Постанова

від 29.08.2012 по справі 28/1-б

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2012 № 28/1-б

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Гарник Л.Л.

суддів: Верховця А.А.

Мартюк А.І.

за участю представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду міста Києва від 26.06.2012

у справі № 28/1-б (суддя Копитова О.С.)

за заявою ОСОБА_2

до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія"

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.12.2011 порушено провадження у справі № 28/1-б за заявою ОСОБА_2 про визнання банкрутом товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія", введено мораторій на задоволення вимог кредиторів та процедуру розпорядження майном боржника, призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою підготовчого засідання господарського суду міста Києва від 17.01.2012 визнано розмір вимог ініціюючого кредитора - ОСОБА_2, в сумі 1 056 648,00 грн., призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бєлову Олену Анатоліївну, призначено попереднє судове засідання на 17.04.2012.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 26.06.2012 припинено провадження у справі; дію мораторію на задоволення вимог кредиторів припинено, інше.

Не погоджуючись з винесеною ухвалою господарського суду, ОСОБА_2 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржену ухвалу, справу направити на новий розгляд в суд першої інстанції зі стадії розгляду заяв кредиторів з грошовими вимогами до боржника.

Скарга мотивована порушенням місцевим господарським судом норм процесуального права, зокрема пункту 1-1 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_2, розпорядник майна товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія" арбітражний керуючий Бєлова О.А. підтримали апеляційну скаргу, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія" висловився за відхилення апеляційної скарги.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженої ухвали норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Місцевий господарський суд, припиняючи провадження у справі, виходив з того, що рішення на яке посилається ініціюючий кредитор, як на підставу своїх вимог до боржника при зверненні до суду, скасовано. Оскільки відсутність ознак неплатоспроможності боржника виключає обґрунтованість самого провадження по справі про банкрутство, провадження у справі підлягає припиненню на підставі пункту 7 частини першої статті 40 Закону (за відсутності інших підстав для такого припинення) та пункту 1.1 частини першої статті 80 ГПК України.

Колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції з наступи х підстав.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14.05.1992р. N 2343-XII (із змінами і доповненнями) (далі по тексту - Закон про банкрутство) неплатоспроможність - це неспроможність суб'єкта підприємницької діяльності виконати після настання встановленого строку їх сплати грошові зобов'язання перед кредиторами, в тому числі по заробітній платі, а також виконати зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), не інакше, як через відновлення платоспроможності. Згідно положень абзацу 7 цієї статті грошове зобов'язання - є зобов'язанням боржника заплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених цивільним законодавством України. При цьому, зокрема, недоїмка (пеня та штраф) до складу грошових зобов'язань боржника не зараховується.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 6 Закону про банкрутство, яка регулює загальні, основні підстави для порушення справи про банкрутство, справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується наявними матеріалами справи, грошові вимоги ініціюючого кредитора до боржника у розмірі 1 056 648,00 грн. ґрунтуються на рішенні Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 2-448/1-2011. Між тим рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15.02.2012 зазначене рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 03.02.2011 у справі № 2-448/1-2011 скасовано та ухвалено нове рішення, яким позов ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестиційна будівельна компанія" про стягнення коштів залишено без задоволення.

Встановивши наведені обставини справи, з огляду на відсутність скарг з боку кредиторів, місцевий господарський суд припинив провадження у справі про банкрутство на підставі пункту 7 статті 40 Закону, згідно якого провадження у справі про банкрутство припиняється, якщо боржник виконав усі зобов'язання перед кредитором.

На таких підставах колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд обґрунтовано припинив провадження у справі.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.

Твердження скаржника про подання ним касаційної скарги на вищезазначене рішенням Апеляційного суду міста Києва від 15.02.2012 не впливають результат розгляду скарги, оскільки згідно статті 319 Цивільного процесуального кодексу України рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення.

Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору. Тобто ці факти носять преюдиційний характер і приймаються судом як аксіоматична істина і повторному доведенню та оспорюванню в господарських судах вони не підлягають.

При таких обставинах, аналізуючи положення чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд доходить висновку про те, що порушення норм матеріального і процесуального права, які могли призвести до скасування оскарженої ухвали відсутні.

Керуючись ст.ст. 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду міста Києва від 26.06.2012 у справі № 28/1-б залишити без змін, апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Справу № 28/1-б повернути до господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України через суд апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили.

Постанова виготовлена та підписана 03.09.2012.

Головуючий суддя Гарник Л.Л.

Судді Верховець А.А.

Мартюк А.І.

05.09.12 (відправлено)