Рішення

від 04.09.2012 по справі 5010/2402/2011-п-18/99-22/45

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2012 р. справа № 5010/2402/2011-П-18/99-22/45

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О.В. при секретарі судового засідання Мартиненко І. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади в особі Краснянської сільської ради, вул.Шевченка, 139, с.Красна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78451,

до відповідачів: фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1, 78400,

Фонду комунального майна Надвірнянського району, майдан Шевченка, 33, м. Надвірна,

Івано-Франківська область,

про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004р., витребування з незаконного володіння частини літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" за адресою АДРЕСА_2 та зобов'язання повернути його позивачу, зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_1 кошти в сумі 9565,20грн.

за участю представників сторін:

від прокуратури Чорнописька Г.О, посвідчення №10;

від відповідача фізичної особи- підприємця ОСОБА_1: підприємець ОСОБА_1, представник ОСОБА_4, довіреність від 30.07.2012р.,

від відповідача Фонду комунального майна Надвірнянського району: керівник Коцько І.М., витяг з ЄДРЮОФОП від 03.09.2012р.,

від позивача : не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Прокурором Надвірнянського району в інтересах територіальної громади с.Красна Надвірнянського району в особі Краснянської сільської ради заявлено позов до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004р.; витребування з незаконного володіння частини літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" за адресою АДРЕСА_2 та зобов'язання повернути його позивачу; зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_1 кошти в сумі 9565,20 грн.

Відповідно до ст.24 ГПК України ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 21.08.2012р. залучено до участі у справі в якості відповідача Фонд комунального майна Надвірнянського району, як сторону договору ВВК №451659 від 06.08.2004р., який оспорюється.

Заявлені позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р." згідно договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004р. підприємцю ОСОБА_1 було відчужено частину літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" за адресою АДРЕСА_2. Прокурор вважає, що вказаний договір підлягає визнанню недійсним на підставі ч.1 ст.215 ЦК України, так як його зміст суперечить вимогам закону (ч.1 ст.203 ЦК України). Також вказує на те, що даний договір порушує публічний порядок, оскільки спрямований на незаконне заволодіння майном територіальної громади, а тому в силу ст.228 ЦК України є нікчемним. При цьому зазначає, що рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. є сфальсифікованим, оскільки вказане майно не було включене в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2004р., який вносився на розгляд, обговорення та затвердження сесії Краснянської сільської ради, а внаслідок незаконних дій службових осіб було внесено в додаток до вказаного рішення. На думку прокуратури, даний факт є порушенням п.30 ст.36 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", згідно з яким до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності, та п.8 ст.30 даного Закону, за приписами якого об'єкти права комунальної власності не можуть бути вилучені у територіальних громад і передані іншим суб'єктам права власності без згоди територіальної громади або відповідного рішення ради чи уповноваженого нею органу, за винятком випадків, передбачених законом. Обставини фальсифікації рішення підтверджує поясненнями депутатів сільської ради, постановою прокуратури Надвірнянського району від 04.11.2010р. про закриття кримінальної справи, порушеної за ознаками злочину передбаченого ч.2 ст.366 КК України по факту службового підроблення службовими особами Краснянської сільської ради, на підставі п.5 ст.7-1 КПК України у зв'язку із закінченням строків давності, а також довідкою Краснянської сільської ради №334/2.22 від 31.08.2012р. Також посилається на порушення при укладенні договору п.6 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", відповідно до якого засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно зменшувати в ньому площу території, а також здавати в оренду приміщення (будівлі). Повідомляє, що підстав для зменшення площі території та надання в оренду приміщення не було, оскільки відповідно до довідки Надвірнянського районного відділу освіти станом на березень 2004р. існувала черга на влаштування у Краснянський дошкільний навчальний заклад, а тому існувала необхідність збільшення кількості груп та осіб, які навчаються у ньому. Відповідно до ст.216 ЦК України просить застосувати наслідки недійсного правочину; при цьому згідно ст.387 ЦК України просить повернути зазначене майно законному власнику, тобто територіальній громаді с.Красне, а Краснянську сільську раду зобов'язати повернути підприємцю ОСОБА_1 кошти в сумі 9565,20 грн.

Відповідач ОСОБА_1 заявлені позовні вимоги не визнала і вказала, що Краснянська сільська рада з метою підвищення ефективності використання майна та запобігання його руйнації згідно договору оренди з правом викупу від 01.02.2004р. передала їй частину приміщення літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" площею 114 м?. Відмічає, що 05.03.2004р. Краснянська сільська рада прийняла рішення №197 "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р.", відповідно до якого в перелік об'єктів комунальної власності села, що підлягають приватизації у 2004р., було включено згадане майно і згідно ч.2 ст.777 ЦК України спосіб приватизації визначено шляхом викупу орендарями. Виконання даного рішення було доручено Фонду комунального майна Надвірнянського району. Посилається на наказ Фонду комунального майна Надвірнянської району "Про продаж частини будівлі літнього павільйону дитячого садка (площею 116,8 м? в с.Красна)" №20 від 18.06.2004р., на підставі якого та згідно рішення Краснянської сільської ради №197від 05.03.2004р. між Фондом комунального майна та нею був укладений договір купівлі-продажу від 06.08.2004р. Стверджує, що процедура купівлі-продажу майна, що перебувало у комунальній власності, відбулася згідно з вимогами встановленими законодавством. Вказує, що рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. у встановленому законом порядку не оскаржувалось і на даний момент є чинним. При цьому звертає увагу на те, що нею було сплачено в повному обсязі вартість майна і у встановленому порядку і розмірі сплачується земельний податок, що спростовує твердження позивача про заподіяння збитків. Посилається на довідку Краснянської сільської ради №589/2-22 від 09.12.2011р. про те, що з моменту заснування дошкільного навчального закладу "Дзвіночок" по даний час не зменшувалась площа приміщень та територія закладу, не зменшувалась і кількість вихованців, а територія літнього павільйону для потреб дошкільного закладу жодного разу не використовувалась.

Представник Фонду комунального майна Надвірнянського району заявлений позов не визнав; в судовому засіданні пояснив, що приватизація вказаного майна здійснювалась Фондом на підставі направленого йому Краснянською сільською радою рішення №197 від 05.03.2004р., в якому у переліку об'єктів, що підлягають приватизації, був літній павільйон дитячого садка "Дзвіночок". Відмітив, що приватизація даного об'єкта здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства. Також пояснив, що літній павільйон дитячого садка "Дзвіночок" знаходився в занедбаному стані, який виключав можливість знаходження в ньому дітей, ніколи не використовувався дошкільним закладом, а тому його приватизація ніяким чином не впливала на діяльність даного дитячого садочка.

Аналогічні пояснення представники сторін дали в судовому засіданні.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані у справі докази, оцінивши їх відповідно до приписів ст.43 ГПК України та з урахуванням вказівок, що містяться в постанові Вищого господарського суду України від 03.07.2012р., які згідно ст.111-12 ГПК України є обов'язковими при новому розгляді справи, суд встановив наступне.

Між Краснянською сільською радою, як орендодавцем, та підприємцем ОСОБА_1, як орендарем, було укладено договір оренди з правом викупу від 01.02.2004р. (а.с.32-34 т.1), відповідно до умов якого з метою підвищення ефективності використання та запобігання руйнуванню приміщення літнього павільйону орендодавець передає, а орендар приймає частину приміщення площею 114 м?. В п.5.3 даного договору передбачено право орендаря на викуп об'єкта оренди. Передача об'єкта оренди орендарю відбулась за актом приймання-передачі (а.с.35 т.1).

Згідно рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. (а.с.12), враховуючи те, що окремі об'єкти комунальної власності, які тривалий час (10-15 років) не використовуються за призначенням, руйнуються, був затверджений перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р., та доручено Фонду комунальної власності Надвірнянського району забезпечити виконання даного рішення. В переліку вказаних об'єктів, який є додатком до рішення (а.с.13 т.І), під п.3 вказано літній павільйон дитячого садка, спосіб приватизації - викуп орендарями.

З протоколу засідання сесії №10 від 05.03.2004р. (а.с.43-а.с.52 т.І) вбачається, що на порядок денний виносилося питання про затвердження переліку об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004р., проект даного рішення було зачитано, змін та доповнень до нього не поступило, за нього було проголосовано одноголосно, дане рішення було прийняте. Згідно реєстру розсилок даного рішення (а.с.53- а.с.54 т.І) воно було відправлене Фонду комунального майна Надвірнянського району 09.03.2004р.

На підставі вказаного рішення та Закону України "Про внесення змін і доповнень до Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фондом комунального майна Надвірнянського району було видано наказ №20 від 18.06.2004р. (а.с.39 т.І) про продаж частини будівлі літнього павільйону дитячого садка в с.Красна шляхом викупу орендарем і визначено, що ціну об'єкту слід встановити відповідно до експертної оцінки, кошти від продажу направити в бюджет Краснянської сільської ради. Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 29.06.2004р. (а.с.38 т.І) ринкова вартість частини (45/100) будівлі літнього павільйону дитячого садочка по вул.Шевченка,151 б в с.Красна - 9565,20грн. з врахуванням ПДВ.

05.08.2004р. відповідачем була подана заява до Фонду комунального майна Надвірнянського району про приватизацію частини будівлі літнього павільйону дитячого садка (а.с.36- а.с.37 т.І).

Оскаржуваний договір купівлі-продажу ВВК №451659 був укладений 06.08.2004р. між Фондом комунального майна Надвірнянського району, як продавцем, та підприємцем ОСОБА_1, як покупцем (а.с.30-а.с.31 т.І). Договір нотаріально посвідчений 06.08.2004р. та зареєстрований в реєстрі за № Д-707. Відповідно до умов даного договору продавець зобов'язується передати у власність покупця 45/100 частин літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок", який знаходиться за адресою АДРЕСА_2, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в договорі. Пунктом 1.3 договору визначено, що згідно з актом експертної оцінки, затвердженим Фондом комунального майна 20.06.2004р., ринкова вартість об'єкту становить 9565,2 грн.

Відповідач надала виписку про рух коштів по рахунку Фонду комунального майна (а.с.101-а.с.103 т.І), які підтверджують сплату коштів за викуп приміщень згідно вказаного договору.

Відповідно до постанови від 27.07.2010р. (а.с.8 т.І). прокурором Надвірнянського району була порушення кримінальна справа відносно службових осіб Краснянської сільської ради за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.191, ч.2 ст.364, ч.2 ст.366 КК України, які вбачались в тому, що службові особи Краснянської сільської ради, зловживаючи своїм службовим становищем, сфальсифікували рішення №197, внісши в додаток до вказаного рішення завідомо неправдиві відомості про включення в перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації в 2004р., приміщення літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок", яке на розгляд, обговорення та затвердження на сесії Краснянської сільської ради не виносилося, в результаті чого літній павільйон дитячого садка було відчужено через Фонд комунальної власності майна району підприємцю ОСОБА_1, чим заподіяно збитки.

04.11.2010р. слідчим прокуратури Надвірнянського району було винесено постанову про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності (а.с.60 т.І).

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. В ч.1 ст.203 ЦК України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч.2,ч.3 ст.215 ЦК України).

В ч.1, ч.2, ч.3 ст.228 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним; правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним; у разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.

Позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004р. обґрунтовуються фіктивністю рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. Факт фальсифікації доводиться вказаними постановами про порушення та закриття кримінальної справи, поясненнями депутатів сільської ради ОСОБА_6 (а.с.61-63 т.І), ОСОБА_7 (а.с.64-а.с.66 т.І), ОСОБА_8 (а.с.67-а.с.69 т.І), які були надані слідчому прокуратури і викладені у протоколах допитів від 03.11.2010р. Дані пояснення є аналогічними за змістом і в них вказано, що питання відчуження літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" на сесії 05.03.2004р. відповідно до протоколу не розглядалось. Також прокуратурою подано довідку виконкому Краснянської сільської ради №334/2.22 від 31.08.2012р. про те, що рішення Краснянської сільської ради №197 є дійсним, а додаток до нього, в якому вказано 3 об'єкти, є недійсним, так як депутати голосували тільки за 2 об'єкти.

Згідно ч.2 ст.34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу (ст. 33 ГПК України).

Суд вважає, що факт фальсифікації рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. є недоведеним, враховуючи наступне.

Краснянською сільською радою було прийнято рішення №197 "Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004 році"(а.с.12 т.І). В переліку вказаних об'єктів, який є додатком до рішення (а.с.13 т.І), під п.3 вказано літній павільйон дитячого садка, спосіб приватизації - викуп орендарями. Позивачем не представлено доказів, які б підтверджували, що на момент голосування депутатами сільської ради на сесії 05.03.2004р. літній павільйон дитячого садка не було включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації.

В матеріалах справи є письмові пояснення секретаря Краснянської сільської ради ОСОБА_9 (а.с.97 т.І), депутата ОСОБА_7 (а.с.98 т.І), депутата ОСОБА_6 (а.с.99 т.І), депутата ОСОБА_8 (а.с.100 т.І), які пояснили, що в перелік об'єктів, що підлягають приватизації було включено дві котельні та приміщення літнього павільйону; проект рішення разом з додатками було роздано депутатам для ознайомлення; оскільки приміщення літнього павільйону було передано в оренду з правом викупу, то у депутатів з приводу цього об'єкта питань не виникло і тому в протоколі нічого не вказано, дискусія проходила щодо приватизації котелень. Всі перелічені особи стверджують, що питання приватизації літнього павільйону на сесію сільської ради виносилось та розглядалось. Депутати ОСОБА_7, ОСОБА_6 (а.с.99 т.І), ОСОБА_8 свої пояснення слідчому розуміли як підтвердження того, що в протоколі сесії не згадувалось питання приватизації літнього павільйону, так як по ньому не було заперечень.

З протоколів допиту депутата сільської ради ОСОБА_6 (а.с.63 т.І) і голови Краснянської сільської ради ОСОБА_10 (а.с.72 т.І) вбачається, що на сесії була присутня завідувач дитячого садка "Дзвіночок", яка не заперечувала проти приватизації приміщення літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок".

Постанова слідчого прокуратури Надвірнянського району від 04.11.2010р. про закриття кримінальної справи, у зв'язку із закінченням строків давності, не є допустимим доказом у справі, оскільки ч.3 ст.35 ГПК України передбачено, що лише вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду України при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені. У п.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 01.04.1994р. "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням шкоди" зазначається, що відповідно до ст.35 ГПК України преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів.

Окрім того, відповідно до п.5 ч.1 ст.7-1 КПК України провадження в кримінальній справі може бути закрито у зв'язку із закінченням строків давності лише судом, а не прокурором. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності передбачено ч.1,2 ст.11-1 КПК України, в яких зазначено, що прокурор, а також слідчий за згодою прокурора на підставі, передбаченій частиною першою статті 49 КК України, виносять мотивовану постанову про направлення кримінальної справи до суду для вирішення питання про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності. Суд у судовому засіданні за наявності підстав, передбачених частиною першою статті 49 КК України, закриває кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності у випадках, коли справа надійшла до суду з обвинувальним висновком. Отже, документом, який міг бути прийнятий судом, як доказ закриття кримінальної справи за строком давності, могла бути лише постанова суду.

З наведених підстав не є допустимим доказом фальсифікації рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004р. і довідка виконкому Краснянської сільської ради №334/2.22 від 31.08.2012р.

Посилання позивача на недійсність оспорюваного договору з мотивів невідповідності рішення Краснянської сільської ради №197 вимогам закону є необґрунтованим, оскільки дане рішення в судовому порядку не оскаржувалось і на момент розгляду справи є чинним. Прокуратурою не було вжито передбачених Законом України "Про прокуратуру" заходів щодо оскарження (опротестування) чи визнання недійсним даного рішення.

Недоведеним є посилання на невідповідність умов договору п.6 ст.16 Закону України "Про дошкільну освіту", відповідно до якого засновник (власник) державного чи комунального дошкільного навчального закладу не має права безпідставно ліквідувати його, зменшувати в ньому площу території, кількість груп, а також здавати в оренду приміщення (будівлі).

Слід відмітити, що дана норма закону стосується зменшення площі території дошкільного навчального закладу, а також здачі в оренду приміщення (будівлі) не безумовно, а в тих випадках, коли такі дії здійснюються безпідставно.

Відповідно до п.30 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції,чинній на час укладення оскаржуваного договору) до виключної компетенції сільських, селищних, міських рад належить, зокрема, прийняття рішень щодо відчуження відповідно до закону комунального майна; затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності, які не підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів права комунальної власності. Згідно ст.60 даного Закону органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду. Доцільність, порядок та умови відчуження об'єктів права комунальної власності визначаються відповідною радою.

Зі звіту про експертну оцінку будівель котельні та літнього павільйону вбачається, що стан будівлі літнього павільйону - незадовільний, що з 2001р. дитячий садок ним не користується (а.с.72-а.с.95 т.ІІ). Цей факт підтверджується і договором оренди з правом викупу від 10.03.2001р., який було укладено між Краснянською сільською радою та ОСОБА_11 (а.с.57-а.с.59 т.ІІ), а також довідкою, виданою виконкомом Краснянської сільської ради, в якій зазначається, що з моменту введення в експлуатацію дошкільного навчального закладу "Дзвіночок" літній павільйон для його потреб не використовувався (а.с.80 т.І).

Доказів того, що передача в оренду та приватизація літнього павільйону обмежила діяльність дошкільного навчального закладу, прокуратурою не представлено.

Враховуючи викладене, в задоволенні позову слід відмовити.

Згідно ст.49 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст.8,124 Конституції України, ст.ст.43,49, ст. 82 -ст.85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити в задоволенні позову прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади в особі Краснянської сільської ради до фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, Фонду комунального майна Надвірнянського району про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004р., витребування з незаконного володіння частини літнього павільйону дитячого садка "Дзвіночок" за адресою АДРЕСА_2 та зобов'язання повернути його позивачу, зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_1 кошти в сумі 9565,20грн.

Судові витрати залишити за позивачем.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 06.09.12

Суддя Малєєва О. В.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"