Постанова

від 09.11.2006 по справі 5/2445-28/246а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/2445-28/246А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

09.11.06                                                                                           Справа№ 5/2445-28/246А

16 год 50 хв          

За позовом: Відкритого акціонерного товариства „Львівська пивоварня”, м. Львів  

до відповідача: Державної податкової інспекції у м. Львові, м. Львів  

про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Львові від 22.03.2006 року №0000032233/1/4789, від 31.05.2006 року № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 року №0000032233/3/13622

    Суддя   Морозюк А.Я.

Секретар судового засідання

Онишко І.Р.

м. Львів, вул. Личаківська,128,

     Зал судового засідання № 302.

Представники сторін

Від позивача: Різник С.В. - представник

Від відповідача: Палій М.В. – старший державний податковий інспектор

          Позов заявлено Відкритим акціонерним товариством „Львівська пивоварня” до Державної податкової інспекції у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Львові від 22.03.2006 року №0000032233/1/4789, від 31.05.2006 року № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 року №0000032233/3/13622.

                     В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених в по зовній заяві та додатковому поясненні до позовної заяви від 15.09.2006 року, просить визнати нечинними спірні податкові повідомлення –рішення. Позивач вважає, що він перебуваючи у правовідносинах з компанією “Со.МАС S.r.l” (Італія) при виплаті їй доходу, правомірно не утримував податок за ставкою 15%, оскільки відповідно до п.1 ст. 7 Конвенції між Урядом України і Урядом Італійської Республіки про уникнення подвійного оподаткування доходів і капіталу та попередження податкових ухилень, прибуток підприємства договірної держави оподатковуються тільки в цій державі. Даною Конвенцією не передбачено обов”язку подання спеціальних довідок або інших конкретних документів в якості підстав для підтвердження статусу резидента договірної держави, а тому відсутність документу (довідки встановленого зразка) не може позбавити права суб”єкта господарювання на уникнення подвійного оподаткування. Крім цього, роботи, які здійснювала компанія “Со.МАС S.r.l” не підпадають під визначення поняття “інжиніринг”, у відповідача немає жодних правових підстав ототожнювати поняття авторський нагляд та технічний нагляд.

 В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив з підстав, наведених у письмовому поясненні на позовну заяву від 09.09.2006 року та письмовому запереченні від 22.09.2006 року на додаткове пояснення до позовної заяви, просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог. Відповідач вважає, що в порушення п. 4 “Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження  з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”, затв. Постановою КМУ від 06.05.2001 року № 470 позивачем не подано довідки (або її нотаріально засвідченої копії), яка підтверджує, що нерезидент є резидентом  країни, з якою укладено міжнародний договір. Відповідач вважає, що послуги, які надавались позивачу фірмою “Со.МАС S.r.l” (Італія), а саме, технічний нагляд за монтажем механічної частини лінії на суму 9 600,0 євро та технічний нагляд за монтажем електричної частини лінії на суму 8 400,0 євро, є інжиніринговими послугами відповідно до п. 1.36 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР, із змінами та доповненнями, а тому відповідно до п.13.2 ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” позивач при здійсненні на користь фірми “Со.МАС S.r.l” виплати доходу зобов'язаний був утримати податок з таких доходів, зазначених у п.13.1 ст.13, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми та за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати, якщо інше не передбачено нормами міжнародних угод, які набрали чинності. В порушення вимог п.13.2 ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”(із змінами та доповненнями), підприємство не утримало і не внесло до бюджету податок з доходів нерезидента на загальну суми 17 366,01 грн (18000 євро х 6,576558 х 15 %). Також відповідно до п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181 –ІІІ (із змінами та доповненнями) позивачу нарахована штрафна санкція в розмірі 34 732,02 грн.

В судовому засіданні було досліджено письмові докази, які наявні в матеріалах справи (оспорювані податкові повідомлення-рішення, акт перевірки, рішення ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинної та повторної скарги, довідки про включення до ЄДРПОУ, контракт від 13.03.2004 року та інші наявні в матеріалах справи письмові докази).

          Відповідно до п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV, справу розглянуто в порядку, встановленому цим Кодексом.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

          Працівниками відповідача була проведена комплексна планова документальна перевірка з питань дотримання податкового та валютного законодавства України ВАТ “Львівська пивоварня” за період з 01.04.2004 року по 30.09.2005 року, за результатами перевірки складено Акт № 137/23-0/00383952 від 29 грудня 2005 року, відповідно до якого встановлено порушення позивачем п.13.5 ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями), підприємство не утримало і не внесло до бюджету податок з доходів нерезидента на загальну суму 22 791,67 грн.

          На підставі Акту перевірки ДПІ у м.Львові прийнято податкове повідомлення-рішення від 10.01.2006 року № 32233/0/54, яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток іноземних юридичних осіб в розмірі 22791,67 грн та штрафної(фінансової) санкції в сумі 45 583,34 грн. В ході адміністративного оскарження цього податкового повідомлення - рішення ДПІ  у м. Львові своїм рішенням про результати розгляду первинної скарги від 17.03.2006 року за № 4576/25-0 скасовує податкове повідомлення-рішення від 10.01.2006 року № 32233/0/54 у частині 5 425,66 грн і застосованої в цій частині штрафної санкції, а в іншій частині зазначене податкове повідомлення –рішення залишає без змін. Таким чином, відповідно до п.6.5 ст.6 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове повідомлення-рішення від 10.01.2006 року № 32233/0/54 вважається відкликаним від дня отримання платником податків нового податкового повідомлення - рішення.

          Після цього ДПІ у м.Львові приймає нове податкове повідомлення-рішення від 22.03.2006 року № 0000032233/1/4789 (на підставі акту перевірки від 29.12.2005 року № 137/23-0/00383952 та рішення ДПІ у м. Львові про результати розгляду первинної скарги ві 17.03.2006 року № 4576/26-0), яким у зв'язку із порушенням п.13.2 ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР(із змінами і доповненнями) та п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181 –ІІІ (із змінами та доповненнями)  ВАТ «Львівська пивоварня»визначено суму податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в  сумі 17 366,01 грн –основного платежу та 34 732,02 грн –штрафних (фінансових) санкцій, усього 52 098,03 грн.

          За результатами подальшого адміністративного оскарження та з метою доведення до платника податку граничного строку сплати податкового зобов'язання (п.5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних(фінансових) санкцій), затв. Наказом ДПА України від 21.06.2001 року № 253, із змінами) ДПІ у м.Львові були прийняті податкові повідомлення-рішення  від 31.05.2006 року № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 року №0000032233/3/13622 –обидва на ту-ж суму 17 366,01 грн –основного платежу та 34 732,02 грн –штрафних (фінансових) санкцій, усього 52 098,03 грн, та з посиланням на ті-ж норми законодавства.

          В акті перевірки зазначено, що по договору № 00383952/0304/242 від 13.03.2004 року, укладеного з фірмою “Со.МАС S.r.l” (Італія), нерезидентом надано послуги, а саме  монтаж лінії розливу пива на загальну суму 40 000,00 євро згідно з актом виконаних робіт № 1 від 28.05.2004 року, в тому числі було здійснено технічний нагляд за монтажем механічної частини лінії на суму 9 600,0 євро та технічний нагляд за монтажем електричної частини лінії на суму 8 400,0 євро. Оплату було здійснено 24.06.2006 року на суму 40 000,0 євро. Курс НБУ на день виплати складає 6,431855 грн. за 1 євро. Податковий орган вважає, що технічний нагляд за монтажем механічної частини лінії та технічний нагляд за монтажем електричної частини лінії відповідає поняттю «інжиніринг», визначення якого надано в п. 1.36 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР та в листі № 06-10/597 від 15.09.1999 року Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності. Тому податковий орган робить висновок, що в порушення вимог п.13.2 ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР(із змінами і доповненнями) позивач не утримав і не вніс до бюджету податок з доходів нерезидента по фірмі  “Со.МАС S.r.l” (Італія) в сумі 17 366,01 грн.

          При прийнятті постанови суд виходив з наступного.

          Відповідно до ч. 1 пункту 13.1. ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР(із змінами і доповненнями), будь-які доходи, отримані нерезидентом із джерелом їх походження з України, від провадження господарської діяльності (у тому числі на рахунки нерезидента, що  ведуться  в гривнях) оподатковуються у порядку і за ставками, визначеними цією статтею.  Відповідно до підпункту в) частини 2 пункту 13.1. ст. 13 зазначеного Закону, для цілей  цієї статті під доходами,  отриманими нерезидентом із джерелом їх походження з України, слід розуміти, зокрема, роялті,  фрахту  та  доходи від послуг типу "інжиніринг".

          Відповідно до пункту 13.2. ст.13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР(із змінами і доповненнями), резидент або постійне  представництво  нерезидента,  що здійснюють  на  користь  нерезидента  або  уповноваженої ним особи будь-яку виплату з доходу з джерелом його походження з України, отриманого   таким   нерезидентом  від  провадження  господарської діяльності  (у тому числі на рахунки нерезидента, що ведуться в гривнях), крім  доходів, зазначених   у пунктах  13.3-13.6, зобов'язані  утримувати  податок з таких  доходів,  зазначених у пункті  13.1 цієї статті, за ставкою у розмірі 15 відсотків від їх суми  та  за їх рахунок, який сплачується до бюджету під час такої виплати,  якщо  інше  не передбачене нормами міжнародних угод, які набрали  чинності.

          Відповідно до п.1.36 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 28.12.1994 року № 334/94-ВР(із змінами і доповненнями), інжиніринг -  надання послуг (виконання  робіт)  зі складання технічних  завдань,  проведення  наукових   досліджень, складання проектних пропозицій, проведення  техніко-економічних обстежень та інженерно-розвідувальних робіт з будівництва об'єктів,   розробка  технічної   документації, проектування та конструкторське опрацювання об'єктів техніки і   технології, консультації та авторський нагляд під час монтажних  та пусконалагоджувальних робіт, а також  консультації  економічного, фінансового або  іншого  характеру,  пов'язані з такими послугами (роботами).

          Таким чином, законодавець у пункті 1.36 ст.1 вищезазначеного Закону дає вичерпне визначення поняття «інжиніринг», яке не підлягає розширеному тлумаченню. Технічний нагляд за монтажем механічної частини та електричної частини лінії не охоплюється ознаками поняття «інжиніринг», визначеного у пункті 1.36 ст.1 вищезазначеного Закону. Суд погоджується із твердженням позивача про відсутність правових підстав ототожнювати поняття авторський нагляд та технічний нагляд. Податковим органом не доведено в порядку ч.2 ст.71 КАС України, а матеріали справи не містять жодних доказів того, що фірма  “Со.МАС S.r.l” (Італія) має авторське право на механічну частину та електичну частину лінії, і що вона здійснювала саме авторський нагляд під час монтажних  та пусконалагоджувальних робіт цих частин. Із змісту контракту № 00383952/0304/242 від 13.03.2004 року, укладеного позивачем з фірмою “Со.МАС S.r.l” (Італія), та акту № 1 приймання виконаних робіт від 28 травня 2004 року(копії долучено позивачем до матеріалів справи) таких обставин не вбачається.

          З огляду на вищенаведене, суд дійшов до висновку, що роботи, які здійснювала для позивача фірма “Со.МАС S.r.l” (Італія), не підпадають під визначення «інжиніринг», тому в даному випадку відсутній об'єкт оподаткування згідно пункту 13.1. ст. 13 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, і як наслідок відсутній обов'язок позивача утримувати  податок, передбачений пунктом 13.2 ст. 13 цього Закону. Тому донарахування позивачу суми податкового зобов”язання за платежем податок на прибуток іноземних юридичних осіб в  сумі 17 366,01 грн здійснено відповідачем безпідставно та необґрунтовано. Як наслідок, безпідставним є і застосування до позивача штрафу в сумі 34 732,02 грн на підставі п.п.17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

          Враховуючи те, що вищезазначені роботи не попадають під визначення «інжиніринг», позивач не повинен був подавати довідку про резидентність фірми “Со.МАС S.r.l” (Італія) відповідно до п.4 “Порядку звільнення (зменшення) від оподаткування доходів із джерелом їх походження  з України згідно з міжнародними договорами України про уникнення подвійного оподаткування”, затв. Постановою КМУ від 06.05.2001 року № 470.

          Суд не приймає до уваги посилання податкового органу на лист Комітету Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності № 06-10/597 від 15.09.1999 року виходячи із наступного. По-перше, даний лист не відноситься до законів та інших нормативно-правових актів, якими керується суд при вирішенні справи відповідно до ст.9 КАС України.  По-друге, даний лист датовано 15.09.1999 року, тобто датою, коли Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” ще не містив визначення поняття «інжиніринг». Із доповненням статті 1 зазначеного Закону пунктом 1.36 згідно із Законом України № 349-ІV від 24.12.2002 року, Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” став містити чітке і вичерпне визначення законодавцем поняття «інжиніринг», яке істотно відрізняється від визначення, наданого Комітетом в листі № 06-10/597 від 15.09.1999 року. Тому при визначенні терміну «інжиніринг»в цілях оподаткування податком на прибуток суд керується виключно визначенням, яке міститься в пункті 1.36 ст.1 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”.

          Відповідно до п.1 ч.2 ст.162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень. Відповідно до ч.2 ст.162 КАС України, суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

          З огляду на все вищенаведене, позовні вимоги про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень Державної податкової інспекції у м. Львові від 22.03.2006 року №0000032233/1/4789, від 31.05.2006 року № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 року №0000032233/3/13622 є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

          Судові витрати у вигляді  3 грн 40 коп судового збору присуджуються з Державного бюджету України на користь позивача,  решта суми може бути повернута в порядку ч.2 ст.89 КАС України за клопотанням особи, яка його сплатила.

          На підставі вищенаведеного, керуючись п.2-1, п.3, п. 6 Прикінцевих та перехідних положень та ст.ст. 69-71,86,87,94,98,158,160,162,163,167  Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 року № 2747-IV (із змінами та доповненнями), господарський суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові від  22.03.2006 року №0000032233/1/4789, від 31.05.2006 року № 0000032233/2/8975 та від 14.08.2006 року №0000032233/3/13622.

3.          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Львівська пивоварня» (79007, м. Львів, вул. Клепарівська,18, ідентифікаційний код 00383952) 3 грн. 40 коп. судового збору.

4.          Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, передбаченому ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

                                    Суддя                                                     Морозюк А.Я.