії договору оренди (14.05.12).
У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовжений на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором (п.10.5 договору).
Позивач направляв на адресу відповідача лист №11-13/339 від 26.03.12, №11-13/425 від 24.04.12, №11-13/509 від 15.05.12, №11-13/729 від 28.05.12 в яких зазначалось, що договір оренди №7 від 14.05.2002 на новий термін укладати чи продовжуватися не буде, запропоновано оплатити орендну плату та повернути орендоване приміщення орендодавцю по акту-приймання передачі.
Пунктом 5.5 договору, сторонами погоджено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов"язався повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (п.2.4 договору).
Проте, відповідач безпідставно займає та користується нежитловими приміщеннями.
В судовому засіданні позивач зазначив, що станом на день розгляду справи відповідачем не звільнено приміщення.
Беручи до уваги викладене вище суд вважає за правильне позов задоволити та виходить з наступних підстав.
Приписами ч.6 ст. 283 Господарського кодексу України визначено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ч.1 ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
За змістом ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договір.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, передбачених ст. 11 цього кодексу, зокрема, із договорів.
Приписами ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Стаття 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України визначено, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до п. 2, 4 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.
Відповідно до ч. 4 ст. 284 Господарського кодексу України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Позивач листом (№11-13/729 від 28.05.12) повідомив відповідача, що 30.05.12 слід прибути для оформлення акту прийому-передачі орендованого приміщення в зв"язку з закінченням терміну дії договору та відмови в його пролонгації. Крім того, своє небажання продовжити договір оренди позивач висловив у листах № №11-13/339 від 26.03.12,
№11-13/425 від 24.04.12, №11-13/509 від 15.05.12 повідомляв відповідача про те, що договір оренди №7 від 14.05.2002 на новий термін укладатись чи продовжуватись не буде, просить повернути орендоване приміщення орендодавцю по акту-приймання передачі. Дані листи судом оглянуто та долучено до матеріалів справи.
Отже, як встановлено вище, орендодавець не погодився продовжити дію спірного договору оренди приміщення і висловлював свої заперечення упродовж місяця до закінчення строку договору, а також повідомляв відповідача про припинення договору, просив звільнити приміщення та передати його по акту прийому-передачі.
Судом встановлено, що на час розгляду справи дія договору припинена - 14.05.12.
Згідно ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Частиною 1 ст.785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Аналогічні положення містить ст.27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Судом також враховано правовий статус орендованого майна (державна власність). За таких обставин, до даних правовідносин слід застосовувати норми спеціального законодавства, яким врегульовано правовідносини з оренди, зокрема, державного майна, яким є Закон України "Про оренду державного та комунального майна".
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.
Приписами ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що договір оренди припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Пунктом 5.5 договору, сторонами погоджено, що у разі припинення договору оренди орендар зобов"язався повернути орендодавцеві орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням нормального фізичного зносу. Майно вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акта прийому-передачі (п.2.4 договору).
Оскільки, відповідач в добровільному порядку не звільнив орендоване приміщення, вимога позивача про звільнення вказаного вище приміщення є правомірною та підлягає задоволенню. Суд вважає доводи позивача в обгрунтування позовних вимог належними , а тому їх слід задоволити в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставою для захисту цивільних прав є їх порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст. 34 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно із ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Матеріалами справи підтверджується, що орендар після закінчення строку дії договору оренди орендоване майно не повернув, доказів складання акта приймання-передачі майна суду не подано.
Оскільки договір оренди припинив свою дію 14.05.12, то суд вважає за праивльне провадження в цій частині припинити.
З огляду на фактичні обставини справи, суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Судові витрати відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,15,319,509,526,626,629,785 Цивільного кодексу України, ст.ст.193,283,284,291 Господарського кодексу України, Законом України "Про оренду державного та комунального майна", ст.ст.33,34,43,49, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
позов Рогатинської центральної районної лікарні до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина" про примусове звільнення приміщення - задоволити.
Товариству з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина", вул. Галицька, 56 А, м. Рогатин, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 35450707) звільнити приміщення (площею 19,2 метри квадратні на першому поверсі головного лікувального корпусу Рогатинської центральної районної лікарні м.Рогатин, вул.Чорновола, буд.19) в зв"язку із закінченням терміну дії договору оренди №7 від 14.05.2002, укладеним між Рогатинською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина".
Видати наказ.
Провадження у справі в частині розірвання договору оренди приміщення №7 від 14.05.12, укладений між Рогатинською центральною районною лікарнею та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина" - припинити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Калина", вул. Галицька, 56 А, м. Рогатин, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 35450707) на користь Рогатинської центральної районної лікарні, вул. Чорновола, 9, м.Рогатин, Івано-Франківська область (код ЄДРПОУ 01993581) 85,00 грн. (вісімдесят п"ять грн. 00коп.) витрат по сплаті державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Повне рішення складено 03.09.12.
Головуючий суддя Булка В.І.
Суддя Матуляк П.Я.
Суддя Шкіндер П.А.
Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"
Помічник судді Гандера М.В. 03.09.12
Суд | Господарський суд Івано-Франківської області |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2012 |
Оприлюднено | 06.09.2012 |
Номер документу | 25860225 |
Судочинство | Господарське |
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні