Ухвала

від 29.08.2012 по справі 2а-217/11/1370

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2012 р. Справа № 44724/11

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Дяковича В.П.,

суддів: Носа С.П., Яворського І.О.

з участю секретаря судового засідання: Саламахи О.І.

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі за позовом Приватного підприємства «Артвіт» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

05.01.2011 року представник Приватного підприємства «Артвіт» звернувся до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач не отримував жодної безповоротної фінансової допомоги у будь-якому вигляді, що визначені п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Зазначає, що між ПП «Артвіт»та ПП «Картельбудпостач» не було укладено жодних договорів дарування чи інших подібних договорів, а сума у розмірі 240200 грн. 00 коп. не є сумою безнадійної заборгованості, адже по зобов'язаннях строк позовної давності ще не минув, заборгованість не є непогашеною внаслідок недостатності майна, ПП «Картельбудпостач» не було визнано банкрутом, не ліквідовано, а також відсутні обставини непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), які б стали підставою для неможливості виконання ПП «Артвіт»своїх зобов'язань перед ПП «Картельпостачбуд». Таким чином, підстави для визнання вказаної суми безповоротною фінансовою допомогою відсутні.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534.

Представник Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова постанову суду першої інстанції оскаржив, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи, просить її скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає те, що в порушення п. 1.22.1 п.1.25 ст.1, п.п.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.п.12.3.1п.12.3 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством занижено скориговані валові доходи за 2 кв. 2010р в сумі 240 200 грн. в результаті не відображення суми безнадійної кредиторської заборгованості, що обліковується станом на 01.04.2009р., на 30.06.2010р. в сумі 240 200 грн. перед ТОВ «Картельбудпостач». Оскільки, заборгованість по ТОВ «Картельбудпостач» на суму 240 200 грн. не була погашена, відповідно визнається безповоротною фінансовою допомогою відповідно до вимог і. 1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств». Таким чином, ПП «Артвіт» необхідно було відобразити суму заборгованості у розмірі 240 200 грн. в складі валових доходів підприємства. Крім того, згідно бази даних ДПА України ПП «Картельбудпостач» стан платника: місцезнаходження підприємства не встановлено. Останню звітність підприємство подало в 2009 році.

В судовому засіданні позивача надав пояснення та заперечив проти доводів апеляційної скарги.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, що не перешкоджає розгляду справи в їх відсутності згідно з ч.4 ст. 196 КАС України.

Суд, дослідивши матеріали цієї справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, приходить до переконання, що апеляційну скаргу необхідно відхилити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу чи постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З матеріалів справи вбачається те, що позивач ПП «Артвіт», що знаходиться за адресою: 79058, м. Львів, вул. Хімічна, буд. 4а, зареєстроване державним реєстратором виконавчого комітету Львівської міської ради як юридична особа, ідентифікаційний код 20801149. Позивач взятий на облік як платник податків в ДПІ у Шевченківському районі м. Львова та зареєстрований платником ПДВ, що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість.

На підставі направлення від 26.08.2010 року № 681 від 09.09.2010 року № 720, згідно з ч.ч. 1-2 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»від 04.12.1990 року № 509-ХІІ та відповідно до плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведена планова виїзна перевірка ПП «Артвіт», з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт перевірки від 27.09.2010 року № 1407/231/23-121/13831234.

На підставі акту перевірки від 27.09.2010 року № 1407/231/23-121/13831234, згідно з п.п. «б»п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, ДПІ у Шевченківському районі м. Львова винесено податкове повідомлення-рішення від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 66055 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем 60050 грн. 00 коп., штрафними (фінансовими) санкціями 6005 грн. 00 коп.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000 року № 2181-ІІІ, позивачем в адміністративному порядку оскаржено вказане податкове повідомлення-рішення до ДПІ у Шевченківському районі м. Львова, за наслідками якого, винесене податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скаргу без задоволення, що зумовило звернення позивача до адміністративного суду про оскарження вказаного вище податкового повідомлення-рішення.

Суд першої інстанції вірно виходив з того, що ПП «Картельбудпостач»у 2008 році реалізувало на користь ПП «Артвіт»товари на загальну суму 240200 грн. 10 коп., в тому числі ПДВ на суму 40033 грн. 35 коп., що підтверджується видатковою накладною № РН-031121 від 03.11.2008 року.

Як вбачається з акту перевірки та підтверджується представленими позивачем первинними документами, 03.11.2008 року ПП «Артвіт» згідно з видатковою накладною № РН-031121 отримано від ПП «Картельбудпостач»товарно-матеріальні цінності на загальну суму 240200 грн. 10 коп. Оплату за отримані товари ПП «Артвіт»проведено не було, що підтверджується даними акту перевірки, довідкою ПП «Артвіт»від 01.03.2011 року № 1, а також довідками про рух коштів на розрахункових рахунках ПП «Артвіт», наданих Львівською обласною дирекцією Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»за період з 01.10.2008 року по 30.11.2008 року.

Судом першої інстанції також встановлено, що сума у розмірі 240200 грн. 10 коп. не є безповоротною фінансовою допомогою, отриманою ПП «Артвіт», а тому дана сума правомірно не включена позивачем до складу його валового доходу у період з 01.04.2009 року по 30.06.2010 року.

Відповідно до п.п. 1.22.1. п. 1.22. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»безповоротна фінансова допомога це сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності; основна сума кредиту або депозиту, наданих платнику податку без встановлення строків повернення такої основної суми, за винятком кредитів, наданих під безстрокові облігації, та депозитів до запитання у банківських установах, а також сума процентів, нарахованих на таку основну суму, але не сплачених (списаних); сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.

Згідно з п. 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»під безнадійною заборгованістю розуміється заборгованість, яка відповідає будь-якій з наведених нижче ознак: заборгованість по зобов'язаннях, за якою минув строк позовної давності; прострочена заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна фізичної особи, за умови, що дії кредитора, направлені на примусове стягнення майна позичальника, не призвели до повного погашення заборгованості; заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності майна: фізичної особи, на яке відповідно до закону може бути спрямовано стягнення; фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності або юридичної особи, оголошених банкрутами у порядку, встановленому законом, або при їх ліквідації (зняття з реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності); заборгованість, яка виявилася непогашеною внаслідок недостатності коштів, одержаних від продажу на відкритих аукціонах (публічних торгах) майна позичальника, переданого у заставу як забезпечення зазначеної заборгованості, за умови, що інші юридичні дії кредитора щодо примусового стягнення іншого майна позичальника не призвели до повного покриття заборгованості; заборгованість, стягнення якої стало неможливим у зв'язку з дією обставин непереборної сили, стихійного лиха (форс-мажору), підтверджених у порядку, передбаченому законодавством; прострочена заборгованість померлих фізичних осіб, а також визнаних у судовому порядку безвісно відсутніми, померлими або недієздатними, а також прострочена заборгованість фізичних осіб, засуджених до позбавлення волі.

Підпунктом ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»визначено, що сума заборгованості відноситься на валові витрати кредитора у разі, якщо строк позовної давності за відповідним договором з дебітором минув до моменту набрання чинності цим Законом. У цьому ж періоді дебітор збільшує свої валові доходи на таку саму суму. Заборгованість, за якою кредитор не звертається до суду щодо її примусового стягнення до закінчення строків позовної давності, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з п.п. 12.1.1 п. 12.1 цієї статті, та не може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів. Основна сума боргу, яка не може бути примусово стягнутою з дебітора внаслідок укладення мирової угоди в межах процедури відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, визначеної законом, не включається до складу валових витрат кредитора згідно з п.п. 12.1.1 п. 12.1 цієї статті, але може бути відшкодованою за рахунок його страхових резервів, створених згідно з цією статтею.

Всупереч викладеним положенням Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», податковим органом не наведено жодної з підстав для визнання вартості отриманих ПП «Артвіт»ТМЦ безповоротною фінансовою допомогою, яку підприємство не включило до валового доходу в ІІ кварталі 2010 року.

Поряд з цим, судом встановлено, що станом на день проведення перевірки у ПП «Артвіт» відсутні правові та фактичні підстави для проведення списання кредиторської заборгованості перед ПП «Картельбудпостач». Адже, вказані ТМЦ отримані ПП «Артвіт»на умовах купівлі-продажу (поставки), а не дарування чи інших подібних умовах, що не передбачають повернення коштів за ТМЦ. Крім того, поставка ТМЦ проводилась ПП «Картельбудпостач»03.11.2008 року.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Таким чином, за вказаними зобов'язаннями ПП «Артвіт»перед ПП «Картельбудпостач»строк позовної давності не минув. На підтвердження факту наявності у ПП «Артвіт»заборгованості перед ПП «Картельбудпостач»судом досліджені також журнали обліку по рахунку № 631 за весь період, що перевірявся, згідно яких у ПП «Артвіт»обліковується заборгованість перед ПП «Картельбудпостач»у розмірі 240200 грн. 10 коп. Крім того, ПП «Артвіт»також надано довідку № 1 від 01.03.2011 року про суму заборгованості останнього перед ПП «Картельбудпостач».

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців станом на 07.02.2011 року ПП «Картельбудпостач»(код ЄДРПОУ 34857908) не є ліквідованим, щодо нього не приймалось рішення про визнання його банкрутом та відсутні будь-які записи про прийняття його засновниками рішення про припинення.

Не можуть бути прийняті судом до уваги твердження представника відповідача, що відсутність ПП «Картельбудпостач»за його місцезнаходженням є достатньою підставою вважати заборгованість ПП «Артвіт»безнадійною. Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»відсутність кредитора за його місцезнаходженням не визначено як підстава для визнання заборгованості перед таким кредитором безнадійною.

Таким чином, податковим органом не доведено, а судом не встановлено наявності жодної із наведених у п.п. 1.22.1. п. 1.22., п. 1.25. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»обставин, за якої заборгованість ПП «Артвіт»перед ПП «Картельбудпостач»у розмірі 240200 грн. 10 коп. слід вважати безнадійною кредиторською заборгованістю, яка підлягає списанню.

Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади, до яких належать органи державної податкової служби та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дір бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На підставі вищенаведеного суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Львова від 29.09.2010 року № 0002412300/0/22534 є протиправним та підлягає скасуванню.

Суд вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст.160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. ст. 206, 254 КАС України,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 24 березня 2011 року у справі № 2а-217/11/1370 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст ухвали виготовлено 31.08.2012 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ: В.П. ДЯКОВИЧ

СУДДІ С.П. НОС

І.О. ЯВОРСЬКИЙ