Ухвала

від 18.12.2012 по справі 2а/2570/2161/2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2570/2161/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Тихоненко О.М.

Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

У Х В А Л А

Іменем України

"18" грудня 2012 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: суддів: секретаря: Федорової Г.Г., Вівдиченко Т.Р., Костюк Л.О., Каленюк О.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бахмачриба»до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

У липні 2012 року Приватне підприємство «Бахмачриба»(далі - позивач) звернулося до Чернігівського окружного адміністративного суду із позовом до Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби (далі - відповідач), в якому просило визнати незаконними та скасувати податкові повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ Чернігівської області ДПС від 12.06.2012 року № 0000182210 на суму 15 208,75 грн. та № 0000182210 на суму 12 166,25 грн.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року адміністративний позов Приватного підприємства «Бахмачриба», задоволено.

Визнано незаконними та скасовано податкові повідомлення-рішення Бахмацької МДПІ Чернігівської області ДПС від 12.06.2012 року № 0000182210 на суму 15 208,75 грн. та № 0000182210 на суму 12.166,25 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні заявлених позовних вимог.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні -не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ПП «Бахмачриба»є юридичною особою, зареєстрованою Бахмацькою районною державною адміністрацією Чернігівської області 24.11.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 684590.

30 травня 2012 року, службовою особою відповідача була проведена невиїзна документальна перевірка ПП «Бахмачриба»з питань дотримання ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток та податку на додану вартість за грудень 2010 року при придбанні товарів (робіт, послуг) від постачальника ПП «ПРЕМЄРПРОДУКТЦЕНТР».

За результатами проведеної перевірки позивачем було складено акт від 30.05.2012 року №186/22/04709540, згідно якого ПП «Бахмачриба»порушено вимоги:

- п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 12 167,00 грн., у тому числі: за 4 квартали 2010 року -12 167,00 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму 9 733,00 грн., у тому числі: за грудень 2010 року -9 733,00 грн.

На підставі акту перевірки від 30.05.2012 року №186/22/04709540, Бахмацькою МДПІ Чернігівської області були винесені податкові повідомлення-рішення від 12.06.2012 року:

- № 0000182210, яким ПП «Бахмачриба»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 15 208,75 грн., у тому числі 12 167,00 грн. -за основним платежем та 3 041,75 грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями;

- № 0000182210, яким ПП «Бахмачриба»збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12 166,25 грн., у тому числі 9 733,00 грн. -за основним платежем та 2 433,25грн. -за штрафними (фінансовими) санкціями.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи колегія суддів зважає на наступне.

Відповідно до п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 28.12.1994 року № 334/94-ВР (далі Закон № 334/94-ВР), об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Згідно п. 5.1 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94-ВР встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Відповідно до абз. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94-ВР, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно із приписами пп. 7.2.4 п. 7.12 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (тут і далі по тексту постанови в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі Закон № 168/97-ВР), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Положенням пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

За приписами пп. 7.5.1. п.7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абз. 1 пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

З аналізу зазначеної норми вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Так, під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (ст. 3 ГК України) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР, господарська діяльність будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Ознаками господарської діяльності у розумінні приписів ст. 3 Господарського кодексу України, п. 1.32 ст. 1 Закону № 334/94-ВР є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності продукція, роботи чи послуги мають вартісний характер і цінове вираження.

Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.

Про відсутність реального характеру відповідних операцій можуть свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

Зазначені обставини відповідачем не доведені.

Дослідженням матеріалів даної справи колегією суддів встановлено, що 15.09.2010 року між ПП «Прем'єрпродукт - Центр»(Постачальник) та ПП «Бахмачриба»(Покупець) було укладено договір поставки № 459, відповідно до якого Продавець зобов'язується поставляти покупцю продукти харчування, надалі «Товар», партіями у відповідності з письмовими заявками останнього, а покупець зобов'язується приймати товар і оплачувати його за умовами даного договору.

Відповідно до п. 1.3 Договору, асортимент, ціна, кількість товару вказується в накладних, які є невід'ємними частинами даного Договору.

Оплата здійснюється в гривнях України шляхом перерахування коштів на банківський рахунок постачальника або внесенням готівки в касу останнього (п. 6.1 Договору).

На виконання умов договору поставки свідчать видаткові накладні № ПК-17141 від 14.12.2010 року на суму 13 400,00 грн. (з ПДВ), № ПК-17195 від 14.12.2010 року на суму 9 000,00 грн. (з ПДВ), № ПК-18330 від 30.12.2010 року на суму 36 000,00 грн. (з ПДВ), накладними № 272 від 14.12.2010 року, № 273 від 15.12.2010 року, № 1008 від 19.01.2011 року, № 1011 від 24.01.2011 року, № 1014 від 28.01.2011 року, № 1015 від 31.01.2011 року, № 1021 від 08.02.2011 року, № 1024 від 11.02.2011 року, № 1027 від 16.02.2011 року, № 1029 від 18.02.2011 року, № 1033 від 25.02.2011 року, № 1038 від 04.03.2011 року, № 1041 від 11.03.2011 року, № 1044 від 17.03.2011 року, № 1048 від 23.03.2011 року, № 1050 від 28.03.2011 року, № 1056 від 05.04.2011 року, № 1058 від 08.04.2011 року, № 1060 від 11.04.2011 року та, як вбачається з акту перевірки, податковими накладними від 14.12.2010 року № 17113, № 17168 та від 30.12.2010 року № 525.

В рахунок оплати за виконані роботи за договором поставки № 459 від 15.09.2010 року ПП «Бахмачриба»перерахувало грошові кошти на розрахунковий рахунок ПП «Прем'єрпродукт - Центр»на загальну суму 58 400,00 грн.

З акту перевірки вбачається, що єдиною підставою для висновку відповідача про порушення ПП «Бахмачриба»вимог п.п. 7.4.1, п.п. п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»стала довідка аналізу діяльності контрагента позивача ПП «Прем'єрпродукт - Центр» при формуванні податкового кредиту за ПДВ по взаємовідносинах з ПП «СТК Молоко», з яким позивач безпосередньо у відносини не вступав.

Так, ДПІ у Оболонському районі м. Києва 15.06.2011 року було проведено аналіз діяльності контрагента позивача ПП «Прем'єрпродукт - Центр» при формуванні податкового кредиту за ПДВ по взаємовідносинах з ПП «СТК Молоко»та з питань взаємовідносин з контрагентами, по яким сформовані податкові зобов'язання за період з 0101.12.2010 року по 31.12.2010 року (довідка № 408/23-6/36630879 від 15.06.2011 року), в ході якої встановлено, що:

- згідно поданою ПП «Прем'єрпродукт - Центр»до ДПІ у Оболонському районі м. Києва податковою декларацією з ПДВ за грудень 2010 року, додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України»значення рядку 17 декларації становить 2 690 049,00 грн.;

- згідно даних додатку 5 до декларації, реєстру отриманих податкових накладних та за даними «Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України», одним із основних постачальників було ПП «СТК Молоко»;

- в ході проведення позапланової невиїзної перевірки ПП «СТК Молоко»з питань правомірності обчислення повноти та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість за грудень 2010 року та січень 2011 року (акт № 1090/23-1/365448926 від 15.03.2011 року) було встановлено неможливість фактичного здійснення ПП «СТК Молоко»господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів, що свідчить про те, що правочини між ПП «СТК Молоко»та постачальниками/покупцями здійснені без мети настання реальних наслідків. Тобто, правочини є нікчемними і не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Таким чином, апелянт вважає, що податковий кредит позивачем за грудень 2010 року сформований безпідставно, оскільки усі операції купівлі-продажу з ПП «СТК Молоко»не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до покупця.

Проте, колегія суддів зазначає, що матеріали справи не містять, а відповідачем не було надано доказів зв'язку діяльності ПП «СТК Молоко»з діяльністю позивача. По своїй суті довідка щодо аналізу діяльності контрагента позивача № 408/23-6/36630879 від 15.06.2011 року, акт перевірки ПП «СТК Молоко»№ 1090/23-1/365448926 від 15.03.2011 року та викладені в них обставини взаємовідносин контрагента позивача з ПП «СТК Молоко»стосуються виключно відносин цих осіб та не мають правового значення при вирішенні даної справи.

Крім цього, з аналізу матеріалів справи слідує, що зміст укладеного між ПП «Прем'єрпродукт - Центр»та ПП «Бахмачриба»договору поставки не суперечить актам цивільного законодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що зміст цієї угоди не відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків чи свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання договору або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету, отримання незаконних пільг з оподаткування тощо.

Придбаний у ПП «Прем'єрпродукт-Центр»товар позивачем в подальшому був реалізований, що підтверджується видатковими накладними № РН-01 від 11.01.2011 року на суму 206 616,79 грн. (з ПДВ), № РН-18 від 25.01.2011 року на суму 37 090,56 грн. (з ПДВ), № РН-20 від 01.02.2011 року на суму 38 517,82 грн. (з ПДВ), № РН-62 від 15.02.2011 року на суму 29 766,00 грн. (з ПДВ), № РН-66 від 22.02.2011 року на суму 47 503,02 грн. (з ПДВ), № РН-8 від 09.03.2011 року на суму 24 170,88 грн. (з ПДВ), № РН-23 від 22.03.2011 року на суму 30 025,50 грн. (з ПДВ), № РН-26 від 29.03.2011 року на суму 22 365,00 грн. (з ПДВ), № РН-2 від 05.04.2011 року на суму 35 221,80 грн. (з ПДВ), № РН-13 від 12.04.2011 року на суму 30 054,00 грн. (з ПДВ), № РН-17 від 19.04.2011 року на суму 33 906,00 грн. (з ПДВ), накладними № 2000000017 від 27.01.2011 року на суму 34 310,35 грн. (з ПДВ), № 200000068 від 18.03.2011 року на суму 4 652,98 грн. (з ПДВ), № 22 від 25.03.2011 року на суму 1 011,00 грн. (з ПДВ), № 2000000006 від 19.01.2011 року на суму з 849,60 грн. (з ПДВ), № 2000000021 від 02.02.2011 року на суму 1 355,04 грн. (з ПДВ), № 200000027 від 14.02.2011 року на суму 1 266,00 грн. (з ПДВ), № 11 від 15.04.2011 року на суму 8 308,29 грн. (з ПДВ), № 200000028 від 08.02.2011 року на суму 34 832,28 грн. (з ПДВ) та довіреностями на отримання товару.

На час здійснення господарських операцій по договору поставки ПП «Прем'єрпродукт-Центр»та його контрагенти були включені до ЄДРПОУ, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що позивач не може нести відповідальність за порушення законодавства при укладенні та виконанні господарських договорів іншими суб'єктами господарської діяльності, стороною яких не є певна юридична особа (третій ланцюг взаємовідносин).

Отже, відносини між ПП «Прем'єрпродукт-Центр»та ПП «Бахмачриба»були належним чином оформлені, операції з придання товару (продукти харчування) носили реальний характер та були спрямовані на отримання прибутку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку щодо правомірності заявлених позовних вимог, які є обґрунтованими, підтверджуються належними доказами, а відтак є такими, що підлягають до задоволення.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Бахмацької міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області Державної податкової служби на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року -залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2012 року -залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Федорова Г. Г.

Судді: Вівдиченко Т.Р.

Костюк Л.О.