Постанова

від 17.10.2012 по справі 5010/2402/2011-п-18/99-22/45

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.10.12 Справа № 5010/2402/2011-П-18/99-22

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:

головуючої-судді Дубник О.П.

суддів Скрипчук О.С.

Процика Т.С.

при секретарі Гуньці О.П.

розглянув апеляційну скаргу Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області вих. №90-2244 вих-12 від 17.09.2012 року (вх. №643 від 24.09.2012 року)

на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2012 року (суддя Малєєва О.В.)

у справі № 5010/2402/2011-П-18/99-22/45

за позовом Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області в інтересах територіальної громади в особі Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області, с. Красна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

до відповідача 1: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, с.Красна, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

до відповідача 2: Фонд комунального майна Надвірнянського району, м. Надвірна, Івано-Франківська область

про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004 року, витребування з незаконного володіння частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1» за адресою: АДРЕСА_2 та зобовязанння повернути його позивачу, зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_3 кошти в сумі 9565,20 грн.

За участю представників :

від прокуратури: Рогожнікова Н.Б., старший прокурор відділу (посвідчення 220);

від позивача: не з'явився (належно повідомлений);

від відповідача 1: ОСОБА_5, представник (довіреність в матеріалах справи);

від відповідача 2: не з'явився (належно повідомлений).

Судом роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 , 29 Господарського процесуального кодексу України (надалі -ГПК України).

Відводів складу суду в порядку ст.20 ГПК України не заявлялось. Заяв про технічну фіксацію судового процесу від учасників судового процесу не надходило.

Розпорядженнями Голови суду та В.о. голови Львівського апеляційного господарського суду (наявним у справі) змінювався склад колегії суддів.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2012 року у справі №5010/2402/2011-П-18/99 позов прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади с. Красна Надвірнянського району в особі Краснянської сільської ради до відповідача-1 підприємця ОСОБА_6, до відповідача-2: підприємця ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним Договір купівлі-продажу (будівлі, приміщення) частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 114 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ВВК №451659 від 06.08.2004 року. Витребувано частину літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1»площею 114 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з незаконного володіння підприємця ОСОБА_3 та зобов'язано повернути його у комунальну власність територіальної громади Краснянської сільської ради в особі Краснянської сільської ради Надвірнянського району. Зобов'язано Краснянську сільську раду повернути підприємцю ОСОБА_3 кошти в сумі 9565,20 грн., отримані згідно Договору купівлі-продажу (будівлі-приміщення) ВВК №451659 від 06.08.2004 року за продаж частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 114 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. В частині позову Прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади с. Красна Надвірнянського району в особі Краснянської сільської ради до відповідача-1: підприємця ОСОБА_6 про: визнання недійсним Договору купівлі-продажу (будівлі, приміщення) ВВК №451661 від 06.08.2004 року; витребування частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 140,7 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 з незаконного володіння та зобов'язання повернути його законному володільцю; зобов'язання Краснянської сільської ради повернути кошти в сумі 11526 грн., отримані згідно Договорів купівлі-продажу (будівлі, приміщення) ВВК №451661 від 06.08.2004 року за продаж частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 140,7 кв.м. який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 -провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року рішення місцевого господарського суду від 27.01.2012 року залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 03.07.2012 року постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року та рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 27.01.2012 року у справі №5010/2402/2011-П-18/99 скасовано в частині позову Прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади с. Красна, Надвірнянського району в особі Краснянської про визнання недійсним Договору купівлі-продажу частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», площею 114 кв.м., який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 ВВК №451659 від 06.08.2004р., витребування зазначеного майна з незаконного володіння підприємця ОСОБА_3, зобов'язання повернути його у комунальну власність територіальної громади Краснянської сільської ради в особі Краснянської сільської ради Надвірнянського району та зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_3 кошти в сумі 9 565,20 грн. Справу в зазначеній частині направлено до Господарського суду Івано-Франківської області на новий розгляд в іншому складі суддів. В іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 03.04.2012 року залишено без змін.

Скасовуючи частково попередні судові акти, суд касаційної інстанції зазначив, що суди попередніх інстанцій не встановили факту відсутності в додатку до рішення №197 запису щодо літнього павільйону дитячого садка на момент голосування депутатами сільської ради на сесії 05.03.2004 року, оскільки таких доказів у справі немає; не звернули увагу на письмові пояснення секретаря, депутатів сільської ради, які були присутні на 8 сесії та вказали, що питання приватизації літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1»виносилось та розглядалось на вказаній сесії; не звернули увагу на протоколи допиту ОСОБА_7, який був депутатом сільської ради та був присутній на засіданні восьмої сесії 05.03.2004 року та голови Краснянської сільської ради -ОСОБА_8, з яких вбачається, що на сесії була присутня завідувач дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1»ОСОБА_9, яка не заперечувала проти приватизації приміщення літнього павільйону дитячого садка; рішення №197 від 05.03.2004 року на момент розгляду справи в судах є чинним. Також Вищий господарський суд України у своїй постанові зазначив, що згідно звіту про експертну оцінку будівель котельних та літнього павільйону дитячого садка вбачається, що стан будівлі є незадовільним, станом на 2001 рік дитячий садок ним не користується, а тому передача його в оренду була обумовлена проведенням ремонтних робіт за рахунок орендаря; ці обставини не були предметом розгляду господарських судів. Окрім цього, суд касаційної інстанції звернув увагу на те, що суди попередніх інстанцій не дали належної оцінки постанові слідчого прокуратури Надвірнянського району від 04.11.2010 року про закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності та не перевірили, чи може вона вважатись доказом у даній справ в розумінні ст.35 ГПК України, оскільки документом, який би міг бути доказом закриття кримінальної справи за строком давності, є лише постанова суду.

При новому розгляді справи рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2012 року (суддя Малєєва О.В.) відмовлено в задоволенні позову Прокурора Надвірнянського району в інтересах територіальної громади в особі Краснянської сільської ради до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (надалі ФОП ОСОБА_3), Фонду комунального майна Надвірнянського району про визнання недійсним договору купівлі-продажу ВВК №451659 від 06.08.2004 року, витребування з незаконного володіння частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1»за адресою АДРЕСА_2 та зобов'язання повернути його позивачу, зобов'язання Краснянської сільської ради повернути підприємцю ОСОБА_3 кошти в сумі 9565,20грн.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, Прокурор оскаржив його в апеляційному порядку. Апелянт вважає рішення суду першої інстанції незаконним та необґрунтованим, оскільки суд, на його думку, неповно з'ясував обставини, що мають значення для справи та неправильно застосував норми матеріального права. Зокрема, Прокурор звертає увагу на те, що рішенням 8 сесії 4 скликання Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004 року ФОП ОСОБА_3 в порушення ст.16 Закону України «Про дошкільну освіту»від 11.07.2001 року було надано в оренду з правом викупу земельну ділянку території дошкільного навчального закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1»з розташованим на ній літнім павільйоном. Також апелянт зазначає, що ФОП ОСОБА_3 користується земельною ділянкою та розміщеною на ній будівлею на підставі тимчасового договору. Окрім цього, скаржник вказує, що постанова слідчого про закриття кримінальної справи за строками давності ніким не скасована. Також Прокурор зазначає, що питання щодо приватизації літнього павільйону дитячого садочка «ІНФОРМАЦІЯ_1»на засіданні сесії не розглядалось. Окрім цього, апелянт зазначає, що місцевим господарським судом не взято до уваги матеріали кримінальної справи, порушеної за фактом підроблення службовими особами Краснянської сільської ради додатку до рішення №197 від 05.03.2004 року. Прокурор просить рішення місцевого господарського скасувати та прийняти нове, яким задоволити позовні вимоги.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що рішення місцевого господарського суду є законним та прийнятим у відповідності до встановлених судом обставин. Зокрема, цей відповідач зазначає, що з апеляційної скарги не вбачається, які ж обставини не були з'ясовані судом при постановлені оскаржуваного рішення. Також ФОП ОСОБА_3 вказує, що Прокурором не наведено доказів безпідставного зменшення площі території, кількості груп, здавання в оренду приміщення дитячого закладу «ІНФОРМАЦІЯ_1», станом на 2004 рік. Окрім цього, даний відповідач вказує, що апелянт не заявляв позовних вимог про визнання незаконним рішення Краснянської сільської ради №197 від 05.03.2004 року. Також ФОП ОСОБА_3 зазначає, що постанова слідчого прокуратури Надвірнянського району не може бути належним та допустимим доказом, про що зазначено в постанові Вищого господарського суду України від 07.07.2012 року. Цей відповідач також вказує, що безпідставним є твердження скаржника про те, що питання викупу літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1»05.03.2004 року при прийнятті рішення №197 не розглядалось, що встановлено у зазначеній вище постанові суду касаційної інстанції. Тому, цей відповідач просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду, керуючись нормами ст. 101 ГПК України щодо меж перегляду справи в апеляційній інстанції, вважає, що є можливим прийняти за наслідками розгляду апеляційної скарги постанову в даному судовому засіданні.

Львівський апеляційний господарський суд, перевіривши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, та дослідивши наявні докази у справі, зробив висновок, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення. При цьому, апеляційний суд встановив наступні обставини та керувався такими мотивами.

1 лютого 2004 року між Краснянською сільською радою (Орендодавець) та СПД ОСОБА_3 (Орендар) укладено договір оренди з правом викупу (надалі Договір оренди), відповідно до п.1.1 якого з метою підвищення ефективності використання та запобігання руйнування приміщення літнього павільйону передає Орендодавець, а Орендар приймає частину приміщення площею 114 кв.м. Акт прийому-передачі приміщення подається одночасно з договором і є невід'ємною частиною цього договору (п.1.2 Договору оренди).

Відповідно до п.5.3 Договору оренди Орендар має право на протязі договору оренди викупити об'єкт оренди.

Пунктом 7.1 Договору оренди передбачено, що він діє з 01.02.004 року до 01.06.2007 року.

На виконання умов вищезазначеного договору сторони підписали акт приймання-передачі частини приміщення літнього павільйону площею 114 кв.м.

5 березня 2004 року рішенням №197 8 сесії Краснянської сільської ради Надвірнянського району Івано-Франківської області 4 демократичного скликання «Про перелік об'єктів комунальної власності, що підлягають приватизації у 2004 році» (надалі рішення №197) затверджено перелік об'єктів комунальної власності села, що підлягають приватизації в 2004 році, в якому зазначено приміщення літнього павільйону дитсадка, та спосіб приватизації -викуп орендарями (додаток до рішення №197).

Наказом №20 від 18.06.2004 року «Про продаж частини будівлі літнього павільйону дитячого садка (площею 116,8 кв.м.) в с.Красна»Фонд комунального майна Надвірнянського району здійснив продаж частини будівлі літнього павільйону дитячого садка (площею 116,8 кв.м.) в с.Красна шляхом викупу орендарем (п.1 Наказу); ціна продажу встановлена за експертною оцінкою (п.2 Наказу).

Згідно висновку про вартість об'єкта оцінки від 29.06.2004 року, проведеного ТзоВ «ЕКА-Захід»вартість частини (45/100) будівлі літнього павільйону дитячого садочка (площею 116,8 кв.м.) по АДРЕСА_2 становить 9565,20 грн.

5 серпня 2004 року СПД ОСОБА_3 звернулася до Фонду комунального майна Надвірнянського району із заявою на приватизацію частини будівлі (116,8 кв.м.) літнього павільйону дитячого садка, що знаходиться в АДРЕСА_2.

6 серпня 2004 року між Фондом комунального майна Надвірнянського району (Продавець) та підприємцем ОСОБА_3 (Покупець) укладено договір купівлі-продажу (будівлі, приміщення) (Договір купівлі-продажу), відповідно до якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця 45/100 частини літнього павільйону дитячого садка «ІНФОРМАЦІЯ_1», який знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, а покупець зобов'язується прийняти вказаний об'єкт і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені в цьому Договорі (п.1.1 Договору купівлі-продажу). Вказаний у цьому Договорі об'єкт продано за 9565,20 грн., в тому числі ПДВ -1594,20 грн.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 203 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення Договору купівлі-продажу) передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст.203 ЦК України).

Статтею 204 ЦК України встановлено презумпцію правомірності правочину, відповідно до якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст.215 ЦК Украни встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ч.2 ст.215 ЦК України).

Статтею 228 ЦК України (в редакції, чинній на момент укладення оспорюваного Договору купівлі-продажу) передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Як вбачається з матеріалів справи, Прокурор як на підставу позову посилається на фіктивність рішення №197 від 05.03.2004 року, доказом чого є постанова слідчого Надвірнянської прокуратури про закриття кримінальної справи по факту службового підроблення службовими особами Краснянської сільської ради, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.366 КК України, на підставі п.5 ст.7-1 КПК України (у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності).

Однак, зазначена постанова слідчого Надвірнянської прокуратури не є належним та допустимим доказом в розумінні ст.34 ГПК України, оскільки доказом закриття кримінальної справи у зв'язку із закінченням строків давності є лише постанова суду (на що звертав увагу суд касаційної інстанції у своїй постанові від 03.07.2012 року, скасовуючи частково судові акти місцевого та апеляційного господарських судів).

Окрім цього, посилання апелянта на безпідставність та незаконність рішення №197 від 05.03.2004 року судом апеляційної інстанції відхиляється, оскільки доказів визнання незаконним зазначеного рішення органу місцевого самоврядування Прокурором не надано.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків місцевого господарського суду.

З врахуванням вищевикладеного, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційну скаргу прокурора Надвірнянського району слід залишити без задоволення, а рішення місцевого господарського суду від 04.09.2012 року у цій справі без змін

Керуючись ст.ст. 103, 105 ГПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Прокурора Надвірнянського району Івано-Франківської області залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 04.09.2012 року у цій справі без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з розділом ХІІ-І ГПК України.

Повне рішення складено 22.10.2012 року

Головуючий суддя Дубник О.П.

Судді Скрипчук О.С.

Процик Т.С.