Постанова

від 31.08.2012 по справі 2а-7761/12/0170/29

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 серпня 2012 р. (10:45) Справа №2а-7761/12/0170/29

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Аблякимова Е.Е., при секретарі судового засідання Бордуленнко М.Ю., за участю представників сторін

від позивача- Василишин І.В., довіреність № 45 від 16.07.12р.,

від відповідача- Жукова О.М., довіреність № 55/10-0 від 31.07.12р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотек" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, в якому просить визнати протиправним дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001392204 від 23.05.2012 року про донарахування податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 103 208,75 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 20642,75 грн.

Позов мотивовано протиправністю доводів відповідача, стосовно визнання укладених правочинів позивачем із контрагентами недійсними, а також безпідставністю застосовування наслідків цього. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані усі необхідні вимоги, передбачені законом, щодо включення сум ПДВ до податкового кредиту, не сплата податку до бюджету контрагентами тягне негативні наслідки лише для останніх і не позбавляє позивача на податковий кредит, а тому висновки податкового органу, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення, на думку позивача, закону не відповідають.

Ухвалою Окружного адміністративного суду від 18.07.2012 року відмовлено у відкритті провадження в частині позовних вимог про визнання протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим, які викладенні в Акті про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ "Хорс-Енерджи" за вересень 2011 року № 692/23-4/3208856 від 26.01.2012 року. В іншій частині адміністративний позов залишено без руху та запропоновано позивачеві оформити адміністративний позов відповідно до ст. 106 КАС України у строк до 17.08.12р.

Ухвалами суду від 31.07.2012 року відкрито провадження у справі в частині позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення №0001392204 від 23.05.2012 р. та після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

У судовому засіданні, яке відбулося 31.08.2012 року представником позивача були надані уточнення до позову, відповідно до яких позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001392204 від 23.05.2012 року про донарахування податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій у загальній сумі 103208,75 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 20642,75 грн., яке було винесено Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим за наслідками перевірки згідно Акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ "Хорс-Енерджи" за вересень 2011 року № 692/23-2/3208856 від 26.01.2012 року. Уточнені позовні вимоги були прийняті судом.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав в повному обсязі, на вимогу суду надав додаткові докази на підтвердження заявлених вимог. В обґрунтування позовних вимог послався на обставини викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні наполягав на відмові в задоволенні позову з підстав, викладених в письмових запереченнях.

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 5 частини 2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

Пунктом 7 ч.1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено коло суб'єктів владних повноважень, до яких віднесено орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990р. № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Україні").

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Екотек" (ЄДРПОУ 32088856) є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 435339, Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій, перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у м. Сімферополі АРК ДПС та є платником податків, згідно свідоцтва № 00955158.

26 січня 2012 року посадовими особами ДПІ м. Сімферополя на підставі наказу від 12.01.2012 р. № 109/23-4 та повідомлення від 13.01.12 № 36/23-4, проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ "Екотек" з питань взаємовідносин з ТОВ «Хорс-Енерджи» за січень, вересень 2011 року.

Результати перевірки були оформлені Актом № 692/23-4/3208856 від 26.01.2012р.

За висновками даного акту встановлено порушення ТОВ "Екотек":

- п. 14.1.191 ст. 14 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ «поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та ін. цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання та ін.»;

- п. 185.1 ст. 185 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ «...об'єктом оподаткування є операції платників податків з постачання товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України...»;

- п. 188.1 ст. 188 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ «База оподаткування операцій з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, виїзного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), виключаючи податок на додану вартість, який зараховується до ціни товарів (послуг), згідно законам України з питань оподаткування...»,

- п.п. 187.1.а п.187 ст. 187 Податкового Кодексу від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ "… Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг)..., або дата відвантаження товарів, а для робіт, послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку".

На підставі вищевказаного акту, було винесене повідомлення-рішення від 16 лютого 2012 р. № 0014602301 про донарахування податку на додану вартість та штрафних (фінансових) санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" у загальній сумі 201947,75 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 20642,75 грн.

Основним посиланням працівників податкового органу щодо порушення норм податкового законодавства позивачем, є висновок № 188/15-2 від 25.03.2011 року ймовірної схеми ухилення сум ПДВ за січень 2011 року через сумнівність господарських операцій з купівлі-продажу ПММ та ТОВ «Хорс-Енерджи» (за вересень 2011 року).

ТОВ "Екотек" не погодившись з актом перевірки та винесеним на його підставі податковим повідомленням рішенням від 16 лютого 2012 р. № 0014602301 подало скаргу до ДПС в АРК. Дана скарга була розглянута працівниками ДПС в АРК та було винесене рішення про результати розгляду первинних скарг від 24.04.2012 року, яким скаргу ТОВ «Екотек» задовольнили частково, штрафні санкції стосовно господарських відносин з ПП «Планета-Сервіс» було скасовано, а в іншій частині відмовлено.

Враховуючи той факт, що первинну скаргу нашого позивача було задоволено лише частково, ДПІ в місті Сімферополі 23 травня 2012 року винесло нове податкове повідомлення рішення № 0001392204, яким зменшило суму податкового зобов'язання на 98739 грн. на підставі рішення про результати розгляду первинної скарги, та залишило суму боргу яка становить 103 208 (сто три тисячі двісті вісім гривень) 75 копійок, у тому числі штрафні санкції у розмірі 20641,75 грн.

Відповідно до змісту акту, його висновки, які покладено в основу податкового повідомлення-рішення, зроблено податковим органом відповідно до встановлених під час перевірки обставин стосовно взаємовідносин позивача з ТОВ "Хор-Енерджи", згідно даних бази автоматизованої системи співставлення податкового кредиту та податкового зобов'язання у розрізі контрагентів на рівні ДПА України та реєстрів отриманих та виданих податкових накладних наданих до ДПІ в м. Сімферополі одним із основних постачальників ТОВ "Екотек" у вересні 2011 р.

ТОВ "Екотек" надало до перевірки копії податкових накладних та копії видаткових накладних, договір по взаємовідносинам з ТОВ "Хорс-Енерджи" (код за ЄДРПОУ 37435298) за вересень 2011 р.

Згідно умов укладеного Договору №ДГ-011 від 24.06.2011 р., де ТОВ "Хорс-Енерджи"- постачальник, а ТОВ "Екотек" - покупець. Постачальник зобов'язується поставляти, а покупець зобов'язується прийняти ПММ та сплатити вартість товару на умовах, визначених дійсним договором, згідно з заявкою покупця. Ціна на продукцію встановлюється у розмірі відпускної ціни постачальника, узгодженої з покупцем, вказаній в заявці та рахунку-фактурі. Термін дії договору до 01.01.2012 року.

Проведеною перевіркою податкового кредиту ТОВ "Екотек" встановлено, що ТОВ "Хорс-Енерджи" за вересень 2011 р. є "транзитером" згідно схем формування "сумнівного" податкового кредиту відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності , згідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначеної угоди мають ознаки нікчемності.

В акті зазначено, що відповідно до баз даних ДПС, податкової звітності, копій господарсько-правових документів, та інших документів, використаних при проведенні перевірки, встановлено укладання та виконання цивільно-правових відносин, проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди покупцям з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Невиконання законодавчо встановлених обов'язків по сплаті податку на додану вартість суб'єктів господарювання доводить факт порушення інтересів держави та суспільства на отримання належних сум ПДВ суб'єктів господарювання при тому, що ТОВ "Екотек" за рахунок вищезазначеного контрагента отримало податкову вигоду шляхом формування "штучного" податкового кредиту з ПДВ та є вигодонабувачем.

Також перевіркою встановлено, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операції, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих, активів, складських приміщень і транспортних засобів. В ході перевірки не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця, в зв'язку з відсутністю (не наданням для перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, та інших документів, що засвідчують транспортування, зберігання та безпосередньо факт постачання (отримання) продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Згідно із пунктом 18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" нікчемними є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Виходячи з правового змісту частини третьої статті 228 Цивільного кодексу України, після 01 січня 2011 року правочини, що мають ознаки оспорюванності, визнаються недійсними в судовому порядку та за рішенням суду, крім того, у даному випадку настають відповідні юридичні наслідки.

У даному випадку податковий орган, без обов'язкового виконання вимог законодавства, без визнання такого правочину недійсним в судовому порядку (1 стадія), робить висновки про його недійсність та переходить до іншої стадії, визнаючи такий правочин нікчемним, що також суперечить вимогам законодавства.

Суд не приймає до уваги та вважає безпідставними доводи податкового органу про не підтвердження між позивачем та його контрагентом господарських операцій, що є по своїй суті нікчемністю укладеного правочину, що, в свою чергу, не створює юридичних наслідків. Зазначені доводи є нічим іншим як припущеннями відповідача, які нічим не підтверджені. Жодним нормативно-правовим актом не визначено право податкового органу самостійно надавати оцінку укладеним (вчиненим) договорам з визначенням їх нікчемними, недійсними із застосуванням відповідних наслідків внаслідок вчинення таких правочинів. Висновки податкового органу в даному випадку є передчасними.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту.

Суд зазначає, що відповідачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку є первинні документи. Згідно до п. 2 ст. 3 цього Закону податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачами. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена. Документи про стан розрахунків з бюджетом інших платників податків не відносяться до первинних документів позивача, в зв'язку з чим не підлягають врахуванню в його обліку. Вони взагалі позивачеві невідомі.

Матеріалами справи підтверджено реальне виконання сторонами правочину, встановлено факт сплати позивачем заборгованості постачальникам, в тому числі ПДВ в ціні товару, тому доводи відповідача щодо нікчемності укладеного правочину не мають під собою матеріально-правового і фактичного обґрунтування.

Так, позивачем надані належним чином оформлені первинні документи бухгалтерського та податкового обліку, копії яких наявні в матеріалах справи та досліджені судом в ході судового розгляду, що фіксують факти здійснення господарських операцій з ТОВ "Хорс-Енерджи", а саме: рахунки, накладні, акти прийому-передачі № РН-0003 від 05.09.2011 р., б/н від 23.09.2011 р., рахунки-фактури № СФ-0000003 від 05.09.2011 р., №СФ-0000011 від 23.09.2011р.; накладні на переміщення № 96, 97, 98 від 05.09.2011 р., № 98, 109, 110, 111 від 23.09.2011 р., ТТН від 05.09.2011 р., 23.09.2011 р., податкові накладні №11 від 23.09.2011 р., №3 від 05.09.2011 р., видаткові накладні № РН-0011 від 23.09.2011 р. і № РН-0003 від 05.09.2011 р.; договір №ДГ-011 від 24.06.2011 року укладений між ТОВ "Екотек" та ТОВ "Хорс-Енерджи", реєстр довіреностей виданих за вересень 2011 р. (а.с. 72, 81-94).

Перелічені вище документи свідчать про товарний характер господарських відносин позивача з контрагентом, та були надані під час перевірки, що підтверджується самим актом (а.с. 20-21).

В акті перевірки чітко зазначено, що до перевірки надано Договір по Договору № ДГ-011 від 24.06.2011 року, укладений між ТОВ «Екотек» та ТОВ «Хорс-Енерджи». Зобов'язання між сторонами були виконані у повному обсязі, що підтверджується відповідними первинними податковими документами, на підставі яких позивачем і був нарахований податковий кредит. Так, після отримання товару від ТОВ «Хорс-Енерджи», він був в подальшому реалізований через мережу АЗС, які належать позивачу. Тобто, під час укладення договорів на постачання ПММ між ТОВ «Екотек» та ТОВ «Хорс-Енерджи» не мало місце отримання податкової вигоди, а має місце реальне їх виконання сторонами під час здійснення ними своєї господарської діяльності.

Як припущення суд розцінює висновки відповідача про відсутність у контрагента ТОВ "Хорс-Енерджи" власних виробничих, складських торгових приміщень, устаткування та транспортних засобів, трудових ресурсів, необхідних для здійснення господарської діяльності. По-перше, відповідачем не проаналізовано, які ресурси необхідні підприємству для реалізації товару, що проданий ТОВ "Екотек". По-друге, такі висновки не враховують нічим не обмеженого права підприємства укладати цивільно-правові угоди оренди приміщень, устаткування та автотранспорту та використання залучених за такими цивільно-правовими угодами трудових та інших ресурсів у власній господарській діяльності. Крім того, факт відсутності вказаних ресурсів у підприємства податковим органом не перевірявся, а такий висновок зроблений на підставі податкової звітності, яка не містить достатньої інформації, на підставі якої можливо обґрунтувати такі висновки.

Окрім того, суд звертає увагу на той факт, що позивачем було надано копію Довідки про результати зустрічної перевірки ТОВ «Хорс-Енерджи» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Екотек», їх реальності та повноти відображення в обліку за період вересень 2011 року № 4/23-3/37435298 від 03.01.2012 року, яка проводилась ДПІ у Київському районі м. Донецька. Зі змісту даної довідки вбачається, що операції були відображені правомірно на підставі необхідних бухгалтерських документів. (а.с. 42).

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку /пункт 198.1. статті 198 Податкового кодексу України/.

Пунктом 198.3. статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Суд зазначає, що відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

При цьому в п. 187.1 ст. 187 ПК України передбачено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Аналіз наведених норм дає підстави зробити висновок, що у Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належним чином оформленої податкової накладної або митної декларації.

Сукупність встановлених під час розгляду справи обставин, дозволяє зробити висновки щодо реальності настання наслідків по господарським взаємовідносинами між позивачем та ТОВ "Хорс-Енерджи", наведені позивачем докази жодним чином не спростовані відповідачем в судових засіданнях, надана позивачем документація, а саме: податкові, видаткові накладні та рахунки фактур відображають реальні наслідки правочину між позивачем та його контрагентом, а підсумкові відомості, акти прийому-передачі виконаних робіт за вересень 2011 року - підтверджують використання придбаних товарів у своїй діяльності, а тому визначені відповідачем порушенням п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, пп. 187.1 "а" п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI не відповідають дійсним обставинами справи та спростовується вищевказаними доказами, наданими позивачем

Враховуючи що у відповідності до ст. 198, ст. 201 Податкового кодексу України право у суб'єкта господарювання на формування податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, в тому числі з придбання або виготовлення товарів та послуг, підтверджені належною первинною документацією, а така позивачем в повній мірі була надана не лише до суду, а й під час проведення перевірки, суд вважає необґрунтованим висновки перевірки про завищення позивачем податкового кредиту за вересень 2011 року в загальній сумі 82567 грн. у зв'язку з віднесенням до його складу сум ПДВ з отриманих товарів від ТОВ "Хорс-Енерджи", у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення, винесене ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС, № 0001392204 від 23 травня 2012 року є протиправним і підлягає скасуванню.

Враховуючи вищенаведене,

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Проте, належних доказів стосовно правомірності свого рішення відповідач не надав.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган. В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України, а згідно частини третьої цієї ж статті, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Під час судового засідання, яке відбулось 31.08.2012 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ч.3 ст. 160 КАСУ постанову складено 05.09.2012р.

Керуючись статтями 94, 158-163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0001392204 від 23.05.2012 року про донарахування податку на додану вартість та штрафних фінансових санкцій у загальній сумі 103208,75 грн., у тому числі штрафні санкції на суму 20642,75 грн., яке було винесено Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби за наслідками перевірки згідно Акту про результати позапланової документальної невиїзної перевірки з питань взаємовідносин з ТОВ "Хорс-Енерджи"за вересень 2011 року № 692/23-4/3208856 від 26.01.2012 року.

3.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотек" судовий збір у розмірі 1032 ( одну тисячу тридцять дві ) гривні 08 копійок із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим ДПС.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Аблякимов Е.Е.