Постанова

від 29.11.2012 по справі 5011-9/2435-2012

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" листопада 2012 р. Справа № 5011-9/2435-2012

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів:С.Могил Є.Борденюк, І.Вовка, розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" на постановувід 04.09.2012 Київського апеляційного господарського суду у справі№5011-9/2435-2012 за позовомЗаступника військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України дотовариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" простягнення 74 729,59 грн.

В судове засідання прибули представники сторін: прокурорПантюхов О.В. (прокурор Київської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері) позивачаІванов Д.А. (дов. від 03.07.2012) відповідачаШапіро С.Г. (дов. від 13.08.2012) Заслухавши суддю-доповідача -Є. Борденюк , пояснення представників сторін та перевіривши матеріали справи, Вищий господарський суд України

ВСТАНОВИВ:

Заступник військового прокурора Київського гарнізону в інтересах держави в особі Військової частини 3030 внутрішніх військ МВС України звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" про стягнення 74 729, 59 грн.

Рішенням господарського суду м. Києва від 10.04.2012 (Г.Бондаренко) позовні вимоги задоволені частково; присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" на користь Військової частини № 3030 внутрішніх військ МВС України 61327,20 грн. основного боргу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 (колегія суддів: В.Шипко, Т.Ільєнок, С.Сотніков) рішення господарського суду м. Києва від 10.04.2012 залишене без зміни з посиланням на таке.

29 травня 2011 року між ТОВ "Дніпровська судноплавна компанія" (замовник) та Військовою частиною № 3030 внутрішніх військ МВС України (виконавець) укладений договір надання послуг із забезпечення безпеки № 11, відповідно до умов якого виконавець в порядку та на умовах визначених Договором зобов'язується надати замовнику послуги по забезпеченню безпеки силами виконавця на відповідній території замовника за адресою: м. Київ, Русанівська набережна, 1/2-51/24. Забезпечення безпеки здійснюється в дні і години визначені в дислокації (додаток № 1 до договору). Забезпечення безпеки здійснюється виконавцем без матеріальної відповідальності.

Відповідно до п. 4.1 Договору, за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця (на підставі наданих виконавцем рахунків) протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами Акта наданих послуг та Табелю робочого часу (на кожного військовослужбовця).

Згідно з п. 4.2 договору, вартість послуг по забезпеченню безпеки одним військовослужбовцем за одну годину становить 15,15 грн. з ПДВ, орієнтовна ціна послуг за місяць становить 19998,00 грн. з ПДВ.

Як стверджує позивач, на виконання умов Договору позивачем надані відповідачу в повному обсязі та своєчасно послуги, передбачені договором у травні, червні, липні, серпні та вересні 2011 року.

Відповідно до пунктів 4.1., 4.3 здавання послуг виконавцем та приймання їх замовником оформлюється Актом наданих послуг та Табелем робочого часу, які підписуються повноважними представниками сторін.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів здачі-приймання виконаних робіт наданих позивачем послуг з червня по вересень 2011 р. зі сторони відповідача не підписані. Проте послуги позивача за червень 2011 року відповідачем оплачені у розмірі 19998,00 грн.

За період з липня по вересень 2011 року позивачем виставлені відповідачу рахунки для сплати, а саме: № 55 від 02.09.2011 на суму 20664,60 грн., № 76 від 15.09.2011 на суму 20664,60 грн., № 79 від 03.10.2011 на суму 19998,00 грн., які, за твердженням позивача, відповідачем безпідставно не оплачені.

Таким чином, позивач вважає, що в повному обсязі та належним чином виконав умови Договору. Однак, в порушення умов договору, відповідач оплатив лише послуги позивача надані у червні 2011 року .

Крім того, позивач надсилав на адресу відповідача претензію № 562 від 27 жовтня 2011 року з вимогою перерахувати на поточний рахунок позивача заборгованість за договором у розмірі 63327,00 грн., яка залишена відповідачем без відповіді.

Враховуючи вищевикладені обставини, позивач просив суд стягнути з відповідача 63327,00 грн. основного боргу. Крім того, позивач у відповідності до п. 5.5. Договору та чинного законодавства України просив суд стягнути з відповідача 9815,69 грн. пені, 947,30 грн. 3% річних, 639,60 грн. інфляційних втрат за невизначений позивачем у позові період.

Відповідно до ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі ст. 905 ЦК України строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідач не заперечує факт надання позивачем послуг у червні 2011 року, які оплачені ним у повному обсязі, стверджує, що послуги за липень-вересень 2011 року позивачем не надавались, оскільки у Замовника відпала необхідність в отриманні вказаних послуг, про що Виконавця було повідомлено листом від 20.06.2011 за № 4. Крім того, відповідач посилався на те, що позивачем не виконані зобов'язання, передбачені п. п.3.1, 4.1, 4.4 договору, а саме не направлено на адресу відповідача акти наданих послуг та табелі робочого часу, що є підставою для відмови позивачеві у задоволенні позовних вимог.

Пунктом 7.5 договору № 11 визначено, що даний договір може бути достроково розірваний у випадках, передбачених чинним законодавством або за рішенням командування внутрішніх військ МВС України, а п. 3.1.7 договору передбачено, що Замовник зобов'язаний у випадку неможливості подальшої дії договору попередити письмово виконавця не пізніше ніж за 10 діб.

Разом з тим, відповідачем у справі не надані суду належні докази надсилання позивачу - виконавцеві за умовами договору листа № 4 від 20.06.2011 з відмовою від договору про надання послуг.

Позивачем у справі (виконавцем за умовами договору) надані до матеріалів справи акт № 227 від 02.09.2011 здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у липні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за липень 2011 року, рахунок № 55 від 02.09.2011, акт № 244 від 15.09.2011 здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у серпні 2011 року на суму 20664,60 грн. та табель виконання робіт за серпень 2011 року, рахунок № 76 від 15.09.2011, акт № 247 від 03.10.2011 здачі-прийомки виконаних робіт по забезпеченню безпеки у вересні 2011 року на суму 19998,00 грн. та табель виконання робіт за вересень 2011 року, рахунок № 79 від 03.10.2011, які підписані з боку виконавця та скріплені його печаткою. Вказані акти, табелі виконання робіт з боку замовника не підписані та печатка товариства на них відсутня.

На підтвердження направлення вказаних актів, табелів та рахунків відповідачу в матеріалах справи міститься поштовий конверт про направлення поштової кореспонденції на юридичну адресу Замовника (м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10), яка також вказана в договорі, з довідкою поштового відділення, що станом на 24.11.2011 вказана поштова кореспонденція не доставлена, оскільки адресата не розшукано.

Як вбачається з наданих до справи документів, зокрема статуту, витягу з ЄДРПОУ на відповідача, юридичною адресою товариства є саме адреса: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 30/10, а отже відповідач у справі зобов'язаний знаходиться за вказаною адресою та отримувати за нею поштову кореспонденцію.

За таких обставин, суд визнав, що акти, табелі та рахунки, направлені Виконавцем Замовнику 02.11.2011, з урахуванням строку поштового перебігу, отримані Замовником 05.11.2011. Відповідачем у справі, замовником за умовами договору, доказів направлення зауважень до актів та табелів виконаних робіт суду не надано.

Враховуючи викладене, а також положення п. 4.3 договору, послуги вважаються наданими належним чином та прийнятими замовником у повному обсязі. Відповідно до п. 4.1 договору, у відповідача виник обов'язок щодо їх оплати протягом трьох банківських днів, тобто до 09.11.2011.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наявними матеріалами справи підтверджується заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги за період липень-вересень 2011 року у розмірі 61327,20 грн.

Позивачем не доведена наявність заборгованості у розмірі 1999,80 грн. за травень 2011 року за договором № 11, а отже у задоволені позовних вимог щодо стягнення вказаної суми основного боргу судом відмовлено.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, а також стягнення 3% річних та інфляційних витрат, то позивач в позовній заяві не вказав за який календарний період він нараховує вказані санкції за порушення виконання відповідачем грошового зобов'язання.

Враховуючи надання позивачем доказів направлення актів виконаних робіт, табелів виконання робіт та рахунків відповідачеві тільки 02.11.2011, суд дійшов до висновку, що обов'язок оплати вказаних послуг виник у відповідача тільки 05.11.2011, а отже відповідач є таким, що прострочив виконання щодо оплати наданих послуг тільки з 10.11.2011.

Відповідно до п. 5.5 договору, у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобов'язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем нарахована пеня, виходячи з розміру облікової ставки станом на 15.06.2011, що є безпідставним та без визначення періоду (строку) нарахування пені. За таких обставин, судом вимога про стягнення пені залишена без задоволення, в зв'язку з недоведеністю.

Позивачем також не наданий розрахунок інфляційних витрат та 3% річних з зазначенням строку (календарних дат) їх нарахування, а отже позивачем не доведений заявлений до стягнення розмір 3% річних та інфляційних втрат, в зв'язку з чим вказані вимоги також залишені судом без задоволення.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, відповідач посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій при ухвалені оскаржуваних судових рішень норм права, зокрема, ч.3 ст.226 ГК України та ст. 616 ЦК України. При цьому, заявник касаційної скарги просить рішення та постанову у справі скасувати, у задоволенні позову відмовити зважаючи на те, що станом на 01.07.2011 дія договору №11 від 29.05.2011 припинена.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з такого.

Колегія суддів Вищого господарського суду України погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що зважаючи на відсутність належних доказів надсилання позивачеві - виконавцеві листа № 4 від 20.06.2011 з відмовою від договору про надання послуг та враховуючи зміст листа військової частини 3030 від 23.06.2011, яким повідомлялись реквізити позивача, відсутні правові підстави стверджувати про припинення дії договору №11 від 29.05.2011.

Крім того, доводи відповідача про неможливість подальшої дії договору та наявність підстав для припинення його дії згідно з п. 3.1.7 договору є документально не доведеними у відповідності до вимог ст. ст. 32, 34 ГПК України.

Матеріалами справи підтверджено, що виконавець належним чином виконав свої зобов'язання передбачені п. 4.4 договору щодо складання актів надання послуг та табелів робочого часу, а тому відповідно до п. 4. 1 договору у відповідача виник обов'язок щодо оплати наданих послуг за період липень-вересень 2011 року у розмірі 61327,20 грн.

Посилання заявника касаційної скарги на те, що позивач в порушення умов договору акти наданих послуг та табелі робочого часу за липень-вересень 2011 року направив відповідачу тільки в листопаді 2011 року колегією суддів відхиляється, оскільки умовами договору не визначені строки їх складання та надсилання замовнику.

Посилання відповідача на наявність вимоги ДП "Адміністрація річкових портів" про звільнення гідротехнічних споруд -Русанівської набережної від належних ТОВ "Дніпровська судноплавна компанія" плавзасобів, не є обставиною, яка могла б вплинути на рішення суду про відмову у позові, оскільки зазначені документи не підтверджують припинення користування відповідачем вищенаведеною територією.

А тому колегія суддів Вищого господарського суду України підтримує правову позицію господарських судів попередніх інстанцій про обґрунтованість заявлених вимог в частині наявності заборгованості з оплати послуг за період липень-вересень 2011 року.

На підставі вищевикладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що висновки судів попередніх інстанцій відповідають матеріалам справи, встановленим фактичним обставинам справи на основі повного, всебічного і об'єктивного дослідження поданих доказів та зроблені у відповідності до норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, підстав для скасування чи зміни оскаржуваної постанови не вбачається.

Керуючись ст.ст. 111 5 , 111 7 , 111 9 - 111 12 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровська судноплавна компанія" залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2012 у справі №5011-9/2435-2012 залишити без зміни.

Судді: С. Могил

Є. Борденюк

І. Вовк