Рішення

від 28.08.2012 по справі 436/1844/12

САМАРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 436/1844/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2012 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська

у складі:

головуючого судді: Маштак К.С.

при секретарі: Трубановій В.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 301», треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання квартири спільною власністю, визнання довідки недійсною, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності на 1/2 частину квартири, -

ВСТАНОВИВ:

06 червня 2012 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконкому Дніпропетровської міської ради, треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив №301»про визнання квартири спільною власністю, про визнання свідоцтва про право власності частково недійсним на Ѕ частку, про визнання частково недійсним договору дарування на Ѕ частку, про визнання права власності на Ѕ частину квартири. Позивачі просили визнати, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Визнати частково недійсним на Ѕ частку свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради 13.02.2004 року на ім'я ОСОБА_4. Визнати частково недійсним на Ѕ частку договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Визнати право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 житловою площею 37,1 кв.м, загальною площею 64,8 кв.м: за ОСОБА_1 на 31/100 частку, за ОСОБА_2 на 19/100 часток. Стягнути з відповідача ОСОБА_3 на користь позивачів всі судові витрати.

10 липня 2012 року позивачами подано до суду уточнену позовну заяву в обґрунтуванні якої зазначили, що відповідач ОСОБА_3 -чоловік позивача ОСОБА_1, батько позивача ОСОБА_2 та син відповідача ОСОБА_4. Їх сім'я, яка складалася з позивачів та відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4, станом на жовтень 1994 року проживала за адресою: АДРЕСА_2. Квартира, в якій вони проживали, була не приватизована та складалася з 2-х житлових кімнат площею 27,9 кв.м., наймачем квартири була відповідач ОСОБА_4. ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 4 жовтня 1986 року. ОСОБА_1 з чоловіком ОСОБА_3 відкладали гроші для придбання автомобіля, але потім вирішили витратити зібрані гроші на покращення житлових умов шляхом обміну 2-кімнатної квартири на 3-кімнатну квартиру. Проти обміну квартири також не заперечувала і ОСОБА_4 ОСОБА_1 особисто займалася на протязі майже 6-ти місяців пошуком 3-кімнтатної квартири. Позивач знайшла квартиру АДРЕСА_1, в якій з сім'єю мешкала ОСОБА_5. Квартира була кооперативною та належала ЖБК № 301. Житлова площа квартири складала 37, 1 кв.м. Обмін квартирами влаштовував всіх зацікавлених в ньому осіб. Доплата була визначена в сумі 2700 доларів США. 06 жовтня 1994 року були отримані обмінні ордери: № 3602 на ім'я ОСОБА_4 на сім'ю з 4-х осіб на зайняття 3-кімнатної квартири житловою площею 37,1 кв.м по АДРЕСА_1 та № 3603 на ім'я ОСОБА_5 на ім'ю з 4-х осіб, на зайняття 2-кімнатної квартири площею 27,9 кв.м по АДРЕСА_2. До отримання обмінних ордерів була передана ОСОБА_5 сума в розмірі 500 доларів США. В день отримання обмінних ордерів були передані ОСОБА_5 гроші в сумі 1800 доларів США в якості доплати. Гроші особисто передавав ОСОБА_3 Ці гроші були спільною сумісною власністю подружжя. Відповідачка ОСОБА_4 свої особисті кошти в якості доплати не передавала. Позивачі та відповідач ОСОБА_1 поселилися в спірну квартиру, зареєструвалися в ній і всі набули право користування спірною квартирою. Відповідачка ОСОБА_4 тільки зареєструвалася в спірній квартирі, але жодного дня в ній не проживала. Вона поселилася в приватному будинку по АДРЕСА_3, який був нею придбаний приблизно в 1989 році. Пайовий внесок в ЖБК № 301 ніхто з них не вносив. Позивачці ОСОБА_1 не було відомо, чи був хто з відповідачів прийнятий в члени ЖБК. Це питання ніколи не ставилося. Вона довіряла своєму чоловікові, а з його матір'ю відповідачкою ОСОБА_4 у неї були добрі стосунки. 2 серпня 1999 року ОСОБА_4 виписалася зі спірної квартири. В 2010 році у позивача та відповідача стосунки погіршилися, так як відповідач став порушувати подружню вірність. Коли позивачка наприкінці 2011 року запропонувала ОСОБА_3 поділити майно, то він їй заявив, що спірна квартира належить тільки йому і вона до неї відношення не має. В документах ОСОБА_3 в грудні 2011 року позивачка випадково знайшла договір дарування спірної квартири від 5 лютого 2004 року, згідно якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_3 вказану квартиру. Спірна квартира фактично належала всім їм на праві спільної часткової власності відповідно до розміру житлової площі в спірній квартирі та розміру житлової площі в квартирі АДРЕСА_2 27,9 кв.м (житлова площа 2-кімнатної квартири) належить їм на праві спільної сумісної власності з рівними частками, а 9,2 кв.м ( 37,1 -27,9 - різниця в житловій площі) належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 з рівними частками. Таким чином, частки співвласників спірної квартири складають: ОСОБА_4 та ОСОБА_2 по (27,9:4=6,97х100:37,1) 19/100 часток, а ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по (27,9:4=6,97+37,1-27,9=4,6=11,57х100:37,1) 31/100 частин. Згідно змісту довідки від 28.02.2012 року відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 з моменту вселення в квартиру не були членами кооперативу. Спірна квартира була передана у власність ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 13.02.2004 року, яке було видано виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради на підставі довідки ЖБК-301 від 16.01.2004 року № 17. Зі змісту наданої представником КП «ДМБТІ»довідки № 17 видно, що вона була надана ОСОБА_4 про те, що вона є членом ЖБК -301 і нею повністю внесений пайовий внесок. Але зміст довідки не відповідає фактичним обставинам, тому що ОСОБА_4 на момент видачі цієї довідки не була зареєстрована в спірній квартирі, не була членом ЖБК і не вносила пайовий внесок. Таким чином, в зв'язку з тим, що обставини, вказані в довідці не відповідають дійсності, то довідка № 17 від 16.01.2004 року є недійсною. Відповідно є недійсним і свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.02.2004 року, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на ім'я ОСОБА_4, так як воно видане на підставі сфальсифікованої довідки ЖБК-301. Позивачі вважають, що відповідачка ОСОБА_4, яка незаконно отримала у власність спірну квартиру, не могла подарувати її ОСОБА_3, тому договір дарування квартири від 5 лютого 2004 року повинен бути визнаний недійсним повністю. Позивач вважає, що за нами повинно бути визнано право власності на Ѕ частину квартири: за ОСОБА_1 на 31/100 частину, а за ОСОБА_2 на 19/100 часток. Крім того, відповідач ОСОБА_3 в лютому 2012 року заявив позивачці, що має намір продати квартиру та залишити їх без даху над головою.

Позивач просить визнати, що квартира АДРЕСА_1 є спільною сумісною власністю ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Визнати недійсною довідку Житлово-будівельного кооперативу № 301 від 16.01.2004 року № 17, в якій зазначено, що ОСОБА_4 є членом ЖБК і нею повністю сплачений пайовий внесок. Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане виконкомом Дніпропетровської міської ради 13.02.2004 року на ім'я ОСОБА_4. Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 5 лютого 2004 року та посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6 Визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1 житловою площею 37,1 кв.м, загальною площею 64,8 кв.м : за ОСОБА_1 на 31/100 частку, за ОСОБА_2 на 19/100 часток. Стягнути з відповідачів на користь позивачів всі судові витрати.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, просила задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні відповідачі та їх представник позовні вимоги не визнали та просили відмовити в позові.

Представник відповідача Виконкому Дніпропетровської міської ради в судовому засіданні заперечувала проти задоволення позову.

Вислухавши доводи та пояснення учасників процесу, вивчивши та дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем ОСОБА_3 з 04 жовтня 1986 року, що підтверджується свідоцтвом про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 (а.с. 6).

Батьком позивача ОСОБА_2 є ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження, серії НОМЕР_2 (а.с. 7).

06 жовтня 1994 року були отримані обмінні ордери: № 3602 на ім'я ОСОБА_4 на сім'ю з 4-х осіб на зайняття 3-кімнатної квартири житловою площею 37,1 кв.м по АДРЕСА_1 та № 3603 на ім'я ОСОБА_5 на ім'ю з 4-х осіб, а зайняття 2-кімнатної квартири площею 27,9 кв.м по АДРЕСА_2 ордер на житлове приміщення (а.с. 8-9).

Згідно договору дарування квартири від 25 лютого 2004 року, вбачається, що ОСОБА_4 передає у власність ОСОБА_3, безоплатно, майно, яке складається з квартири АДРЕСА_1 (а.с. 10, 77).

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, вбачається, що власником квартири за адресою АДРЕСА_1, згідно договору дарування ВВВ № 370184 реєстр №694 від 25.02.2004 року посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, є ОСОБА_3 (а.с.11).

Згідно технічного паспорту, інвентаризаційна справа № 44654, реєстровий № е.р.4718994, власниками квартири АДРЕСА_1 є ОСОБА_3 (а.с. 12).

Згідно довідки обслуговуючого кооперативу житлово-будівельного кооперативу № 301, і.к. 23067774, що знаходиться за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Космонавтів, буд. 4, № 1 від 16.01.2012 року, яка видана в тому, що ОСОБА_3, 1966 року народження, дійсно зареєстрований і проживає за адресою АДРЕСА_1,, а також ОСОБА_1 1967 року народження, ОСОБА_2 1990 року народження.

Згідно довідка № 3466 від 29.12.2011 року, ОСОБА_1 1967 року народження, дійсно була зареєстрована за адресою АДРЕСА_2, була прописана 24.01.1989 року, виписана 18.10.1994 року, дочка ОСОБА_2, 1990 року народження, була прописана 17.01.1990 року, виписана 18.10.1994 року (а.с. 15).

На запит адвоката ОСОБА_8, була отримана довідка від 27 лютого 2012 року № 16 з якої вбачається, що членом ОК «ЖБК -301»в період з 01.01. 1994 року по 24.10.1994 року по квартирі АДРЕСА_1 -була ОСОБА_5. З 24.10.1994 року по 22.01.2004 рік, була членом ЖБК ОСОБА_4, по указаній вище адресі. Виписана з цієї квартири ОСОБА_4 02.08.1999 року. З 22.01.2004 року член ОК «ЖБК - 301»ОСОБА_3 (а.с. 16). Однак, як встановлено в судовому засіданні зазначена довідка не відповідає дійсності в частині членства в кооперативі ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 Зазначені особи до ОК «ЖБК-301»із заявами про прийняття їх у члени кооперативу не зверталися та ніколи не були членами даного кооперативу.

Згідно повідомлення ПП «Самарська нерухомість», вбачається що ними було проведено аналіз ринкових цін на квартири які виставлені на продаж в м. Дніпропетровську в теперішній час. В результаті чого, буз зроблений висновок, що ринкова вартість (ціна за яку може бути продано) квартиру розташовану за адресою АДРЕСА_1, враховуючи площу квартири, її технічний стан, та місце розташування може складати 320000 (а.с. 17).

Відповідно до довідки від 28.02.2012 року заяв про прийняття у члени «ЖБК-301»від ОСОБА_4 та ОСОБА_3 в кооператив не надходило. Рішень про їх прийняття в члени кооперативу немає (а.с. 18).

З відповіді на запит від 06.01.2012 року вбачається, що квартира АДРЕСА_1 в 1981 році була отримана ОСОБА_10 та її родиною. З 1981 року по 1993 рік членом ЖБК-301 була ОСОБА_10 Пай в сумі 8184 руб. Повністю був виплачений на 01.07.1993 року ОСОБА_10 та ОСОБА_11 (а.с. 18).

З пояснень представників ОК «ЖБК №301»в судовому засіданні також було з'ясовано, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 заяви про прийняття їх в члени «ЖБК №301»не подавали і рішення про прийняття їх в члени ЖБК не приймалося.

Згідно розписки від 06.10.1994 року ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_3 доплату за обмін квартири в сумі 2300 доларів США (а.с. 24).

Відповідно до свідоцтва про право власності від 13.02.2004 року власником спірної квартири зазначена ОСОБА_4. Свідоцтво видано на підставі Довідки ЖБК-301 від 16.01.2004 року № 17 та рішення Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради (а.с. 31, 76 89).

Зі змісту наданої представником КП «ДМБТІ» довідки № 17 видно, що вона була надана ОСОБА_4 про те, що вона є членом ЖБК -301 і нею повністю внесений пайовий внесок. Але зміст довідки не відповідає фактичним обставинам, тому що ОСОБА_4 на момент видачі цієї довідки не була зареєстрована в спірній квартирі, не була членом ЖБК і не вносила пайовий внесок. Таким чином, в зв'язку з тим, що обставини, вказані в довідці не відповідають дійсності, то довідка № 17 від 16.01.2004 року є недійсною (а.с. 85).

Відповідно має бути визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно від 13.02.2004 року, видане виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради, на ім'я ОСОБА_4, так як воно видане на підставі довідки ЖБК-301, зміст якої не відповідав дійсності.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про власність»член житлового, житлово-будівельного, дачного, гаражного чи іншого кооперативу або товариства, який повністю вніс свій пайовий

внесок за квартиру, дачу, гараж, іншу будівлю або приміщення, надані йому в користування, набуває права власності на це майно.

Однак, як достовірно встановлено під час розгляду даної справи, жоден з членів сім'ї ОСОБА_4 не був членом ЖБК-301 та не сплачував пайові внески.

Відповідно до п. 36 Примірного статуту Житлово-будівельного кооперативу член житлово-будівельного кооперативу вправі за письмовою згодою проживаючих разом з ним членів сім'ї, включаючи тимчасово відсутніх, провести обмін займаного жилого приміщення, з наймачем

жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи з іншим членом житлово-будівельного кооперативу, в тому числі з проживаючими в іншому населеному пункті, за умови прийому до членів кооперативу особи, яка вселяється у зв'язку з обміном у

будинок житлово-будівельного кооперативу.

Судом роз'яснювалось сторонам та їх представникам положення ст.ст. 10, 11, 57-60, 61 ЦПК України та наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій, а також те, що суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі наданих доказів сторін та інших осіб, які беруть участь справі, при цьому суд приймає до розгляду тільки ті докази, які мають значення по справі.

Статтею 212 ЦПК України, передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Виходячи з вищенаведених обставин справи, а також діючого матеріального закону, з урахуванням загальних засад цивільного судочинства відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 Цивільного Кодексу України, а саме: справедливості, добросовісності та розумності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 301», треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання квартири спільною власністю, визнання довідки недійсною, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності на Ѕ частину квартири підлягають частковому задоволенню, в частині визнання недійсними свідоцтва та договору дарування.

В іншій частині позовні вимоги не обґрунтовані, не ґрунтуються на вимогах закону та задоволенню не підлягають

Також, з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь позивачів підлягає стягненню судовий збір в розмірі 107,30 грн. згідно зі ст. 88 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись Постановою Ради міністрів УРСР «Про затвердження Примірного статуту житлово-будівельного кооперативу», ст.ст. 133, 135, 137, 143, 145, 146, 149 ЖК УРСР, ст. 15 Закону України «Про власність», ст.ст. 202, 203, 207, 209, 210, 215, 216, 236 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-64, 169, 209, 214, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради,Обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 301», треті особи: ОСОБА_5, Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради про визнання квартири спільною власністю, визнання довідки недійсною, визнання свідоцтва про право власності на квартиру недійсним, визнання недійсним договору дарування квартири, визнання права власності на Ѕ частину квартири -задовольнити частково.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_1, видане Виконавчим комітетом Дніпропетровської міської ради 13.02.2004 року на ім'я ОСОБА_4.

Визнати недійсним договір дарування квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3, 05 лютого 2004 року, посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_6

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1, ОСОБА_2 судовий збір в розмірі107, 30 грн.

В задоволені решти позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Самарський районний суд м. Дніпропетровська протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя: К.С. Маштак