Ухвала

від 29.05.2012 по справі 6/187

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

29 травня 2012 р. № 6/187

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддів:Демидової А.М., Бакуліної С.В., Малетича М.М., Мирошниченка С.В., Плюшка І.А., розглянувши заяву Генерального прокурора України

про перегляд Верховним Судом України

постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі№ 6/187 за позовомпрокурора Деснянського району м.Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради та Державної екологічної інспекції в м.Києві до третя особа:товариства з обмеженою відповідальністю "Тайкун" комунальне підприємство "Деснянськпарксервіс" Деснянської районної у місті Києві ради про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення 600276,6 грн. збитків,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 21.07.2011 в позові відмовлено повністю.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 рішення скасовано, прийнято нове рішення про часткове задоволення позову. Зобов'язано відповідача звільнити земельну ділянку площею 14200 кв. м. за адресою: м.Київ, вул.Електротехнічна (біля автостоянки "Маркон"), за власний рахунок привести її у придатний для використання стан (у попередній стан) та повернути її Київській міській раді; стягнуто з відповідача на користь Державного бюджету України 240110,64 грн. шкоди, завданої самовільним зайняттям земельної ділянки; в решті позовних вимог відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 6/187 постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.10.2011 скасовано, а рішення господарського суду міста Києва від 21.07.2011 у даній справі залишено без змін.

Генеральний прокурор України подав заяву про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 31.01.2012 у справі № 6/187, у якій просить скасувати постанову суду касаційної інстанції та прийняти нове рішення про залишення в силі постанови суду апеляційної інстанції. Заяву з посиланням на постанови Вищого господарського суду України від 28.02.2012 у справі № 47/157, від 06.03.2012 у справі № 5023/6682/11 мотивовано неоднаковим застосуванням Вищим господарським судом України одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах з посиланням на положення статей 122, 124, 212 Земельного кодексу України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статей 20, 35 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Розглянувши заяву про перегляд постанови суду касаційної інстанції та додані до неї матеріали, Вищий господарський суд України не вбачає підстав для допуску справи до провадження Верховного Суду України з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 статті 111 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) заява про перегляд судових рішень господарських судів може бути подана на підставі неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, внаслідок чого ухвалено різні за змістом судові рішення у подібних правовідносинах.

Ухвалення різних за змістом судових рішень (пункт 1 статті 111 16 ГПК України) матиме місце в разі, коли суд (суди) касаційної інстанції у розгляді двох чи більше справ за подібних предмета і підстав позову, змісту позовних вимог та встановлених судом фактичних обставин і однакового матеріально-правового регулювання спірних правовідносин дійшов (дійшли) неоднакових правових висновків, покладених в основу цих судових рішень.

При вирішенні питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України враховується сукупність всіх наявних складових ознак неоднакового застосування одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.

Зі змісту постанов суду касаційної інстанції від 31.01.2012 у справі № 6/187, про перегляд якої просить заявник, та від 28.02.2012 у справі № 47/157, від 06.03.2012 у справі № 5023/6682/11, на які він посилається, вбачається, що судові рішення в цих справах прийнято і застосовано відповідні норми матеріального права в залежності від встановлених судами попередніх інстанцій фактичних обставин справи, з урахуванням меж перегляду справі в касаційній інстанції.

У постанові від 31.01.2012 у справі № 6/187, на яку подана заява про перегляд, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції, врахувавши положення статей 96, 188, 211, 212 Земельного кодексу України, статей 16, 17 Закону України "Про охорону земель", статей 5, 6, 7, 9 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", статей 1, 11 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", погодився з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення збитків, оскільки укладений комунальним підприємством "Деснянськпарксервіс" та товариством з обмеженою відповідальністю "Тайкун" договір від 01.02.2011 №40 є правочином, яким товариству надається право на проведення господарської діяльності щодо предмета договору на займаній (спірній) земельній ділянці, межі якої встановлені схемою; предмет укладеного договору повністю відповідає вимогам п.17.3.2 Правил благоустрою у місті Києві, затверджених рішенням Київської міської ради від 25.12.2008 №1051/1051, причому вказаний пункт рішення Київради не визнано недійсним та не скасовано, як незаконний, у встановленому порядку; судом першої інстанції з достовірністю встановлено недоведеність самовільного зайняття земельної ділянки відповідачем та недоведеність завдання ним шкоди внаслідок порушення земельного законодавства . Отже, товариство в межах приписів зазначеного рішення Київської міської ради та умов укладеного договору здійснює з комунальним підприємством "Деснянськпарксервіс" спільну господарську діяльність щодо експлуатації фіксованих місць для паркування транспортних засобів.

Крім того, колегія суддів дійшла висновку про чітке розмежування законодавцем повноважень Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель (Держземінспекція) та Державної екологічної інспекції (інспекція Мінприроди) щодо здійснення державного контролю за використанням та охороною земель та щодо здійснення державного контролю за охороною земель відповідно.

Приймаючи постанову від 28.02.2012 у справі № 47/157, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої та апеляційної інстанцій про задоволення позову про звільнення земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, оскільки актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства № 08/429а від 14.04.2011 встановлено, що відповідач самовільно займає спірну земельну ділянку площею 1050 кв.м.

Приймаючи постанову від 06.03.2012 у справі № 5023/6682/11, на яку посилається заявник, виходячи з встановлених попередніми судовими інстанціями обставин справи, суд касаційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про задоволення позову про зобов'язання звільнення земельної ділянки, оскільки відповідачем на земельних ділянках орієнтовними площами 0,0024 га кожна, що належать до земель комунальної власності, самочинно встановлено торгівельні павільйони з продажу хлібобулочних та кондитерських виробів; рішення про надання спірних земельних ділянок фермерському господарству в користування органом місцевого самоврядування не приймалося, порушення відповідачем вимог земельного законодавства підтверджується актами обстеження земельної ділянки, актами перевірки та постановою про накладення адміністративного стягнення.

Таким чином, судове рішення, про перегляд якого подано заяву, і судові рішення Вищого господарського суду України, на які здійснюється посилання, свідчать про відмінність встановлених судом фактичних обставин, покладених в основу постанов суду касаційної інстанції, в залежності від яких суд касаційної інстанції дійшов відповідних висновків.

За таких обставин відсутні визначені статтею 111 16 ГПК України підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись статтями 86, 111 14 -111 21 ГПК України, Вищий господарський суд України

У Х В А Л И В:

Відмовити Генеральному прокурору України у допуску справи № 6/187 до провадження Верховного Суду України.

Головуючий суддя Судді А.Демидова С.Бакуліна М.Малетич С.Мирошниченко І.Плюшко

KAСАЦІЯ до ВСУ (03.14.04 - розгляд)