Рішення

від 04.09.2012 по справі 25/075-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" вересня 2012 р. Справа № 25/075-12

Господарський суд Київської області у складі судді Саванчук С.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК АВГУСТ",

49000, м. Дніпропетровськ, вул. Міронова, 7А, оф. 302

до Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ",

08114, Київська область, Києво -Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 205

про стягнення 53 979,74 грн.

за участю представників:

позивача -не з'явився, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином;

відповідача - Куценко О.В. (довіреність від 10.07.2012).

Обставини справи:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК АВГУСТ" (далі -позивач) до Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ" (далі -відповідач) про стягнення 53 979,74 грн., з яких: 21 077,60 грн. -основний борг, 1 296,10 грн. -пеня, 257,66 грн. -3% річних та 31 348 грн. -проценти за користування чужими грошовими коштами.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем договірних зобов'язань щодо здійснення розрахунку за поставлений товар.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.07.2012 порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 26.07.2012.

У судове засідання 26.07.2012 представники сторін не з'явились, вимоги ухвали суду від 10.07.2012 не виконали, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Розгляд справи відкладено на 14.08.2012.

14.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 12846 від 14.08.2012) позивачем подано документи на виконання ухвали суду від 10.07.2012 та виписку з банку від 10.08.2012 №611 на підтвердження сплати відповідачем основного боргу у повному обсязі на загальну суму 21 077,60 грн. і судового збору у розмірі 1 080,00 грн.

У судове засідання 14.08.2012 представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 10.07.2012 не виконав, розгляд справи відкладено на 21.08.2012.

У судове засідання 21.08.2012 представники сторін не з'явились, хоча про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином, розгляд справи відкладено на 04.09.2012.

30.08.2012 через канцелярію господарського суду Київської області (вх. № 13694 від 30.08.2012) позивачем подано відзив на позовну заяву, в якому позов заперечується частково, в частині позовних вимог про стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами.

У судовому засіданні 04.09.2012 представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог в частині стягнення процентів за користування чужими грошовими коштами з підстав, викладених у відзиві.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, через канцелярію додаткових документів не надав.

На підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04.08.2012 оголошено вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутнього в судовому засіданні представника відповідача, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, суд -

встановив:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТПК АВГУСТ" (далі - позивач, продавець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ" (далі - відповідач, покупець) укладено договір купівлі-продажу від 18.01.2012 № 6 (далі -Договір), відповідно до умов якого, продавець зобов'язується поставити і передати у власність покупця макуху соняшника (далі - товар), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити поставлений товар на умовах даного Договору та Додатку до Договору, що є його невід'ємною частиною (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений в Договорі, протягом 10 календарних днів з дати поставки товару згідно прийнятої ваги.

Згідно пунктів 5.1., 5.2. та 5.3. Договору факт поставки та передачі товару продавцем покупцю оформляється накладною на товар; право власності на товар переходить до покупця з моменту підписання накладної на товар згідно прийнятої ваги в момент отримання товару; накладні повинні бути підписані уповноваженими представниками сторін.

18.01.2011 сторони підписали Додаток № 1 до Договору, в якому погодили ціну, кількість і умови поставки товару.

29.02.2011 сторони підписали Додаток № 2 до Договору, в якому погодили ціну, кількість і умови поставки товару.

Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до повного та належного виконання умов Договору сторонами (пункт 6.1. Договору).

На виконання умов Договору, позивач за видатковими накладними: від 19.01.2012 №8 на суму 32 500,00 грн., від 02.03.2012 №28 на суму 46 177,60 грн., що підписані у двосторонньому порядку уповноваженими представниками сторін, поставив відповідачу товар на загальну суму 78 677,60 грн., а останній, за довіреностями: від 18.01.2012 №13, від 02.03.2012 №43, які підписані керівником відповідача та скріплені відбитками його печатки, вказаний товар отримав, що не заперечувалось представниками сторін у судових засіданнях. До матеріалів справи долучені копії зазначених видаткових накладних та довіреностей.

Як зазначається представником позивача та підтверджується матеріалами справи, відповідач частково оплатив отриманий товар, на загальну суму 57 600,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 10.08.2012 № 611, що засвідчена підписом уповноваженої особи банківської установи та скріплена відбитком її печатки (оригінал в матеріалах справи).

За таких обставин, за відповідачем утворилась заборгованість у розмірі 21 077,60 грн. -різниця між загальною вартістю поставленого товару та перерахованими коштами.

З наявних в матеріалах справи письмових доказів, з огляду на те, що вони підписані уповноваженими на те особами, вбачається, що позивачем виконане зобов'язання за Договором належним чином - товар поставлено та передано у власність відповідача, а відповідачем вказаний товар прийнято, проте, у повному обсязі не оплачено.

Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Приписами пункту 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Після порушення провадження у справі, відповідач договірні зобов'язання з оплати отриманого товару виконав повністю, сплативши заборгованість у розмірі 21 077,60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи випискою з банку від 10.08.2012 № 611 та не заперечується сторонами.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відсутність предмету спору щодо стягнення з відповідача 21 077,60 грн. основного боргу.

Відповідно до пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідачем під час розгляду справи сплачена сума боргу в розмірі 21 077,60 грн., то провадження в цій частині підлягає припиненню на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, позивач на підставі пункту 7.2. Договору заявляє до стягнення з відповідача пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення, яка за розрахунком позивача складає 1 296,10 грн.

Відповідно до пункту 3.3. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця зазначений в Договорі, протягом 10 календарних дні з дати поставки товару згідно прийнятої ваги.

Вказані строки виконання господарського зобов'язання відповідачем порушені, що підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, доказів порушення цих строків з вини позивача відповідач суду не надав.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання. Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" вiд 22.11.1996 № 543/96-ВР визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Крім того, відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором.

Суд, здійснивши власний перерахунок заявленої до стягнення суми пені, дійшов висновку про часткове задоволення вимоги про стягнення пені у розмірі 1 246,97 грн.

У зв'язку з простроченням відповідачем виконання грошового зобов'язання, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, позивач також заявляє до стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 257,66 грн.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З метою всебічного, повного і об'єктивного розгляду обставин справи, суд перевірив заявлений позивачем розмір 3% річних, нарахованих на суму боргу та встановив, що він невірний і вказана позовна вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 248,41 грн. 3% річних.

Стосовно позовні вимоги про стягнення 31 348,38 грн. процентів за користування чужими коштами суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до пункту 7.4. Договору у разі прострочення оплати за товар, покупець сплачує продавцеві проценти за користування чужими коштами, що передбачені статтями 536, 692 Цивільного кодексу України, у розмірі 1% за кожен день прострочення.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими, зокрема, є сплата неустойки.

Згідно зі статтею 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 Цивільного кодексу України).

Як вбачається з пунктів 7.2. та 7.4. Договору сторони передбачили відповідальність покупця за порушення термінів оплати товару у вигляді пені, яка сплачується покупцем у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення оплати, та відповідальність покупця за порушення термінів оплати за користування чужими грошовими коштами у вигляді сплати покупцем процентів за користування чужими грошовими коштами у розмірі 1 % за кожен день прострочення оплати.

Враховуючи вказане у частині 3 статті 549 Цивільного кодексу України законодавче визначення пені, суд дійшов висновку про те, що передбачена у пункті 7.4. Договору відповідальність покупця за своєю правовою природою також являється пенею, оскільки її розмір обчислюється у відсотках та підлягає оплаті за кожен день прострочення оплати.

Суд приходить до висновку про те, що пеня, передбачена пунктом 7.2. Договору та пеня, передбачена пунктом 7.4. Договору у розмірі 1 % відносяться до одного виду юридичної відповідальності та не можуть стягуватися одночасно, оскільки, згідно статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те ж саме правопорушення.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 12.12.2011 у справі №07/238-10.

Відповідно до статті 111 28 Господарського процесуального кодексу України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішеннями Верховного Суду України.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 1 246,97 грн. пені та 248,41 грн. 3% річних є доведеними, обґрунтованими, відповідачем не спростованими, а, відтак, підлягають задоволенню. Позовні вимоги в частині стягнення пені у розмірі 49,13 грн., 3% річних у розмірі 9,25 грн. та 31 348 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами задоволенню не підлягають.

З урахуванням того, що відповідачем добровільно відшкодовано позивачу судовий збір у розмірі 1 080,00 грн., що підтверджується випискою банку від 10.08.2012 №611, відповідно до частини 2 статті 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається відшкодування позивачу решти сплаченого позивачем судового збору, що доплачений позивачем після порушення провадження у справі за платіжним дорученням від 09.08.2012 № 41 у розмірі 529,50 грн.

Керуючись статтями 4, 32, 33, 36, 43, 49, 75, 78, пунктом 1-1 частини 1 статті 80, статтями 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства "ШЕВЧЕНКІВСЬКЕ" (08114, Київська область, Києво -Святошинський район, с. Гореничі, вул. Леніна, 205, код ЄДРПОУ 30796166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТПК АВГУСТ" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Міронова, 7А, оф. 302, код ЄДРПОУ 37454001) 1 246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. 97 коп. пені, 248 (двісті сорок вісім) грн. 41 коп. 3% річних, 529 (п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.

3. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 21 077,60 грн. основного боргу припинити.

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання і може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Повне рішення складено 07.09.2012.

Суддя С.О. Саванчук