Постанова

від 04.09.2012 по справі 5011-9/2435-2012

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.09.2012 № 5011-9/2435-2012

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Шипка В.В.

суддів: Ільєнок Т.В.

Сотнікова С.В.

при секретарі: Матвєєнко Т.Є.

за участю представників сторін:

від позивача: не з»явились

від відповідача:Шапіро С. Г. - дов. № б/н від 30.08.2012 р.

від прокуратури: Пантюхов О.В. - посв. № 906 від 14.12.2011 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія»

на рішення Господарського судуміста Києва

від 10.04.2012 р.

у справі № 5011-9/2435-2012 (суддя Бондаренко Г.П.)

за позовом Заступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України

до Товариства з обмеженою відповідальністю

«Дніпровська судноплавна компанія»

про стягнення 74729, 59 грн.

В С Т А Н О В И В:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» про стягнення 74 729, 59 грн.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 10.04.2012 р. у справі № 5011-9/2435-2012 р. позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» на користь Військової частини № 3030 внутрішніх військ МВС України 61327, 20 грн. 20 коп. основного боргу.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» до Державного бюджету України 1225, 56 грн. 56 коп. судового збору.

В задоволенні інших позовних вимог - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду прокурора звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд рішення скасувати та прийняти нове рішення яким в задоволені позову відмовити в повному обсязі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2012р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» до провадження та призначено розгляд справи № 5011-9/2435/2012 на 04.09.2012 р.

Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 р. було внесено зміни до складу колегії суддів.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012р. прийнято апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» до провадження.

Встановлено, що в судове засідання 04.09.2012 р. представник позивача не з»явився, причини неявки суду не повідомив, хоча про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник прокуратури в судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та просив її задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечував.

Розглянувши доводи скарги, заслухавши представника позивача та відповідача, перевіривши матеріали справи та зібрані у ній докази, колегія апеляційного господарського суду встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29 травня 2011 року між ТОВ "Дніпровська судноплавна компанія", як замовник та Військовою частиною № 3030 внутрішніх військ МВС України, як виконавцем, було укладено договір надання послуг із забезпечення безпеки № 11 (далі по тексту - Договір), відповідно до умов якого виконавець в порядку та на умовах визначених Договором зобов'язується надати замовнику послуги по забезпеченню безпеки силами виконавця на відповідній території замовника за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 1/2-51/24. Забезпечення безпеки здійснюється в дні і години визначені в дислокації (додаток № 1 до договору). Забезпечення безпеки здійснюється виконавцем без матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (на підставі наданих виконавцем рахунків) протягом 3-ьох банківських днів після підписання сторонами Акту наданих послуг та Табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

Згідно з п. 4.2 договору, вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 15,15 грн. з ПДВ, орієнтовна ціна послуг за місяць становить 19998,00 грн. з ПДВ.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору позивачем було надано відповідачу в повному обсязі та своєчасно послуги, передбачені договором у травні, червні, липні, серпні та вересні 2011 року.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.3 здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється Актом наданих послуг та Табелем робочого часу, які підписуються повноважними представниками сторін.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання виконаних робіт наданих позивачем послуг з червня по вересень 2011 р. зі сторони відповідача не підписані. Проте як свідчать матеріали справи та не заперечуються відповідачем у справі послуги позивача за червень 2011 року відповідачем оплачені у розмірі 19998,00 грн. (копія платіжного доручення № 9 від 22.06.2011 року наявного в матеріалах справи.

За період з липня по вересень 2011 року позивачем було виставлено відповідачу рахунки для сплати, а саме: № 55 від 02.09.2011 року на суму 20664,60 грн., № 76 від 15.09.2011 року на суму 20664,60 грн., № 79 від 03.10.2011 року на суму 19998,00 грн. (містяться в матеріалах справи), які, за твердженням позивача, відповідачем безпідставно не оплачені.

Таким чином, позивач вважає, що в повному обсязі та належним чином виконав умови Договору. Однак, в порушення умов договору, відповідач оплатив лише послуги позивача надані у червні 2011 року .

Крім того, позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 562 від 27 жовтня 2011 року з вимогою перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість за договором у розмірі 63327,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача 63327,00 грн. грн. основного боргу. Крім того, позивач у відповідності до п. 5.5. Договору та чинного законодавства України просив суд стягнути з відповідача 9815,69 грн. пені, 947,30 грн. 3% річних, 639,60 грн. інфляційних втрат за невизначених позивачем у позові період.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 905 ЦК України, строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Позивач у справі, виконавець за умовами договору стверджує, що на підставі договору, ним було надано послуги відповідачеві у травні, червні, липні, серпні та вересні 2011 року.

Відповідач, у відзиві на позовну заяву та в апеляційній скарзі не заперечуює факт надання позивачем послуг у червні 2011 року, які оплачені ним у повному обсязі, стверджує, що послуги за липень-вересень 2011 року позивачем не надавались, оскільки у Замовника відпала необхідність в отриманні вказаних послуг, про що Виконавця було повідомлено листом від 20.06.2011 року за № 4. Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем не виконані зобов'язання, передбачені п. п.3.1, 4.1, 4.4 договору, а саме не направлено на адресу відповідача акти наданих послуг та табелі робочого часу, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 7.5 договору № 11 визначено, що даний договір може бути достроково розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством або за рішенням командування внутрішніх військ МВС України, а п. 3.1.7 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний у випадку неможливості подальшої дії договору попередити письмово виконавця не пізніше ніж за 10 діб.

Відповідно до ч. 1 ст. 907 Цивільного кодексу України договір про надання послуг може бути розірваний, у тому числі шляхом односторонньої відмови від договору, в порядку та на підставах, встановлених цим Кодексом, іншим законом або за домовленістю сторін.

Разом з тим, відповідачем у справі не надано суду належних доказів надсилання позивачеві - виконавцеві за умовами договору листа № 4 від 20.06.2011 року з відмовою від договору про надання послуг, оскільки відповідачем на вимогу суду не надано доказів надсилання вказаного листа поштою на юридичну адресу позивача чи надсилання даного листа факсом.

Колегією суддів не приймається до уваги посилання відповідача на лист військової частини 3030 від 23.06.2011 р. (копія якого є у матеріалах справи) як підтвердження отримання військовою частиною листа відповідача від 20.06.2011 р. № 4, оскільки в ньому вказані тільки реквізити рахунку.

Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком першої інстанції, що відповідачем не доведено належними засобами доказування повідомлення виконавця про розірвання замовником договору про надання послуг.

Позивачем у справі (виконавцем за умовами договору) надано до матеріалів справи акт № 227 від 02.09.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у липні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за липень 2011 року, рахунок № 55 від 02.09.2011 року, акт № 244 від 15.09.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у серпні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за серпень 2011 року, рахунок № 76 від 15.09.2011 року, акт № 247 від 03.10.2011 року здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у вересні 2011 року на суму 19998,00 грн. та табель виконання робіт за вересень 2011 року, рахунок № 79 від 03.10.2011 року, які підписані з боку виконавця та скріплені його печаткою. Вказані акти, табелі виконання робіт з боку замовника не підписані та печатка товариства на них відсутня.

На підтвердження направлення вказаних актів, табелів та рахунків відповідачу в матеріалах справи міститься поштовий конверт про направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу Замовника (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10), яка також вказана в договорі, з довідкою поштового відділення, що станом на 24.11.2011 року вказана поштова кореспонденція не доставлена, оскільки адресата не розшукано.

Як вбачається з наданих до справи документів, зокрема статуту, витягу з ЄДРПОУ на відповідача, юридичною адресою товариства є саме адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, а отже відповідач у справі зобов'язаний знаходиться за вказаною адресою та отримувати за нею поштову кореспонденцію.

Отже позивач, як виконавець, належним чином виконав свої зобов'язання, передбачені п. 4.4 договору, щодо складання актів надання послуг та табелів робочого часу.

Виходячи зі змісту до п. 4. 3 договору, акт наданих послуг та табелі робочого чану замовник зобов'язаний підписати протягом 3 днів з моменту отримання актів від виконавця або надати письмові зауваження.

У випадку безпідставного не підписання акту наданих послуг та ненадання відповідних зауважень у строк, визначений у цьому пункті, послуги надані Виконавцем, вважаються наданими належним чином, та прийнятими замовником у повному обсязі.

У випадку наявності у Замовника зауважень до акту або Табелю робочого часу, він має право викласти окрему думку до даного акту або Табелю та повернути їх Виконавцю без підписання.

Виконавець повинен розглянути, усунути недоліки та погодити зауваження замовника протягом 3 днів та повторно направити Замовнику акт наданих послуг та Табелі робочого часу.

За таких обставин, суд вважає, що акти, табелі та рахунки, направлені Виконавцем Замовнику 02.11.2011 року, з урахуванням строку поштового перебігу, отримані Замовником 05.11.2011 року. Відповідачем у справі, замовником за умовами договору, доказів направлення зауважень до актів та табелів виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, а також положення п. 4.3 договору, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі. Відповідно до п. 4. 1договору, у відповідача виник обов'язок щодо їх оплати протягом трьох банківських днів, тобто до 09.11.2011 року.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтей 629 Цивільного кодексу України встрановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, наявними матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період липень-вересень 2011 року у розмірі 61327,20 грн.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

При цьому суд зазначає, що позивачем жодним доказом не доведено наявність заборгованості у розмірі 1999,80 грн. за травень 2011 року за договором № 11, а отже позовні вимоги щодо стягнення вказаної суми основного боргу задоволенню не підлягають.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то позивач в позовній заяві не вказав за який календарний період він нараховує вказані санкції за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Враховуючи надання позивачем доказів направлення актів виконаних робіт, табелів виконання робіт та рахунків відповідачеві тільки 02.11.2011 року, суд приходить до висновку, що обов'язок оплати вказаних послуг виник у відповідача тільки 05.11.2011 року, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання щодо оплати наданих послуг тільки з 10.11.2011 року.

Відповідно до п. 5.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Як слідує з абзаців 8,9 сторінки 2 позовної заяви позивач нараховує пеню, виходячи з розміру облікової ставки станом на 15.06.2011 року, що є безпідставним та без визначення періоду (строку) нарахування пені. За таких обставин, суд першої інстанції залишив вимоги про стягнення пені без задоволення, в зв'язку з їх недоведеністю позивачем.

Позивачем також не надано розрахунок інфляційних витрат та 3% річних з зазначенням строку (календарних дат) їх нарахування, а отже позивачем не доведений заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим вказані вимоги також залишаються судом без задоволення.

Зважаючи на встановлені обставини справи та положення чинного законодавства, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком Господарського суду міста Києва про задоволення позовних вимог в частині стягнення 61327,20 грн. основного боргу за надані послуги, в іншій частині позовні вимоги є недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Апелянтом (відповідачем) не наведено суду будь-яких доводів та не надано будь-яких належних та допустимих доказів, які б по суті спростовували висновки суду першої інстанції та доводили б помилковість оскаржуваного рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 10.04.2012 р. по даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи, підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія, -

П О С Т А Н О В И Л А :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровська судноплавна компанія» залишити без задоволення, рішення Господарського суду м. Києва у справі № 5011-9/2435-2012 від 10.04.2012 залишити без змін.

2. Матеріали справи № 5011-9/2435-2012 повернути до Господарського суду м. Києва.

3. Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя Шипко В.В.

Судді Ільєнок Т.В.

Сотніков С.В.