Постанова
від 06.09.2012 по справі 2а/2570/2161/2012
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2а/2570/2161/2012

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2012 р.

м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючої судді Тихоненко О.М.,

при секретарі Тищенко М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бахмачриба» до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В :

04.07.2012 Приватне підприємство «Бахмачриба» (далі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - Бахмацька МДПІ) і просить визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ від 12.06.2012 № 0000182210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у розмірі 15 208,75 грн., з них 12 167,00 грн. основний платіж та 3 041,75 грн. штрафні санкції та № 0000182210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 166,25 грн., з них 9 733,00 грн. основний платіж та 2 433,25 грн. штрафні санкції. Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що прийняті Бахмацькою МДПІ податкові повідомлення-рішення, якими позивачу збільшено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств та з податку на додану вартість (далі - ПДВ) є наслідком помилкового висновку Бахмацької МДПІ про те, що здійснення господарських операцій між позивачем та постачальником - Приватним підприємством «Прем'єрпродукт-Центр» (далі - ПП «Прем'єрпродукт-Центр») є без мети настання реальних наслідків та відповідно до вимог Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визнано нікчемними і в силу ст. 216 ЦК України такими, що не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, а саме угоди укладені з контрагентом - ПП «Прим'єрпродукт-Центр». Однак, даний факт не відповідає дійсності, оскільки позивачем надані всі первинні документи, згідно з якими отримані від контрагента товари пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, а тому позивач мав право на віднесення відповідних сум ПДВ до складу податкового кредиту та сум податку на прибуток до валових витрат. Угоди між позивачем та контрагентом як на момент винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень так і на момент звернення до суду в установленому порядку недійсними не визнані, а тому відсутні будь-які підстави для збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 12 166,25 грн. та з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 15 208,75 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позові та розглянути справу за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, надіслав на адресу суду заперечення, в яких позовні вимоги не визнає, просить в їх задоволенні відмовити, справу розглянути за його відсутності та зазначає, що Бахмацькою МДПІ проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ за грудень 2010 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «Прем'єрпродукт-Центр», якою встановлено порушення ЦК України, Закону України від 22.05.1997 № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями (далі - Закон № 283/97-ВР) та Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» зі змінами та доповненнями (чинного на момент вчинення правопорушення) (далі - Закон про ПДВ). Необхідно зазначити, що згідно довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (далі - ДПІ у Оболонському районі) від 15.06.2011 № 408/23-6/36630879 «Про результати проведеного аналізу діяльності ПП «Прем'єрпродукт-Центр» при формуванні податкового кредиту з ПДВ із взаємовідносин з Приватним підприємством «СТК Молоко» (один із основних постачальників) та з питань взаємовідносин з контрагентами, по яким сформовані податкові зобов'язання за період з 01.12.2010 по 31.12.2010» згідно яких виявлена інформація, яка свідчить про порушення позивачем податкового законодавства з питань повноти нарахування ПДВ за період з 01.12.2010 по 31.12.2010. Згідно отриманих матеріалів ДПІ у Оболонському районі зазначено, що згідно з поданою ПП «Прем'єрпродукт-Центр» до ДПІ у Оболонському районі податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року, додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» значення рядку 17 декларації становить 2 690 049,00 грн. ДПІ у м. Житомирі було складено акт від 15.03.2011 № 1090/23-1/36548926 про результати позапланової невиїзної перевірки ПП «СТК Молоко» з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року. В даному акті ДПІ у м. Житомирі зазначено, що за результатом проведеної перевірки згідно п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. ст. 228, 626, 629, 650, 655, 658, 662 ЦК України та обставин викладених в акті, встановлено нікчемні правочини між ПП «СТК Молоко» та контрагентами-покупцями, в тому числі ПП «Прем'єрпродукт-Центр». Виходячи з цього, ПП «СТК Молоко» безпідставно сформовано податкові зобов'язання у перевіряємому періоді за рахунок сум ПДВ по податкових накладних, виписаних на продаж товарів (робіт, послуг) на адреси контрагентів-покупців на загальну суму 20 116 980,00 грн., в тому числі на адресу ПП «Прем'єрпродукт-Центр» за грудень 2010 року на загальну суму 2 255 155,26 грн., які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань, оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, чим порушено вимоги Закону про ПДВ та Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ (далі - ПК України). Тобто, усі операції купівлі-продажу за ПП «СТК Молоко» не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже - є нікчемними по ланцюгу до покупця. Таким чином, податковий кредит ПП «Прем'єрпродукт-Центр» сформований по взаємовідносинам з ПП «СТК Молоко» за грудень 2010 року безпідставно, фактично відсутній. Згідно з поданою ПП «Прем'єрпродукт-Центр» до ДПІ у Оболонському районі податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року, додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» значення рядку 9 декларації становить 2 700 429,00 грн. згідно з даними додатку 5 до декларації «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні Державної податкової адміністрації України» одним із основних покупців ПП «Прем'єрпродукт-Центр» по яким підприємство визначало податкові зобов'язання з ПДВ від реалізації товарів, придбаних у ПП «СТК Молоко» був позивач. Таким чином, операції з придбання товару не мали реального товарного характеру, товар не придбавався у ПП «СТК Молоко», не перевозився і не зберігався, тобто позивачем зайво включено до складу валових витрат витрати з придбання по рядку 04.1 декларації в сумі 48 666,65 грн., у тому числі в ІУ кварталі 2010 року в сумі 48 666,65 грн. Також, оскільки довідкою ДПІ у Оболонському районі від 15.06.2011 № 408/23-6/36630879 не підтверджуються відомості щодо взаємовідносин з покупцями та постачальниками та виходячи з того, що ПП «Прем'єрпродукт-Центр» безпідставно виписано податкові накладні на продаж товарів (робіт, послуг) на адресу позивача, які не можуть розглядатись в якості належного підтвердження податкових зобов'язань та оскільки ці податкові накладні не мають статусу юридично значимих, позивачем завищено податковий кредит у грудні 2010 року на суму 9 733,00 грн., а тому винесені податкові повідомлення-рішення є правомірними та такими, що скасуванню не підлягають.

Судове засідання здійснювалось в порядку передбаченому ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі наказу від 24.05.2012 № 150, відповідно до ст. ст. 16, 20 п. 75.1 ст. 75, ст. 79.1 за обставиною, визначеною п.п. 78.1.1, 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України проведена невиїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та ПДВ за грудень 2010 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «Прем'єрпродукт-Центр», за результатами якої складено акт від 30.05.2012 № 186/22/04709540 (далі - акт перевірки) (а.с. 15-31).

Перевіркою встановлено порушення позивачем:

1. ч. 1 ст. 202, ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР, в результаті чого встановлено заниження сплати податку на прибуток у сумі 12 167,00 грн., в тому числі за 4 квартал 2010 року в сумі 12 167,00 грн.

2. ч. 1 ст. 202, ст. ст. 203, 215, 216, 228 ЦК України, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, в результаті чого встановлено заниження сплати ПДВ в сумі 9 733,00 грн., в тому числі:

за грудень 2010 року в сумі 9 733,00 грн.

На підставі акта перевірки Бахмацькою МДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012 № 0000182210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств за основним платежем 12 167,00 грн., за штрафними санкціями 3 041,75 грн., а всього на 15 208,75 грн. (а.с. 10) та № 0000182210, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем ПДВ за основним платежем 9 733,00 грн., за штрафними санкціями 2 433,25 грн., а всього на 12 166,25 грн. (а.с. 12).

Позивач 24.11.2008 зареєстрований в якості юридичної особи Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію юридичної особи серії А01 № 684590 (а.с.9).

Згідно статуту позивача виробничо-господарською діяльністю підприємства є виробництво, зберігання та переробка сільськогосподарської та харчової продукції, у тому числі виробництво рибних продуктів (а.с.73-82).

Відповідно до п.1.32. ст. 1 Закону Закону № 283/97-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Судом встановлено, що 15.09.2010 між ПП «Прем'єрпродукт-Центр» (Постачальник) та позивачем (Покупець) укладено договір поставки № 459, відповідно до якого Постачальник зобов'язується поставляти Покупцю продукти харчування, партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а Покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за умовами даного Договору (а.с. 133,134).

Виконання даного договору підтверджується розшифровкою по поставці риби від ПП «Прем'єрпродукт-Центр», реєстром отриманих накладних, видатковими накладними № ПК-17141 від 14.12.2010 на суму з ПДВ 13 400,00 грн., № ПК-17195 від 14.12.2010 на суму з ПДВ 9 000,00 грн., № ПК-18330 від 30.12.2010 на суму з ПДВ 36 000,00 грн. та накладними № 272 від 14.12.2010, № 273 від 15.12.2010, № 1008 від 19.01.2011, № 1011 від 24.01.2011, № 1014 від 28.01.2011, № 1015 від 31.01.2011, № 1021 від 08.02.2011, № 1024 від 11.02.2011, № 1027 від 16.02.2011, № 1029 від 18.02.2011, № 1033 від 25.02.2011, № 1038 від 04.03.2011, № 1041 від 11.03.2011, № 1044 від 17.03.2011, № 1048 від 23.03.2011, № 1050 від 28.03.2011, № 1056 від 05.04.2011, № 1058 від 08.04.2011 та № 1060 від 11.04.2011 (а.с.89-113) та (як вбачається з акту перевірки) податковими накладними від 14.12.2010 № 17113, № 17168 та від 30.12.2010 № 525, а розрахунки між підприємствами проводились у безготівковій формі, що підтверджується виписками по рахунку № 26009109494 за період з 13.12.2010 по 14.12.2010, з 20.12.2010 по 21.12.2010, з 18.01.2010 по 19.01.2010, з 31.01.2010 по 01.02.2010.

Згідно довідки позивача № 104 від 29.08.2012 на балансі підприємства обліковуються основні засоби по рядку 031, в тому числі:

склад засолювання і продтоварів (651 м. кв);

цех для в'ялення риби (197,1 м. кв);

коптильний цех (538,5 м. кв);

ангар (444,6 м. кв);

гараж (235,4 м. кв);

цех для в'ялення риби (76,6 м. кв).

Також, даний факт підтверджується рішенням від 11.02.2011 № 49 про оформлення права власності на вищезазначені нежитлові будівлі за позивачем (а.с.88).

В подальшому придбаний товар у ПП «Прем'єрпродукт-Центр» позивачем реалізовано, що підтверджується видатковими накладними № РН-01 від 11.01.2011 на суму з ПДВ 206 616,79 грн., № РН-18 від 25.01.2011 на суму з ПДВ 37 090,56 грн., № РН-20 від 01.02.2011 на суму з ПДВ 38 517,82 грн., № РН-62 від 15.02.2011 на суму з ПДВ 29 766,00 грн., № РН-66 від 22.02.2011 на суму з ПДВ 47 503,02 грн., № РН-8 від 09.03.2011 на суму з ПДВ 24 170,88 грн., № РН-23 від 22.03.2011 на суму з ПДВ 30 025,50 грн., № РН-26 від 29.03.2011 на суму з ПДВ 22 365,00 грн., № РН-2 від 05.04.2011 на суму з ПДВ 35 221,80 грн., № РН-13 від 12.04.2011 на суму з ПДВ 30 054,00 грн., № РН-17 від 19.04.2011 на суму з ПДВ 33 906,00 грн., накладними № 2000000017 від 27.01.2011 на суму з ПДВ 34 310,35 грн., № 200000068 від 18.03.2011 на суму з ПДВ 4 652,98 грн., № 22 від 25.03.2011 на суму з ПДВ 1 011,00 грн., № 2000000006 від 19.01.2011 на суму з ПДВ 849,60 грн., № 2000000021 від 02.02.2011 на суму з ПДВ 1 355,04 грн., № 200000027 від 14.02.2011 на суму з ПДВ 1 266,00 грн., № 11 від 15.04.2011 на суму з ПДВ 8 308,29 грн., № 200000028 від 08.02.2011 на суму з ПДВ 34 832,28 грн. та довіреностями на отримання товару (а.с.114-132).

Необхідно зазначити, що контрагент позивача - ПП «Прем'єрпродукт-Центр» є платником ПДВ з 12.10.2009, що підтверджується Свідоцтвом № 100257040 НБ № 270997 про реєстрацію платника ПДВ (а.с.86).

Посилання представника відповідача в запереченнях на довідку ДПІ у Оболонському районі щодо нікчемності правочинів між ПП «Прем'єрпродукт-Центр» та ПП «СТК Молоко» не береться судом до уваги виходячи з наступного.

Так, дійсно ДПІ у м. Житомирі проведено позапланову невиїзну перевірку ПП «СТК Молоко» з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету ПДВ за грудень 2010 року та січень 2011 року, за результатами якої складено акт та встановлено нікчемні правочини між ПП «СТК Молоко» та контрагентами-покупцями, в тому числі ПП «Прем'єрпродукт-Центр» (контрагент позивача) та в подальшому винесено податкові повідомлення-рішення.

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2011 у справі за позовом ПП «СТК Молоко» до ДПІ у м. Житомирі про скасування податкових повідомлень-рішень, позовні вимоги задоволено, визнано незаконними та скасовано прийняті ДПІ у м. Житомирі податкові повідомлення-рішення № 0001591601/0 від 16.03.2011 та № 0004031601 від 23.05.2011.

Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 24.11.2011, залишено без змін постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 09.09.2011.

Частиною 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Згідно ч. 2. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюванний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно до ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини. спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне . відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; право чини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо.

Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок.

Крім того, посилання Бахмацької МДПІ на ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215. ст. 216 ЦК України в акті перевірки є безпідставним, оскільки зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають.

Угоди, які укладені між позивачем та контрагентами, не визнані судом недійсними і їх недійсність прямо не встановлена законом, у зв'язку з чим існує презумпція правомірності вказаних правочинів, а також наявність взаємних прав та обов'язків сторін за такими угодами.

Частино 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із частиною 1 статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Умовою для визнання недійсним правочину, який суперечить інтересам держави та суспільства, є встановлення умислу в діях осіб, що уклали такий правочин. При цьому носіями протиправного умислу юридичних осіб-сторін такого правочину є посадові особи цих юридичних осіб.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договір мав на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлений ним, оскільки товар був переданий, договір виконано сторонами в повному обсязі.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 1.7 статті 1 Закону про ПДВ визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим законом.

Відповідно до положень підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ податковий кредит звітного періоду складається із суми податків, сплачених(нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Відповідно до підпункту 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Відповідно до п. 198.1, п. 198.6 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну

території України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому

числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням

та/або ввезення таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі

таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів

спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі

отримані послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами

оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 201.1, 201.6 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, яка є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Таким чином, з вищенаведених норм Закону вбачається, що підставою для формування податкового кредиту, є саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, та здійснення операції з метою досягнення господарської мети.

З матеріалів справи вбачається, що позивач сформував податковий кредит на підставі належно оформлених (у повній відповідності з вимогами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону про ПДВ) податкових накладних, виданих останньому постачальником.

Отже, суму податкового кредиту позивач сформував правомірно, оскільки податок на додану вартість входить до складу договірної суми, сплаченої контрагентом, при наявності податкових накладних, що належним чином оформлені.

Висновки Бахмацької МДПІ в акті перевірки про нікчемність правочинів спростовується також наданими позивачем договором та первинними документами, згідно з якими отримані від контрагента ПП «Прем'єрпродукт-Центр» товари і послуги пов'язані та були використані в межах господарської діяльності, тому позивачем правомірно віднесено суми ПДВ до складу податкового кредиту.

Згідно з п. 5.1. Закону № 283/97-ВР валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п.п. 5.2.1. Закону № 283/97-ВР до складу валових витрат відносяться - суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 статті 5 зазначеного Закону.

Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до п.п. 11.2.1 п. 11.2 ст. 11 Закону № 283/97-ВР датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Порядком оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 № 984, передбачена необхідність висвітлювати показники на підставі первинних документів податкового та фінансового обліку, чітко викладати зміст порушень з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, додавати до актів письмові пояснення осіб підприємства щодо встановлених порушень, зазначати первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліках, та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення, з відображенням повного переліку порушень, вказувати назву, дату, номер документу, відповідно до якого здійснено операцію, суть операції з посиланням на нормативно-правові акти, їх пункти і статті, положення яких порушені, тощо.

Обов'язковість виконання вказаних вимог посадовими особами органів державної податкової служби встановлена в силу положень п.п. 1,5,6 Порядку.

Бахмацькою МДПІ при здійснені перевірки та складанні акту, порушено вимоги вказаного вище Порядку оформлення результатів документальних перевірок, оскільки висновки щодо порушень законодавства не відповідають дійсності, не базуються на даних податкового та бухгалтерського обліку, не містять посилань на первісні документи, які б зафіксували конкретні факти порушень.

Таким чином, висновки Бахмацької МДПІ про завищення підприємством валових витрат і заниження податку на прибуток за перевірений період є необ'єктивними і непідтвердженими результатами відповідної повної і належної перевірки.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Всупереч наведеним вимогам Бахмацькою МДПІ, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень від 12.06.2012 № 0000182210 на суму 15 208,75 грн. та № 0000182210 на суму 12 166,25 грн.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 12.06.2012 № 0000182210 на суму 15 208,75 грн.;

Визнати незаконним та скасувати податкове повідомлення-рішення Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби від 12.06.2012 № 0000182210 на суму 12 166,25 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Бахмачриба» (код ЄДРПОУ 04709540) судовий збір в розмірі 2 188 (дві тисячі сто вісімдесят вісім) грн. 00 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: підпис О.М.Тихоненко

З оригіналом згідно

Постанова суду від 04.09.2012 не набрала законної сили.

Суддя: О.М. Тихоненко

СудЧернігівський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення06.09.2012
Оприлюднено07.09.2012
Номер документу25872141
СудочинствоАдміністративне

Судовий реєстр по справі —2а/2570/2161/2012

Ухвала від 18.12.2012

Адміністративне

Київський апеляційний адміністративний суд

Федорова Г. Г.

Постанова від 06.09.2012

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Тихоненко О.М.

Ухвала від 29.08.2012

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Тихоненко О.М.

Ухвала від 18.07.2012

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Тихоненко О.М.

Ухвала від 05.07.2012

Адміністративне

Чернігівський окружний адміністративний суд

Тихоненко О.М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні